Повторювач і повторення - Жан-Ноєль Вуарне - філософ-митець
Діалектика повторення, яку сповідує Кіркегор (у Повторенні), не омовлює до решти логічного та історичного розвитку цього неоднозначного квазі-поняття: до Кіркегора і після нього з'являлися інші повторювачі та інші повторення, завдяки яким демонструвалися різні іпостасі філософа-артиста і карикатури на нього.
Повторення є повторенням ідей, вчинків, дискурсів або ідей як учинків, вчинків як дискурсів тощо. Отож, абсолютно необхідно постійно розрізняти у повторенні принаймні два елементи: здатного до повторення і повторюваного фактично. Ці елементи можуть творити навзаєм два різновиди стосунків:
- - Вертикальний стосунок (повторення як повернення до ідеї: Кіркегор чи Платон). Таке повторення є по суті релігійним і неісторичним, тобто чолобитним. Повторення велебних. - Горизонтальний стосунок (повторення як поновлення: натуралісти, матеріалісти й практики). Таке повторення є часовим і історичним, тобто креативним чи фабулярним.
Окрім того, повторення може бути потрактоване як тотожнісне (identique) або розмежувальне (differentielle). Очевидно, що воно може тоді відбуватися як девальвація або як інтенсифікація повторюваного.
Тотожнісне повторення може знижувати вартість того, що повторює ("перетворювати у стару платівку") - тут ми маємо випадок слабко вираженого надміру інформації як тотожнісного повторення інтенсивности, яка слабшає у міру повторення: візьмемо для прикладу квочку як метафору подружнього зв'язку: вона виринає на поверхню знов і знов, поки зрештою означує уже не факт виринання, але самої повторюваности виринання. Іншим прикладом могла б послужити надмірна емісія банкнотів, якою супроводжується девальвація грошової одиниці. Але тотожнісне повторення може бути й чинником інтенсифікації - наприклад у ритуальних церемоніях: літаніях, молитвах тощо.
Кіркегорові йшлося насамперед про розмежувальне повторення: повернутися до Кьонігстадтер Театру означає навчитися уникати реалістичного повторення. Повторення - казка чи оповідь - навчає того, що не може бути об'єктом навчання: різниці. Фікція висловлює те, чого не могла б висловити чиста теорія: відмінности між тим, що здатне повторюватися і повторюється: не два, а три терміни - здатне повторюватися, різниця, те, що повторюється. Якщо існує багато різновидів розмежувальних повторень (Кіркегор репрезентує лише один із них), то ця розмаїтість залежить від багатоманіття способів трактування різниці. Треба виокремити принаймні чотири наступні різновиди [16]:
- - Релігійне повторення. Місцем розмежування тут є Бог, усвідомлюваний як Інший або Чиста Різниця. Коли те, що здатне повторюватися, є контингентним, повторюване прагне до Вічного і вічно здатного повторюватися. - Творче повторення. Тут йдеться про повторення, в якому відмінність постійно підтримувана, а водночас переміщувана. Відмінність не ліквідують в ім'я якоїсь певної негативности чи позитивности: вона щоразу інша. Її не належить інтерпретувати як негативности, хоча б і тимчасової, ані як "різниці", а як постійну делокалізацію чи територіальну зміну. Як творче - те, що здатне повторюватися, не містить ліквідації негативної різниці, радше перенесення позитивної різниці: між здатним повторюватися та різницею зроджується "неантагоністична суперечність". Розв'язком для цієї суперечности є не синтез, а вигадування нових відмінностей. Повторення і революція тісно між собою пов'язані: перманентне повторення і перманентна революція. Між тим, що здатне повторюватися, і повторюваним щілина знову й знову відроджуваної різниці передбачає необмеженість повторень та ініціатив. Наприклад, у де Сада можна вказати на підсичування напруги і аморальні способи досягнення мети, а у Ніцше - на Поворот, як на центральний патос не-систематичної та ексцентричної думки. - Блазенське повторювання. Це повторення радикально відрізняється від двох попередніх, воно полягає у зусиллях, спрямованих на поступове затирання місця різниці. Наступні інтерпретації того, що можна повторити, не є ексцентричними афірмаціями, а пов'язані із пошуком стабільности, котра була б ідентично повторюваною. Скажімо, двійники Ніцше та його блазні, зокрема нацистські блазні, відмовилися від Вічного Повернення і поступово досягнули системної інтерпретації ідентично здатного до повторення. Блазенське повторення є джерелом усіх догматизацій - тетичних редукцій різниці, які уможливлюють в числі іншого такий урок: ми маємо політичну догматизацію як повторення революції в ім'я держави, схоластичну догматизацію як поновлення релігійного повторення в інтересах Церкви... Блазенське повторення як найбільша загроза для думки - повернення раз у раз бюрократичної загрози адміністративного нагляду за повтореннями. - Адміністративне повторення. Адміністрування хіттю в родині, повторенням хіті у подружжі та революцією в державі; адміністрування повторенням у індустріальному відтворенні товарів - у всіх цих випадках повторення засноване на фіктивній різниці: незначних відмінностях між різними моделями авто, формами відпочинку чи хіті; відмінності, які уможливлюють тривалість жаги, репродукування як безперервну фальшиву креацію свободи, за якою наглядають крізь призму змінних зразків, які, однак, ніколи не дозволяють себе трансформувати. Немає сумніву, що Капіталізм є Зразком par excellence, майстром адміністрованих незначних відмінностей.
