Питання 2. Визначте методологічні можливості індукції і дедукції - Основи теорії пізнання
Індукція і дедукція - це комплексний метод наукового дослідження, що передбачає мислення від одиничного, окремого до загального і від загального до окремого, одиничного. Функція індукції у практиці наукового дослідження визначається пізнавальною необхідністю узагальнень із досвіду. Ще Арістотель стверджував, що наука виникає, коли у результаті аналізу досвіду встановлюється один загальний погляд щодо подібних предметів [3].
Індукція (від лат. inductio - наведення, спонукання) - метод пізнання, що грунтується на формально-логічному умовиводі, який дає можливість одержати загальний висновок на основі окремих фактів. Інакше кажучи, це є рух нашого мислення від часткового, окремого до загального.
Індукція широко застосовується в науковому пізнанні. Виявляючи подібні ознаки, властивості багатьох об'єктів певного класу, дослідник робить висновок про наявність цих ознак, властивостей у всіх об'єктів даного класу. Наприклад, у процесі експериментального вивчення електричних явищ використовувалися провідники струму, виготовлені з різних металів. На підставі численних одиничних дослідів було сформульовано загальний висновок про електропровідність усіх металів. Поряд з іншими методами пізнання індуктивний метод відіграв важливу роль у відкритті деяких законів природи (всесвітнього тяжіння, атмосферного тиску, теплового розширення тіл та ін.). світогляд філософія індукція дедукція
Індукція, що використовується в науковому пізнанні (наукова індукція), реалізується у вигляді таких методів:
- 1) метод єдиної подібності (у всіх випадках при спостереженні якогось явища виявляється лише один спільний фактор, всі інші - різні; отже, цей єдиний подібний фактор і є причиною даного явища); 2) метод єдиної відмінності (якщо обставини виникнення якогось явища та обставини, за яких воно не виникає, майже в усьому подібні й розрізняються лише одним фактором, що присутній тільки в першому випадку, то можна зробити висновок, що цей фактор і є причиною даного явища); 3) з'єднаний метод подібності й відмінності (являє собою комбінацію двох вищевказаних методів); 4) метод супровідних змін (якщо певні зміни одного явища кожного разу спричинюють певні зміни іншого явища, то звідси випливає висновок про причинний зв'язок між цими явищами); 5) метод залишків (якщо складне явище зумовлене багатофакторною причиною" причому деякі з цих факторів відомі як причина якоїсь частини даного явища, то звідси випливає висновок: причина іншої частини явища - інші фактори, що складають разом загальну причину цього явища).
Родоначальником класичного індуктивного методу пізнання був Ф. Бекон. Але вія трактував індукцію надзвичайно широко, вважаючи її найважливішим методом відкриття нових істин у науці, головним засобом наукового пізнання природи".
Насправді ж вищевказані методи наукової індукції використовуються головним чином для встановлення емпіричних залежностей між властивостями об'єктів і явищ, які виявляються в процесі експерименту. У цих методах систематизовано найпростіші формально-логічні прийоми, які вчені-натуралісти стихійно використовували в ході будь-якого емпіричного дослідження. З розвитком природознавства стало зрозуміло, що в науковому пізнанні методи класичної індукції насправді не є такими всеосяжними, як це здавалося Ф. Бекону та його послідовникам аж до кінця 19 століття.
Таке невиправдано перебільшене розуміння ролі індукції в науковому пізнанні дістало назву всеіндуктивізму. Його наукова неспроможність пояснюється тим, що індукція розглядається ізольовано від інших методів пізнання й перетворюється на єдиний, універсальний засіб пізнавального процесу.
Дедукція (від лат. deductio - виведення) - метод, який полягає в одержанні часткових висновків на основі знання якихось загальних положень. Інакше кажучи, це є рух нашого мислення від загального до часткового, окремого. Наприклад, із загального положення, що всі метали мають електропровідність, можна зробити дедуктивний умовивід про електропровідність конкретного мідного дроту (знаючи, що мідь - метал). Якщо вихідні загальні положення є встановленою науковою істиною, то завдяки методу дедукції завжди можна дістати вірний висновок. Загальні принципи й закони не дають ученим у процесі дедуктивного дослідження збитися зі шляху: вони допомагають правильно зрозуміти конкретні явища дійсності [4].
Усі природничі науки одержують нові знання за допомогою дедукції, але особливо велике значення дедуктивного методу в математиці. Оперуючи математичними абстракціями й будуючи свої міркування на дуже загальних положеннях, математики вимушені найчастіше вдаватися до дедукції. І математика є, мабуть,* єдиною власне дедуктивною наукою.
