Яка людина може бути по справжньому щаслива?
Яка людина може бути по справжньому щаслива?
Щастя - це стан вищої задоволеності життям.
(Тлумачний словник української мови)
Давньоруське слово "съчастие" походить
Від праслов'янського "счастьє",
Власне "хороша частина, доля".
(www. Wikipedia. com. ua)
Щастя... У кожної людини воно різне. Я думаю, що найбільше щастя коли ти відчуваєш, що ти потрібен людям. Щастя -- це насолоджуватися красою рідної природи. Бути щасливим -- це означає бути всебічно розвиненою людиною, любити свою Вітчизну, рідну природу, мистецтво, працю, справедливість. На мій погляд, щастя кожної людини -- знайти себе в труді. Людина в труді стає кращою, світлішою. Тільки в труді розкривається її душевна і зовнішня краса. Про щастя " сродної праці " говорив і Григорій Сковорода.
Напевно кожний з нас хоча б раз у житті задавав собі питання: "Що таке щастя?". Відповіді на це питання немає з початку життя людства через те, що щастя для кожної людини - річ унікальна. Щастя залежить від свідомості людини та її почуттів. Почуття щастя не може тривати вічно, проте ми завжди можемо його відчувати знову і знову. Як же можна досягти цього дивовижного стану? По-перше: ти можеш почуватись щасливим коли приноситимеш радість не лише собі, а й своїм друзям, знайомим, родичам, адже особисте щастя завжди залежить від інших. Ти не можеш бути до кінця щасливим, якщо у твоїх ближніх серйозні проблеми чи горе. Радість на фоні чужого лиха затьмарюється і не може існувати. По-друге справжнього щастя ніколи не можна досягти задоволенням лише потреб тілесних, адже це поняття більше відноситься до душі, думок, віри... Ти можеш жити бідним життям, проте ти щасливий, адже таким себе почуваєш. Це одна з найбільш актуальних проблем сучасності, адже для більшості людей іноді буває не зрозуміло чому не можна бути цілком щасливим, якщо ти живеш у пристойних умовах і це все, що тебе цікавить. Їх хвилює лише матеріальний стан і забезпеченість до кінця своїх днів. Про духовний розвиток просто забувають. По-третє щастя неможливо досягти не кохаючи життя, людей, всього того, що тебе оточує. Кохання - невід'ємна частина цього стану, його духовна основа і опора. Якщо ти досяг чогось у житті, використовуючи інших людей, обманюючи їх, то таке щастя не варте твоїх зусиль, адже десь, у глибині душі, ти розумієш що досяг свого не чесно і твої зусилля були марними.
Роздуми про щастя йдуть ще з сивої давнини. Уже у Давній Греції прихильники філософії кінізму зневажали традицію, звички, умовності, як у філософії, так і у моралі й політиці, а щастям і метою життя вважали людську гідність, все ж інше - нічим. Вони вважали, що лише гідність "за своєю природою" є благом, а все інше - надумане й непотрібне, бо самого відчуття власної гідності достатньо для щастя. З цього був зроблений висновок, що взагалі не можливо мати задоволення від матеріальних благ. Прихильники цієї теорії відмовили у цінності тим речам, яких не мали. Вони переконували, що треба збайдужіти до всього, крім гідності, тоді людина може стати насправді вільною й незалежною. Таких незалежних людей "кініки" вважали мудрецями. Цінуючи лише життя за законами природи, вони зневажали всі суспільні й державні обмеження. Виступаючи проти будь-якої нерівності, "кініки" відстоювали рівність жінок і рабів, не визнавали державних кордонів, а вважали себе громадянами світу. Діоген казав, що треба відмовитись не тільки від негативних, а взагалі від усіх здобутків цивілізації. Саме під їхнім впливом сформувалося уявлення про спосіб життя справжнього філософа, який повинен бути убогим, але щасливим. Нещасним стає життя, коли людина поводиться негідно, тобто всупереч природі й розумові. Джерелом нещастя вважалися сильніші від розуму пристрасті, тобто безглузді поривання душі, не властиві людській природі. Розрізнялися чотири пристрасті. З них дві - заздрість і жадібність - турбуються про химерні блага, а дві інші - сум і боягузтво - уникають уявного зла. Ці пристрасті роблять людські душі хворими й нещасними. Метою філософії епікурейців теж було намагання дізнатися, у чому полягає щастя і як його можна досягти. Епікур дав найпростіше пояснення: щастя полягає у задоволеннях, а нещастя - у стражданнях. Природний стан людини є приємним, сам процес життя вже є радістю. Ця радість дається нам із народженням, нам не треба її виборювати. Якщо тіло здорове, а душа спокійна, то життя стає насолодою.