Якщо філософи-митці на зразок де Сада, Кіркегора, Ніцше, підтримують різницю як місце безладу, то їхні певні наслідувачі повертаються до неї в ім'я ладу, поєднуючи у такому разі блазенське повторення із адміністративним. На прикладі Ніцше ми бачимо як філософ-митець, людина творчого повторення, може сама зазнати повторення і зради. Ніколи не використовуваний сам собою, філософ-митець, омріяна здобич інтерпретаторів, хотів би - і мусив - уникнути інтерпретації. Чи може він це зробити? Ким є філософ-митець? І чи можемо ми тут, не потрапляючи у смішну ситуацію, стати його виразниками?
Принципово неповторний, філософ-митець - чи уміє він сміятися, чи ні - є у першу чергу, а може й насамперед, гумористом. Обдарований уявою, він, однак не є денді; як творець він не є (від)творювачем. Якщо він не може змусити своїх пересмішників замовкнути, то принаймні здужає з них посміятися.
Існують же ж такі філософи? Чи зовсім не обов'язково мусять існувати?
Переклав Андрюс Вишняускас
Похожие статьи
-
Спокусник і наречена - Жан-Ноєль Вуарне - філософ-митець
Стендаль, котрий у певних аспектах був спадкоємцем лібертинізму, автор, який використовував псевдонім, романіст, що міркував про спокушення, може...
-
Лібертини і свобода - Жан-Ноєль Вуарне - філософ-митець
Твори кількох маловідомих лібертинів, скажімо, Луве де Куврея [Louvet de Couvray], Кребійона молодшого [Crebillon], Дюкло [Duclos], Дора [Dorat], Фужере...
-
Яка людина може бути по справжньому щаслива?
Яка людина може бути по справжньому щаслива? Щастя - це стан вищої задоволеності життям. (Тлумачний словник української мови) Давньоруське слово...
-
Доля людини в світлі деонтології
Доля людини в світлі деонтології В контексті деонтологічної етики автор розглядає філософські позиції і концепції щодо сутності людського буття. Важливим...
-
Поняття і сутність традиції - Традиції, їх роль у пізнанні та бутті людини
Традиція -- набір вистав, звичаїв, звичок і навиків практичної діяльності, передаваних з покоління в покоління, які виступають регулювальниками...
-
Свобода як одвічно притаманна властивість людини - Філософія М. Бердяєва
На самому початку роботи філософія свободиІ Бердяєв гостро критикує пануючий тоді у Європі тотальний гносеологізм німецької філософії. Критика стосується...
-
В першому розділі ми вже розглядали деякі важливі аспекти людського буття, зокрема, такі, як людську неспеціалізованість, унаслідок якої буття людини...
-
Філософське світоуявлення створює те середовище, в якій має місце і розвивається наукова думка. Певною мірою вона її обумовлює, сама, змінюючись в...
-
Основні питання філософії права - Філософія права, її предмет і завдання
Як уже зазначалося, філософію права як самостійну дослідницьку дисципліну конституює (тобто встановлює, визначає) її основне питання, від розв'язання...
-
СЕНС ЖИТТЯ ЛЮДИНИ - Людина як предмет філософського аналізу
Людина філософський аналіз Що таке "сенс"? Який смисл вкладається в "сенс"? Сенс - це: 1) сила, значення, толк, розум, суть; 2) внутрішній зміст,...
-
Походження моралі, Гармонія добра і зла - Проблеми сенсу життя людини
У своїх роботах Ніцше указує приблизно на період в 10000 років, коли стався перелом. Люди крок за кроком дійшли до того, що уявили вирішальний голос про...
-
Шлях до мороку - Проблеми сенсу життя людини
Ніцше здригається перед жорстокістю істин, що відкривалися йому. Його охоплює жах побачивши цього світу без божества, але він приклоняється їх похмурою...
-
Аполлон - символ прекрасного - "Аполлонічні" та "діонісійські" начала в типології Ф. Ніцше
Відмінність аполлонічного та діонісійського начал розкривається, за Ніцше, перш за все у відношенні до принципу форми та індивідуальності як форми духу....
-
Феномен історичної пам'яті Живою історичністю буття, животворним духом історії є пам'ять. Без пам'яті яка поєднує в єдине смислове поле сенси минулих...
-
Красномовство Сократа - Академічне красномовство. Красномовство Сократа
Красномовство академічний викладач сократ Усякому, хто творить промову, годиться пристосуватися до слухачів, хто не хоче слів на вітер кидати... Сократ...
-
Вища культура - Проблеми сенсу життя людини
Сенс життя філософський мораль Як наслідок нової моралі, Ніцше захоплюється надзвичайно високими ідеями. Суть яких в основному зводиться до розділення...
