Облік витрат і виходу продукції рослинництва - Особливості бухгалтерського обліку і аналізу витрат сільськогосподарського підприємства

Рослинництво як галузь народного господарства характеризується низкою особливостей. Воно визначається, з одного боку, впливом природних факторів, з другого - соціальних, які необхідно враховувати при організації бухгалтерського обліку. Такою особливістю є те, що земля - один із основних засобів виробництва, тоді як у промисловості вона - лише територія, місце, на якому розташоване підприємство. На відміну від інших засобів, які у процесі виробництва поступово зношуються, внаслідок чого їх через певний проміжок часу необхідно замінювати новими, земля є незамінним засобом виробництва. При раціональному використанні вона не тільки не зношується, а навпаки - підвищує свою родючість.

Виробничий цикл у рослинництві триває значний час: до року (зернові культури), а іноді кілька років (вирощування багаторічних насаджень). Через це на кінець року є значні залишки незавершеного виробництва. До них відносять затрати на посів озимих зернових культур, підняття зябу, заготівлю органічних добрив, посів багаторічних трав тощо. Отже, необхідно вести облік виробничих витрат не лише за окремими об'єктами (культурами, видами робіт) у розрізі калькуляційних статей, а й розмежування їх в обліку на витрати минулих років під урожай поточного року та на витрати звітного року - під урожай майбутніх років. Це дає змогу точно обчислювати собівартість продукції рослинництва.

У зв'язку із сезонністю рослинництва його продукція надходить протягом року нерівномірно. Тому фактичну собівартість продукції рослинництва обчислюють не щомісяця, а лише в кінці року. Через це облік отриманої продукції рослинництва та її використання ведуть протягом року у плановій оцінці.

Іншою особливістю сільськогосподарського виробництва є витрачання сільськогосподарськими товаровиробниками частини продукції власного виробництва на поновлення процесу виробництва (зерно для сівби тощо). Внаслідок цього межа між предметами і продуктами праці стирається. Усі перелічені вище особливості сільськогосподарського виробництва впливають на організацію бухгалтерського обліку в сільськогосподарських підприємствах.

Характерною особливістю рослинництва є його багатогалузевість. У ньому можна виділити такі галузі: рільництво, луківництво, овочівництво, плодоягідне господарство, розсадники для вирощування садивного матеріалу плодоягідних, агролісомеліоративних та інших насаджень, плантації спеціальних насаджень. У цих галузях виділяються наступні групи об'єктів витрат:

Сільськогосподарські культури - зернові та зернобобові, технічні культури, картопля та овочеві культури, кормові культури, плодові, ягідні та інші багаторічні насадження, квітникарство.

Сільськогосподарські роботи, до яких відносять витрати під урожай наступного року: підняття зябу, лущення стерні, внесення органічних та мінеральних добрив, снігозатримання (у IV кварталі), посіви багаторічних трав, чорні пари тощо.

Витрати, що підлягають розподілу, - до них відносять амортизаційні відрахування за основними засобами, що використовуються в рослинництві та ін.

Інші об'єкти - це заготівля силосу, сінажу тощо.

У межах цих груп рахунки відкривають за структурними підрозділами і культурами, видами незавершеного виробництва та технологіями вирощування культур у розрізі прийнятої на сільськогосподарському підприємстві номенклатури статей витрат.

Усі записи у бухгалтерському обліку про витрати і вихід продукції в галузі рослинництва проводять на підставі відповідних первинних документів. Документи з обліку витрат праці фіксують трудові затрати на виконання конкретних робіт по вирощуваних культурах і нараховану при цьому оплату. Основним первинним документом з відображення відпрацьованого часу є табель обліку робочого часу (ф. № 64).

Витрати на оплату праці трактористів-машиністів узагальнюються в накопичувальній відомості обліку використання машинно-тракторного парку, підсумкові дані якої переносяться до журналу обліку робіт і витрат. У цей журнал записуються дані облікових листів праці і виконаних робіт, а також накопичувальних відомостей роботи вантажного автотранспорту (ф. № 38).

На підставі первинних документів з оплати праці, накопичувальних відомостей, журналів обліку робіт і витрат складається щомісячно зведена відомість нарахування і розподілу оплати праці та відрахувань від неї за об'єктами обліку. У цій відомості відображається кількість відпрацьованих днів, людино-годин, сума нарахованої оплати праці і нарахувань на неї, включаючи забезпечення (резерв) відпусток за об'єктами обліку, виробничими підрозділами і в цілому по підприємству. Дані відомості є основою для внесення записів у виробничий звіт з рослинництва.

