Автоматизація обліку витрат на виробництво продукції із використанням програми "1С: Бухгалтерія" - Особливості бухгалтерського обліку і аналізу витрат сільськогосподарського підприємства

Правильно організований облік витрат в розрізі статей калькуляції, за місцями їх виникнення, за видами продукції дає керівництву достатній обсяг інформації для прийняття ефективних управлінських рішень. Якщо для ведення бухгалтерського обліку використовується комп'ютерна програма з розгалуженим аналітичним обліком, іншої додаткової інформації для складання внутрішньої звітності непотрібно - просто достатньо згрупувати показники найбільш зручним чином для керівника.

Комп'ютеризація обліку витрат на виробництво охоплює широке коло трудомістких операцій. До них відносять: групування виробничих витрат за напрямами витрачання, визначення нормативної (планової) та фактичної собівартості продукції, напівфабрикатів і незавершеного виробництва, облік відхилень від норм витрат, зведений облік витрат на виробництво, відображення на рахунках синтетичного обліку кореспонденції рахунків.

Специфікою комп'ютеризації обліку витрат на виробництво є те, що тут значною мірою використовуються дані, отримані на інших ділянках механізації обліку (праці і заробітної плати, матеріалів тощо). Механізація обліку витрат на виробництво включає три взаємопов'язані ділянки роботи:

- оперативний облік витрат на виробництво, напівфабрикатів і незавершеного виробництва; - зведений облік витрат на виробництво і визначення собівартості всієї продукції; - складання звітних калькуляцій за видами виробів.

Комп'ютеризацією обліку повинен бути охоплений оперативний облік витрат на виробництво, який полягає в щоденному контролі за витрачанням матеріальних, трудових і грошових ресурсів у виробництво і результатами їх використання. Такий контроль забезпечується організацією достовірного обліку руху деталей у виробництві та їх залишків у незавершеному виробництві.

У типовій конфігурації можуть бути реалізовані різні варіанти обліку витрат підприємства:

- з використанням рахунків 8 і 9 класу; - з використанням рахунків тільки класу 8; - з використанням тільки рахунків класу 9.

Типова конфігурація дозволяє автоматизувати облік руху виробничих запасів підприємства, процесу виробництва та оприбуткування готової продукції у відповідності з наступними етапами.

Перший етап - списання матеріалів у виробництво, розрахунок планової собівартості на підставі вартості списаних матеріалів і приблизної вартості інших витрат (заробітної плати, електроенергії тощо) та оприбуткування продукції за плановою собівартістю. На цьому етапі можна розрахувати відпускну ціну з урахуванням податків, що будуть сплачені при продажі, і норми рентабельності, яку потрібно одержати. Операції першого етапу реалізує документ "Калькуляція" в режимі "Попередня".

Другий етап - це внесення інформації про незавершене виробництво. На цьому етапі вказуються суми витрат, що повинні включатись до собівартості продукції в наступних періодах. Для цього в типовій конфігурації передбачено документ "Незавершене виробництво".

Третій етап - розрахунок фактичної собівартості продукції на підставі реальних даних про суми витрат і про незавершене виробництво. На цьому етапі формується фактична собівартість продукції і коригуються бухгалтерські проводки. Третій етап виконується за допомогою документу "Калькуляція" в режимі "Заключна".

Другий і третій етапи виконуються наприкінці місяця, коли суми додаткових витрат вже відомі, тобто списані на рахунок 23 "Виробництво".

Документ "Калькуляція" призначений для відображення господарських операцій, пов'язаних зі списанням матеріалів у виробництво, оприбуткуванням продукції, розрахунком її собівартості та відпускної ціни.

Документ "Калькуляція" може працювати в режимі "Попередня" (надалі "Попередня калькуляція") і "Заключна" (надалі "Заключна калькуляція").

Калькуляція, введена в режимі "Введення нової" є плановою, а в режимі "Введення на підставі" - фактичною.

Реквізити групи "Матеріали і продукція" дозволяють вибрати найменування одиниці продукції, що випускається, з довідника "Товарно матеріальні цінності"; склад, на який буде оприбутковано виготовлену продукцію ("Склад продукції"); склад, з якого будуть списані матеріали ("Склад матеріалів"), а також кількість одиниць оприбуткованої продукції.

Для автоматичного заповнення табличної частини документу призначена кнопка "Заповнити", розташована в нижній частині електронної форми документа. При цьому в рядках відображаються витрати, перераховані для обраної продукції в довіднику "Склад продукції".

