Причинність у світі буття. - Категорії як складові людського буття
У філософському розумінні світу, а та-кож і в науці вона відіграє важливу роль. У широкому сенсі причинність протистоїть диву -- яви-щу, якому не знаходять причин (які вибивались із звич-ного ритму життя) -- землетрусам, затемненням сонця і місяця, ураганам, пошесті тощо. Диво виконувало охорон-ну функцію стосовно звичного порядку подій. Щоб не руй-нувати цей порядок, явище, яке суперечило йому, бралось в дужки і розглядалось поза цим порядком. (Так сучасна наука ставиться до паранормальних явищ -- екстрасен-сорики, гадання, віщих снів тощо. Вони виводяться за звич-ний науковий порядок і розглядаються окремо.)
Категорія причинності сформувалася в процесі практич-ної діяльності. Слово "причинність" споріднене зі словами "чинити", "вчинити", що означають "діяти", "викликати". На думку англійського археолога Г. Чайлда, мислення за схемою "причина -- наслідок" виникло внаслідок вироб-ництва галькових знарядь, у яких дія (удар) породжувала наслідок. Оскільки ця дія часто повторювалась, вона стала моделлю (схемою), за якою осмислювались всі подібні від-ношення, що зустрічала первісна людина.
Вчення про причинність іноді називають детермініз-мом (лат. сіеіегтіпатло -- визначаю), проблемами якого переймались всі філософи. Першим обгрунтував концеп-цію детермінізму Демокріт. Його концепції притаманні риси механіцизму. Це виявилось у тому, що філософ звів причинність до зовнішніх зіткнень атомів, виключив ви-падковість. Демокріт визнавав тільки необхідність як ха-рактеристику причинності. Механістичній причинності у розумінні зв'язків природи протистояла телеологічна кон-цепція, згідно з якою відношення між речами природи засноване на доцільності. її прихильники вважали, що речі мають цілі, мету (внутрішню чи зовнішню) і їх пове-дінка визначається цими цілями. Телеологічні погляди поділяли Платон і Арістотель.
У філософії та науці Нового часу панував механіцизм в розумінні причинності. Він яскраво виявився у відомому вислові Лапласа: дайте мені місцезнаходження тіл та їх імпульси, і я передбачу стан світу на будь-який час. Механі-стичний детермінізм в сучасній науці був подоланий від-криттям броунівського руху і принципу "невизначеності" у квантовій механіці, згідно з яким не можна водночас визначити місцезнаходження частки та її імпульс. Це озна-чало, що точно передбачити поведінку частки неможливо. Внаслідок цього категорії "випадковість" і "вірогідність" (статистичні закономірності) утвердилися в науці.
По-іншому осмислюються в сучасній науці й філософії телеологічні зв'язки. Дослідження в біології, кібернетиці та інших дисциплінах засвідчили, що системи (навіть не-органічні) характеризуються саморегуляцією, самооргані-зацією. Завдяки цьому в науці був реабілітований цільо-вий зв'язок, згідно з яким стосовно поведінки системи пра-вомірно ставити питання не тільки "чому?", але й "для чого?", "з якою метою?" вона поводить себе так. Цей тип поведінки іноді називають цільовою детермінацією.
Фундаментальна роль причинності в сучасній науці по-яснюється тим, що її покладено в основу законів, які опи-сують зміни. Причинність охоплює типовість, упорядко-ваність змін. Значення причинності полягає в тому, що одна і та сама причина за однакових умов неминуче ви-кликає одну й ту ж дію (наслідок). Ця повторюваність наслідків і виражається законом.
Причинні зв'язки уявляють, як правило, одноліній-но, у формі Л-*В-->С--" і так далі. Насправді -- це спроще-ний о(іри;і. Наслідок, як правило, зумовлений не однією, її Оагатьмп причинами, :і яких можна виділити головні й другорядні, або ж причини та умови. Так, наслідки пове-ней чи землетрусів зумовлені не тільки природними яви-щами, а й тим, як люди приготувались до них. Будь-яке явище (сонячний день, падіння каменя) є сумарною дією багатьох чинників.