Християнське уявлення про щастя, якщо не за формою, то за сутністю відрізняється від елліністичного. Ісус з Назарету у Своїй першій промові, яку Він проголосив на горі, означив щастя для Своїх послідовників у так званих заповідях блаженства.
Перша з них звучить так: Щасливі вбогі духом, бо їхнє Небесне Царство.
Друга заповідь звучить так: Щасливі засмучені, бо вони будуть утішені.
Третя заповідь така: Щасливі сумирні, бо вони успадкують землю.
Четверта заповідь: Щасливі голодні й спраглі Істини, бо вони будуть насичені.
П'ята заповідь говорить: Щасливі милостиві, бо вони будуть помилувані.
Шоста заповідь обумовлює, що лише щирі серцем побачать Сущого.
Сьома заповідь проголошує: Щасливі ті, які прагнуть миру, бо вони будуть названими Божими дітьми.
Восьма заповідь: Щасливі люди, яких переслідують за правду (за любов до Істини), бо їхнє Небесне Царство.
Отже, людині варто ніколи не забувати, що всі природні фізичні, душевні й духовні насолоди й задоволення дарував нам наш Небесний Отець, а з нашого боку було б увічливим і дуже доречним щиро дякувати Йому за все це, бо наше теперішнє й майбутнє щастя залежить від Нього й від нашої любові до Нього.
Як уже зазначалося, питання що таке щастя людське, як досягти щастя, належать до числа "вічних" питань. Вони хвилювали людину ще в сиву давнину, що відобразилося в народних повір'ях, приказках та прислів'ях. Віра у вдалий випадок, який принесе щастя, жива й у наш час. При нагоді старші люди скажуть: "не родися красивим, а родися щасливим". Проводжаючи в самостійне життя, зауважать: "кожен сам коваль свого щастя". Все це є узагальнення багатоманітності життєвого досвіду пошуків і переживань щастя. Народна мудрість, афоризми, висловлювання великих людей, допомагають зробити набутком кожного загальні правила та закономірності щасливого життя. Щастя дістається тому, хто багато трудиться, говорив Леонардо да Вінчі, підкреслюючи тим самим зв'язок щастя та праці. Дбаючи про щастя інших, ми знаходимо своє власне, стверджував філософ Платон, вважаючи, що для особистого щастя необхідне спілкування з іншими людьми, зв'язок особистого щастя зі щастям інших. Як писав Аристотель, щастя -- це така мета дій, яку "ніхто не вибирає ні заради благ, ні заради чогось іншого". Це, "очевидно, щось досконале... й самодостатнє". Звичайно, протягом усього свого життя людина не може бути постійно ним вдоволена. Не буває щастя без червоточинки, зауважив Горацій. Трапляються в житті моменти, коли людина відчуває себе глибоко нещасною. Така діалектика життя, котра дає можливість повніше й гостріше відчути його радість. Розуміння причин нещастя, вміння з гідністю переносити й долати їх, зацікавленість у включенні до особистого досвіду набутих моральних уроків роблять можливішим досягнення щастя.
Тож яка людина може бути по справжньому щаслива? Тільки та людина в якої тіло і дух гармонічно поєднані почуттям кохання до людей і світу, впевненістю у завтрашньому дні, в собі і своєму призначенні.
Джерела
- 1. Тлумачний словник української мови 2. www. wikipedia. com. ua 3. Григорій Сковорода "Байки" 4. Культура та віра Давньої Греції 5. Біблія 6. Прислів'я та приказки народів світу 7. www. famouspeople. com. ua
Похожие статьи
-
СЕНС ЖИТТЯ ЛЮДИНИ - Людина як предмет філософського аналізу
Людина філософський аналіз Що таке "сенс"? Який смисл вкладається в "сенс"? Сенс - це: 1) сила, значення, толк, розум, суть; 2) внутрішній зміст,...
