Форми суспільної свідомості - Основні концепції походження свідомості та її вихідні ознаки
Одним зі структурних елементів суспільної свідомості є розмаїтість її форм. Це -- політична свідомість, правова, моральна, релігійна, естетична, наукова свідомість тощо. Ця розмаїтість залежить від двох основних факторів:
- -- по-перше, від об'єкта, тобто від складності суспільного буття. Кожна сторона суспільного буття відбивається якою-небудь формою суспільної свідомості; -- по-друге, від способу відображення. Як це розуміти? Люди мають потребу глибше і всебічно пізнати світ. Один і той самий об'єкт люди намагаються пізнати з різних сторін, з різних поглядів, тобто по-різному підходять до його розгляду. Наприклад, відносини між людьми можна розглядати і в моральному, і в юридичному, і в політичному аспектах.
Треба мати на увазі, що складність об'єкта та численність способів відображення не викликають автоматично різноманітності форм суспільної свідомості. Вони лише породжують Можливості Появи різних форм свідомості. Кожна форма виникає як Наслідок суспільної потреби Розвитку матеріального виробництва. Так, мораль, мистецтво як форми суспільної свідомості з'являються набагато пізніше виникнення суспільства. Політична ідеологія виникає лише тоді, коли розвиток матеріального виробництва спричиняє приватну власність, суспільні класи, державу. Наука теж виникає внаслідок появи в суспільстві потреби в теоретичних знаннях, в яких відображалися б закономірності об'єктивної реальності. Тобто, коли матеріальне виробництво вже не в змозі задовольнитися власне емпіричними знаннями.
Суттєве значення для розвитку форм суспільної свідомості має їх Взаємодія. Всі форми переплітаються між собою, доповнюючи за певних умов одна одну. Основою взаємодії виступає цілісність суспільного життя, тісний зв'язок між собою різноманітних суспільних відносин. Взаємодія форм суспільної свідомості -- Це об'єктивний закон її розвитку.
Характер взаємодії різних форм суспільної свідомості залежить від конкретних історичних умов. У кожну історичну епоху одні форми можуть посилювати свою активність, а отже, і вплив на інші форми, або, навпаки, послаблювати. Нерідко в конкретних умовах історичного розвитку суспільства певна форма може відігравати провідну роль у суспільній свідомості. Так, в Середньовіччі наука, філософія, мистецтво, мораль зазнавали значного впливу з боку релігії, яка посідала панівне становище серед інших форм суспільної свідомості. Неможливо зрозуміти духовне життя Середньовіччя, не знаючи ролі та місця релігії в ту епоху.
Згодом форми суспільної свідомості звільняються від впливу релігії. Але не всі однаково. Наприклад, мораль ще довгий час перебуває в залежності від релігії. Наука, навпаки, більш рішуче звільняється від релігійного впливу і досягає значних успіхів у пізнанні природи. Потреби матеріального виробництва диктують необхідність суворо наукового розуміння об'єктивних закономірностей без будь-яких релігійних напластувань.
Особливе місце серед форм суспільної свідомості займає політична свідомість та правосвідомість. Це пояснюється тим, що вони найбільше наближені до економічних умов життєдіяльності суспільства.
Політична свідомість Відображає суспільне буття найбільш безпосереднім і глибоким способом. Вона тісніше за інші форми свідомості пов'язана з економічним базисом суспільства. Це пояснюється тим, що між ними відсутні будь-які опосередковані ланки. Однак сам характер цього зв'язку залежить від Інтересів Соціальних груп -- верств, класів, страт тощо.
Політична свідомість включає в себе ідеологічну і психологічну сторони. Політична ідеологія -- це система поглядів, ідей, які відображають інтереси соціальних угруповань, націй, держав.
Політична психологія Поєднує в собі несистемати-зовані погляди, а також почуття і настрої конкретних соціальних груп стосовно інших груп, націй чи держав.