Матеріальні цінності відпускаються у виробництво у межах встановлених лімітів за лімітно-забірними картами. Підставою для списання насіння з підзвіту матеріально відповідальної особи акт витрати насіння і садивного матеріалу, добрив - акт про використання мінеральних, органічних і бактеріальних добрив, отрутохімікатів і гербіцидів. Дані цих первинних документів є основою для записів у журнал обліку робіт і витрат (ф. № 37) і складання звіту про рух матеріальних цінностей (ф. № 121), а також виробничого звіту з рослинництва (ф. № 10.3а с.-г.).

Для віднесення на витрати рослинництва витрат засобів праці використовують розрахунки амортизаційних відрахувань за основними засобами. Для обліку витрат на ремонт основних засобів застосовують відомість дефектів на ремонт машин (ф. № 130) та інші документи.

Витрати на роботи і послуги власних допоміжних виробництв, що забезпечують виробничі потреби галузі, відносять на конкретні об'єкти на основі подорожніх листів вантажного автомобіля, товарно-транспортних накладних, облікових листів праці і виконаних робіт та ін., дані яких групуються в накопичувальних відомостях і відносяться на об'єкти в рослинництві за фактичною собівартістю, що визначається щомісяця.

Послуги виробничого характеру, надані сторонніми організаціями, оформляються актами на виконання робіт (послуг), товарно-транспортними накладними і підтверджуються рахунками-фактурами (ф. № 868).

Страхові платежі відносяться на об'єкти обліку рослинництва на підставі карток-розрахунків.

Загально виробничі витрати включають у витрати рослинництва на основі спеціального розрахунку на їх розподіл.

Для обліку надходження продукції рослинництва застосовують різноманітні первинні документи. До них відносять: по зернових культурах - реєстр відправки зерна та іншої продукції з поля, путівка на вивезення продукції з поля, талони шофера, комбайнера, реєстр приймання зерна та іншої продукції, реєстр приймання зерна вагарем, відомість руху зерна та іншої продукції; по картоплі, овочах, плодово-ягідних та інших культурах - щоденник надходження сільськогосподарської продукції, щоденник надходження продукції закритого грунту, щоденник надходження продукції садівництва; по кормових культурах - акт на приймання грубих і соковитих кормів, акти на оприбуткування пасовищних кормів та ін.

Синтетичний облік витрат та виходу продукції рослинництва ведуть на рахунку 23 "Виробництво", до якого відкривають субрахунок 231 "Рослинництво". За економічним змістом він належить до групи рахунків господарських процесів, за призначенням і структурою до групи операційних, калькуляційних рахунків.

Субрахунок 231 активний на початок року, активно-пасивний - протягом року. По дебету субрахунку 231 "Рослинництво" обліковують:

    - витрати минулого року під урожай поточного року (незавершене виробництво на початок звітного року); - витрати поточного року під урожай поточного року; - витрати поточного року під урожай майбутнього року (незавершене виробництво на кінець звітного року).

На кредиті субрахунку 231 "Рослинництво" протягом звітного року відображають оприбуткування сільськогосподарської продукції від урожаю за плановою собівартістю. При цьому і витрати, і вихід продукції обліковуються наростаючим підсумком з початку року. Після визначення в кінці звітного року фактичної собівартості продукції планову собівартість коригують до рівня фактичної (розраховують калькуляційні різниці). Після списання калькуляційних різниць за кредитом субрахунку 231 "Рослинництво" цей субрахунок закривається, за виключенням аналітичних рахунків, на яких обліковуються витрати під урожай майбутнього року.

Аналітичний облік за субрахунком 231 "Рослинництво" ведеться за видами виробництв, за статтями витрат і видами або групами продукції, що виробляється. На великих виробництвах аналітичний облік витрат можна вести за підрозділами підприємства та центрами витрат і відповідальності.

Витрати на виробництво продукції рослинництва у плануванні та обліку групуються за статтями, які господарство визначає самостійно і затверджує наказом про облікову політику.

Загально виробничі витрати обліковуються на окремому субрахунку рахунка 91 "Загально виробничі витрати" й розподіляються між об'єктами планування й обліку пропорційно до загальної суми витрат, за винятком вартості насіння, і відносяться на собівартість лише тієї продукції, яка виробляється в даній бригаді, цеху чи галузі.