-
СУТНІСТЬ І ПОХОДЖЕННЯ ЛЮДИНИ - Людина як предмет філософського аналізу
Питання про природу людини - також один з центральних у філософській антропології - це питання про його емпіричну (природному) відмінність від усіх інших...
-
Цінності як структурний елемент діяльності - Цінності в житті людини та суспільства
Свій ціннісний світ людина вибудовує в процесі предметно-практичної діяльності. А будь-який акт діяльності включає в себе ідеальний момент, під час якого...
-
Найвищі моральні цінності людини: сенс життя і щастя
Найвищі моральні цінності людини: сенс життя і щастя Цінність - явище соціальне, тому не може бути однозначно істинною чи хибною. Поняття істини надто...
-
Перспективи дозволу екологічної проблеми - Поняття "екологічної кризи" в філософії
Перспектива дозволу екологічної проблеми, що стоїть перед людством, вимагає розвитку гармонійних відносин з природою, сприяють її збагаченню, олюднення,...
-
Місце людини у світі - Людина як найбільша цінність у філософії
Антропологічна філософія платонівське дуалізм Місце людини в світі по-різному тлумачиться представниками основних філософських напрямків. Суб'єктивний...
-
Соціальний вимір гідності людини у філософії стоїцизму
Соціальний вимір гідності людини у філософії стоїцизму Проблема гідності людини значуща не тільки в етичній, духовній площині, вона актуальна і в...
-
"Благородний муж" як соціальний тип у філософії Конфуція
"Благородний муж" як соціальний тип у філософії Конфуція Історія людства є історією розвитку уявлень людей про самих себе. Досвід поколінь, держав і...
-
Людина як найбільша цінність у філософії - Людина як найбільша цінність у філософії
Людина - жива система, яка є єдністю природного і соціального, тілесного і духовного, вродженого та набутого. Тільки врахування усіх таких характеристик...
-
Давньоєврейська філософська думка - Давня філософія
Давньоєврейська держава, створена в Палестині наприкінці ІІ тисячоліття до Р. Х., сягнула найбільшого розквіту за мудрого царя Соломона (середина ІХ ст....
-
В першому розділі ми вже розглядали деякі важливі аспекти людського буття, зокрема, такі, як людську неспеціалізованість, унаслідок якої буття людини...
-
Життя та творчість Г. С. Сковороди
"Любов виникає з любові; коли хочу, щоб мене любили, я сам перший люблю..." - Г. С. Сковорода На межі двох періодів історії українського письменства -...
-
Проблема життя і смерті в духовному досвіді людства - Проблема людини в філософії
Людина є єдиним створінням у світі, яке усвідомлює свою кінечність (смертність), тому її життя для неї самої виступає як проблема. Проблема сенсу життя...
-
Основні напрями гносеологічної орієнтації філософів: - Філософія стародавнього сходу
- емпіризм визначає чуттєвий досвід джерелом знання і вважає, що зміст знання може бути представлений як опис цього досвіду або зведений до нього; -...
-
Висновок, Література - Людина як найбільша цінність у філософії
В цілому наука накопичила величезний матеріал, щодо походження людини, і все ж антропосоціогенез, насамперед, філософська проблема. Тільки філософія,...
-
Значення філософії Сковороди - Філософія Г. С. Сковороди
Дослідники Сковороди звичайно шукали джерела його філософії у закордонних філософських системах, шукали за впливами заходу і дивувались, що у нього якось...
-
Поняття цінностей та їх структура - Цінності в сучасному світі
В структуру оцінки входять суб'єкт, предмет і основа оцінювання. Об'єктивний зміст оцінки визначається предметом, тобто тим, що ми оцінюємо. Тому оцінка...
-
Людина, особистість, індивідуум у розумінні мислителя - Філософія М. Бердяєва
Серед багатьох проблем, піднятих М. Бердяєвим, політичний його основний інтерес до антропологічної проблеми. Характеризуючи стан філософської розробки...
-
Право як засіб реалізації загальнолюдських цінностей - Філософія права, її предмет і завдання
В основі становлення і розвитку людства як системи, що самоорганізується, лежить низка факторів. Насамперед, це реалізація потенціалу кожного члена...
