Сутність калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) - Організація обліку витрат та методика аналізу собівартості послуг
Повнота та оперативність інформації щодо виробничих витрат є основою ефективного управління підприємством.
Під калькулюванням собівартості продукції розуміють зазвичай обчислення витрат на одиницю готової продукції за статтями витрат. Але таке розуміння дещо умовне, якщо зважити на те, що облікові роботи, які передують калькулюванню, організуються з передбаченням завершальних робіт із визначення собівартості як усієї товарної продукції, так і окремих її видів. Тому під калькулюванням собівартості деякі економісти справедливо розуміють сукупність прийомів визначення собівартості як усієї товарної продукції, так і її окремих видів.
Об'єктами калькулювання є продукція, що виробляється на підприємстві. У більшості галузей промисловості об'єкти обліку витрат не збігаються з об'єктами калькулювання. Наприклад, на підприємствах вугільної промисловості витрати обліковують за процесами, а об'єктом калькулювання виступає 1 т добутого вугілля. У чорній металургії об'єктом обліку витрат є доменні печі, прокатні стани, а об'єктами калькулювання - види чавуну, марки сталі, види прокату тощо [3].
На підприємствах з великою номенклатурою продукції з метою спрощення обліку укрупнюють об'єкти калькулювання. Це досягається калькулюванням собівартості групи однорідних виробів, визначенням типового представника з групи однорідних видів продукції, приведенням усіх однорідних видів до одного умовного виду [6].
Під час калькулювання важливо правильно встановити не тільки об'єкти калькулювання, а й калькуляційні одиниці продукції, під якими розуміють одиниці виміру продукції, які застосовуються при калькулюванні її собівартості. Калькуляційні одиниці повинні характеризувати сутність конкретного виду продукції, відображати кількісну одиницю продукції певної якості, відповідати одиницям виміру, встановленим у держстандартах і прейскурантах цін.
Основними видами калькуляційних одиниць є натуральні та умовно-натуральні.
Натуральні калькуляційні одиниці (тонни, метри, літри тощо) характеризують кількісну сторону певного виду продукції. Якщо до цих натуральних одиниць додаються показники якісної оцінки під час виготовлення різної за складом і якістю продукції, утворюються умовно-натуральні калькуляційні одиниці. Всі інші є різновидами цих двох основних [16].
До умовно-натуральних калькуляційних одиниць звертаються в тому разі, коли виникає потреба звести всі види продукції підприємства різного розміру чи якості до однієї типової одиниці виміру.
Науковці виділяють систему методів калькулювання собівартості продукції відповідно до окремих класифікаційних ознак, які наведено у таблиці 1.1
Таблиця 1.1 - Класифікація методів калькулювання собівартості виготовленої продукції (виконаних робіт, наданих послуг)
№ з/п |
Класифікаційна ознака |
Методи |
1 |
За об'єктами обліку витрат |
|
2 |
За повнотою витрат, які враховуються |
|
3 |
За ступенем нормованості витрат |
|
Серед зарубіжних методів обліку повних витрат найбільш відомими є: метод однорідних секцій, стандарт-кост і метод нормативного розподілу постійних витрат [27].
Метод однорідних секцій застосовується в основному у Франції і в країнах, які дотримуються французької системи обліку. Під однорідною секцією розуміють підрозділи підприємства, виокремлені в бухгалтерському обліку, по яких витрати згруповані попередньо до їх включення в собівартість відповідних виробів, у тому числі, коли вони не можуть бути прямо віднесені на ці вироби. У ширшому розумінні однорідна секція ототожнюється з центром відповідальності.
Сутність методу однорідних секцій характеризує така схема (рис. 1.2).
Рисунок 1. Економічний зміст методу однорідних секцій
По-перше відбувається пряме віднесення відповідних витрат у собівартість продукції;
По-друге - розподіл непрямих витрат між однорідними секціями;
По-третє - включення на основі попередньої калькуляції собівартості одиниці роботи секції у собівартість кінцевої продукції
Для того щоб секції могли бути визнані однорідними, їх діяльність повинна вимірюватися єдиною одиницею (одиницею роботи), яка, по-перше, характеризує діяльність секції і, відповідно, змінюється пропорційно до витрат секції, а по-друге - дає змогу розділити витрати секції, тобто пов'язана з виготовленою підприємством продукцією, виконуваними роботами чи послугами. Одиницями роботи можуть бути:
- - кількість виробленої продукції чи послуг; - вартість покупок або реалізації; - фактично відпрацьований час тощо.