Для обліку витрат виробництва використовуються журнал-ордери:

    1) № 10.1 с.-г. - для обліку витрачених запасів у виробництві; 2) № 10.2 с.-г. - для обліку нарахованої оплати праці та пов'язаних з нею сум відповідних відрахувань; 3) № 10.3 с.-г. - призначений для відображення виходу продукції рослинництва.

Аналітичний облік витрат і виходу продукції рослинництва ведеться у виробничому звіті № 10.3а с.-г. Виробничий звіт складається за місяць і наростаючим підсумком з початку року в розрізі об'єктів аналітичного обліку за відповідними статтями витрат.

Кореспонденція рахунків бухгалтерського обліку для відображення господарських операцій із обліку витрат і виходу продукції рослинництва сільськогосподарського підприємства приведена в додатку Ж дипломної роботи.

Витрати на обробку площ, на яких повністю загинув врожай внаслідок стихійного лиха, списуються як надзвичайні витрати. Як правило, площі під загиблими культурами пересіваються іншими сільськогосподарськими культурами. У зв'язку з цим при списанні витрат слід враховувати, що на витрати від стихійного лиха списуються тільки повторювані витрати: вартість насіння, витрати на передпосівну обробку грунту, посів та інші роботи, які виконуються знову при пересіві новою культурою. При цьому дебетується рахунок 99 "Надзвичайні витрати" і кредитується субрахунок 231 "Рослинництво" (аналітичний рахунок "Загибла культура").

Неповторювані витрати (витрати на лущення стерні, підняття зябу і снігозатримання, вартість добрив та витрачені на їх внесення суми та інші витрати) списуються в розрізі статей на пересіяну культуру.

При цьому складається бухгалтерський запис: дебет субрахунку 231 Рослинництво" (аналітичний рахунок "Нова культура") і кредит субрахунку 231 "Рослинництво" (аналітичний рахунок "Загибла культура").

Витрати на вирощування культур, які частково загинули або за якими стався недобір продукції внаслідок стихійного лиха, списуються на витрати від стихійного лиха чи від техногенних катастроф і аварій тощо. Зазначена операція відображається за дебетом рахунка 99 "Надзвичайні витрати" і кредиту субрахунку 231 "Рослинництво".

У галузі рослинництва є витрати, які в момент їх здійснення неможливо віднести на відповідну культуру, оскільки вони пов'язані з вирощуванням декількох сільськогосподарських культур. До них відносять: амортизаційні відрахування за основними засобами, які використовуються у рослинництві і підлягають розподілу: витрати на ремонт основних засобів рослинництва, які підлягають розподілу; витрати зі зрошення та з осушення; витрати з утримання полезахисних лісових смуг тощо. Особливість цих витрат полягає в тому, що вони повністю розподіляються у звітному році і, відповідно, не переходять на наступний рік як незавершене виробництво.

Значну частину продукції, отриманої від вирощуваних у галузі рослинництва культур, використовують на кормові цілі. Відповідно до чинного порядку обліку на субрахунку 231 "Рослинництво" рахунка 23 "Виробництво" обліковується не лише виробництво цієї продукції, а й переробка її, з доведенням до стану, придатного для згодовування тваринам. Для цього відкривають аналітичні рахунки: заготівля силосу, заготівля сінажу.

Окремим об'єктом обліку витрат у рослинництві є види сільськогосподарських робіт під урожай наступного року. Аналітичний облік витрат під урожай майбутнього року ведеться по кожному найменуванню робіт, а саме: посів озимих зернових на зерно; підняття зябу; лущіння стерні; внесення органічних добрив; внесення мінеральних добрив; посів овочевих культур на зиму; снігозатримання (у IV кварталі); підготовка теплиць; підготовка парників і т. ін. Аналітичні рахунки також можуть відкриватися в розрізі культур, якщо відомо, під яку саме культуру виконуються роботи, наприклад: "Озима пшениця врожаю майбутнього року", "Озиме жито врожаю майбутнього року".

Усі витрати з незавершеного виробництва на аналітичних рахунках обліковують за тією ж номенклатурою статей, що й витрати під урожай поточного року. У наступному році згадані витрати підлягають розподілу. При цьому, якщо відомо, під які культури виконувалися роботи, витрати прямо списують на відповідні аналітичні рахунки. Наприклад, на початку нового року з аналітичного рахунка "Озима пшениця врожаю майбутнього року" дані про витрати відносять на аналітичний рахунок "Озима пшениця врожаю поточного року".