Деякі мислителі стверджують, що причинний зв'язок є незворотним: причина породжує наслідок, а наслідок не може викликати цієї ж причини. І на цій незворотності причинності намагаються побудувати незворотність часу. Насправді, тут не все так просто. І час має момент зворот-ності, повторюваності (дні, роки та ін.). Без цієї повторю-ваності час не мав би мірності, його не можна було б вимі-рювати. І причинність має момент зворотності. Звичайно, щодо складної системи (Земля, жива істота) причинні дії є незворотними. Та коли йдеться про прості причинні зв'я-зки (хімічні реакції, механічні дії), процес може розвивати-ся в прямому і зворотному напрямах.
Категоріальна модель "причина -- наслідок", за якою намагаються опанувати зв'язки речей і явищ природи, спро-щує і схематизує ці зв'язки. Наприклад, траєкторія польоту снаряду визначається не лише силою поштовху і силою тяжіння. На неї діють повітряні потоки, місцеві геологічні аномалії, момент крутіння самого снаряду, температура, во-логість атмосфери та інші чинники. А нерідко вихоплю-ють лише один чи два зв'язки і будують модель поведінки тіла. Насправді ж зв'язки природи складні й різноманітні, їх можна зводити до спрощених схем тільки за усвідом-лення цієї спрощеності. Складність вичленення причини і наслідку з різноманітності зв'язків виявляється і в тому, що не лише причина визначає наслідок, а й сам наслідок, виникаючи, виявляє зворотну дію на причину. Так, хмара є причиною дощу, в свою чергу дощ, що випав, випаровую-чись, породжує хмару. І такі приклади прямого і зворотно-го зв'язку непоодинокі.
Різним онтологічним сферам буття відповідають різні типи детермінації. Так модель "причина -- наслідок" най-більш адекватно відтворює детермінацію речей і процесів у неживій природі. Поведінка живих істот краще опису-ється цільовою детермінацією. Тварина, звичайно, зазнає впливу фізичних сил, але визначальними в її поведінці є цілі, закладені в її інстинктах, а саме програма виживан-ня виду. Поведінка каменя зумовлена дією зовнішніх чин-ників, поведінка тварини детермінована внутрішньою про-грамою, закладеною в інстинктах.
Сфера соціального буття грунтується на детермінації, основою яких є мотиви. Людина, звичайно, може поводи-тись як механічна маса (наприклад, падати), і тут доцільне застосування моделі "причина -- наслідок". Організм лю-дини поводить себе доцільно (адекватно реагує на хвороби), але визначальними для людини як соціальної істоти є вчин-ки, в основу яких покладені мотиви, усвідомлена мета.
В інших сферах буття детермінація набуває іншого ха-рактеру. Так, у сфері фігур і чисел вона виступає як функ-ціональна залежність. Існує своєрідна детермінація в по-ведінці казкових і міфологічних героїв, яка не вкладаєть-ся в рамки звичних мотивацій.
Нова онтологія, надавши правомірності різним сфе-рам буття, відкрила перспективу дослідження специфіки детермінації в кожній з цих сфер. У цьому вона принци-пово відрізняється від радянського марксизму, який абсо-лютизував причинність (модель "причина -- наслідок") і підганяв під неї всі сфери буття.
Похожие статьи
-
Простір і час. - Категорії як складові людського буття
Це основні форми (властивості, харак-теристики) матеріального світу, матеріального сущого. Са-ме вони відмежовують матеріальні речі від ідеального бут-тя...
-
Основні категорії онтології. - Категорії як складові людського буття
Субстанція. Категорія субстанції (лат. зиЬзіапііа -- те, іі(іі покладено в основу) була провідною в онтології Нового *ті у її нагальних рисах субстанцію...
-
Проблема категорій в історії філософії. - Категорії як складові людського буття
До сфери онтології належить і вчення про категорії. Категорії (грец. -- вислів, вираз) -- загальні структури або властивості сущого -- речей, процесів,...
