Концептуальні підходи в онтології. - Одвічна тема буття у філософії спроба аналізу
Виходячи з цих засад, можна розглянути існуючі кон-цепції буття. Якщо під сущим розуміють тільки матері-альні речі (атом, камінь, рослина, тварина, людина, тощо), тобто світ розглядають як сукупність матеріальних речей і буття приписують тільки такому сущому, то в такому разі буття стає тотожним матеріальності. Бути -- значить бути матеріальним. Єдність світу в його матеріальності, стверджував Ф. Енгельс, існує тільки матерія (Ленін). Звідси висновок, що нематеріальне суще (ідеї, духовні цінності тощо) мають несправжнє, меншовартісне буття.
Протилежна картина постає, коли під сущим розумі-ють насамперед ідеї, поняття, цінності1, коли їм надаєть-с)і ОПравжін: буття, п матеріальні речі розглядаються як небуття, ніщо (твої) у Плптопа). Така позиція об'єктив-ного ідеалізму, який ототожнює мислення і буття, зво-дить буття до мислення. Це ототожнення було наріжним каменем філософії Гегеля. З позиції об'єктивного ідеаліз-му буття ідеї -- абсолютне і необхідне, а буття речі -- відносне і випадкове, оскільки річ сьогодні є, а завтра її може не бути.
Дещо інші концепції буття характерні для суб'єктивіст-ських течій в філософії. Оскільки в них суще (речі) не існує само по собі, то його буття чи небуття ставиться у залежність від суб'єкта. В емпіричній традиції (Джордж Берклі, Девід Юм) статус абсолютного буття належить пси-хологічним переживанням, а в раціоналістичній філосо-фії Декарта абсолютним буттям наділяється свідомість.
У філософії І. Канта наявні два центри абсолютного буття -- "Я" і речі в собі. При їх зіткненні (накладанні форм розуму на подразнення від речей) виникає суще -- світ речей, який вивчає наука. Однак, якби І. Кант був послідовним, то він не назвав би джерело подразнень "ре-чами" , адже речі -- це щось оформлене, визначене, суще, а він заперечує "оформленість" речей в собі. Насправді ж речі в собі І. Канта -- це чисте буття, буття, яке немає визначень. Тому вже він міг розмежувати буття і суще так, як це зробили пізніше Е. Гуссерль і М. Гайдеггер. І свідомість (Я) мислилася ним як носій певних апріорних форм, тобто як щось конкретно визначене, як суще, як річ. Так пізніше охарактеризує Е. Гуссерль декартівсько-кантівську концепцію свідомості.
Якщо в попередній філософії один вид сущого (мате-ріального чи ідеального) протиставлявся іншому як справ-жнє і несправжнє буття, то в некласичній філософії буття протиставляється сущому. А. Шопенгауер, йдучи за Кан-том, різко розводить суще (світ в уявленні) і справжнє буття (світ волі). Воля втрачає риси предметності, оформ-леності, речі, вона не є сущим, до неї не застосовуються категорії сущого (причинність і т. ін.). Таке протистав-лення наявне у філософії Ф. Ніцше. У Керкегора екзис-тенція як справжнє буття також протиставляється сущо-му, світу.
Тенденція протиставлення буття сущому стає доміну-ючою у феноменології та екзистенціалізмі. У феномено-логії за абсолютне буття приймається свідомість, яка мис-литься як "жива діяльність", позбавлена предметної фор-ми. Ця діяльність свідомості, на думку Гуссерля, конституює суще і надає йому відповідний спосіб (модус) буття. Суще і спосіб його буття задаються відповідними актами свідо-мості. Так, у сприйманні дається ("конституюється") реаль-на річ, у вірі -- цінності, у фантазії -- казкові герої. Бут-тя розпадається на різні сфери, відповідно до актів, у яких воно конституюється.
М. Гайдеггер звинуватив всю попередню європейську філософію, починаючи з Парменіда в тому, що вона звела буття до сущого, розчинила буття в сущому. Буття, за Гайдеггером, це не щось поза людиною, протилежне лю-дині, що можна виразити в понятті й перевести в техно-логію. Воно як смислова єдність всього сущого існує в світі тільки через існування людини.
Отже, виходячи з історії філософії, можна вести мову про три основні концепції буття:
Матеріалістична, яка ототожнює буття з матеріаль-ним сущим;
Ідеалістична, що ототожнює буття з мисленням (іде-альним сущим);
Некласична, що протиставляє буття як процесуаль-ність, мінливість, незавершеність сущому як усталеному, оформленому, завершеному.
Матеріалістична та ідеалістична концепції тяжіють до об'єктивізму (прагнуть розглядати буття з об'єктивного погляду, з позиції близької до науки); некласична, яка в розвинутій формі представлена у феноменології та екзис-тенціалізмі -- до суб'єктивізму, до визначення буття че-рез свідомість та існування людини.
