Різноманітність сфер буття. - Одвічна тема буття у філософії спроба аналізу

Вихідним для конституювання всіх сфер є сприйман-ня. У сприйманні даються матеріально-просторові тіла -- камінь, будинок, дерево. Предмет сприймання включається в певний горизонт, аж до горизонту всього попереднього життя людини, завдяки якому вона надає предмету сприй-мання значення матеріально-просторової речі. Якщо во-на, наприклад, бачить, що по даху далекого будинку йде слон, то горизонт її попереднього досвіду не дозволить приписати цьому сприйманню реальність, і вона шукати-ме іншої інтерпретації свого чуттєвого враження.

Живі істоти, наприклад тварини, також даються у сприйманні, однак для конституювання їх буття одного зовнішнього сприймання недостатньо. Необхідно іще вну-трішнє сприймання (симпатія). Іншими словами, тварині людина надає буття тварини (на відміну, скажімо, від ка-міння) завдяки тому, що сама вона є живою істотою і може відчувати (моделювати) їх біль і радість. Так, на дум-ку феноменологів, конституюється буття живого.

По-іншому конституюється буття людини і соціально-го світу. Інша людина саме як людина дається не просто в зовнішньому сприйманні чи симпатії, як це буває за сприй-мання тварини. У зовнішньому сприйманні людині не да-ний внутрішній світ іншої людини. Можна бачити мімі-ку, жести, позу, сприймати тембр голосу, але це не пере-дає переживань іншої людини. Однак можна їх відтворити, опираючись на свій внутрішній світ, на власні пережи-вання. Людина може відчути, сприйняти горе і радість іншої людини, тому що вона переживала ці відчуття і знає, яка міміка, тембр голосу тощо їх супроводить. За-вдяки цьому вона приписує буття іншій людині саме як людині на основі складної сукупності актів -- зовніш-нього сприймання, симпатії та "вчуття", в якому вона мо-делює духовний світ іншої людини на основі власного ду-ховного світу.

Звідси бере свій початок залежність сприймання інших людей від багатства внутрішнього світу. Людина з примі-тивним внутрішнім світом не може змоделювати складний і суперечливий світ генія, він для неї не зрозумілий. Тіль-ки душа, яка страждала, може "змоделювати" страждайня (чи інші відчуття) іншого. Мистецтво тим і привабливе, що, співпереживаючи героям драми чи трагедії, людина розбудовує власний духовний світ, який є запорукою кра-щого розуміння інших людей. Це дає змогу зрозуміти і таке явище, як конгеніальність (співгеніальність). Пере-кладач чи режисер-екранізатор художнього твору, режи-сер театру повинні досягти рівня автора. В іншому разі неминучими будуть примітивізація, спрощення.

Особливий шар буття утворюють переживання люди-ни, акти свідомості (те, що у філософії традиційно наги-нається душею). Переживання людини -- це, на думку феноменологів, єдине, що дано їй безпосередньо. Сприй-мання, пригадування, міркування, мріяння є її актами снідомості, вона не може мати в них сумніву. Очевидність для неї її переживань є основою ідентичності її особистос-ті. Саме завдяки цій очевидності вона знає, що це було з нею, а не з кимось іншим, що це саме вона пережила. "Я" ЯК особа існує в переживаннях.

Предмети культури утворюють свою сферу буття. Щось г предметом культури (витвором мистецтва, технічним при-ладом, предметом побуту та ін.) завдяки тому, що містить ВОДНИЙ смисл, є втіленням (опредметненням, матеріаліза-цією) думок людей. Статуетка з каменя відрізняється від каменя, з якого вона зроблена, тим, що люди надали їй цепного смислу (нона була символом родючості чи краси). іппи и ііиеііомок, що сприймання предмета культури від-

І ще одною сферою буття є ідеальні предмети. Сюди можна віднести поняття (формально-логічні та змістовні), цінності, казкові образи та ін. їх буття конституюється в різних актах свідомості. Так, цінності -- добро, дружба, Бог дані через віру, у вірі. Якщо хтось не вірить в добро чи любов, не вірить у Бога, то вони для нього не існують, як скажімо, для прибічників однієї релігії цінності іншої не є цінностями. Математично-логічне знання існує в мірку-ваннях і через міркування. Русалки і домовики існують в актах фантазії та завдяки фантазії.

Нри цьому, на думку Е. Гуссерля, кожна сфера буття має свої принципи побудови. "Логіка" (правила гри героїв) казкового світу, відрізняється від логіки співвідно-шення математичних чисел, а ця, в свою чергу, відрізня-ється від принципів побудови реального світу. Феномено-логія, наголошуючи на тому, що різні види сущого даються в різних актах свідомості (що їм, отже, задаються різні мо-дуси буття зі своєю "логікою"), виявилась плідним мето-дом дослідження в естетиці, етиці, філософії культури.

Усе це дає підстави стверджувати про правомірність кон-цепції, яка відрізняє буття від сущого (речі, ідеї та ін.). Буття, його модус задається сущому при включенні його в світ людини (смисловий горизонт). Реальному предмету вона задає один вид буття, числам -- інший, казковим героям -- ще інший. Завдяки такому підходу феноменологія відійш-ла від субстанційно-предметного трактування буття, за як-зго воно ототожнювалося з матеріальними речами чи ідеями, тобто із сущим.

Похожие статьи




Різноманітність сфер буття. - Одвічна тема буття у філософії спроба аналізу

Предыдущая | Следующая