-
На відміну від своїх попередників, котрі не розмежовували суспільство й державу, він розглядав їх як окремі утворення. Філософ узагальнивши і...
-
Своєрідність методології суспільствознавчого пізнання - Головні питання філософії
Навіть просте відтворення предметів людської життєдіяльності, а тим більше створення того, чого ще не існує у наявній формі, вимагає певних усвідомлених...
-
Поняття любові, основні її прояви - Любов як найвище людське почуття
Найунікальнішою формою спілкування, яка дає найбільше міжособистісне єднання, є любов. Упродовж багатовікового існування людської культури вона вважалася...
-
Творчість Хільдегарди з Бінгена як винятковий феномен середньовічної філософії, літератури та духовного наставництва Терехова Л. В., Студентка...
-
Важливість та актуальність висунутої теорії можна побачити в проблемі опозиції ідеї універсальності прав людини та основних постулатів теорії культурного...
-
Проблема буття є однією з найдавніших тем філософських роздумів і досліджень. "Чому взагалі є сутнє, а не навпаки -- ніщо?" -- це запитання М. Хайдеггер,...
-
Ініціація як апріорний рушій іконічної інтенції героїчного
Ініціація як апріорний рушій іконічної інтенції героїчного Як відомо світоглядна концепція Г. Сковороди базується на християнському постулаті...
-
Історія як ідеологія модерної раціональності
ІСТОРІЯ ЯК ІДЕОЛОГІЯ МОДЕРНОЇ РАЦІОНАЛЬНОСТІ У статті концептуалізується сутність модерної репрезентації історії, яка відбувається як розгортання...
-
Теоретичні питання ідеології в українській філософській думці у 20-х роках ХХ століття
Покоління української інтелігенції, що виступило на арені суспільного життя на початку ХХ століття, замість філософського споглядання поєднало...
-
Філософія, коло її проблем, призначення і сенс в житті людини і суспільства
Філософія, коло її проблем, призначення і сенс в житті людини і суспільства Філософія - надзвичайне складне, багато в чому таємниче духовне явище, що не...
-
Соціальний вимір гідності людини у філософії стоїцизму
Соціальний вимір гідності людини у філософії стоїцизму Проблема гідності людини значуща не тільки в етичній, духовній площині, вона актуальна і в...
-
Заявляючи, що "усе наше пізнання починається з відчуттів", Леонардо рішуче відкинув інше, що не спирається на безпосереднє вивчення природи, знання -...
-
Альтернативи діалектики Поняття "діалектика", якщо розглядати його в історико-філософському аспекті, має декілька визначень: 1) в античній філософії...
-
Вчення про причини і начала буття Перша філософія, що "має своїм предметом перші початки і причини" , викладена у творі, що одержав назву "Метафізика"....
-
Сучасний стан соціально-економічного розвитку людської цивілізації окреслює наступне коло наукових проблем: необхідність наукової детермінації поняття...
-
Динаміка раціональності на сучасному світі: ідеї В. Х. Лобаса в контексті їх теоретичного осмислення
СТАТТЯ З теми: "Динаміка раціональності на сучасному світі: ідеї В. Х. Лобаса в контексті їх теоретичного осмислення" "Для того, щоб раціонально приймати...
-
Всі наші міркування про людину підводять до висновку, що основою буття людини постає діяльність як особливий, специфічний прояв людської активності....
-
Моральні форми та їх зв'язок із правом у філософії Гегеля
Морально правова проблематика, що розглядається Гегелем завжди викликала до себе науковий інтерес. Дослідження таких важливих сфер суспільного життя як...
-
Основні напрями гносеологічної орієнтації філософів: - Філософія стародавнього сходу
- емпіризм визначає чуттєвий досвід джерелом знання і вважає, що зміст знання може бути представлений як опис цього досвіду або зведений до нього; -...
-
Проблема життя і смерті в духовному досвіді людства - Проблема людини в філософії
Людина є єдиним створінням у світі, яке усвідомлює свою кінечність (смертність), тому її життя для неї самої виступає як проблема. Проблема сенсу життя...
-
Право як засіб реалізації загальнолюдських цінностей - Філософія права, її предмет і завдання
В основі становлення і розвитку людства як системи, що самоорганізується, лежить низка факторів. Насамперед, це реалізація потенціалу кожного члена...
-
Надлам - Концепція циклічності цивілізацій у філософії історії Арнольда Тойнбі
Одним з основних постулатів теорії Освальда Шпенглера є те, що суспільства суть живі організми. А раз так, то кожне суспільство проходить через стадії,...
-
Давньоєврейська філософська думка - Давня філософія
Давньоєврейська держава, створена в Палестині наприкінці ІІ тисячоліття до Р. Х., сягнула найбільшого розквіту за мудрого царя Соломона (середина ІХ ст....
-
СУТНІСТЬ І ПОХОДЖЕННЯ ЛЮДИНИ - Людина як предмет філософського аналізу
Питання про природу людини - також один з центральних у філософській антропології - це питання про його емпіричну (природному) відмінність від усіх інших...
Повторювач і повторення - Жан-Ноєль Вуарне - філософ-митець