Висновки - Західноєвропейські ідеї Просвітництва

Таким чином, західноєвропейське Просвітництво є загальнокультурним явищем, яке керується певними принципами. Епоха Просвітництва, розпочавши своє існування з філософії Дж. Локка в Англії, завершила перехід до нового типу культури з його культом розуму, знань, свободи, рівності, обов'язку, розуміння людини як не лише природної істоти, а й також як істоти суспільної, духовної - все це було відображено в філософії таких видатних представників англійської філософської школи, як А. Е.К. Шефтсбері, Д. Юм та інші.

Цю епоху яскраво представляють ідеї (про роль і значення просвіти та розуму загалом як чинників суспільного прогресу) французької філософської школи, зокрема Вольтера, Руссо та Монтеск'є, відомих французьких енциклопедистів Дідро та Ж.-Л. Д'Аламбера, твір яких ввібрав в себе майже весь фонд відомих на той час знань у галузі природничих, соціальних і технічних дисциплін, а також значний внесок П.-А. Гольбаха щодо створення теорії "просвіченої монархії".

Не можна не відзначити великий внесок німецької філософської школи просвітників, зокрема Канта, який обгрунтував раціональну спрямованість Просвітництва, надаючи великого значення філософії в цьому, та мав антиклерикальні погляди та таких відомих діячів, як Й.-В. Гете, Й.-Ф. Міллер, Й.-Г. Гердер, які виступали за тенденцію до реабілітації людської чуттєвості, поєднуючи з цим поняттям ідеал громадянської пристрасті.

Західноєвропейське Просвітництво, крім значних філософських над-бань, представлене також рядом естетичних та літературних напрямів, що безпосередньо вплинули на загальний розвиток культурного життя в Європі. Серед них виділяють: рококо з його легкістю та вишуканістю форм, побудованих на асиметрії, що створює відчуття неспокою; просвітницький класицизм (неокласицизм), який, хоча і відповідає за своєю художньою композицією та методами класицизму XVII ст., проте, зосереджує основну увагу на людині як індивідуальній особистості, яка живе в умовах рівності та "вічної справедливості та має невід'ємні "природні права"; сентименталізм (руссоїзм), основою якого став культ почуттів, внутрішній світ людини, її психологія, відтінки настроїв; просвітницький реалізм, що тяжів до максимальної об'єктивності, конкретно-історичного аналізу дійсності, відображення життя у дійсних, реальних формах самого життя; а також німецький романтизм (передромантизм), пов'язаному з усвідомленням ірраціонаності буття, із внутрішніми мріями людини, ретроспективним світовідчуттям.

Похожие статьи




Висновки - Західноєвропейські ідеї Просвітництва

Предыдущая | Следующая