Очевидно, ототожнення буття з сущим, яке було харак-терне для класичної філософії, вело в глухий кут, ставило людину перед дилемою вибору між матеріальним чи ідеа-льним сущим. І якщо одному з них приписувалось вище буття, то інше зводилось до меншовартісного буття, до не-буття. Однак для людини в житті важливі як матеріальні речі, так і духовні цінності (честь, кохання). І якщо одні "люди гинуть за метал", то інші -- за честь і кохання, доводячи цим, що і те й інше має для них буття.
Для розуміння буття значно цікавішою є перспекти-ва, яку запропонували феноменологи та екзистенціаліс-ти, звівши буття до певного значення речей, сущого. "Бу-ти" означає "мати" певне значення в контексті культури. Так, речі сприймання мають значення "реального буття", речі уяви уявно буття, інтернетні "штучки" --віртуаль-не буття. Різним предметам надаються різні види (моду-си) буття відповідно до того, як вони даються людині. Як-що, наприклад, вчений висунув здогад про буття якоїсь мі-крочастки, то спочатку вона має модус "гіпотетичного буття". Для того щоб набути модусу "реального буття", вона повніти предстати за правилами, за якими даються реальні речі. Л це означає, що вона має прямо чи опосеред-ковано чуттєво зафіксуватись. Отже, людина приписує речі модус "реального буття" тільки за певних умов її даності. Це стосується, скажімо, і художнього твору. Щось набуває статусу художнього твору лише за умови, що воно дається людині за правилами, яким повинен відповідати худож-ній твір.
На підставі феноменологічної концепції в сучасній он-тології прийнято виділяти різні сфери буття. У різних мислителів вони мають різну структуру. Сам Е. Гуссерль відповідно до різних способів даності свідомості виділяє
Такі сфери буття: матеріально-просторовий світ, живі істо-ти, людина і соціальний світ, свідомість (психіка), формаль-но-логічні предмети, матеріально-змістові поняття, ціннос-ті, світ фантастичних утворень тощо. Всі вони разом утво-рюють світ людини як горизонт, у якому дається будь-який предмет.
Похожие статьи
-
Поняття та основні напрямки визначення буття. - Одвічна тема буття у філософії спроба аналізу
Проблема буття -- одна з перших проблем, які нама-галась розв'язати філософія. Поняття "буття" дуже часто фігурує в нашій мові. Бо кожне речення можна,...
-
Філософський зміст категорії буття - Проблеми буття в філософії
Питання про те, як все існує, яке його буття, розглядаються в онтології. Онтологія -- це вчення про суще, про першооснови буття: система найзагальніших...
-
... Що могутніше розуму? Йому -- влада, сила і панування над всім Космосом. Останній сам породжує в собі силу, яка ним керує. Вона наймогутніша серед...
-
Антична філософія сформувала основні західноєвропейські підходи до виділення людини в якості окремої і спеціальної філософської проблеми. Західна...
-
Предмет і функції філософії - Предмет і функції філософії
Слово "філософія" походить від грецького "філо" - любов і "софія" - мудрість і звичайно трактується як любов до мудрості. У Древній Греції слово...
-
Людиномірність предмета філософії
1. Формування предмету філософії в історії культурно-історичного розвитку суспільства Філософія як певна система знань з'явилася бл. 2,5 тис. років тому....
-
Філософія як певна система знань з'явилася бл. 2,5 тис. років тому. Першим запровадив цю назву давньогрецький вчений Піфагор (друга половина 6 ст. -...
-
Значення філософії Сковороди - Філософія Г. С. Сковороди
Дослідники Сковороди звичайно шукали джерела його філософії у закордонних філософських системах, шукали за впливами заходу і дивувались, що у нього якось...
-
Коеволюція природи і суспільства. Екологічна філософія - Проблеми буття природи у філософії ХХ ст
У сучасній філософії і науці все більше зміцнюється ідея взаємозв'язку і гармонійного відношення між людиною і природою, що складають єдине ціле. У...
-
В основі онтології неотомізму знаходиться гілеморфізм - висхідне до Арістотеля вчення про два початки буття - матерію та форму. "Матерія" - пасивний,...
-
Буття людини як проблема філософії
Буття людини як проблема філософії "Що таке людина?" Філософська постановка проблеми. Проблема людини належить до розряду "вічних" філософських проблем,...
-
Проблема буття є однією з найдавніших тем філософських роздумів і досліджень. "Чому взагалі є сутнє, а не навпаки -- ніщо?" -- це запитання М. Хайдеггер,...
-
Єдність матерії руху, простору, часу - Проблеми буття в філософії
Початкове поняття "матерія" ототожнювалось із конкретним матеріалом, з якого складаються тіла і предмети (камінь, вода, земля, дерево, глина тощо)....
-
Соціальний вимір гідності людини у філософії стоїцизму
Соціальний вимір гідності людини у філософії стоїцизму Проблема гідності людини значуща не тільки в етичній, духовній площині, вона актуальна і в...
-
Людина у своїй життєдіяльності постійно взаємодіє зі світом, з предметами та реаліями, які або сприятливі до неї, або ж ні. Людина спостерігає за появою...