У науці Нового часу пропагандистом дедуктивного методу пізнання був відомий математик і філософ Р. Декарт. Натхненний своїми математичними успіхами, переконаний у безпомилковості розуму, завдяки якому мислення уникає помилок,
Декарт односторонньо перебільшував значення інтелектуальної сторони за рахунок емпіричної у процесі пізнання істини. Дедуктивна методологія Декарта була прямою протилежністю емпіричному індуктивізму Бекона.
Більше того, у процесі використання індуктивного методу найчастіше "в прихованому вигляді" присутня й дедукція.
Але незважаючи на спроби, що мали місце в історії науки й філософії, відірвати індукцію від дедукції, протиставити їх у реальному процесі наукового пізнання, ці два методи не застосовуються ізольовано, відособлено один від одного. Кожен із них використовується на відповідному етапі пізнавального процесу.
Похожие статьи
-
Індукція і дедукція у процесі пізнання перебувають у нерозривному зв'язку і єдності. Проте в домарксистській філософії і логіці індукція і дедукція...
-
Своєрідність методології суспільствознавчого пізнання - Головні питання філософії
Навіть просте відтворення предметів людської життєдіяльності, а тим більше створення того, чого ще не існує у наявній формі, вимагає певних усвідомлених...
-
Питання 1. Що таке світогляд? Як співвідносяться філософія і світогляд? - Основи теорії пізнання
Філософія має органічний зв'язок зі світоглядом. Світогляд - форма суспільної самосвідомості людини, через яку вона сприймає, осмислює, оцінює світ,...
-
Основні форми наукового пізнання - Головні питання філософії
У науковому пізнанні в діалектичній єдності чуттєвого та раціонального головна роль належить раціональному мисленню. Проте його основні форми(поняття,...
-
Індуктивні і дедуктивні методи - Аналіз і синтез, індукція і дедукція
Раціональні судження традиційно ділять на дедуктивні та індуктивні. Питання про використання індукції та дедукції в якості методів пізнання обговорювався...
-
8. ПІЗНАННЯ. НАУКОВЕ ПІЗНАННЯ - Сучасна філософія як наука
Проблема пізнання у філософії Структура знання. Чуттєвий і раціональний рівні пізнання Проблема творчості Вчення про істину. Практика як критерій істини,...
-
УМОВИВОДИ ТА ЇХ ВИДИ - Основи логіки
Умовивід - це логічний засіб здобування нового знання. У процесі умовиводу здійснюється перехід від відомого до невідомого. Об'єктивною підставою...
-
Сутність пізнання у філософській традиції - Традиції, їх роль у пізнанні та бутті людини
Пізнання є специфічним різновидом духовної діяльності людини, процесом осягнення навколишнього світу, отримання й нагромадження знань. А знання - це...
-
До кінця 50-х - початку 60-х років ХХст. вплив неопозитивізму став різко падати. Це зумовлено, з одного боку, кризою внутрішньої логіки розвитку...
-
Гносеологія: сутність процесу пізнання, можливості і межі пізнавальної діяльності
Гносеологія: сутність процесу пізнання, можливості і межі пізнавальної діяльності Пізнання є необхідною стороною відносин людини і світу. "Чи можна...
-
Поняття об'єкта пізнання, Філософське розуміння суб'єкта пізнання - Основи філософії
За Декартом об'єкт це протяжна субстанція(природа) Об'єкт пізнання - предмет, явище матеріального або духовного світу або сфера дійсності, на яку...
-
Філософія Демокріта. Космологія. Теорія пізнання - Антична філософія історії
Демокріт з Абдер - давньогрецький філософ - атоміст і вчений - енциклопедист, народився близько 460 р. до н. е., рік смерті невідомий, за деяким даними...
-
Співвідношення філософських, загальнонаукових і спец-наук. методів - Головні питання філософії
Метод (від грец. - шлях дослідження чи пізнання) - це спосіб побудови та обгрунтування системи філософських та наукових знань, сукупність прийомів і...
-
Антропологічні аспекти сучасної епістемології
Антропологічні аспекти сучасної епістемології Проблеми теорії пізнання відіграють важливу роль у сучасній філософії [1]. Гносеологічні дослідження...
-
Поділяються на аналітичні та синтезуючі За допомогою аналітичних методів відбирається релевантна інформація із всієї наявної, яка отримана в результаті...
-
ВИСНОВОК - Аналіз і синтез, індукція і дедукція
Особливі метод, вивчені нами в роботі ставляться, до локальних знань, до відповідних теорій. Аналіз і синтез поняття більш широкі, індукція і дедукція -...
-
Формування філософії Нового часу, Френсіс Бекон - Філософія Нового часу та епохи Просвітництва
Френсіс Бекон Філософія Френсіса Бекона (1561-1626) підкорена свідомій спробі формування науки та наукового пізнання. Трактат у вигляді проекту (який не...