Методологія обліку полягає в тому, що підприємство поділяють на однорідні секції (цехи, відділи, служби), розподіляють між ними непрямі витрати, визначають по кожній секції суму витрат, яку відносять на продукцію чи замовлення, у процесі виробництва яких були використані послуги відповідної секції (згідно з обсягом спожитих одиниць роботи і собівартістю одиниці).
Метод однорідних секцій прийшов на зміну емпіричному методу, коли непрямі витрати відносились на собівартість продукції пропорційно до встановлених на підприємствах загальних баз розподілу. Емпіричний метод традиційно застосовується у вітчизняній практиці, де його вдосконалення йшло по лінії деталізації групування непрямих витрат за напрямами (освоєння нових виробів, витрати на утримання і експлуатацію устаткування, загальновиробничі витрати тощо) і методів їх розподілу на основі відповідних баз [11].
Перевагою методу однорідних секцій є те, що витрати, загальні для кількох секцій, розподіляються між ними за базами, які відповідають характеру певного виду загальних витрат. Наприклад, амортизація і орендна плата пропорційні площі, яку займає відповідна секція; витрати на страхування пропорційні вартості об'єктів страхування; витрати на утримання і ремонт устаткування пропорційні вартості цього устаткування тощо.
Метод стандарт-косту полягає в тому, що для прийняття рішень краще мати інформацію про нормативні витрати, ніж про фактичні, оскільки перші являють собою майбутні, цільові витрати, а другі - минулі витрати, на які вже не можна вплинути [24].
Нормування витрат здійснюється таким чином, щоб можна було розрахувати нормативну собівартість кожного виду продукції і виявити загальну суму нормативних витрат за кожним центром відповідальності, який бере участь у виробництві цих видів продукції. Таким центром може бути цех, дільниця, бригада тощо.
Метод нормативного розподілу постійних витрат є перехідним від методів калькулювання повної до калькулювання неповної собівартості продукції. Цей метод грунтується на таких принципах:
- - чітке розмежування в собівартості змінних і постійних витрат; - визначення нормативного рівня діяльності підприємства і його підрозділів; - включення у собівартість продукції постійних витрат залежно від фактично досягнутого рівня діяльності; - відображення в обліку додаткових витрат через зниження рівня діяльності або зниження витрат у зв'язку з підвищенням ефективності виробництва [16].
Отже, використання цього методу дає змогу визначити вплив зміни обсягу діяльності на структуру собівартості одиниці продукції і рентабельності через обчислення збитків від зниження обсягу діяльності чи прибутків у разі збільшення обсягів.
Однак цей метод має і певні недоліки, які призвели до того, що його поступово почала витісняти система директ-костинг. Це, зокрема:
- - важко встановити нормальний обсяг діяльності; - метод напряму не пов'язаний з ринковими коливаннями цін і обсягами реалізації; - собівартість визначається як об'єктивна, а не суб'єктивна категорія, тобто залежна від конкретних умов діяльності підприємства (сегмента діяльності, положення фірми на ринку, цілей діяльності тощо) [27].
У вітчизняній практиці, яка традиційно налаштована на облік повних витрат, застосовуються позамовний, попередільний і попроцесний (простий) методи. Використовуючи елементи нормативного методу, вони набувають характеру позамовно-нормативного, попередільно-нормативного, попроцесно-нормативного методів [1].
Розглянемо особливості кожного з методів, тобто їх сутність і сферу застосування.
Попередільний метод застосовується на підприємствах з однорідною за вихідною сировиною і характером технології масовою продукцією, яка виготовляється в результаті послідовних процесів, кожний з яких (або група яких) складає окремий самостійний переділ (фазу, стадію) виробництва. Це підприємства таких галузей промисловості, як нафтопереробна, металургійна, хімічна, скляна, фарфоро-фаянсова, виробництво будівельних матеріалів, текстильна, шкіряна, хутрова, цукрова, хлібопекарська, пивоварна, м'ясна, молочна тощо [6].
