Ринок електронної інформації. Особливості розвитку ринку ділової електронної інформації в Україні - Формування ринку інформаційних послуг в Україні

В галузях, що обслуговують ринок інформаційних послуг, спостерігається стабільний високий рівень прибутків на вкладений капітал. Це пояснює загострення конкурентної боротьби в цьому секторі, при чому новими учасниками в ній стають, як широкопрофільні, так і спеціалізовані організації (включаючи організації з інших секторах економіки). До таких нових конкурентів відносяться фінансові організації, виробники офісного та промислового обладнання, постачальники послуг зв'язку і крупні підприємства роздрібної торгівлі. Успішно діючі організації цього сектора фокусують свою увагу на забезпеченні інтегрованих ринкових послуг, тим самим сприяючи ліквідації проміжних ланок. Впровадження інтерактивного обміну інформацією між будь-якими абонентами і створення всесвітньої інтегрованої системи підтримки угод між постачальниками та споживачами стає вже реальністю. Інформаційні ресурси є безпосереднім продуктом інтелектуальної діяльності найкваліфікованішої і творчо активної частини населення. В більшості випадків результати діяльності зберігаються у вигляді структурно організованих типових масивах даних. Тому бази даних виступають основою абсолютної більшості видів електронної інформації, що надаються на сучасному інформаційному ринку і розглядаються, як організована сукупність однорідних записів в електронній формі.

Ринок електронної інформації включає такі три основні сегменти:

Сегмент ділової інформації;

Сегмент інформації для спеціалістів;

Сегмент масової споживчої інформації та побутових послуг.

Сегмент ділової інформації охоплює: біржову і фінансову інформацію, а саме інформацію про котування цінних паперів, валютні курси, дисконтні ставки, ринок товарів і капіталів, інвестиції, ціни, яка надається біржами, спеціальними службами біржової і фінансової інформації; економічну і статистичну інформацію - числову економічну, демографічну, соціальну, інформацію у вигляді рядів динаміки, прогнозних моделей, оцінок і т. д.; комерційну інформацію - інформацію з підприємств та фірм про їхню продукцію, ціни, керівників та інше; інформацію комерційних пропозицій - інформацію про купівлю - продажу по визначених товарних групах; ділові новини в сфері економіки і бізнесу.

Кризова ситуація в економіці України обумовлює такий стан, коли найактуальнішою є інформація про внутрішні та зовнішні ринки збуту. Для управління конкурентоспроможністю підприємства важливим стає ретельний аналіз конкуренції, для якого найчастіше не вистачає грунтовної інформації. Тому на практиці насамперед прагнуть детально вивчити окремі складові конкурентних переваг - продукції, технології, компетенції персоналу, управління. Можна виділити такі основні напрями маркетингових досліджень: дослідження споживчих товарів, ринків товарів промислового призначення, дослідження з метою пошуку ділових партнерів та соціологічні дослідження. Швидкими темпами розвивається надання такої послуги, як перевірка надійності партнерів, специфіка якої в Україні полягає в необхідності створення двосторонньої системи і відповідної інфраструктури. Основними проблемами при її здійсненні є розосередженість і важкодоступність інформації, небажання господарських підприємств подавати в офіційні органи повну інформацію про свою діяльність, певна відносність інформації про конкретне підприємство. Вітчизняні маркетингові фірми в основному орієнтуються на іноземних замовників. Це пояснюється тим, що платоспроможність іноземних організацій значно вища, ніж вітчизняних. Для нерезидентів вигідніше користуватися послугами українських інформаційних підприємств, ніж самостійно вивчати український ринок. Крім того, більшість вітчизняних підприємств ще не в повній мірі усвідомили важливість глибокого вивчення ринків. Цей інформаційний попит підприємств задовольняють організації, які діють на інформаційному ринку і надають інформаційні послуги. Створення ринку інформаційних послуг у країні перебуває на початковому етапі, який відображає труднощі переходу від централізовано-планової економіки до вільного підприємництва. Основними причинами такої ситуації є те, що в основної маси підприємців тільки формується розуміння важливості інформації, необхідності створення інформаційної інфраструктури ринку, відсутність єдиної державної політики і стратегії щодо розвитку ринку інформаційних послуг.

Найпоширенішими на ринку інформаційних продуктів України через їх прийнятні ціни й розгалужену систему розповсюдження є товари в друкованій формі - довідники й ділова періодика. Видавцями випускається тільки два види довідників - адресні й адресно-номенклатурні. Їх можна розділити на універсальні, галузеві, регіональні. До недоліків їх роботи відносять невисоку оперативність довідників викликану тривалим терміном друкування, відсутність довідників по нових галузях народного господарства: аудит, маркетинг, реклама, тощо. Разом з тим майже завжди в таких випадках з'являються електронні копії цих довідників.