-
Всі наші міркування про людину підводять до висновку, що основою буття людини постає діяльність як особливий, специфічний прояв людської активності....
-
Всі наші міркування про людину підводять до висновку, що основою буття людини постає діяльність як особливий, специфічний прояв людської активності....
-
Важливими аспектами людського буття, зокрема, є такі, як людська неспеціалізованість, унаслідок якої буття людини людиною не можна звести до життя її...
-
Філософський зміст категорії буття - Проблеми буття в філософії
Питання про те, як все існує, яке його буття, розглядаються в онтології. Онтологія -- це вчення про суще, про першооснови буття: система найзагальніших...
-
Складові Буття: Матерія і Дух - Онтологія як філософська наука про Буття
Логічне місце Матерії та Духу в Бутті. Буття, повторимося, - категорія найбільш широкого узагальнення. З цієї, логічної, точки зору Буттям охоплена вся...
-
Становлення та еволюція категорії "буття" в історії філософії - Проблема буття у філософії
Буття онтологія життя смерть Розвиток і диференціація світоглядно-філософських знань створили можливість і спричинили формування окремої філософської...
-
В першому розділі ми вже розглядали деякі важливі аспекти людського буття, зокрема, такі, як людську неспеціалізованість, унаслідок якої буття людини...
-
Людська свідомість є необхідною умовою виявлення буття, то нам не уникнути розгляду того, яким постає буття у людському пізнанні та усвідомленні. При...
-
Література - Ієрархічна будова характеристик та проявів людського буття
1. Філософія: Курс лекцій. - К., 1993.- Розд. III. 2. Філософія: Підручник для вузів. - К., 2000. 3. Кульчицький О. Основи філософії і філософічних наук....
-
Висновок - Ієрархічна будова характеристик та проявів людського буття
У наш час поняття буття доволі глибоко розроблене, гнучке, внутрішньо диференційоване. Воно дає нам вагомі орієнтири для пізнання та практичної...
-
Вступ - Ієрархічна будова характеристик та проявів людського буття
Поняття буття є вихідним для філософії. По-перше, воно має найширший, граничний ступінь узагальнення і тому постає як наріжний світоглядний орієнтир....
-
Людина у своїй життєдіяльності постійно взаємодіє зі світом, з предметами та реаліями, які або сприятливі до неї, або ж ні. Людина спостерігає за появою...
-
Місце людини у світі - Людина як найбільша цінність у філософії
Антропологічна філософія платонівське дуалізм Місце людини в світі по-різному тлумачиться представниками основних філософських напрямків. Суб'єктивний...
-
Постмодерн і трансформація ціннісної основи людського буття - Ціннісні аспекти людського буття
Поняття "постмодерн" (або "постмодернізм"), що позначає сучасний цивілізаційний злам, "не стільки виявляється новою історичною епохою, скільки часом...
-
Різноманітність сфер буття. - Одвічна тема буття у філософії спроба аналізу
Вихідним для конституювання всіх сфер є сприйман-ня. У сприйманні даються матеріально-просторові тіла -- камінь, будинок, дерево. Предмет сприймання...
-
Концептуальні підходи в онтології. - Одвічна тема буття у філософії спроба аналізу
Виходячи з цих засад, можна розглянути існуючі кон-цепції буття. Якщо під сущим розуміють тільки матері-альні речі (атом, камінь, рослина, тварина,...
-
Поняття та основні напрямки визначення буття. - Одвічна тема буття у філософії спроба аналізу
Проблема буття -- одна з перших проблем, які нама-галась розв'язати філософія. Поняття "буття" дуже часто фігурує в нашій мові. Бо кожне речення можна,...
-
Вчення про причини і начала буття Перша філософія, що "має своїм предметом перші початки і причини" , викладена у творі, що одержав назву "Метафізика"....
-
Характеристика загальної категорії буття дає можливість виділити основні форми буття людини та його специфіку. Буття людини характеризується рядом...