Сутність попередільного методу полягає в тому, що всі або деякі прямі витрати відображають в поточному обліку не за видами продукції, що виготовляється, а за переділами виробництва (навіть якщо з одного переділу можна отримати кілька видів продукції).
У зв'язку з тим, що у таких виробництвах процес створення готової продукції складається з кількох послідовних технологічно закінчених переділів, виникає необхідність визначення собівартості не тільки готового продукту, а й напівфабрикатів, особливо за умови, коли частина їх має бути реалізована на сторону.
В багатьох галузях промисловості, які застосовують попередільний метод, виробничі витрати обліковують у кожному переділі, включаючи собівартість напівфабрикатів, виготовлених у попередньому переділі. У зв'язку з цим калькулюють фактичну собівартість напівфабрикатів кожного переділу. Відповідно, напівфабрикати власного виробництва входять до собівартості окремих видів продукції комплексною статтею, тобто собівартість продукції кожного наступного переділу складається із здійснених ним витрат і собівартості отриманих напівфабрикатів. При цьому в багатьох випадках передача напівфабрикатів з переділу на переділ або на склад відображується на рахунках бухгалтерського обліку за фактичною собівартістю. Відповідно, витрати в незавершеному виробництві відображуються за місцями їх знаходження. Такий варіант попередільного методу отримав назву напівфабрикатного [24].
У деяких галузях промисловості, незважаючи на те що облік витрат ведуть за переділами, собівартість кінцевої (готової) продукції визначають по виробництву в цілому, тобто без калькулювання собівартості проміжної продукції (напівфабрикатів). Це, в основному, стосується виробництв, де напівфабрикати використовуються лише всередині підприємства і на сторону не реалізуються.
Відповідно, передача напівфабрикатів з переділу на переділ здійснюється без списання (передачі) витрат, пов'язаних з їх виробництвом, у системі бухгалтерських рахунків. Такий варіант попередільного методу отримав назву безнапівфабрикатного.
Одним із різновидів попередільного методу є простий, або однопередільний метод. Сутність цього методу полягає в тому, що фактичні витрати обліковують за встановленими статтями витрат на весь випуск продукції. Середню собівартість одиниці продукції визначають діленням усіх виробничих витрат (витрат за кожною статтею) на кількість готової продукції. Такий порядок обліку витрат і визначення собівартості одиниці продукції можливий у масових виробництвах, які випускають просту однорідну продукцію, що не має складових або напівфабрикатів, а залишки незавершеного виробництва вкрай незначні або стабільні чи їх взагалі немає. Цей метод застосовується на більшості підприємств добувної та в деяких галузях обробної промисловості, які виготовляють (добувають) один вид продукції (підприємства за видобування нафти, вугілля, газу, рудної та нерудної сировини, гідроелектростанції), а також у ряді допоміжних виробництв підприємств будь-яких галузей з виробництва електроенергії, пару, холоду тощо [27].
Відповідно, неодмінними умовами застосування простого методу є однорідність і водночас масовість продукції, що добувається або виготовляється, можливість не поділяти витрати на прямі та непрямі, оскільки всі вони пов'язані з випуском одного виду продукції (через відсутність або стабільність залишків незавершеного виробництва).У деяких галузях, для яких характерний випуск одного виду продукції, сировина до того як стати готовою продукцією проходить кілька стадій виробництва. На таких підприємствах облік витрат організовують безпосередньо за переділами (наприклад, на цегляних заводах облік ведуть за такими переділами (процесами), як добування сирцю, формовка і сушка сирцю, обпалювання цегли), але без калькулювання собівартості напівфабрикатів кожного продукту, тобто собівартість товарної цегли та її калькуляційної одиниці (1 тис. шт. цегли) визначають як складові витрат кожного переділу в розмірі, який припадає на фактичний випуск готової продукції. Такий варіант простого методу визначають іноді як попроцесний, або одно передільний [1].