У специфікації табличної частини документа вказується наступна інформація:

- найменування витрат. Витрати, що вказуються в калькулюванні планової вартості продукції можуть бути двох видів: матеріали з довідника "Товарно матеріальні цінності" і види витрат з довідника "Види затрат". Останні використовуються для включення до собівартості продукції витрат з довідника "Види затрат" (наприклад, витрат з оплати праці, оренди тощо);

- партія матеріалів, яку потрібно списати (тільки для витрат) з довідника "Товарно матеріальні цінності"; - кількість для матеріальних витрат; - сума витрат за плановою калькуляцією для витрат з довідника "Види затрат". Для матеріалів ця сума розраховується автоматично при проведенні документа, в залежності від списаних партій.

В реквізиті "Сума заключна" зазначається сума по фактичній калькуляції. Для планової калькуляції даний стовпчик залишається незаповненим.

Інформаційні стовпчики, розташовані праворуч над таблицею, дозволяють побачити визначену собівартість і продажну вартість, як всієї партії продукції, так і одиниці продукції. Реальні значення собівартості і відпускної вартості можна побачити тільки після проведення документа, оскільки тільки при проведенні буде розрахована собівартість списаних партій матеріалів і виконаний розрахунок відпускної ціни.

На закладці "Податки та рентабельність" документу "Калькуляція" можна вказати додаткові параметри, що вплинуть на розрахунок відпускної ціни продукції, наприклад, рентабельність одиниці, ставку податку на додану вартість, і суму акцизу.

Також можна вказати податки, що утримуються з обороту реалізованої продукції і відносяться на її собівартість.

Для документального оформлення операції списання матеріалів у виробництво без оприбуткування на склад готової продукції потрібно встановити параметр програми "Тільки списати матеріали в виробництво". В цьому випадку непотрібно в табличній частині документа вказувати витрати з довідника "Види затрат". Рахунок і статтю витрат, у проводках по списанню вартості матеріалів, можна встановити безпосередньо в діалоговій формі документа, включивши опцію "Вибрати рахунок затрат". Заповнення табличної частини документа в цьому випадку можна здійснювати шляхом підбору з довідника "Товарно матеріальні цінності, скориставшись кнопкою "Підбір".

Натискання кнопки "ОК" призведе до запису і проведення документа. Всі документи "Калькуляція" переносяться до журналу "Виробництво". В цьому журналі, крім іншої інформації, видно статус калькуляції. Статус може приймати значення: "Незакрита попередня" - тобто планова калькуляція, по якій немає фактичної, "Закрита попередня" - планова, по якій вже є фактична, "Заключна" і "Списання матеріалів" - це відповідно фактична калькуляція і планова калькуляція, за якою списуються матеріали у виробництво.

При проведенні статусу "Попередня калькуляція" формуються бухгалтерські проводки по списанню матеріалів на рахунок 23 "Виробництво", з оприбуткування готової продукції на рахунок 26 "Готова продукція".

Слід зазначити, що оскільки по рахунку 23 ведеться аналітичний облік в розрізі "Види затрат", то при списанні матеріалів на 23 рахунок необхідно для кожного матеріалу правильно вказати вид витрат. Це можна зробити безпосередньо в довіднику "Товарно матеріальні цінності" (наприклад, таким видом витрат можуть бути "Матеріальні витрати").

Документ "Заключна калькуляція" вводиться наприкінці місяця на підставі планової, коли всі виробничі витрати в бухгалтерському обліку конкретного підприємства списано на рахунок 23 (після виконання етапів "Закриття елементів витрат" і "Закриття загальновиробничих витрат" документом "Фінансові результати") внесено інформацію про незавершене виробництво. Крім того, в типовій конфігурації передбачено обробку "Створення заключних калькуляцій", за допомогою якої можливе автоматичне формування фактичних калькуляцій по всіх незакритих планових калькуляціях, введених в поточному місяці.

Метою фактичної калькуляції є коригування планового значення витрат реальними значеннями на кінець місяця. При введенні значень реальних сум по видах витрат вони розподіляються пропорційно сум, зазначених в плановій калькуляції. Таким чином, в документі "Заключної калькуляції" заповнюється реквізит табличної частини "Сума заключна", що визначає фактичні суми витрат за даними бухгалтерського обліку. Ці суми витрат можна змінити вручну, але планові суми в "Заключної калькуляції" змінити не можна.

При проведенні "Заключної калькуляції" можуть формуватись коригуючи бухгалтерські записи по дебету рахунку 27 і кредиту рахунку 23. Якщо готову продукцію, оприбутковану по плановій калькуляції, продано раніше, ніж її було внесено до "Заключної калькуляції", то остання сформує коригуючи проводки з обліку собівартості реалізованої продукції.

