Зміст і контроль консалтингу. Основні види і завдання консалтингу - Формування ринку інформаційних послуг в Україні
Консалтинг - це професійна допомога з боку фахівців з управління господарством керівникам і управлінському персоналу різних організацій (клієнту) в аналізі і рішенні проблем їхнього функціонування і розвитку, здійснювана у формі рад, рекомендацій і спільно вироблюваних із клієнтом рішень. Власне кажучи під консалтингом розуміється те, що в нашій країні раніше називалося "запровадженням науки у виробництво". Однак консалтинг - поняття ринкової економіки, і потім він відрізняється від науково-впроваджувальної діяльності в колишньому СРСР тією ж мірою, у який ринкова економіка відрізняється від планово-централізованої Коростельов В. А. Управлінське консультування. Навч. Посіб. МАУП, Київ. - 2003. - 104с. [19].
Консалтинг здійснюється на комерційних початках незалежними виробниками консалтингових послуг в умовах конкурентної боротьби. Це висуває високі вимоги до якості й ефективності таких послуг і викликає їхню орієнтованість на інтереси клієнта. У країнах з ринковою економікою запрошення професіоналів є престижним свідченням того, що фірма володіє достатньою діловою культурою, щоб використовувати запропонований ринком інтелектуальний капітал в області менеджменту. Відсутність фахівців-консультантів при розробці відповідального рішення розглядається так само, як відсутність архітектора при розробці проекту будинку, лікаря при лікуванні хворого чи дизайнера при розробці нової моделі автомобіля. Фахівці, які надають професійну допомогу, називаються консультантами.
Розрізняють зовнішніх і внутрішніх консультантів. Зовнішні - це незалежні консультаційні фірми чи індивідуальні консультанти, які надають послуги клієнтам на основі відповідного договору. Внутрішні - це фахівці з економіки і управління, зайняті в штаті тієї чи іншої організації (вони складають аналітичну, "штабну" підсистему організації).
Далі в роботі терміном "консультант" будемо називати будь-яку консультаційну структуру незалежно від того, чи є вона консалтинговою фірмою чи індивідуальним консультантом. Крім того, якщо це не обговорено особливо, то мова буде йти переважно про зовнішніх консультантів.
Переваги консультантів по менеджменту перед менеджерами наступні:
- 1) незалежність, неупередженість поглядів; 2) більш широкий кругозір, володіння великою інформацією у всіляких областях менеджменту і господарювання (у силу меншої завантаженості проблемами поточного управління); 3) орієнтація на широке вивчення і перенос досвіду інших організацій (в основному це стосується зовнішніх консультантів).
Консалтингові послуги найчастіше здійснюються у формі консалтингових проектів, а не у формі усних, одноразових порад. Вони містять у собі наступні основні етапи:
- 1) діагностика (виявлення проблем); 2) розробка рішень; 3) впровадження рішень.
Здійснення такого проекту може займати від декількох днів до декількох місяців. Іноді контакти з клієнтами можуть бути і багаторічними. З погляду методів можна розрізняти наступні види консультування: експертне, процесне і навчальне.
При експертному консультуванні консультант самостійно здійснює діагностику, розробку рішень і рекомендацій з їх упровадження. Роль клієнта зводиться, в основному, до забезпечення консультанту доступу до інформації й оцінки результатів.
При процесному консультуванні консультанти на всіх етапах проекту активно взаємодіють із клієнтом, спонукуючи його висловлювати свої ідеї, розуміння, пропозиції, проводити за допомогою консультантів аналіз проблем і вироблення рішень. При цьому, роль консультантів полягає, в основному, в абсорбції (зборі) цих зовнішніх і внутрішніх ідей, оцінці рішень, отриманих у процесі спільної з клієнтом роботи і приведенні їх у систему рекомендацій.
При навчальному консультуванні консультант не тільки збирає ідеї, аналізує рішення, але і підготовляє грунт для їхнього виникнення, надаючи клієнту відповідну теоретичну і практичну інформацію у формі лекцій, семінарів, посібників і т. д.
Чим відрізняється консультування від навчання? Перевагою консультування є його конкретно-індивідуальний, "штучний" підхід. При цьому знання, якими володіють консультанти, трансформуються так, щоб вирішити конкретні проблеми того чи іншого підприємства. При навчанні ж знання в області менеджменту, економіки, права і т. д. передаються менеджерам у загальній формі і потім уже застосовуються ними на практиці. Позитивні сторони того й іншого способу передачі знань поєднуються в навчальному і процесному консультуванні.
