ВИСНОВКИ - Специфіка міфології як форми духовної діяльності людини
Залежно від специфіки формування та функціонування розрізняють буденний та інституалізований світогляди. Буденний - сукупність поглядів на світ і покликання людини, які сформувались у певного народу, спільноти під впливом практичного життя і функціонують стихійно, без видимих зусиль з боку тих, хто їх дотримується. Інституалізований світогляд, підтримуваний певними соціальними інституціями.
Буденний світогляд є своєрідною "життєвою філософією" спільноти, яка має власне світобачення, своєрідне розуміння покликання людини тощо. Такі погляди правильніше було б назвати не світоглядом (у сенсі світорозуміння), а світосприйманням, оскільки вони виражаються в чуттєвих образах. Світосприймання народу фіксується в його фольклорі - піснях, казках, приказках, збагачується історичним досвідом. Так, світосприймання українського народу ввібрало в себе досвід землероба і козака-лицаря, захисника своєї землі. Цей світогляд відтворений у народних думах, історичних піснях, у творах Т. Шевченка, у "Вечорах на хуторі поблизу Диканьки" М. Гоголя.
Світосприймання є стихійним, несистематизованим. А світогляд постає цілісною системою поглядів, яка свідомо формується і підтримується. Він є світорозумінням, інституалізований формоутворенням, передбачає наявність певних соціальних груп, які свідомо поширюють його в суспільстві.
У своєму формуванні та розвитку світогляд пройшов певні історичні етапи, що дало підстави виділити три історичні його типи: міфологічний, релігійний, філософський.
Міфічне світовідчуття, на відміну від звичайного, фізіологічного відчуття, завжди містить у собі момент чарівного, фантастичного, постає як чуттєве персоніфіковане й водночас узагальнене уособлення якоїсь вищої сили, що творить історію природи й людей (які в міфології розглядаються як щось єдине, одне з природою).
На противагу релігійному спогляданню, яке засноване на поділі навколишнього світу на поцейбічний і потойбічний, міфологія розглядає світ як щось єдине й неподільне. Звідси така важлива риса міфологічного осягнення історичної дійсності, як перевертництво. Тобто - переконання в тому, що нічого не виникає, не народжується і, відповідно, нічого не зникає, не вмирає. Все лише змінює свою форму існування на інші форми (семантичний ряд перетворень), все перевертається на все; довільне явище, довільний процес і довільна річ може перевернутися на будь-яку живу чи неживу істоту, річ, явище, процес тощо.
Головним джерелом релігійного історичного світогляду є уява - продуктивна та репродуктивна, а визначальними складовими, відповідно, продуктивні й репродуктивні образи історичного світу. Оскільки це так, то стає зрозумілішим, чому історичний світ віруючої людини поділяється на два світи - той, у якому вона живе (що сприймається як тимчасовий, другорядний), і світ уявний, потойбічний, який протиставляється поточному світові як основний, справжній. Втім, варто наголосити, що цей інший, потойбічний світ - теж світ історичний, незалежно від того як спроектовані у нього ідеали віруючих - у минуле (конфуціанство, даосизм), чи в майбутнє (християнство).
Говорячи про філософію як світоглядне знання, ми тим самим ставимо проблему співвідношення філософії та світогляду. Можна сказати так: філософія - це світогляд на його теоретичному рівні, це свідомо обгрунтована інтелектуальними засобами система світоглядного знання. Специфіка філософії відносно до світогляду як такого полягає не у відмінності їх предметів (предмет у них фактично один і той же), специфіка ця стосується власне рівня теоретичності, "інтелектуальності", критичної "самоусвідомленості" змісту світогляду. Саме за цими параметрами філософія відрізняється від такої структурно "дифузної" світоглядної форми, як первісна міфологія.
Цими ж параметрами відрізняється філософський (теоретичний) світогляд і від іншої стихійної світоглядної форми - від того, що ми звемо "повсякденним" (буденним) світоглядом. Останній включає в себе життєвий досвід багатьох поколінь, зафіксований у певних "настановах", "нормах", "забобонах", які спонукають до певного способу дій, не пояснюючи й не мотивуючи раціонально цей спосіб. Для повсякденного світогляду характерні некритичність (або слабкий рівень критичності), "масовість", переважання емоцій над міркуванням і т. ін.