У більшості випадків виконуються такі сільськогосподарські роботи під урожай майбутнього року, які неможливо віднести на конкретну культуру, оскільки в момент їх здійснення ще незрозуміло, до вирощування яких культур вони відносяться (підняття зябу під ярі культури, внесення органічних добрив, снігозатримання і т. ін.). Витрати минулого року на виконання сільськогосподарських робіт списують у витрати поточного шляхом розподілу. Розподіл цих витрат здійснюється за кожною статтею пропорційно до фактичної площі посіву кожної культури не пізніше 1 липня, коли стане відомо, яку площу займе конкретна культура. З цією метою складають спеціальний розрахунок, у якому за об'єктами обліку відображають суму розподілених витрат незавершеного виробництва. За кожним видом робіт розраховують витрати на 1 га (усього і постатейно), множать їх на площу, фактично зайняту відповідною культурою, і визначають суми витрат по культурах. Розподіл витрат постатейно необхідний для визначення елементів витрат минулого і поточного років під певну культуру та отримання необхідних даних для аналізу собівартості продукції рослинництва.

Виробнича собівартість продукції за видами сільськогосподарських культур визначається:

    - зерна, насіння соняшнику - франко-тік (франко-місце зберігання); - соломи, сіна - франко-місце зберігання; - цукрових буряків, картоплі, баштанних культур, овочів, маточників цукрових буряків, коренеплодів - франко-поле (франко-місце зберігання); - плодів, ягід, винограду, листя тютюну, продукції лікарських та ефіроолійних культур і квітникарства, овочів закритого грунту - франко-пункт приймання (зберігання); - соломки та трести льону, конопель - франко-пункт зберігання чи переробки (у підприємстві); - насіння трав, льону, конопель, овочевих та інших культур - франко-пункт зберігання; - зеленої маси на корм - франко-місце споживання; - зеленої маси на силос, трав'яного борошна, сінажу, гранул - франко-місце силосування, сінажування, виробництва борошна, гранул.

Усі наступні витрати на виконання операцій з підготовки продукції до реалізації та її проведення відносять на витрати зі збуту. Якщо ці операції здійснюються за плату, їх розглядають як виконання робіт на сторону, з відображенням у складі доходів.

Собівартість соломи, гички, стебел кукурудзи і соняшнику, капустяного листа та іншої побічної продукції рослинництва визначається, виходячи з розрахунково-нормативних витрат на збирання, транспортування, пресування, скиртування та інші роботи, пов'язані із заготівлею побічної чи основної продукції. При складанні звітної калькуляції із загальної суми витрат на вирощування певної культури виключається вартість побічної продукції.

Витрати на вирощування і збирання зернових культур (включаючи вартість з доробки зерна на току, що проводиться в межах календарного року) становлять собівартість зерна, зерновідходів та соломи. Загальна сума витрат (без вартості соломи) розподіляється між зерном і зерновідходами; при цьому зерно приймається за одиницю, а зерновідходи прирівнюються до нього з коефіцієнтом, який розраховується за вмістом у них повноцінного зерна.

У разі вирощування насіння зернових культур загальна сума витрат, включаючи додаткові витрати, безпосередньо пов'язані з одержанням насіннєвого зерна відповідних репродукцій (без вартості рядового зерна та зерновідходів), розподіляється між цими класами насіння (супереліта, еліта, І і II репродукції) пропорційно його вартості за реалізаційними цінами. Собівартість 1 ц насіння визначається діленням суми витрат, віднесених на насіння відповідного класу, на його масу після доробки

Продукцію рослинництва по мірі надходження протягом року обліковують за плановими цінами. Фактична собівартість її визначається в кінці року. В результаті виникають дві оцінки продукції: за плановими цінами і фактична собівартість. Це вимагає доведення планової собівартості продукції рослинництва до фактичної, для чого вираховують різницю між фактичною і плановою собівартістю одиниці продукції за кожним її видом, тобто калькуляційну різницю.

Калькуляційна різниця списується на відповідні рахунки пропорційно до маси продукції за напрямами її використання. На суму перевищення фактичної собівартості над плановою проводять додатковий запис. Якщо ж фактична собівартість нижча за планову, то калькуляційну різницю списують методом "червоного сторно".

Після списання калькуляційних різниць на субрахунку 231 "Рослинництво" рахунка 23 "Виробництво" можуть залишатися тільки витрати у незавершеному виробництві.

Похожие статьи




Облік витрат і виходу продукції рослинництва - Особливості бухгалтерського обліку і аналізу витрат сільськогосподарського підприємства

Предыдущая | Следующая