Зрозуміло, у конкретних проектах чи на їхніх різних стадіях можуть застосовуватися комбінації всіх трьох перерахованих видів консультування і тоді воно стає експертно-процесним, що провесно - навчає, експертно-навчальним і т. д. У промислово розвинутих країнах переважно здійснюється процесне і експертно-процесне консультування, тоді як в Україні та Росії поки що найбільше поширення одержало експертне й експертно-навчальне консультування. Це пояснюється, у першу чергу, непідготовленістю самих українських клієнтів до творчої роботи з консультантами, бажанням керівників одержати готові рішення. Таке положення часто приводить до негативних наслідків і незадоволеності від підсумків консультаційних проектів, тому що, по-перше, клієнт може взагалі не сприймати готових рішень, якщо вони не вироблені разом з ним; по-друге, деяка істотна інформація не може бути отримана консультантом поза режимом активного діалогу з клієнтом. У Росії існує багато об'єктів консультування, що можуть бути розділені принаймні на наступні групи:
За формою власності: державні, приватні, акціонерні і змішані підприємства;
По розмірах: малі, середні і великі підприємства;
По територіальній ознаці: центральні (федеральні) і регіональні адміністративні утворення.
Відповідно клієнтами консультантів є власники менеджери приватних підприємств, керівники державних чи підприємств відповідних відомств, центральні і місцеві органи влади, а також керівники таких територіальних утворень як технопарки, екополіси, технополіси, вільні економічні зони і т. д. Досвід роботи консультантів по економіці і керуванню показує, що за інформаційно-консалтинговими послугами звертаються насамперед наступні види організацій:
- 1) Молоді, швидко зростаючі частки підприємства і банки. 2) Прогресивно набудовані місцеві органи влади. 3) Державні і колишні державні підприємства, що знаходяться в кризовій ситуації.
Перші дві групи керуються при цьому золотим правилом менеджменту, сформульованим Томасом Пітерсом: "Реформувати потрібно те, що працює добре, тому що тут сили можуть бути мобілізовані негайно чи, принаймні, швидше, ніж в інших сферах". Що стосується третьої групи, те і для неї не усе загублено: у консалтинзі існують спеціальні методи подолання кризових ситуацій. Зокрема, поруч консультантів успішно здійснюється розробка програм реформування й оздоровлення підприємств, що знаходяться в "зоні ближнього банкрутства". Сучасний набір консалтингових послуг склався в 1950-60-і роки, що на Заході називають "золотим століттям консалтингу", що зв'язано з післявоєнним прискореним розвитком і інтернаціоналізацією економіки, що викликали посилення потреб у консультаційних послугах. У Європейському довіднику-покажчику консультантів по менеджменті в даний час виділено 84 виду консалтингових послуг, поєднуваних у 8 груп.
Види інформаційно-консалтингових послуг (Відповідно до класифікації Європейського довідника-покажчика консультантів по менеджменту):
- 1. Загальне управління: визначення ефективності система керування; оцінка бізнесу; керування нововведеннями; визначення конкурентоздатності/вивчення кон'юнктури ринку; чи диверсифікованість становлення нового бізнесу; міжнародне керування; оцінка керування; злиття і придбання; організаційна структура і розвиток; приватизація; керування проектом; керування якістю; реорганізація інженерних служб; дослідження і розвиток; стратегічне планування. 2. Адміністрування: аналіз роботи канцелярії; чи розміщення переміщення відділів; керування офісом; організація і методи керування; регулювання ризику; гарантії безпеки; планування робочих приміщень і їхнє оснащення. 3. Фінансове управління: системи обліку; оцінка капітальних витрат; оборот фірми; зниження собівартості; неплатоспроможність (банкрутство); збільшення прибутку; збільшення доходів; оподатковування; фінансові резерви. 4. Управління кадрами: професійний рух і скорочення штатів; культура корпорації; рівні можливості; пошук кадрів; добір кадрів; здоров'я і безпека; програми заохочення; внутрішні зв'язки; оцінка робіт; трудові угоди і зайнятість; навчання менеджменту; планування робочої сили; мотивація; пенсії; аналіз функціонування; психологічна оцінка; винагорода; підвищення кваліфікації працівників. 