Становлення та еволюція категорії "буття" в історії філософії - Проблема буття у філософії
Буття онтологія життя смерть
Розвиток і диференціація світоглядно-філософських знань створили можливість і спричинили формування окремої філософської науки про Буття, що одержала назву онтології. Термін "Онтологія" було запропоновано професором логіки марбурзького університету Рудольфом Гокленієм (1547-1628). Проте справжнім автором і творцем першого курсу під назвою "Онтологія" був професор філософії Берлінського університету Християн Вольф (1679-1754).
До Вольфа всі проблеми Онтології викладалися в курсі Першої філософії, яка тоді ще називалася Метафізикою. Вольф чітко відокремив Онтологію, як науку про Буття, від Гносеології, як науку про пізнання. Пізніше Християн Вольф написав повний курс філософії, що на століття заполонив всі університети Європи під назвою Лейбніце-Вольфіанської філософії. В системі Вольфа філософія поділялася на чотири розділи: Онтологія, Раціональна теологія, Космологія та Раціональна психологія.
Християн Вольф вперше звів докупи і систематизував категорії Онтології. Він оголосив Онтологія наукою про найбільш загальні властивості всього того, що існую само по собі безвідносно до наших знань про нього, тобто - не залежно від того, знаємо ми про це чи не знаємо.)
Кант виступив проти будь-якої Онтології, оскільки для людини у світі достовірно існує лише феномен, тобто лише те, що існує в її свідомості. А існуюче поза свідомістю є ноуменом, що ні в якій мірі не доступно людській свідомості.
Заперечував Онтологію Вольфа також Гегель, оскільки на його думку Буття і свідомість тотожні (Тождество бытия и сознания): Буття існує в свідомості (в ідеї, в дусі), а свідомість (ідея, дух) адекватно реалізується в Бутті. До того ж Гегель, "на запах (на дух) не сприймав" Вольфа з його Метафізикою, якій рішуче протиставляв свою Діалектику. Протягом усіх своїх праць Гегель то відкрито вороже, то приховано постійно воює з усіма параметрами та змістом вольфіанської філософії. Але, не дивлячись на все це, Гегель все ж таки розпочинає викладати свою систему філософії саме з категорії Буття. Перший розділ його філософської системи, як вже зазначалося в належному місті, так і називається: "Буття" (Бытие, Dasein).
Марксизм, сліпо наслідуючи Гегелю, теж висміює і заперечує Онтологію, як. буржуазну та антинаукову філософію. В марксистський підручниках проблеми Онтології розпорошені між проблемами матеріалізму та ідеалізму, діалектики та метафізики, природознавства та соціології.
За змістом проблеми Онтології - це одвічні і постійні проблеми філософського знання та світогляду. Вони і зараз знаходяться в центрі уваги сучасної філософії та філософських дискусій. Так, проблеми Буття є вихідною в філософії екзистенціалізму. Сама назва цієї філософії походить від близького до категорії Буття слова: Existencia - існування, перебування. Проблемі Буття присвятили свої головні твори такі видатні філософи 20 століття, як М. Хейдеггер ("Буття і час"), Н. Гартман ("Основи Онтології" та "Новий шлях Онтології"), Г. Губер ("Буття і Абсолют"), Ле Сен (Вступ до Онтології Лавелля"), Е. Гуссерль ("Трансцендентальна Онтологія"). На ці теми пишуть такі філософи як Сартр, Ясперс, Тейяр де Шарден та багато і багато інших. Взагалі, в історії філософії важко знайти філософа, який зумів би обійти проблеми Онтології.
"Буття" - це не якась конкретна річ чи явище. Дати йому логічне визначення (через рід і видову ознаку) неможливо, бо у Буття немає родового поняття, - немає такого поняття, в яке входило б Буття поруч з однорідними йому частинами (складовими). Буття не можна також визначити через перерахування його суттєвих частин, - бо воно немає ніяких ознак, у нього відсутні будь-які частини. Буття не доступне відчуттєвому спостереженню, воно доступне лише розуму і таким чином являється наслідком процесу абстрактного мислення. Буття - це філософська категорія найвищого рівня.