Певне соціальне угруповання реалізує свої інтереси, цілі і завдання шляхом діяльності політичних установ і організацій, тобто через діяльність держави та партій. Політична ідеологія обгрунтовує цілі й засоби реалізації групових інтересів і виступає як сукупність поглядів на державу, її побудову та політику. Слід розрізняти політичну ідеологію як систему поглядів на політику і політичні відносини.
Важливу роль у регулюванні відносин між людьми відіграє правосвідомість. Адже політичні та інші відносини в суспільстві немислимі без фіксації їх в законах.
Правосвідомість -- це сукупність поглядів, що відображають ставлення людей до існуючого права.
Відомо, що право є системою загальнообов'язкових норм і правил поведінки людей у суспільстві. Ці норми і правила, зазвичай, відображають політичні відносини, які залежать від інтересів різних груп суспільства. Оскільки інтереси, як правило, в сучасному суспільстві протилежні, то і правова свідомість має суперечливий характер. Важливе у зв'язку з цим стремління до побудови демократичного, по-справжньому справедливого суспільства. В такому суспільстві панівною правосвідомістю буде відповідність уявлень людей про законність, порядок, справедливість існуючим державним правовим нормам та законам.
Важливе місце серед форм суспільної свідомості належить Моральній свідомості.
Мораль -- це система норм і правил, що склалася історично і регулює поведінку людини, її ставлення до інших людей, до суспільства в цілому і яка підтримується силою суспільної думки, традицій і виховання.
Моральні норми мають історичний характер, немає якоїсь абстрактної, вічної, незмінної моралі. Мораль з'явилася як відповідь на суспільну потребу регулювання людських відносин.
Регулятивна функція моралі подібна до функції права, яке теж регулює відносини між людьми. Проте, якщо право спирається на державну владу, державний примус, то норми моралі контролюються громадською думкою, а також совістю кожної окремої людини. Суспільна думка, моральна відповідальність за доручену справу, усвідомлення обов'язку перед суспільством мають велику силу. Нерідко людина, яка зробила якийсь проступок, воліє отримати покарання в суді, ніж почути осуд з боку колективу, колег по роботі.
Особливою формою суспільної свідомості є Естетична свідомість. Формування останньої здійснюється, як правило, мистецтвом. Мистецтво -- це специфічний спосіб практично-духовного освоєння світу, в якому відображення дійсності і вплив на людей здійснюється в формі художніх образів. Саме цим мистецтво відрізняється від наукового пізнання, де буття відображається в формі логічних понять і теорій.
Мистецтво, естетична свідомість здійснюють суттєвий вплив на розвиток суспільних відносин. Можна виділити такі основні соціальні функції мистецтва:
- -- Пізнавальна Функція. Завдяки мистецтву людина розширює свої можливості в пізнанні світу. Люди мають можливість наглядно уявити собі події минулого, побут, звичаї інших народів; -- Виховна Функція. За допомогою мистецтва у суспільстві утверджуються певні ідеї, погляди, настрої, поширюються і закріплюються ті чи інші моральні норми та принципи; -- виховання Почуття прекрасного. Мистецтво вчить людину виділяти, сприймати та відтворювати прекрасне, тобто виховувати в людині почуття, властиві лише людині -- почуття прекрасного.
Значне місце в життєдіяльності суспільства займає Релігійна свідомість. Вона є надзвичайно складним, різнобарвним утворенням, яке проявляється в релігійних психології та ідеології. Психологія охоплює такі елементи, як віру в надприродне, релігійний культ, релігійні почуття, емоції, звичаї, уявлення тощо. Формується релігійна психологія в основному стихійно, під впливом повсякденного життя людини. Релігійну ідеологію розробляють і поширюють теологи.
Ставлення людства до релігії неоднозначне. Воно значною мірою залежить, зокрема, від стану суспільства на тому чи іншому етапі його існування. Суспільні потрясіння, природні катаклізми, як правило, активізують релігійні вірування. В сучасній Україні спостерігаються зміни в ставленні до релігії.