Ще один метод, який виділяють науковці є нормативний. Його основними елементами є:
- - попереднє визначення нормативної собівартості одиниці продукції на початок звітного періоду, яка береться за основу обчислення фактичної собівартості; - поточний облік прямих витрат за статтями калькуляції й окремими видами продукції за чинними нормами та відхиленнями від норм; - поточний облік зміни норм у розрізі статей витрат і окремих видів продукції; - калькулювання фактичної собівартості окремих видів продукції через алгебраїчне додавання нормативної собівартості на початок місяця з відхиленнями від норм (плюс перевитрати, мінус економія), також зі змінами норм на одиницю продукції.
Облік відхилень від норм організовують так, щоб можна було своєчасно визнати їх причини і осіб, від яких вони залежали, місце виявлення відхилень та їх вплив на собівартість продукції [20].
Така організація обліку дає можливість суттєво підвищити контрольну функцію обліку порівняно з позамовним чи попередільним методом.
Нормативний метод не має обмежень щодо сфери його застосування, тому з метою поліпшення оперативного контролю за процесом формування собівартості продукції необхідно впроваджувати його основні елементи в практику обліку витрат на тих підприємствах, де традиційно користуються позамовним або попередільним методами. Поєднання традиційних методів обліку з елементами нормативного методу перетворює їх відповідно в позамовно-нормативний, попередільно-нормативний, попроцесно-нормативний тощо.
Похожие статьи
-
Економічний зміст витрат та завдання їх обліку Облік витрати собівартість калькулювання Діяльність будь - якого підприємства завжди пов'язана з певними...
-
Основним нормативним документом, який визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності...
-
Організація та ведення бухгалтерського обліку в селянських фермерських господарствах Згідно із Законом України "Про фермерське господарство" від...
-
Процес калькулювання собівартості продукції - Облік витрат виробництва
Заключним етапом обліку витрат є обчислення собівартості одиниці продукції (робіт, послуг), тобто складання калькуляції. Калькуляція - це обчислення...
-
Метою аудиту витрат і собівартості продукції є складання аудитором висновку про те, чи відповідає інформація, відображена у фінансовій звітності щодо...
-
Вступ - Організація обліку витрат та методика аналізу собівартості послуг
Актуальність теми полягає в тому, що витрати виробництва є важливою не тільки економічною, але й обліково-аналітичною категорією, яка істотно впливає на...
-
Правильно організований облік витрат в розрізі статей калькуляції, за місцями їх виникнення, за видами продукції дає керівництву достатній обсяг...
-
Виробництво є одним із основних процесів господарської діяльності підприємства. У процесі виробництва використовують природні ресурси, сировину,...
-
Тваринництво поряд із рослинництвом є головною галуззю сільськогосподарського виробництва. Воно поділяється на окремі самостійні галузі: молочне та...
-
Рослинництво як галузь народного господарства характеризується низкою особливостей. Воно визначається, з одного боку, впливом природних факторів, з...
-
Для забезпечення обліку витрат підприємства в рамках розподілу їх між господарськими процесами, виробництва та видами продукції Планом рахунків...
-
Огляд літературних джерел за темою дослідження Враховуючи важливу роль аграрного сектору у вирішенні продовольчої безпеки держави, на сучасному етапі...
-
Для розрахунку собівартості продукції за методом прямих (змінних) витрат (Direct Costing) необхідно включити до собівартості виробленої продукції витрати...
-
Підприємства з невеликою номенклатурою продукції планують і підраховують собівартість одиниці продукції кожного основного виду. У процесі аналізу...
-
Рахунки 9-го класу "Витрати діяльності" використовуються для узагальнення діяльності використовуються для узагальнення інформації про витрати...
-
Собівартість продукції (робіт, послуг) -- це витрати підприємства, пов'язані з виробництвом продукції, виконанням робіт і наданням послуг. У плануванні й...
-
Облік та аналіз собівартості продукції в підприємствах ресторанного господарства
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ Актуальність теми. Підвищення ефективності функціонування підприємств ресторанного господарства вимагає суттєвої...
-
Висновки - Особливості бухгалтерського обліку і аналізу витрат сільськогосподарського підприємства
На основі опрацювання законодавчих актів і літературних джерел визначено, що фермерські господарства є однієї з форм функціонування сільськогосподарських...