5. Маркетинг: реклама і сприяння збуту; корпоративний образ і відносини з громадськістю; післяпродажне обслуговування замовників; дизайн; прямий маркетинг; міжнародний маркетинг; дослідження ринку; стратегія маркетингу; розробка нової продукції; ціноутворення; роздрібний продаж і дилерство; керування збутом; навчання збуту; соціально-економічні дослідження і прогнозування. 6. Виробництво: автоматизація; використання устаткування і його технічне обслуговування; промисловий інжиніринг; переробка матеріалів; регулювання внутрішнього розподілу матеріалів; упакування; схема організації робіт на підприємстві; конструювання й удосконалювання продукції; керування виробництвом; планування і контроль за виробництвом; підвищення продуктивності; закупівлі; контроль якості; контроль за постачанням вузлів і деталей. 7. Інформаційна технологія: САПР/АСУ; застосування комп'ютерів в аудиті й оцінці; електронна видавнича діяльність; інформаційно пошукові системи адміністративні інформаційні системи; проектування і розробка систем; вибір і установка систем. 8. Спеціальні послуги: навчальне консультування; консалтинг по керуванню електроенергетикою; інженерний консалтинг; екологічний консалтинг; інформаційний консалтинг; юридичний консалтинг; консалтинг по управлінню розподілом матеріалів і матеріально; технічному постачанню; консалтинг у державному секторі; консалтинг по телекомунікаціях.
Класифікація, приведена, є предметною, тобто відповідно до схеми консалтинг розрізняється по видах відповідно до функцій, що виконують менеджери. Консультанти не виконують самих цих функцій, а виробляють рекомендації з їх виконання. Вони радять менеджерам як здійснювати загальне керування, адміністрування, фінансове керування, реалізацію інформаційних технологій і інші функції.
Розглянемо коротко, для рішення яких задач Ви можете запросити консультантів по кожній з перерахованих консалтингових послуг.
Консультантів по загальному керуванню запрошують для допомоги в рішенні проблем, зв'язаних із самим існуванням Вашого підприємства і перспективами Вашого бізнесу. Вони оцінюють стани справ у Вашій організації в цілому і зовнішню для неї середовище, визначають загальні цілі і систему цінностей організації, розробляють стратегію розвитку, складають прогнози, допомагають в організації філій і дочірніх фірм, дають рекомендації з зміні форм власності і складу власників, придбанню майна, чи акцій паїв, удосконалюванню організаційних структур і т. д.
Консультанти по адміністративному керуванню (адмініструванню) займаються такими питаннями як формування і реєстрація компаній, організація роботи офісу, обробка даних, система адміністративного контролю і т. д. Їхня основна задача - оптимізувати керування організацією.
Консультанти по фінансовому керуванню роблять допомогу в рішенні трьох основних задач:
- 1) пошук джерел і використання фінансових ресурсів; 2) оцінка і підвищення поточної фінансової ефективності діяльності організації; 3) зміцнення фінансового положення організації на перспективу. Вони займаються питаннями фінансового планування і контролю, оподатковування, бухгалтерського обліку, розміщення акцій і паїв на ринку, кредиту, страхування, прибутку і собівартості, неплатоспроможності і т. д.
Консультанти по керуванню кадрами розробляють рішення з питань підбора співробітників, контролю якості кадрового складу, системи оплати праці, підвищення кваліфікації і керування кадрами, охорони праці і психологічного клімату в колективі.
Консультанти по маркетингу надають менеджерам допомогу в рішенні життєво важливої для будь-якого підприємства, що діє в умовах ринкової економіки, задачі: забезпечення такого його функціонування, щоб вироблені їм товари і послуги були куплені споживачем. Вони займаються питаннями дослідження ринку і забезпечують прийняття рішень в області збуту, ціноутворення, реклами, розробки нової продукції і т. д.
Консультанти по організації виробництва, що розбираються в економічних, управлінських і інженерних питаннях надають менеджерам допомогу.
Консультанти по інформаційних технологіях займаються розробкою рекомендацій із упровадження систем автоматизованого проектування (САПР) і автоматизованих систем керування (АСУ).
Спеціалізовані консалтингові послуги - це ті види послуг, що не відноситься ні до однієї із семи вищеописаних груп. Вони відрізняються від них або по методах, або по об'єктах, або по характері впроваджуваних знань (інженерний консалтинг, юридичний консалтинг і т. д.).