Похожие статьи
-
У процесі життєдіяльності в людей формуються погляди, почуття, які відображають їх становище в суспільстві. Вони відображають не природу та її...
-
Закони діалектики - Основні принципи та закони діалектики, її походження та етапи розвитку
Закони діалектики невіддільні від категорій. З одного боку, будь-який закон виражається з допомогою категорій, з другого - відношення між категоріями...
-
Проблема походження свідомості - Свідомість як філософська проблема
Особливість філософського аналізу свідомості полягає у розкритті її буттєвих коренів, найважливіших ознак, властивостей та функцій. Всі ці проблеми...
-
У своєму історичному розвитку діалектика пройшла три основних етапи (форми): першою була діалектика стародавніх (Геракліт, Демокрит, Платон, Аристотель...
-
Проблема онтологічного статусу свідомості та її суттєві ознаки - Свідомість як філософська проблема
Однією з найбільших таємниць світу є людська здатність усвідомлювати, розуміти дійсність, тобто людський інтелект. Він вражає своєю красою та могутністю,...
-
Соціальні фактори формування свідомості людини
Соціальні фактори формування свідомості людини Коли людина виділяє себе з природи, тоді вона протиставляє себе їй і починає усвідомлювати своє "Я" і свою...
-
Слово "діалектика" походить від грецького dialektike, що означало вести розмову, бесіду, діалог, зіткнення полярних суджень. Матеріалістична діалектика є...
-
Феномен моралі: витоки та історична генеза
Феномен моралі: витоки та історична генеза Як зазначають дослідники, щодо джерел розвитку моралі є сенс виділяти як відносно самостійні такі основні...
-
Формування свідомості крізь призму сучасності
Анотація Філософський свідомість людина буття Розглядається свідомість як складна та багатоаспектна філософська категорія. Головною метою роботи є...
-
Теорія "суспільної угоди" Ж.-Ж. Руссо - Традиції Просвітництва та Німецької класичної філософії
Природним станом людини є об'єднання людей у рівноправні спільноти Рівноправ'я порушила приватна власність, яка розшарувала суспільство на багатих і...
-
Сформувалося десять основних напрямів філософської думки Китаю, з яких головні шість поклали початок історії китайської філософії: - школа служилих...
-
Наступник кроком у розвитку поняття "кінець ідеології" стало вчення Карла Поппера про відкриті і закриті суспільства. "Відкрите суспільство" Карла...
-
Громадянське суспільство і детермінанти оптимізації його розвитку в Україні
Громадянське суспільство і детермінанти оптимізації його розвитку в Україні Загально відомою є теза про те, що Україна належить до суспільств перехідного...
-
Как самостоятельная наука логика сложилась более двух тысяч лет назад, в четвертом веке до н. э. Ее основателем является древнегреческий философ...
-
Особливості феномену спільної справи в добу Cередньовіччя
Анотація Здійснено спробу дослідити особливості феномену спільної справи за доби Середньовіччя. Виявлено, що зі зміною суспільних відносин в період...
-
Свобода как философская категория
Свобода как философская категория Понятие свободы, независимости ("liberty", "freedom") имело множество трактовок и употреблялось во множестве значений....
-
Происхождение и функции государства Фома, а за ним и все католические философы переняли от Стагирита прежде всего концепцию человека - политического...
-
Разработку идеологии полисной землевладельческой знати продолжил великий древнегреческий философ Аристотель (384-- 322 гг. до н. э.). Он родился в...
-
Духовність особистості: соціально-філософський аналіз
Духовність особистості: соціально філософський аналіз З часів незалежності у нашій країні стали говорити про духовну кризу, яка пов'язана з втратою віри...
-
Произведение Гоббса "Левиафан, или Материя, форма и власть государства церковного и гражданского" было опубликовано в 1651 г. в Лондоне. Произведение...
-
Социальные взгляды Аристотеля - Социальные идеи Платона и Аристотеля
Платон аристотель социальный философ Самый прославленный ученик Платона. Однако Аристотель вошел в историю не как последователь Платона, а как равный ему...