-
Вчення про злу сутність людської природи у філософії Сюнь-цзи як основа розбудови принципу справедливого соціуму Філософія Сюнь-цзи, як і конфуціанська...
-
Зло як краща сила - Проблеми сенсу життя людини
Вільна людина без етичний, оскільки він хоче у всьому залежати від самого себе, а не від якої-небудь традиції: у всіх первозданних станах людства "зле"...
-
Гуманізм - Леонардо да Вінчі як видатний представник філософії епохи Відродження
"Гуманізм" ( від латинського слова "homo" - людина, "humanus" - людський, людяний) - термін, що його запровадили у вжиток діячі культури Відродження. Цим...
-
Соціальні фактори формування свідомості людини
Соціальні фактори формування свідомості людини Коли людина виділяє себе з природи, тоді вона протиставляє себе їй і починає усвідомлювати своє "Я" і свою...
-
Термін "культура" вперше зустрічається в одному з творів знаменитого римського оратора Цицерона (45 р. до н. е.). Первісно він означав обробку грунту,...
-
Походження моралі, Гармонія добра і зла - Проблеми сенсу життя людини
У своїх роботах Ніцше указує приблизно на період в 10000 років, коли стався перелом. Люди крок за кроком дійшли до того, що уявили вирішальний голос про...
-
Аксіологічний простір існування сучасного дитинства
Аксіологічний простір існування сучасного дитинства Глобалізаційні процеси, свідками розгортання яких ми сьогодні є, спричинили не лише динамічні зміни у...
-
Вступ - "Аполлонічні" та "діонісійські" начала в типології Ф. Ніцше
Духовна криза сучасного розвиненого світу все більш посилюється. Це відбувається скрізь і не залежить від культурних традицій тієї чи іншої країни, хоча...
-
Моральне виховання і самовдосконалення особистості
У словнику з етики моральне виховання розглядається як "одна з важливих сторін багатогранного процесу становлення особистості, засвоєння індивідом...
-
Філософська думка в Давньому Китаю - Давня філософія
У найдавніших пам'ятках духовної культури Давнього Китаю своєрідно поєднуються поезія, релігія й філософія. Порівняно з індусами, схильними до поетики й...
-
Філософія перебудови Будь-які суттєві зміни в суспільному житті не відбуваються без їх філософського обгрунтування. Філософія Відродження провістила...
-
Філософські течії в Давній Індії - Давня філософія
Філософські пошуки в державах Близького і Середнього Сходу не при - звели до виокремлення філософії з мітології та релігії. Перші філософські школи...
-
Проблема буття є однією з найдавніших тем філософських роздумів і досліджень. "Чому взагалі є сутнє, а не навпаки -- ніщо?" -- це запитання М. Хайдеггер,...
-
Сучасний стан соціально-економічного розвитку людської цивілізації окреслює наступне коло наукових проблем: необхідність наукової детермінації поняття...
-
Утопія кампанелла мор мислитель Деякі літературні явища вичерпуються потребами часів і країн, в атмосфері яких вони виникли. Художній процес без них...
-
Філософія у сфері культури Вивчення філософії є важливою частиною загальноосвітньої гуманітарної підготовки вітчизняних фахівців вищої кваліфікації. Так...
-
Погляди Локка Гоббаса Паскаля - Предмет, структура та завдання логіки та філософії
(1588 - 1679) життя Томас Гоббс написав багато наукових та філософських праці. Головні з них були привчені проблемам людини ("Про тіло" "Про людину",...
-
Державний устрій у розумінні Платона - Філософські вчення Платона
Найбільш значним для нас стала праця Платона присвячена державному ладові. По його теорії держава виникає тому, що людина як індивід не може забезпечити...
-
Творчість Хільдегарди з Бінгена як винятковий феномен середньовічної філософії, літератури та духовного наставництва Терехова Л. В., Студентка...
-
Зарубіжна філософія ХХ ст. - Етапи розвитку філософії
Заруб. Філософія ХХ ст. в багатьох відношеннях являє собою своєрідне та цікаве явище - вона активізує і широко використовує не тільки останні найновіші...
-
Модерн та секуляризація: формування нової ідентичності
Модерн та секуляризація: формування нової ідентичності Новий час та секуляризація постають не лише в якості дескриптивних термінів у рамках історичних та...
Яка людина може бути по справжньому щаслива?