Специфіка консалтингової послуги полягає в її удаваній невідчутності, непомітності та, як правило, у відсутності завершеної матеріальної форми. Тому ідентичні консалтингові продукти, виконані двома консалтинговими фірмами, можуть відрізнятися не тільки за формою, але й мати різну методологій розробки та зміст. Клієнт може оцінити якість наданої йому послуги або відразу після завершення процесу консультування, або через деякий проміжок часу.
Кон'юнктура ринку консультаційних послуг визначається співвідношенням попиту і пропозиції, рівнем ціноутворення і стратегією поведінки продавців та покупців на цьому ринку.
Потреба у допомозі консультантів обумовлена не тільки їх новими знаннями, аналітичними уміннями, заходами та методологічними підходами, які може привести консультант в клієнтську організацію, а й тим, що сторонні консультанти покликані допомагати менеджерам орієнтуватися в складних умовах прискорення технологічних змін, швидкого зростання ділової активності, що надзвичайно впливає на майбутнє організації.
Похожие статьи
-
Вступ - Формування ринку інформаційних послуг в Україні
Сфера інформаційних послуг є однією з найважливіших і швидкозростаючих складових світової економіки. В умовах глобалізації світової економіки сфера...
-
В галузях, що обслуговують ринок інформаційних послуг, спостерігається стабільний високий рівень прибутків на вкладений капітал. Це пояснює загострення...
-
Сьогодні інформаційне суспільство як "новий соціальний зразок", що грунтується на "мікроелектронній технології" і поширюється всюди від повсякденного...
-
Якщо раніше розвиток індустрії іміджу в пресі включав характеристику одягу, косметику, предмети інтер'єру і тому подібне. Поняття "імідж" уживалося...
-
Перспективи розвитку ринку поліграфічних послуг України
Поліграфічна промисловість є однією з ключових фігур видавничо-поліграфічної галузі, яка займає визначне місце в загальній економіці України. Стрімкий...
-
Преса не раз доводила, що вона насправді є потужною громадською силою, через інформування суспільства активно впливає на формування політичної свідомості...
-
Основні види нанесення, Високий друк - Технология промышленной печати
Високий друк Високий друк в поліграфії - один із видів нанесення, котрий використовує форми, на яких друкуючі елементи розташовуються вище, ніж пробільні...
-
Сучасні українські видавництва - Становлення видавничої справи в Україні за часів незалежності
Якщо розглядати тематику літератури, що випускається українськими видавництвами, і що користується попитом на книжковому ринку країни, можна сказати, що...
-
Друковані засоби масової інформації, поряд із радіомовленням та телебаченням, є найбільш поширеним каналом комунікації, джерелом оперативних...
-
Термочувствительные формные пластины используются для цифровой записи печатных форм инфракрасным лазерным излучением с длиной волны 830 нм. Тепловое...
-
Система факторів формування громадської думки - Вплив Інтернету на формування громадської думки
Загальновизнано, що громадська думка формується у зв'язку з певними подіями, явищами суспільного життя. Це - публічно висловлене й поширене судження, яке...
-
Репродукционно-графические показатели печатных форм позволяют оценить качество воспроизведения деталей изображений растрового и штрихового. Средством для...
-
Історія становлення видавничої справи в Україні - Організація видавничої справи в Україні
Першим законодавчим актом радянської законодавчої влади, який цілковито стосувався видавничої справи, був "Декрет про державне видавництво", підписаний...
-
Види державних стандартів - Роль державних стандартів в організації видавничої справи
Спочатку потрібно зазначити, що стандартизація може здійснюватися на кількох рівнях, а саме: міжнародному (загальносвітовому), регіональному (наприклад...
-
Загальна характеристика роботи українських видавництв у сучасних умовах Коли в минулому видавництва випускали в світ книжки, які вони самі вважали...
-
Інформаційний простір України, Російські ЗМІ - конструювання іміджу України У сучасному суспільстві інформація стає найбільш важливою цінністю, а...
-
Інформаційний простір України його складові Російські ЗМІ вже давно об'єктивно не висвітлюють те, що відбувається в Україні. Всім відомо, що зі свободою...
-
Довідкове видання містить короткі відомості наукового, агітаційно-пропагандистського або прикладного характеру, викладені, оформлені і розташовані в...