Похожие статьи
-
Історично міфологія передує релігії та філософії. Вона є лоном, у якому вони формувалися. Міфологія є світоглядом родового і нерозвинутого класового...
-
Історично-філософські форми ставлення людини до природи - Поняття "екологічної кризи" в філософії
Розкриваючи історію взаємин між суспільством і природою, підкреслимо, що ці відносини в рамках тієї чи іншої цивілізації мають власну специфіку, тобто...
-
Цінності як структурний елемент діяльності - Цінності в житті людини та суспільства
Свій ціннісний світ людина вибудовує в процесі предметно-практичної діяльності. А будь-який акт діяльності включає в себе ідеальний момент, під час якого...
-
Специфіка морального конфлікту в політичній діяльності. Проблема "брудних рук"
Розглядаючи політичну діяльність як об'єкт етичного аналізу, ми зіштовхуємось з великою кількістю протиріч та білих плям як в теорії так і на практиці....
-
Всі наші міркування про людину підводять до висновку, що основою буття людини постає діяльність як особливий, специфічний прояв людської активності....
-
Чуттєвість людини як філософська проблема
Чуттєвість людини як філософська проблема Думки науковців з приводу людської чуттєвості завжди були неднорідними. Відмінність поглядів вилилася у тривале...
-
Суб'єкт-об'єктна природа цінностей - Цінності в житті людини та суспільства
Існування культурних цінностей характеризує саме людський спосіб буття, рівень виділення людини з природи. Ціннісний тип світорозуміння зумовлений...
-
Починаючи з 2008 року, світ поринув у фінансову кризу. Глибина її буде значно суттєвіша, ніж у 70-ті, 80-ті, 90-ті та в першому десятиріччі нинішнього...
-
Найвищі моральні цінності людини: сенс життя і щастя
Найвищі моральні цінності людини: сенс життя і щастя Цінність - явище соціальне, тому не може бути однозначно істинною чи хибною. Поняття істини надто...
-
Висновки - Теорія культурного релятивізму як протиставлення універсалізму
В результаті проведеного дослідження, були виконані завдання, поставлені на початку роботи. Було досліджено основні принципи культурного релятивізму...
-
Через всю філософію XVIIст. однією з центральних тез проходить думка про "розумність" світу. Думка ця трансформується в XVIII ст. в ідею Просвітництва як...
-
ВИСНОВКИ - Філософія марксизму та ленінізму
Марксистська теорія мала визначальний вплив на умови людського життя в ХХ ст.; вона не зійшла з історичної арени донині. Зокрема М. В. Захарченко і О. І....
-
Світ Діонісу - світ дивної казки - "Аполлонічні" та "діонісійські" начала в типології Ф. Ніцше
Аполлонічне та діоносійське начала, розчиняючись одне в одному, повинні встановити знищену колись єдність. Але, за словами В. Шмакова, в цьому прагненні...
-
В першому розділі ми вже розглядали деякі важливі аспекти людського буття, зокрема, такі, як людську неспеціалізованість, унаслідок якої буття людини...
-
Мистика и духовный путь - "Философия свободного духа" Н. Бердяева
Понимание "мистики" как "тайны" должно быть основой религии, источником ее творческого движения. Но, по факту отношения между мистикой и религией...
-
Заключение, Список литературы - Духовное здоровье человека
В заключение следует напомнить об историческом факте, иллюстрирующем всю важность понятия "духовное здоровье человека" для общественного прогресса. За...
-
Инструменты духовного здоровья - Духовное здоровье человека
Среди множества инструментов, которые обеспечивают духовное развитие личности, можно выделить основные и второстепенные. Мы будем говорить о них в...
-
Данная работа посвящена изучению духовных ценностей народов и их влиянию на общественное сознание в современном Казахстане. В работе отражено значение...
-
1. Спочатку філософія не виокремлювалася як особлива форма суспільної свідомості, хоч для її усамостійнення почали зароджуватися певні умови. 2....