-
Вступ, КЛЮЧОВІ ТЕРМІНИ І ПОНЯТТЯ - Свідомість як філософська проблема
Проблема свідомості належить до найскладніших філософських проблем; певне її усвідомлення приводить до розуміння сутності внутрішнього світу людини,...
-
Мораль (нравственность) есть особый тип нормативной регуляции, представленной совокупностью норм и принципов, распространяющих свое влияние на всех и...
-
Явище природи, стверджував мислитель, грунтуються на об'єктивних законах природи. "Необхідність - наставниця і пестунка природи. Необхідність - тема і...
-
Історично-філософські форми ставлення людини до природи - Поняття "екологічної кризи" в філософії
Розкриваючи історію взаємин між суспільством і природою, підкреслимо, що ці відносини в рамках тієї чи іншої цивілізації мають власну специфіку, тобто...
-
Розвиток поняття "кінець ідеології" Соціально-філософське осмислення історичного процесу у різних його інтерпретаціях має як суто науковий (пізнавальний)...
-
ВИСНОВКИ - "Кінець історії" у концепції Ф. Фукуями та його критика
Доведено, що у філософії історії ХХ ст. сформувався новий концепт, який відображав настрої вичерпання евристичного характеру історії, неможливості...
-
Основні питання філософії права - Філософія права, її предмет і завдання
Як уже зазначалося, філософію права як самостійну дослідницьку дисципліну конституює (тобто встановлює, визначає) її основне питання, від розв'язання...
-
Конфуцианство - Древнекитайская философия
Конфуцианство - этико-политическое учение, возникшее в Древнем Китае на рубеже 6-5 вв. до н. э., спустя 300 лет после смерти Конфуция. Центральными...
-
Заключение - Становление и развитие философской герменевтики
Понятие "социальное познание" имеет два основных аспекта: с одной стороны, любое познание социально, в силу того, что возникает и функционирует оно в...
-
Две "логики" исторического процесса - Коммунизм как культура
Поскольку материалистическое понимание истории и лежащий в его основании "формационный принцип" неразрывно связаны с именами К. Маркса и Ф. Энгельса,...
-
Философско-правовая мысль Средневековья - Философско-правовые взгляды Древнего мира и Средневековья
Философский правовой средневековье античный Философско-правовая мысль эпохи Средневековья внесла свою лепту в сохранение традиций изучения и преподавания...
-
Материалистическая диалектика современности - Учения о диалектике
Высшей формой диалектики явилась ее марксистская модель. Исследуя и материалистически перерабатывая идеалистическую диалектику Гегеля, К. Маркс освободил...
-
Введение, Природное и социальное в человеке - Взаимодействие человека и природы
Ключевые понятия: Антропологизм (греч. аnthropos - человек и logos - учение) - философская концепция, представители которой усматривают в понятии "...
-
Право философия гегель религия С принципом формального равенства связано и понимание права как формы общественных отношений. Специфика правовой...
-
Английский мыслитель родился в семье священника. Окончил Оксфордский университет, получил звание бакалавра, преподавал логику. Был секретарем у Ф....
-
Соотношение Права И Религии Назначение религии является выработка "смыслов", позволяющих человеку так или иначе освоить и определить свое место в мире, в...
-
Философско-правовая мысль эпохи Средневековья внесла свою лепту в сохранение традиций изучения и преподавания римского частного права. Но вместе с тем ее...
-
Основные функции практики в процессе познания - Сущность и формы познания
Практика является источником познания, потому что знания вызваны к жизни главным образом ее потребностями. В частности, математические знания возникли на...
-
Взгляды Канта на культуру - Жизнь и учение И. Канта
Если суммировать высказывания Канта о культуре и привести их в некую систему, то перед нами возникнет то, что с некоторой долей условности можно назвать...
Форми суспільної свідомості - Основні концепції походження свідомості та її вихідні ознаки