-
Формування іміджу ООН: тактико-стратегічний аспект (на матеріалі англомовних інформаційних статей)
Формування іміджу ООН: тактико-стратегічний аспект (на матеріалі англомовних інформаційних статей) Постановка проблеми. Сьогодні особливо актуальним є...
-
ВСТУП - Вплив російських засобів масової інформації на формування суспільної думки в Україні
Актуальність теми дослідження . Кінець XX століття відзначається колосальними змінами у житті людства, які обумовлюються, перш за все, участю широких мас...
-
В печатных машинах фирмы Heidelberg показатели производительности, качества продукции, надежности, экономической эффективности достигаются не только за...
-
Вступ - Засоби масової інформації. Сучасна система ЗМІ в Україні
Будь-яка нормальна людина спілкується з навколишнім світом. Незважаючи на, здавалося б, безмежність можливостей, людина все ж є невеликою часткою...
-
1. Министерство информационных технологий и связи - ключевой орган. Определяет политику в сфере СМИ, осуществляет правовое регулирование информ. сферы....
-
Вибір способу друку видання залежить від багатьох факторів: характеру видання і його цільового призначення, вимоги до якості друку видання, діяльності...
-
Верховною Радою прийнятий Закон "Про систему Суспільного телебачення і радіомовлення України" (18 липня 1997 р.) (Суспільне телерадіомовлення - це...
-
Контроль качества печатных форм можно производить как визуально, так и инструментально. Для этого используются шкалы оперативного контроля, денситометры,...
-
Выбирая краску для офсетной печати, необходимо обращать внимание на следующие технологические показатели, которые обеспечивают требуемое качество печати....
-
Основний зміст роботи - Становлення і розвиток західноукраїнської молодіжної преси 1900-1939 років
У "Вступі" обгрунтовано вибір теми дисертаційної роботи, її зв'язок із науковими темами кафедри української преси факультету журналістики, Інституту...
-
Выходной контроль - Проектирование технологии печатных процессов для книжного издания
Качество тиражных оттисков контролируют при помощи контрольных элементов (кресты совмещения) и шкал, расположенных на листе. Качество совмещения...
-
Входной контроль Входной контроль качества предназначен для основных и вспомогательных материалов: бумаги, краски, увлажняющего раствора, офсетного...
-
Контроль качества в флексографской печати - Технология флексографской печати
Контроль качества флексографской печати - это важная часть стандартизации выпуска печатной продукции. Флексографская печать имеет ряд характерных...
-
Требования к качеству отпечатанной продукции: 1 Тиражные оттиски должны соответствовать подписным листам и оригинальной пробе (или цветопробе) по...
-
Вплив новітніх інформаційних технологій на розвиток періодичних видань та шляхи удосконалення періодичних видань періодичне видання документ В кінці ХХ...
-
Видова та типологічна класифікація періодичних видань Необхідність та потреба в забезпечені соціуму інформацією призвела до виникнення та розвитку...
-
Висновки - Динаміка розвитку інформаційних та аналітичних жанрів в українській пресі
У процесі наукового дослідження були сформульовані конкретні висновки теоретичного й практичного значення. Теоретичне опрацювання журналістикознавчої...
-
Контроль над средствами массовой информации - Политика и средства массовой информации
Бедность является одним из видов ограничения доступа к средствам массовой информации. Другими видами такого ограничения являются факторы экономического и...
-
У підрозділі 5.3. "Форми і методи професійної творчої підготовки і перепідготовки журналістів" розглядається дуже важлива проблема підготовки і...
-
Російськомовне книговидання в Києві - Становлення видавничої справи у 19-поч. 20 ст. в Україні
Із значним зростанням кількісних показників поліграфічної продукції у 60 - 70-х рр. ХІХ ст. в країні виробляються та стверджуються основні типи видань,...
-
Актуальність теми . Система жанроутворення та динаміка розвитку одних жанрів і стагнація інших зумовлені складними процесами, що відбуваються у...
-
Періодичні видання першої половини XIX - початку XX ст. в Україні. Загальний огляд
У джерельній базі з історії України провідне місце займають періодичні видання, основними різновидами яких є газети та журнали. Їх специфічними рисами є...
Зміст і контроль консалтингу. Основні види і завдання консалтингу - Формування ринку інформаційних послуг в Україні