-
Концепція буття філософський Коли ми звертаємося до вивчення історико-філософських розв'язань проблеми буття, то це не є простою даниною визнаним...
-
Світобачення - це більш ніж менш цілісне уявлення про світ, про самих себе та своє місце у тому світі. Світобачення залежить від епохи, історичних подій,...
-
Буття - категорія і реальність, зміст та функції - Онтологія як філософська наука про Буття
Буття - філософська категорія. "Буття" - це не якась конкретна річ чи явище. Дати йому логічне визначення (через рід і видову ознаку) неможливо, бо у...
-
В основі онтології неотомізму знаходиться гілеморфізм - висхідне до Арістотеля вчення про два початки буття - матерію та форму. "Матерія" - пасивний,...
-
Буття як людське існування, його властивості - Екзистенціальна філософія
Головне поняття екзистенціальної філософії - поняття буття. Екзистенціалісти розуміють буття як якусь нероздільну цілісність суб'єкта та об'єкта, як...
-
Життєві коріння і філософський сенс проблеми буття
Життєві коріння і філософський сенс проблеми буття. "Буття" - поняття, що багатьма мислителями минулого і сучасності покладене в основу філософських...
-
Ці два начала були відзначені у світобаченні, культурі та історичному розвитку греків. Два символи великою мірою відобразили повноту вічного життя....
-
Буття людини як проблема філософії
Буття людини як проблема філософії "Що таке людина?" Філософська постановка проблеми. Проблема людини належить до розряду "вічних" філософських проблем,...
-
Коеволюція природи і суспільства. Екологічна філософія - Проблеми буття природи у філософії ХХ ст
У сучасній філософії і науці все більше зміцнюється ідея взаємозв'язку і гармонійного відношення між людиною і природою, що складають єдине ціле. У...
-
У сучасній літературі до цих пір широко поширені за рідким виключенням натуралістичні і социоцентрічні концепції, особливо в конкретних науках, в яких...
-
Онтична перевага буттєвого питання - Онтологічні аспекти буття
Наука взагалі може бути визначена як сукупність обгрунтованого взаємозв'язку щирих положень. Ця дефініція й не повна, і вона не уловлює науку в її...
-
Онтологічна перевага питання про буття - Онтологічні аспекти буття
Характеристика буттєвого питання по дороговказній нитці формальної структури питання як такого показала це питання як своєрідний, а саме тим, що його...
-
Вступ - Онтологічні аспекти буття
Необхідність виразного поновлення питання про буття прийшло сьогодні в забуття, хоча наш час числить за собою як прогрес, що воно знову позитивно...
-
Верифікація культуротворчого буття в історії філософської думки до середини ХVІІІ століття
Верифікація культуротворчого буття в історії філософської думки до середини ХVІІІ століття Ключові слова: культуро творче буття, історія філософії, метод...
-
5. ПРОБЛЕМА БУТТЯ ТА її ФІЛОСОФСЬКИЙ СМИСЛ - Сучасна філософія як наука
Категорія буття: її зміст і специфіка Основні форми буття та їхній зміст Єдність матерії, руху, простору, часу Мета: визначити зміст категорії "буття",...
-
Формування сучасної філософської концепції розвитку - Проблеми буття природи у філософії ХХ ст
Сучасна наука стверджує принципово нове бачення природного та соціального світу та нове розуміння процесів розвитку. Воно нове порівняно з тим переважним...
-
Форми буття та їх специфіка, Буття навколишнього світу - Поняття та проблеми буття
Хоча категорія буття охоплює універсальні зв'язки у світі, все ж форми буття -- різні. Це пояснюється тим, що Всесвіт -- це нескінченна кількість систем,...
-
Поняття трансцендентного у Філона Олександрійського
Поняття трансцендентного у Філона Олександрійського Зростання інтересу до філософсько-релігійних студій викликає потребу в ознайомленні з обгрунтованими...
Причинність у світі буття. - Категорії як складові людського буття