-
Вступ - Особливості бухгалтерського обліку і аналізу витрат сільськогосподарського підприємства
Аналіз ринкових перетворень в економіці свідчить, що реформування сільського господарства, яке має кращі умови для розвитку різних форм власності та...
-
ВСТУП - Калькулювання собівартості продукції
Практика господарювання на ринкових засадах підтверджує ту незаперечну істину, що результативність (ефективність) будь-якої виробничо-господарської та...
-
Облік витрат на виробництво будівельної продукції: теорія, організація і методика
Дисертацією є рукопис. Робота виконана в Донецькому національному університеті економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського Міністерства науки...
-
Згідно з Наказом Мінфіну України від 29.12.2000 № 356 затверджено Методичні рекомендації по застосуванню регістрів бухгалтерського обліку. Методичними...
-
Планування витрат підприємства - Калькулювання собівартості продукції
Будь-яка діяльність, у тому числі й виробнича, потребує затрат ресурсів. Затрати ресурсів підприємства у грошовому виразі для досягнення певної мети - це...
-
Облік витрат і калькулювання освітніх послуг - Організація бухгалтерського обліку в університеті
Київський національний університет імені Тараса Шевченка надає такі платні послуги відповідно до Переліку платних послуг, які можуть надаватися...
-
Склад та класифікація витрат виробництва Випуск будь-якої продукції потребує здійснення певних витрат, які впливають на величину собівартості. Витрати на...
-
Синтетичний і аналітичний облік витрат і виходу продукції
У бухгалтерському обліку витрати відображаються з дотриманням певних умов. Витрати визначаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу,...
-
Організація бухгалтерського обліку витрат - Облік витрат виробництва у сільському господарстві
Метою обліку витрат на сільськогосподарських підприємствах є документоване, своєчасне, повне і достовірне відображення фактичних витрат на виробництво...
-
Таблиця 4.6 - Розрахунок фактичної калькуляції ціни одиниці виробу Б Показники Усього на замовлення На одиницю продукції 1. Виробнича собівартість 73...
-
Вдосконалення обліку випуску готової продукції та формування її собівартості в умовах використання комп'ютерної техніки Бухгалтерський облік процесу...
-
Процес здійснення господарської діяльності господарюючими суб'єктами передбачає ефективне поєднання великої кількості організаційних, трудових,...
-
Перехід аграрного сектора до ринкових відносин супроводжується новими тенденціями розвитку АПК, зміною структури виробництва, характером зайнятості...
-
Кожне підприємство в процесі свого функціонування має на меті досягнення максимального ефекту від своєї діяльності, а це неможливо без ефективного...
-
Стан бухгалтерського обліку у ПАТ "Житомирський маслозавод" Публічне акціонерне товариство Житомирський маслозавод" розташоване в м. Житомирі за поштовою...
-
Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що "бухгалтерський облік є процесом виявлення, вимірювання,...
-
У Вступі обгрунтовано актуальність теми дисертаційного дослідження, визначено мету, основні завдання, предмет, об'єкт та методи дослідження, розкрито...
-
Аналіз динаміки за структури витрат за економічними елементами Аналіз динаміки, структури витрат і факторів їх зміни дає можливість своєчасно реагувати...
-
АНОТАЦІЯ - Організація і методика аналізу збутової діяльності промислового підприємства
Збутовий бухгалтерський облік Майбогіна Н. В. Організація і методика аналізу збутової діяльності промислового підприємства. - Рукопис. Дисертація на...
-
Вступ - Облік витрат виробництва
В умовах ринкової економіки бухгалтерський облік є особливо важливою функцією ефективного управління виробничими і комерційними структурами, знаряддям...
-
Визнання, склад та оцінка виробничих запасів Запаси - це оборотні активи підприємства, які використовуються переважно в одному операційному циклі...
-
Синтетичний та аналітичний облік витрат тваринництва - Бухгалтерський облік в галузях економіки
Облік витрат у сільськогосподарському виробництві має забезпечувати оперативне, достовірне й повне надходження інформації щодо кількості та вартості...
Сутність калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) - Організація обліку витрат та методика аналізу собівартості послуг