СУТНІСТЬ ПОНЯТТЯ "ІМІДЖ" - Штучний імідж українських телевізійників

Для початку проаналізуємо базове поняття нашої роботи - "імідж". "Імідж ( англ.. image - образ) - цілеспрямований образ кого-небудь, напр. створити свій імідж ". Таке загальноприйняте визначення іміджу ми знаходимо у словниках. Дещо перегукується із ним дефініція дослідника А. Ф. Головченка: " Імідж - це цілеспрямований образ якого-небудь явища, обличчя предмета, який втілює визначені ціннісні характеристики, призначені для емоційно-психологічного впливу на кого-небудь з метою популяризації, реклами, пропаганди тощо ". Як бачимо, визначення пана Головченка, котре, хоча і стосується виключно освітніх закладів, цілком прийнятне і для телебачення. До того ж, як показує телевізійна практика, саме за допомогою іміджу, або ж "визначених ціннісних характеристик", телеведучі намагаються привернути увагу глядача, здобути популярність, пропагувати щось.

За допомогою дефініції Юрія Єлісовенка спробуймо з'ясувати, якими саме характеристиками вони зазвичай користуються, або можуть користуватись. За словами науковця, " імідж - це сукупність соціальних оцінок і вражень, викликаних учинками і висловами, характером і діями, якостями і вадами, а також способами життя і діяльності, їх результатами та іншими, у тому числі іманентними, характеристиками окремих людей, колективів, соціальних груп, націй, народів... ". Як бачимо, ціннісними характеристиками, а точніше засобами створення іміджу пан Єлісовенко називає:

    - вчинки; - дії; - спосіб життя; - якості; - вади.

Це визначення іміджу, на нашу думку, достатньо актуальне для телебачення. Адже телеведучі частенько, на жаль, формують свій образ на основі певних "вад". Для підтвердження цієї гіпотези наведемо кілька прикладів. Скажімо, акцент на особистому житті, пов'язаний, здебільшого з нетрадиційною сексуальною орієнтацією (згадаймо лише програму "Пестунчик долі" Костя Гнатенка на "ТV-Табачук" або нинішню передачу "Жертва моди" з Андре Таном), або акцент на вадах вимови, що подаються "телевізійним персонажем" як невід'ємний атрибут його іміджу (гаркавість Мирослава Кувалдіна, ведучого програми "Міністерство прем'єр", М1", акцентологічні порушення Ігоря Кондратюка - ведучого "Караоке на Майдані", "Інтер").

Як бачимо, усі три дефініції визначають імідж як цілеспрямований образ, що формується за допомогою відповідних іміджотворчих засобів, або визначених ціннісних характеристик. Але, адаптуючи ці визначення до телебачення, не можна з упевненістю сказати, що імідж - це повноцінний образ телеведучого, оскільки поняття "імідж" - це лише зовнішня оболонка, один з атрибутів успіху того чи іншого "господаря телевізійної передачі". Підтвердженням цьому слугує дефініція автора посібника "Іміджологія" Георгія Почепцова, який розглядає імідж не як "цілеспрямований сформований образ", а як частину процесу. На його думку, "імідж - це лише частина процесу, іноді дуже важлива, але все одно лише частина, за якою мають стояти реалії, а не лише той чи інший символ ".

Продовженням та підтвердженням цієї думки може слугувати робота російського дослідника П. Гуревича "Приключение имиджа", в якій поняття "імідж" розглядається як синонім до "персоніфікації": "Поняття "імідж" синонімічне "персоніфікації", але узагальнене, що включає не лише природні властивості людини, а й спеціально напрацьовані, створені, пов'язане як із зовнішнім виглядом, так і з внутрішнім змістом людини, його психологічним типом, риси якого мають відповідати запитам часу та суспільства." Водночас Гуревич застерігає, що "коли ведучий або коментатор починає передусім опікуватися персоніфікацією, шукати себе в певному образі, нічого з цього не виходить". На думку дослідника, вирішення цієї проблеми полягає у відповідності між образом, що виникає в голові ведучого та образом, що народжується у свідомості глядача: "Тобі здається, що ти вдало працюєш над образом "простого хлопця", а аудиторія помічає лише вульгарність. Успіх має місце там, де ведучий виходить з власної природності, від притаманної йому органічності ".

Розвиваючи вище наведені позиції науковців, слід зауважити, що, як показує телевізійна практика, ведучі створюють так званий штучний імідж на основі не лише вад, але й неправдивої інформації про себе, свої переконання, уподобання та навіть особисте життя. Це робиться, здебільшого, з метою отримання прибутку, агітуючи за того чи іншого кандидата в депутати, здобуття популярності на основі сенсаційної інформації, яка відразу привертає увагу до ведучого, а відтак і до його програми. Проте такий спосіб створення іміджу, як свідчить практика, часто призводить до протилежного результату, приміром, до недовіри з боку реципієнтів.

Похожие статьи




СУТНІСТЬ ПОНЯТТЯ "ІМІДЖ" - Штучний імідж українських телевізійників

Предыдущая | Следующая