З точки зору логіки "Буття" є поняттям найбільш широкого і високого узагальнення. Воно охоплює собою все те, що ПЕРЕБУВАЄ: речі, факти і явища. Саме слово "Буття" походить від слова "Бути" (Перебувати), що в логічно побудованому реченні (S є P) виконує функції зв'язки (є) між підметом (Р) та присудком (S). [S є Р: Іван є (перебуває) чоловік; Рожа є (перебуває) червона]. З логіки відомо, що чим ширше за об'ємом (обхватом) поняття, тим воно бідніше за змістом. А оскільки Буття за обсягом безмірне (нескінченно велике), бо поширюється на речі, явища та факти всього Всесвіту, то згідно логічного закону про обернений зв'язок між обсягом та змістом поняття, то його зміст дорівнює нулю, у нього практично немає ніякого власного змісту, другими словами - у ньому немає нічого змістовного. Отже, Буття - це те, що належить всьому, а йому не належить нічого. Другими словами можна сказати, що Буття є у всьому, а в Бутті немає нічого.
Поруч з зазначеним категорія Буття виконує в філософії ще й функцію першопочатку. Буття є те, що передує (предшествует) всьому, а йому не передує нічого. Перед Буттям, над ним немає нічого, а саме Буття стоїть перед всім і наді всім.
Відправляючись від Буття, ми можемо раціонально доказово і логічно послідовно осягнути (постичь, понять) всю дійсність, зобразити її в логічно несуперечливій системі. На нашу думку, у філософії це завдання до певної міри успішно розв'язав Гегель. Стосовно нашого часу, зрозуміло, потрібен новий Гегель і нова філософська система.
Ще раз відзначимо: Буття філософська категорія; до категорії "Буття" філософи дійшли ("здобули" собі Буття) шляхом логічного абстрагування. Здобувши сходженням уверх "Буття", філософи відправляються в зворотній шлях - до реального і багатоманітного світу, уже маючи Буття як свою початкову логічну опору (логічний засновок). Отже, в цьому випадку Буття служить раціонально-логічною основою всього наступного філософствування, що починається з самого початку і йде до самого кінця. Але при всьому при цьому саме Буття логічно не обгрунтовується. Філософи його знайшли і констатували його, так би мовити, наявність (наличие), сприймають Буття як дане. До буття як даного не ставляться питання: звідкіль? на підставі чого? чому? Буття перебуває не внаслідок обгрунтування чи спричинення, а без всяких логічних обгрунтувань, без всякої зовнішньої йому причини. Буття перебуває - і все!
Сучасний філософський екзистенціалізм дійшов кардинального для себе висновку, що оскільки Буття не має ні причин, ні логічного обгрунтування, то воно з точки зору логіки і раціоналізму - абсурдно. Ми вже зазначали, що теза про абсурдність Буття, а звідсіль також - існування, є стержневим положенням філософії екзистенціалізму. В такій побудові філософської системи як не може бути кращим чином підтверджується теорема Геделя про неможливість побудови завершеної та логічно несуперечливої раціональної системи.
Не будучи знайомим з теоремою Геделя про неможливість створення завершеної та логічно несуперечливої раціональної системи, великий Гегель зробив було спробу здолати нездоланні перешкоди на шляху створення логічно завершеної філософської системи. Виклад свої системи він розпочинає з того, що передує Буттю. А що ж передує Буттю? Гегель справедливо твердить: що перед Буттям нічого не стоїть, "бо воно як таке, створює собою початок". а першопочаток не може бути чимось опосередкованим або чимось визначеним" (Енциклопедія філософських наук. Том 1, §86). За словами Гегеля перед (за, вище, по той бік) Буттям уже нічого не стоїть, другими словами - за Буттям стоїть Ніщо (Там же, §87). А Ніщо, будучи нічим, не потребує ніякого обгрунтування. Для Ніщо нічого не потрібно, бо в ньому нічого немає, в ньому немає що обгрунтовувати. Далі Гегель каже, що в Бутті, як і Ніщо, теж нічого немає, бо в ньому, як ми вже зазначили, немає ніяких властивих йому ознак. Воно - всезагальне і позбавлене будь-яких ознак. (Буття належить всьому, але йому не належить нічого.) "І завдячуючи цьому, - пише Гегель, - Буття і є Ніщо в своїй невизначеності (§87). Проте між Буттям і Ніщо немає тотожності, а лише є діалектична єдність". Таким чином Гегель, по суті, розпочинає свою філософію не з даного, не з абсурдного, не з Буття, а з Ніщо, яке і абсурдно і раціонально; цілком раціонально виводить Буття з Ніщо.