Для внесення до інформаційної бази даних про незавершене виробництво в типовій конфігурації призначений документ "Незавершене виробництво". Такий документ варто формувати щомісяця до введення документу "Заключних калькуляцій". Дані про суми незавершеного виробництва вносяться до табличної частини документа. Для кожного виду витрат зазначається сума, що повинна бути включена до собівартості продукції в наступних періодах. При натисканні кнопки "ОК" документ зберігається, але не проводиться, для нього не передбачене формування бухгалтерських проводок. Дані з цього документу використовуються при визначенні фактичних сум витрат.

Для автоматичного формування фактичних калькуляцій по всіх незакритих планових калькуляціях у типовий конфігурації призначена обробка "Створення заключних калькуляцій", яку варто виконувати наприкінці місяця, коли всі виробничі витрати списані на рахунок 23 і до інформаційної бази внесено дані про незавершене виробництво поточного місяця.

При формуванні документу "Заключна калькуляція" для кожної статті витрат розраховується реальна сума витрат по ній. Дана сума складається із початкової суми витрат по рахунку 23, до якої додається сума незавершеного виробництва по цих витратах за минулий місяць і віднімається сума незавершеного" виробництва за поточний місяць.

Визначену таким способом суму необхідно розподілити між всіма незакритими калькуляціями. Сума розподіляється пропорційно до початкових сум витрат, зазначених у кожній з цих калькуляцій.

Якщо в плановій калькуляції зазначено загальну суму витрат, які відносяться на собівартість продукції, до табличної частини документу "Заключна калькуляція" буде внесено витрати "Податки на собівартість" з відповідними початковими і кінцевими сумами. Кінцева сума таких витрат буде визначена також як і для інших видів витрат відповідно до описаного вище алгоритму.

Для виконання обробки варто вказати місяць, за який треба закрити планові калькуляції і натиснути кнопку "Створити заключні калькуляції". Документ "Кінцева калькуляція" повинен бути обов'язково проведений.

Порядок ведення обліку для фермерських господарств визначають Методичні рекомендації з організації та ведення бухгалтерського обліку в селянських (фермерських) господарствах, затверджених наказом Міністерства аграрної політики України від 02.07.2001 р. № 190.

Бухгалтерський облік у фермерському господарстві можна вести за такими формами: простою, спрощеною, за спрощеним Планом рахунків, за повним Планом рахунків.

Синтетичний облік витрат та виходу продукції рослинництва ведуть на рахунку 23 "Виробництво", до якого відкривають субрахунок 231 "Рослинництво". За економічним змістом він належить до групи рахунків господарських процесів, за призначенням і структурою до групи операційних, калькуляційних рахунків.

Субрахунок 231 активний на початок року, активно-пасивний - протягом року. По дебету субрахунку 231 "Рослинництво" обліковують: витрати минулого року під урожай поточного року (незавершене виробництво на початок звітного року); витрати поточного року під урожай поточного року; витрати поточного року під урожай майбутнього року (незавершене виробництво на кінець звітного року).

На кредиті субрахунку 231 "Рослинництво" протягом звітного року відображають оприбуткування сільськогосподарської продукції від урожаю за плановою собівартістю. При цьому і витрати, і вихід продукції обліковуються наростаючим підсумком з початку року. Після визначення в кінці звітного року фактичної собівартості продукції планову собівартість коригують до рівня фактичної (розраховують калькуляційні різниці). Після списання калькуляційних різниць за кредитом субрахунку 231 "Рослинництво" цей субрахунок закривається, за виключенням аналітичних рахунків, на яких обліковуються витрати під урожай майбутнього року.

Аналітичний облік за субрахунком 231 "Рослинництво" ведеться за видами виробництв, за статтями витрат і видами або групами продукції, що виробляється. На великих виробництвах аналітичний облік витрат можна вести за підрозділами підприємства та центрами витрат і відповідальності.

Для узагальнення інформації про витрати на виробництво продукції тваринництва передбачено синтетичний рахунок 23 "Виробництво", до якого відкривається субрахунок 232 "Тваринництво".

Це субрахунок активний, операційний, калькуляційний. У дебет субрахунку 232 "Тваринництво" протягом року записують витрати на утримання тварин, а у кредит - вихід продукції за плановою собівартістю. Тому на протязі року субрахунок має розгорнуте сальдо, а отже є активно-пасивним рахунком. У кінці року визначають фактичну собівартість продукції і коригують планову собівартість до фактичного рівня. Після списання калькуляційних різниць субрахунок 232 "Тваринництво", як правило, закривається. Проте за такими галузями, як рибництво, птахівництво, шовківництво, бджільництво, можуть бути витрати незавершеного виробництва.

Аналітичний облік за субрахунком 232 "Тваринництво" ведеться за встановленою номенклатурою об'єктів обліку та статтями витрат. Витрати та вихід продукції тваринництва можна обліковувати за підрозділами підприємства та центрами витрат і відповідальності.

Похожие статьи