-
Остаточний поворот до затвердження автономії людського розуму, до визнання його основою поведінки і пізнавальної активності людини стався із зародженням...
-
Світобачення - це більш ніж менш цілісне уявлення про світ, про самих себе та своє місце у тому світі. Світобачення залежить від епохи, історичних подій,...
-
Життєві коріння і філософський сенс проблеми буття
Життєві коріння і філософський сенс проблеми буття. "Буття" - поняття, що багатьма мислителями минулого і сучасності покладене в основу філософських...
-
Філософський аналіз проблеми "Сенс життя людини та історії людини" - Основи філософії
Звідки постає проблема сенсу життя людини? Суттєвою рисою людського буття є його здатність ставати проблемою для самого себе. Тільки про людину...
-
Свідомість - Феномен свідомості
... Що могутніше розуму? Йому -- влада, сила і панування над всім Космосом. Останній сам породжує в собі силу, яка ним керує. Вона наймогутніша серед...
-
Характеристика загальної категорії буття дає можливість виділити основні форми буття людини та його специфіку. Буття людини характеризується рядом...
-
Російська філософія 19-20 ст. відрізняється тим, що філософські погляди цьогоперіоду будувалися саме на самобутності Росії і як один з критеріївцієї...
-
Концепція буття філософський Коли ми звертаємося до вивчення історико-філософських розв'язань проблеми буття, то це не є простою даниною визнаним...
-
СУЧАСНА НІМЕЦЬКА ТЕОРІЯ ПРИРОДИ РЕЧЕЙ - Концепція "природи речей" у світлі сучасної філософії права
Природа право цінності справедливість Панівною буржуазної правової ідеологією, у всякому разі в Західній Німеччині, є зараз так звана "теорія природи...
-
Проблема співвідношення і первинності духу і матерії є основоположною проблемою філософського мислення, а поставили її давньогрецькі філософи, чіткий...
-
Повторюся, основним у філософії традиційно вважається питання про відношення мислення до буття, а буття - до мислення (свідомості). Важливість даного...
-
Сфера права як сфера свободи у філософії Гегеля
Сфера права як сфера свободи у філософії Гегеля Питання правової сфери і сфери свободи завжди є складними і завжди є актуальними. Гегель пропонує свій...
-
Значення філософії Сковороди для людства - Шлях Григорія Cковороди
Дослідники Сковороди звичайно шукали джерела його філософії у закордонних філософських системах, шукали за впливами заходу і дивувались, що у нього якось...
-
Функції філософії. - Основи філософії, логіки, релігієзнавства
Слово "філософія " давно увійшло до нашого буденного мовлення. Філософією нині називають не тільки відповідну науку чи навчальну дисципліну, а й...
-
Верифікація культуротворчого буття в історії філософської думки до середини ХVІІІ століття
Верифікація культуротворчого буття в історії філософської думки до середини ХVІІІ століття Ключові слова: культуро творче буття, історія філософії, метод...
-
Міфоепічні засади та релігійні основи філософії
Вступ Становлення філософського знання. Міфоепічні засади філософії. Релігійні основи філософії. Парадигмальність філософського знання: давньокитайська і...
-
Місце людини у світі - Людина як найбільша цінність у філософії
Антропологічна філософія платонівське дуалізм Місце людини в світі по-різному тлумачиться представниками основних філософських напрямків. Суб'єктивний...
-
Класична доба української філософії - Вітчизняна філософія
Подальший розвиток філософської думки пов'язаний з діяльністю Г. С Сковороди. Ідейно-теоретичні підвалини його філософії грунтуються на працях...
-
Народився Гегель у Штутгарті, в сім'ї заможного урядовця (чиновника). Гімназія, теологічний інститут з курсу теології, глибока самоосвіта, в ході якої...
-
Основні терміни - Свідомість у філософії
Свідомість - Специфічний прояв духовної життєдіяльності людини, пов'язаний із пізнанням, яке робить відомим (свідомим), знаним зміст реальності, що...
-
Вчення про причини і начала буття Перша філософія, що "має своїм предметом перші початки і причини" , викладена у творі, що одержав назву "Метафізика"....
-
БУТТЯ І СВІДОМІСТЬ Психогностична проблема охоплює якісно вищий рівень відношення психіки і поза психічних явищ. Останні у цьому разі характеризуються як...
-
Філософія, коло її проблем, призначення і сенс в житті людини і суспільства
Філософія, коло її проблем, призначення і сенс в житті людини і суспільства Філософія - надзвичайне складне, багато в чому таємниче духовне явище, що не...
-
Формування свідомості крізь призму сучасності
Анотація Філософський свідомість людина буття Розглядається свідомість як складна та багатоаспектна філософська категорія. Головною метою роботи є...
-
Формування сучасної філософської концепції розвитку - Проблеми буття природи у філософії ХХ ст
Сучасна наука стверджує принципово нове бачення природного та соціального світу та нове розуміння процесів розвитку. Воно нове порівняно з тим переважним...
Концептуальні підходи в онтології. - Одвічна тема буття у філософії спроба аналізу