Слід сказати, що виникнення Щось (Буття, всього існуючого) з Ніщо було вперше опрацьовано в грецькій філософії неоплатоніків ще на початку нашої ери. Потім християнська церква трансформувала це вчення в догмат про творення Богом світу з нічого (creation ex nihilo - творення з нічого), хоча в Біблії немає подібного твердження. Як не дивно може комусь видатися, але гегелівське вчення про зв'язок Буття з Ніщо виявилося не лише у вищій мірі раціональним, але й знайшло своє плідне застосування в побудові найновіших наукових концепцій походження нашого Всесвіту, Про виникнення нашого Всесвіту з Нічого та зникнення його в Ніщо ми будемо говорити в темі про Натурфілософію.
А тепер закінчимо аналіз категорії Буття. Завершимо співставлення Буття і Ніщо. Про міру їх тотожності ми вже говорили: а тепер скажемо про їх протилежності. Ніщо по змісту пусте, а Буття - чисте; Ніщо - це нічого, а Буття - вже щось; Ніщо - немає, а Буття - є.
В історії розвитку філософської думки категорія Буття і категорія Ніщо тлумачилися в найрізноманітнішому плані, ракурсі і змісті. Тим, хто бажає з цим познайомитися, рекомендуємо звернутись безпосередньо до творів видатних філософів, оскільки кожен з них в тій чи іншій мірі торкався проблеми Буття. В добірці про це можна прочитати в першому томі хрестоматії "Мир философии", яка є в бібліотеці нашого університету. В лабораторії кафедри філософії обидва томи хрестоматії є в електронному записі, який можна перенести на свою дискету і читати на моніторі персонального комп'ютера чи роздрукувати потрібне на папері. В ескізному вигляді трактування категорії Буття викладена в рефераті "Бытие как смысл существования", електронний запис якого знаходиться в лабораторії кафедри філософії.
В філософських творах можна зустрітися не лише з цікавими, але також з несподіваними роздумами. В цьому випадку варто прочитати статтю сучасного відомого російського філософа А. Н. Чанишева "Трактат о небытии" в журналі "Вопросы философии" №10 за 1990 год. Професор намагається довести, що Буття немає, а є лише Ніщо; що Буття - позірне, а дійсним є лише і перш за все Ніщо. В електронному запису стаття є в лабораторії кафедри філософії.
В першому томі своєї "Енциклопедії філософських наук", що називається "Наука Логіки", Гегель розглядає зв'язок логічних категорій в їх діалектичному розвитку: теза - антитеза - синтез. Стосовно Буття це у нього виглядає так: Буття - теза, антитезою якому служить Ніщо. Вони одночасно і тотожні одне одному (по змісту: вони пусті і чисті) і протилежні (по наявності: Буття - є, Ніщо - немає). В цьому плані Буття стверджує ніщо, а Ніщо заперечує буття. Внаслідок логічної взаємодії протиріччя між ними в синтезі знімаються і відбувається становлення нового, - і ми переходимо до Буття наявного (Бытие наличное), або як його ще називає Гегель - "в-собі-буття" (§90-91). Наявне буття здобуло свою визначеність і перейшло в стан якості (качества). Якість і є нічим іншим як визначеним буттям (определившимся бытием).
Таким же чином Гегель показує логіку переходу від Якості до Кількості, а від Кількості через Міру - до Сутності - Існуванню - Речі - Явищу - Формі та Змісту - Дійсності і знову - до Понять. В цьому русі Гегель піднімає всю систему логіко-філософських категорій своєї філософської системи. Але це рух є рухом лише логічних категорій, а не самої дійсності чи елементів світогляду. Проблемам матеріальної і духовної дійсності Гегель присвятив окремі твори, науково-теоретичний рівень яких зумовлений і його часом і його особистими політичними та духовними уподобаннями. Процеси і становлення реальної дійсності (Всесвіту і всього того, що в ньому) - це проблема не лише філософії, а і науки.
Похожие статьи
-
Проблема буття є однією з найдавніших тем філософських роздумів і досліджень. "Чому взагалі є сутнє, а не навпаки -- ніщо?" -- це запитання М. Хайдеггер,...