-
Введение - Духовное наследие Августина Блаженного
Подорванная набегами варваров и внутренней анархией, Римская империя была восстановлена -- со времен Диоклетиана (284-305 гг.) и Константина (306-337...
-
Итак, постмодернизм описывает реальность как текст, застывший в своих "означаемых". Зоной, свободной от давящего пресса бесконечного ряда объективаций...
-
История человечества отмечена последовательной сменой множества культурных эпох. Последняя из них получила название эпохи постмодерна. В предельно...
-
Критерии духовного здоровья Всемирная организация здравоохранения выделяет следующие критерии психического здоровья: - осознание и чувство непрерывности,...
-
Висновки - Екоурбанізм в контексті перспектив постмодерної культури
Підводячи деякий підсумок даного дослідження, я можу сказати, що екоурбанізм - це специфічний полісемантичний напрямок розвитку сучасної культури,...
-
Введение - Духовное здоровье человека
Психический духовный здоровье Одной из серьезных проблем современного общества является проблема духовного здоровья человека. Внимание, уделяемое этой...
-
Проблема жизни и смерти всегда привлекала внимание исследователей. Ей принадлежит центральное место в философии и всей культуре человечества. Причина ее...
-
За небольшим исключением у всех времен и народов высказывались о жизни негативно. "Величайшее первое благо -- совсем не рождаться, второе -- родившись...
-
Важливість та актуальність висунутої теорії можна побачити в проблемі опозиції ідеї універсальності прав людини та основних постулатів теорії культурного...
-
Духовный ренессанс начала XX в - Философия неравенства Н. А. Бердяева
К концу первого десятилетия XX в. результатом бурно расцветшего кризисного и декадентского религиозно-философского мышления стал в России духовный...
-
Творчість Хільдегарди з Бінгена як винятковий феномен середньовічної філософії, літератури та духовного наставництва Терехова Л. В., Студентка...
-
Смисложиттєва проблематика в екзистенції людини
Анотація Однією з глибинних констант життєдіяльності є пошук людиною стійкої платформи для здобуття щастя, яке виступає головною суб'єктивною домінантою...
-
Не трудно видеть, что в основе разных пониманий сути антропосоциогенеза таится вопрос о соотношении биологического и социального в человеке, или, говоря...
-
Заключение, Список литературы - Духовное наследие Августина Блаженного
Шестнадцать веков отделяют нас от святого Августина. Отделяют ли? Скажем лучше, связывают с ним, ибо весь этот долгий период Запад был пронизан...
-
Августин Блаженный. Современная оценка - Духовное наследие Августина Блаженного
Нет необходимости доказывать присутствие Августина в культуре последних поколений, считая и наше. Он остается одним из тех немногих христианских...
-
"Град земной" и "Град Божий" - Духовное наследие Августина Блаженного
Назначение человека, назначение человечества -- вот о чем размышляет Августин. В последних двенадцати книгах "0 граде Божьем" его апология превращается в...
-
Форми суспільної свідомості - Основні концепції походження свідомості та її вихідні ознаки
Одним зі структурних елементів суспільної свідомості є розмаїтість її форм. Це -- політична свідомість, правова, моральна, релігійна, естетична, наукова...
-
Природа і відповідальність людини - Поняття "екологічної кризи" в філософії
Для сучасності характерно прагнення повернути єдність людини і природи. Не боячись впасти в перебільшення, можна сказати, що філософія ХХ століття рішуче...
-
Право на смерть, эвтаназия - Жизнь, смерть и бессмертие в духовном опыте человечества
В какой-то мере сам термин "право на смерть" звучит парадоксально ведь на протяжении веко предпосылкой всех человеческих прав являлось самое главное,...
-
Соціальний вимір гідності людини у філософії стоїцизму
Соціальний вимір гідності людини у філософії стоїцизму Проблема гідності людини значуща не тільки в етичній, духовній площині, вона актуальна і в...
-
Природное, социальное и духовное измерения человека - Происхождение и сущность человека
Анализ доступного для изучения разнородного антропологического знания показывает, что истинность тезиса о целостности человеческого существа все...
ВИСНОВКИ - Специфіка міфології як форми духовної діяльності людини