Інформаційна продукція видавництв економічних газет і часописів складається з газет, журналів, бюлетенів, а також цінових та інформаційних стрічок. Економічні газети мають, як загальну спрямованість, так і галузеву. У бюлетенях (наприклад, Ukrinform Business News) друкують оперативну й аналітичну інформацію по галузях промисловості, фінансах, прайс-листи тощо. У рядках (наприклад, "Новини Ділового Світу") викладаються оперативні повідомлення про важливі проекти, огляди кредитного, валютного ринків України та інші. В економічних журналах (наприклад, "Економіка України") публікують інформаційно-аналітичні матеріали. На сьогодні кожне з періодичних видань прагне паралельно видавати електронну копію. Зазначимо, що практично відсутня спеціалізація газет і журналів по галузях народного господарства, сегментах ринку й інше.

Генераторами біржової та фінансової інформації є брокерські компанії, банки. Найбільш відомі на Заході агентства, які пропонують доступ до біржової і фінансової інформації - Reuter і Teletrade. Телекомунікаційні вузли CS/Monolit, Relcom-Україна, ELVISTI та інші пропонують матеріали інформаційних агентств, доступ до світових баз даних, глобальних мереж та багато іншого. Важливим ресурсом INTERNET є Word Wide Web (WWW), в якому існують сервери практично будь-якої тематики. Найчастіше використовуються рубрики, які стосуються інформації про діяльність компаній, продукти і послуги, фінанси та інвестиції, тощо.

Глобалізація світових процесів, що відбуваються в економіці призвела до того, що в створенні економічних статистичних баз даних і наданні послуг на їхній основі значна роль належить державним і міжурядовим організаціям. Серед них можна назвати "OECD" (бази даних по економічній статистиці країн і зовнішньої торгівлі), "GSI-ECO", яка не тільки готує бази даних "EUROSTATCRONOS", але і надає послуги діалогового доступу до них, а також обчислювальний центр з економічних і суспільних наук ("WSR"), що працює разом з австрійським інститутом економічних досліджень ("WIFO"), який пропонує доступ до широкого спектру міжнародних і національних баз даних по світовій економіці, що містять зведення про глобальні зміни в структурі промислового виробництва, торгівлі, фінансової діяльності. Пошук статистичної інформації в основному буває прямим, адресним, здійснюється по формальних ознаках об'єкта (країна, показник та інші). Користувач, як правило, одержує можливість статистичного опрацювання знайденої інформації, як за допомогою засобів, що надаються діалоговою інформаційною системою, так і власними засобами при передачі результатів пошуку в ЕОМ користувача.

Економічна статистична інформація, як правило, не потрібна в чистому, непереробленому вигляді для більшості видів ділової діяльності. Але вона є насамперед об'єктом аналізу і досліджень. Комерційна інформація необхідна підприємцю насамперед для добору партнерів, пошуку клієнтів, встановлення контактів із ними, а також для того, щоб бути в курсі діяльності партнера або клієнта, що дасть впевненість у повній інформованості про нього. Доступ до комерційної інформації дозволяє також вивчати діяльність конкурентів і їхню продукцію, відслідковувати регулюючі дії організацій, які працюють в цій сфері бізнесу., як приклад, серед відомих західних фірм, що працюють у цьому сегменті, можна назвати Dow Jones News/Retrieval.

Сегмент інформації для спеціалістів охоплює: юридичну інформацію; електронні збірники указів, постанов, інструкцій і інших документів, виданих органами державної і місцевої влади; науково-технічну інформацію - довідкову інформацію і дані в галузях фізики, техніки, інформатики; фахову інформацію - спеціальні дані й інформація з галузей різних наук, медицини, педагогіки, астрології та інші; доступ до першоджерел - бібліографічну і реферативну інформацію, а також доступ до повного тексту електронних даних.

Останній сегмент масової, споживчої інформації містить:

Інформацію служб новин і агентств преси;

Споживчу інформацію - місцеві новини, погоду, програми радіо - і телепередач, розклад транспорту, довідники про готелі, ресторани, інформацію по прокату машин та інше.

Серед західних постачальників інформації новин найвідоміша служба NEXIS і ін. В Україні робляться успішні спроби в даному напрямку. На жаль, коли ця інформація надходить на комп'ютер користувача, вона в значній мірі стає застарілою. До найбільших інформаційних і комп'ютерних мереж України відносять Українське національне інформаційне агентство, ВІККІ, СВІТ, ELVISTI, електронну комп'ютерну газету "Все-всім". Типова споживча інформація включає місцеві новини, відомості про погоду, програми радіо - і телепередач, розклад транспорту, довідники по готелях, ресторанах, інформація з прокату машин та іншу інформацію. Характерними прикладами таких фірм, що надають подібну інформацію, є американські служби "Source" і "CompuServe". В Україні сегмент масової, споживчої інформації розвинутий найменше через слабкий розвиток комп'ютерної мережі звичайних споживачів.