-
Концепція буття філософський Коли ми звертаємося до вивчення історико-філософських розв'язань проблеми буття, то це не є простою даниною визнаним...
-
Постановка проблеми свідомості в історії філософії - Свідомість, її походження та сутність
Розглядаючи Перше питання, студентам треба зрозуміти, що проблема свідомості була однією з основних проблем філософської думки з самого початку її...
-
Основні особливості античної філософії - Антична філософія історії
Виділимо деякі загальні ознаки, характерні для всієї Античної філософії. Антична філософія відрізняється розмаїтістю шкіл, напрямків, проблем. Це...
-
Антична філософія сформувала основні західноєвропейські підходи до виділення людини в якості окремої і спеціальної філософської проблеми. Західна...
-
Релігія і філософія в історії Російської держави - Взаємовідношення філософії і релігії
До прийняття християнства на території Київської Русі проживали племена полян, древлян, кривичів, в'ятичів, радимичів та інших слов'ян, які сповідували...
-
ВСТУП, Сучасна дискусія про предмет філософії права - Філософія права, її предмет і завдання
Право філософія суспільство Філософія права -- самостійна галузь теоретичного знання. її предмет не вичерпується жодною філософською чи юридичною...
-
Термін "культура" вперше зустрічається в одному з творів знаменитого римського оратора Цицерона (45 р. до н. е.). Первісно він означав обробку грунту,...
-
Армія та суспільство: проблема осмислення взаємодії в філософії Давнього світу
Армія та суспільство: проблема осмислення взаємодії в філософії Давнього світу Сучасне суспільство перебуває на шляху трансформації від індустріальної...
-
Генезис - Концепція циклічності цивілізацій у філософії історії Арнольда Тойнбі
Як уже згадувалося, Тойнбі виділяє два шляхи виникнення цивілізацій: через мутацію примітивного суспільства і через відчуження пролетаріату від правлячої...
-
Періодизація історії античної філософії. Сократ - Платон - Арістотель - Антична філософія історії
Антична філософія - це філософія давньої Греції і давнього Рима; виникла в VI столітті до н. е. у давньогрецьких містах-державах (полісах) і розвивалася...
-
Розвиток поняття "кінець ідеології" Соціально-філософське осмислення історичного процесу у різних його інтерпретаціях має як суто науковий (пізнавальний)...
-
Висновки - Проблема людини у філософії античності
Отже, відповідно до поглядів Протагора (5 ст. до н. е.), людина від природи роздягнена і беззбройна. Вона може підтримати себе тільки завдяки...
-
Проблема людини і моралі у філософії І. Канта - "Категоричний імператив" І. Канта і проблема моралі
Вчення про людину Кант виклав в книзі "Антропологія з прагматичної точки зору". Головна її частина підрозділяється на три розділи відповідно до трьох...
-
Абсолютний дух за Гегелем - Традиції Просвітництва та Німецької класичної філософії
- всеохоплююча реальність (субстанція) - єдиний універсальний чинник всіх форм буття (суб'єкт) - світовий розум, єдине рефлексивне поле Основна ідея...
-
Теорія "суспільної угоди" Ж.-Ж. Руссо - Традиції Просвітництва та Німецької класичної філософії
Природним станом людини є об'єднання людей у рівноправні спільноти Рівноправ'я порушила приватна власність, яка розшарувала суспільство на багатих і...
-
Структура філософії права - Філософія права, її предмет і завдання
За своєю структурою філософія права близька до структури загальної філософії. У ній можна виділити такі основні розділи: 1) Онтологія права, У якій...
-
Ми вже говорили про те, що антична філософія заклала фундамент європейської філософської думки; що в античній філософії розпочали вирішуватися такі та...
-
Гуманізм - Леонардо да Вінчі як видатний представник філософії епохи Відродження
"Гуманізм" ( від латинського слова "homo" - людина, "humanus" - людський, людяний) - термін, що його запровадили у вжиток діячі культури Відродження. Цим...
-
Космологія тотожності у філософії стоїків
Космологія тотожності у філософії стоїків Еллінізм тотожність космологічна парадигма стоїки Дослідження еліністичної філософії становить особливий...