-
Як відомо, зміст філософії визначається її місцем у системі знань. Вона, з одного боку, черпає матеріал для своїх гранично широких узагальнень із...
-
ВСТУП - Аналіз і синтез, індукція і дедукція
Методи наукового пізнання, невіддільні один від одного і знаходяться в тісній єдності і взаємозв'язку, можна умовно розділити на дві групи: загальні та...
-
Заявляючи, що "усе наше пізнання починається з відчуттів", Леонардо рішуче відкинув інше, що не спирається на безпосереднє вивчення природи, знання -...
-
Ієрархія бутя., Критерій і метод пізнання. - Философія Платона
Парменідівське зіставлення дійсного буття і миру становлення розроблене Платоном у вигляді ряду ієрархічних структур. У "Бенкеті" розглянута ієрархія...
-
Реферат на тему: Проблеми пізнання Всесвіту Проблема формування структури Всесвіту, походження галактик, зір і планет, зокрема і Землі, належить до числа...
-
Рубіж 40-50-х років в світовій етнології позначився появою нових наукових шкіл в США та Європі, серед яких вагоме місце цайняв культурний релятивізм....
-
Народонаселення як природне явище - Головні питання філософії
Насемлення, люмдність -- сукупність людей, що постійно живуть в межах якоїсь конкретно вказанноїтериторії(районі, місті, області, частини країни, країні,...
-
Відношення до розуму, до науки, до знань - одна з вічних проблем теології і релігійної філософії. Багато західних історіографів всю історію Європи...
-
Неопозитивізм і проблеми наукового знання - Філософія пізнання і науки
Нові проблеми, що виникли в розвитку науки в 20-30-і роки ХХст., призвели до виникнення нової історичної форми позитивізму - неопозитивізму. Суть цих...
-
Специфіка філософського знання - Основи філософії
Філософія - одна з форм духовної культури, раціонально-теоретичний світогляд що прагне з'ясувати все загального. Філософія дає чіткі відповіді для...
-
Категорії діалектики Діалектика буття матерія рух закон З'ясовуючи закони діалектики, ми користувались такими поняттями, як зв'язок, взаємодія,...
-
Слово "діалектика" походить від грецького dialektike, що означало вести розмову, бесіду, діалог, зіткнення полярних суджень. Матеріалістична діалектика є...
-
Логіка епохи Відродження - Логіка Середньовіччя та Нового Часу. Схоластичні диспути
Мислителі-гуманісти епохи Відродження захищали свободу наукової думки, закликали людину стати "своїм власним скульптором і творцем", прямувати до...
-
Индукция как метод научного познания Индукция (от лат. inductio - наведение, побуждение) есть метод познания, основывающийся на формально-логическом...
-
Основною тенденцією в еволюції сучасних класифікацій наук починаючи приблизно з середини XIX в., тобто з моменту повного розгортання науково-технічної...
-
Закон тотожності - Основні закони логіки
Закон тотожності формулюється так: будь-яка думка про предмет у процесі даного міркування тотожна сама собі, скільки б разів вона не повторювалась. Думка...
-
Учение об индуктивном и дедуктивном методах в Новое время - Сущность и функции философии
Индукция (от лат. inductio -- наведение, побуждение) есть формальнологическое умозаключение, которое приводит к получению общего вывода на основании...
-
Новаторські ідеї логіки Ф. Бекона
Новаторські ідеї логіки Ф. Бекона Першим, хто фундаментально виступив проти схоластичної логіки, і, зокрема, проти схоластизованої силогістики, був...
-
ИНДУКЦИЯ И ДЕДУКЦИЯ - Общенаучные методы исследования
Индукция (от лат. Inductio -- наведение, побуждение) есть формальнологическое умозаключение, которое приводит к получению общего вывода на основании...
-
У рамках правознавства філософія права найбільш тісно пов'язана з теорією права і соціологією права. Разом ці три дисципліни становлять комплекс...
-
Концепція пізнання у філософії марксизму. Проблема істини і її критерію - Філософія пізнання і науки
Проблеми гносеології займають важливе місце у філософії марксизму. Діалектико-матеріалістична філософія розглядає пізнання як процес і результат...
-
"Новий поворот" до людини, його джерела та методологія - Екзистенціальна філософія
Осягнення людини завжди було метою філософського осмислення світу та майже у всіх філософських вченнях становило розділ, що мав назву "філософської...
-
Поняття біосфери і ноосфери - Головні питання філософії
Біосфемра (гр. Bios -- життя + Sphaera -- куля) -- природна підсистема географічної оболонки, що являє собою глобальну планетарну екосистему (населена...
Питання 2. Визначте методологічні можливості індукції і дедукції - Основи теорії пізнання