Суперечливість марксизму: від концепції періодизації історії - до тоталітарного втілення - Характеристика марксистської філософії

Філософія марксизм відчуження тоталітарний

Головна, фундаментальна філософська ідея Маркса складається в тому, що практика вихідна і первинна по відношенню до всього духовного світу, культури в її навіть самих далеких від практики проявів. Практика носить суспільний характер, її немає поза спілкуванням і зв'язками між людьми.

Вони виражають, осмислюють, усвідомлюють, відображають лише те, що так чи інакше вже увійшло в розряд практичних проблем. І саме в історичній практиці в кінцевому рахунку і вирішуються всі ті теоретичні проблеми, які здаються мислителям виключно справою освіченого філософського розуму. Відповідно теоретик тільки в практичному перевтіленні, у сприянні або протидії історичному розвитку практичної сфери, справжнього життя людей може обгрунтувати вірність, істинність, плодотворність своїх поглядів.

Роздумуючи про основні етапи попередньої історії, теперішнього і майбутнього, Маркс і Енгельс виділили декілька провідних типів організації суспільства -- суспільних форм, або формації. Оскільки в практичному житті найбільш фундаментальним, істотним рівнем являється рівень виробництва життя, основні історичні форми суспільного устрою визначаються за ведучим типом організації матеріального виробництва. Вийшло, що історичний шлях суспільства від "первісного стада" через античний (рабовласницький) тип, феодально-селянський до сучасного, основаного на системі найманої праці у промисловому виробництві, за необхідністю повинен бути продовженим у виробництві життя поза найманою працею, поза приватною капіталістичною власністю, в умовах вільної асоціації вільних індивідів.

Принципово новаторським було філософське пояснення діючих причин суспільного розвитку. Ними являються самі люди, "емпіричні індивіди", що прагнуть забезпечити свої потреби, покращити умови і обставини життя. Індивідуальні прагнення, волевиявлення людей перетворюються в дії, поступки. Практичні зусилля зовсім не являються направленими на вищі цілі людства. Навпаки, вони носять характер приватний, особистий, кінцевий (часто в межах власного життя, вузького кола потреб індивідa). Одначе оскільки люди -- істоти суспільні, пов'язані з іншими численними об'єктивними "формами спілкування" (відношень), то їх індивідуальний розвиток і діяльність здійснюються в деяких загальних умовах і направленнях.

Таким чином, замість давньої абстрактної і одночасно образної конструкції "Людини" і її "сутнісних сил" (в "Экономическо-философских рукописях 1844 года") Маркса складається конкретне, яке базується на вивченні реальності знання про існуючих людей і які жили раніше.

Така перспектива індивідуального розвитку не має, звісно, нічого спільного з філософською моралісткою, що обмежується моральними закликами і втішаннями, крапелькою "целительного бальзама для бедной, бессильной души, погрязшей в убожестве окружающего". Марксистська філософія не відповідає зразкам ні філософської, ні релігійної моралістки. Її етична позиція базується у визнанні єдності практичного соціального перетворення безлюдного світу та само перетворення діючих, активних індивідів в універсально розвинуті, вільні особистості. Одне має на увазі інше. Звісно, для людей, які живуть в наявно даних умовах, в конкретній історичній ситуації, можливості перетворення і себе, і світу являються обмеженими. В філософії Маркса немає ілюзій примирення з такою дійсністю, прийняття її. Навпаки, вона виходить із ясного розуміння обмеженості всілякою наявною історичною ситуацією, укладених в ній потенцій волі та універсального розвитку індивідів.

Вчення про суть капіталістичного виробництва, побудованого на експлуатації найманої праці, було спрямоване на те, щоб показати його історичну безперспективність. За визначенням Маркса, капіталізм сам готує свою загибель і на зміну йому прийде інший лад, побудований на суспільній власності. Але Маркс та Енгельс, хоч і були впевнені в неминучості революційної зміни існуючого ладу, не залишили всебічно обгрунтованої теорії соціалізму.

Похожие статьи




Суперечливість марксизму: від концепції періодизації історії - до тоталітарного втілення - Характеристика марксистської філософії

Предыдущая | Следующая