-
Сфера права як сфера свободи у філософії Гегеля
Сфера права як сфера свободи у філософії Гегеля Питання правової сфери і сфери свободи завжди є складними і завжди є актуальними. Гегель пропонує свій...
-
Україна сакральна: ідеологія українського буття
Україна сакральна: ідеологія українського буття Категорія буття в філософії має прадавню історію, однак її актуальність жодним чином не зменшилася до...
-
Отож, існує велике коло проблем філософії, що мають значення для розуміння сенсу права в широкому контексті суспільного життя, цілей, задля яких створено...
-
5. ПРОБЛЕМА БУТТЯ ТА її ФІЛОСОФСЬКИЙ СМИСЛ - Сучасна філософія як наука
Категорія буття: її зміст і специфіка Основні форми буття та їхній зміст Єдність матерії, руху, простору, часу Мета: визначити зміст категорії "буття",...
-
Філософія марксизм відчуження тоталітарний Головна, фундаментальна філософська ідея Маркса складається в тому, що практика вихідна і первинна по...
-
Розвиток - Концепція циклічності цивілізацій у філософії історії Арнольда Тойнбі
Приступаючи до аналізу стадії розвитку в цивілізації Тойнбі, необхідно зрозуміти, що він вважає критерієм розвитку. Насамперед, територіальна експансія...
-
Філософські погляди Сократа на проблему людини - Проблема людини у філософії античності
Душа для Сократа - щось демонічне, сам Ерос, невгасиме завзяття, спрямованість йти вгору. Сократ закликає пізнати самого себе. Але пізнати не означає...
-
Проблема походження свідомості. Свідомість і мова - Основи філософії
Свідомість - це властива людині вища психічна здатність до ідеального відображення світу у певних образах та логічних знань, які слугують орієнтацією...
-
Специфіка філософського знання - Основи філософії
Філософія - одна з форм духовної культури, раціонально-теоретичний світогляд що прагне з'ясувати все загального. Філософія дає чіткі відповіді для...
-
Творчість Хільдегарди з Бінгена як винятковий феномен середньовічної філософії, літератури та духовного наставництва Терехова Л. В., Студентка...
-
Як відомо, зміст філософії визначається її місцем у системі знань. Вона, з одного боку, черпає матеріал для своїх гранично широких узагальнень із...
-
Використана література - Особливості та здобутки німецької класичної філософії
1. Кант І. Критика практичного розуму. -- Київ: Юніверс, 2004. -- 240 с. 2. Кассирер Э. Жизнь и учение Ката. -- СПб. : Университетская книга, 1997. --...
-
Народився Гегель у Штутгарті, в сім'ї заможного урядовця (чиновника). Гімназія, теологічний інститут з курсу теології, глибока самоосвіта, в ході якої...
-
Шеллінг народився у невеликому містечку Леонберг поблизу Штутгарта в сім'ї диякона. Під час навчання в Тюбінгенському теологічному інституті опрацьовує...
-
Одним із перших серед видатних учнів, послідовників та критиків І. Канта був, у буквальному розумінні "філософ від верстата", німецький мислитель і...
-
Основні питання філософії права - Філософія права, її предмет і завдання
Як уже зазначалося, філософію права як самостійну дослідницьку дисципліну конституює (тобто встановлює, визначає) її основне питання, від розв'язання...
-
Моральні форми та їх зв'язок із правом у філософії Гегеля
Морально правова проблематика, що розглядається Гегелем завжди викликала до себе науковий інтерес. Дослідження таких важливих сфер суспільного життя як...
-
Вчення про злу сутність людської природи у філософії Сюнь-цзи як основа розбудови принципу справедливого соціуму Філософія Сюнь-цзи, як і конфуціанська...
-
Перспективи дозволу екологічної проблеми - Поняття "екологічної кризи" в філософії
Перспектива дозволу екологічної проблеми, що стоїть перед людством, вимагає розвитку гармонійних відносин з природою, сприяють її збагаченню, олюднення,...
-
Переосмислення засад історичного матеріалізму у філософії постмарксизму
Основоположною працею, що й дала поштовх до розвитку постмарксизму, є книга Ернесто Лаклау та Шанталь Муфф "Гегемонія та соціалістична стратегія"....
Становлення та еволюція категорії "буття" в історії філософії - Проблема буття у філософії