Основними постачальниками електронної інформації на ринку виступають центри-генератори баз даних, центри-розподільники інформації на основі баз даних та інформаційні провайдери. Згідно оцінок спеціалістів витрати на створення баз даних окупаються в середньому за 3-5 років за умови постійного оновлення інформації. Для забезпечення ефективності витрат на підготування баз даних виробник електронної інформації повинен:

Орієнтуватися на надання унікальної інформації;

Орієнтуватися на значне число користувачів, і для цього передбачати різноманітні засоби доступу до бази даних;

Працювати разом із розробниками програмного забезпечення, що полегшують і спрощують використання каналів поширення інформації;

Розробляти ефективний механізм ціноутворення відповідно обсягам наданої інформації і її цінності;

Застосовувати нові технології, що забезпечують зниження витрат не тільки на етапі поширення інформації, але і для її підготовки, включаючи збір і зберігання.

Щоб уникнути невдалих вкладень у бази даних слід уникати таких негативних факторів: невідповідність вимогам ринку; вузьке або дрібне тематичне і видове охоплення; помилки і неповнота даних; наявність застарілої інформації або недостатньо часте оновлення даних.

Власники (або генератори інформації) баз даних створюють власні служби у вигляді інформаційних мереж і надають послуги через них. Саме це сприяло появі на ринку інформаційних посередників - провайдерів, під якими розуміються організації або особи, які професійно займаються платним інформаційним обслуговуванням зовнішніх клієнтів на комерційній основі з використанням послуг інформаційних служб, що було пов'язано з усвідомленням корисності і цінності інформації і ростом потреби в інформаційних послугах та перевищенням критичної маси аудиторії користувачів. Проте цей вид діяльності властивий розвинутому інформаційному ринку і в нашій країні поки що не одержав масового поширення. Розвиток сучасних інформаційних послуг у світі стало можливим тільки завдяки тому, що в більшості країн існували загальнодоступні і недорогі служби передачі даних. В Україні ж висока вартість послуг прямого доступу до баз даних не дозволяє цим базам даних набрати критичну масу числа абонентів, що зробили б їхню роботу економічно доцільною.

У сфері побутових послуг сумісне підприємництво приймає широкий розмах, що пов'язується з необхідністю об'єднання професіоналів різних профілів та ресурсів по мірі розвитку тенденції "інформаційних розваг". Успішно діючі організації цього сектора все в ширших масштабах залучають до створення програмних засобів нові покоління-розробників, які можуть бути розкиданими по цілому світі. Ці взаємодії не будуть повністю трансформуватися у внутрішні, а скоріше навпаки будуватися на представленні долі акцій і системі заохочувальних разових зарплат. Це дозволить розділити можливий ризик, а також можливий прибуток між партнерами, що в усіх відношеннях залишаться незалежними.

В цілому можна сказати, що постачальники інформаційних послуг, які займають передові позиції, повинні поставити перед собою наступні цілі: розширити участь на всіх стадіях створення доданої вартості інформаційного продукту - розробки, синтезу і поширення; захистити діючі на даний час способи створення доданої вартості і види інформаційного продукту від існуючих чи можливих конкурентів; посилити творчий процес при одночасному дотриманні фінансової безпеки.

Також слід наголосити, що навіть при розвитку ринку ділової електронної інформації в Україні, є значні проблеми по формуванню інформаційного суспільства в цілому.

Інтенсивна інформатизація більшості сфер людського життя та діяльності є нині одним з визначальних глобальних чинників для подальшого соціально-економічного та інтелектуально-духовного розвитку людства. Цей процес характеризується наступними рисами:

Обмін інформацією набуває глобального характеру, державні кордони та відстані вже не є суттєвою перешкодою для руху інформаційних потоків;

Значно зросли можливості збору, обробки, зберігання, передачі інформації, доступу до неї;

Суттєво зросло і продовжує зростати значення доступу до інформації для розвитку різних сфер людської діяльності;

Відбувається перехід до нових форм зайнятості населення, зокрема, формування нових трудових ресурсів за рахунок збільшення кількості зайнятих в інформаційно/інтелектуально орієнованих видах робіт;

Безпрецедентно зросла кількість персональних та корпоративних контактів на глобальному рівні, розгортаються процеси формування трансдержавних і транснаціональних спільнот;

Спроби урядів обмежити вільне поширення інформації всередині їхніх країн об'єктивно призводять до гальмування розвитку таких країн.

Цій фазі розвитку відповідає нове суспільно-економічне середовище - інформаційне суспільство, яке нині формується у світі й характеризується розвиненою інформаційно-комунікаційною інфраструктурою та прискореним розвитком високотехнологічних галузей економіки, різким збільшенням доступу громадян до інформації, освіти, культурних надбань, можливостей роботи і спілкування, реалізацією нового, більш високого рівня прав і свобод громадян і, нарешті, високими темпами економічного зростання.

Формування сучасної моделі інформаційного суспільства в Україні повинно стати одним з пріоритетних завдань держави як фундаментальна передумова повноцінної, на рівноправних засадах інтеграції нашої держави у європейські та загальносвітові процеси, збереження політичного суверенітету, економічної незалежності, конкурентоспроможності та процвітання, національної самобутності, гармонійності духовно-культурного розвитку людини та суспільства, формування зрілого громадянського суспільства, правової держави та демократії.

Похожие статьи




Ринок електронної інформації. Особливості розвитку ринку ділової електронної інформації в Україні - Формування ринку інформаційних послуг в Україні

Предыдущая | Следующая