Висновки - Особливості технології вирощування пивоварних сортів ярого ячменю в умовах східної частини Лісостепу України

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і вирішення нового важливого наукового завдання, яке полягає у вдосконаленні елементів технології вирощування ярого ячменю пивоварного напряму використання шляхом встановлення закономірностей формування продуктивності та якості зерна сортів ярого ячменю залежно від попередників, способів основного обробітку грунту, системи удобрення, строків сівби та норм висіву насіння. Запропонована для східної частини Лісостепу України технологія дозволяє отримувати по попереднику цукрові буряки урожайність пивоварних сортів ярого ячменю на рівні 4,9 - 5,9 т/га з вмістом білка в зерні не більше 11,5 %, крупністю - не менше 85 %, енергією проростання зерна - не менше 95 %, масою 1000 зерен - не менше 41 г, що має суттєве значення для забезпечення переробної промисловості високоякісною сировиною для пивоваріння.

За результатами наших досліджень можна зробити наступні висновки.

    1. Встановлено, що вищу урожайність зерна сортів ярого ячменю Звершення, Джерело і Бадьорий забезпечують такі попередники як цукрові буряки та соя. Рівень урожайності у варіанті без внесення добрив становив в середньому від 3,33 до 3,76 т/га, а на фоні післядії гною + N60P60K60 - від 5,27 до 5,87 т/га. Після кукурудзи на зерно по цих фонах живлення урожайність коливалась відповідно від 2,30 до 2,52 т/га та від 5,03 до 5,58 т/га. 2. Після кукурудзи на зерно в грунті накопичувалося більше продуктивної вологи (на 4 - 9 %) і рухомих форм фосфору (на 15 - 24 %) та калію (на 6 - 10 %) порівняно з попередниками цукрові буряки та соя. 3. Найбільш якісне за пивоварними показниками зерно ячменю отримано по попередниках кукурудза на зерно та цукрові буряки, незалежно від фону живлення. Так, навіть, на інтенсивному фоні живлення (післядія гною + N60P60K60) у сорту Звершення вміст білка в зерні відповідав вимогам стандарту і становив 10,8 - 10,9 %, а у сортів Бадьорий і Джерело - відповідно 11,2 - 11,4 % і 11,4 - 11,8 %. 4. Встановлено, що найвищі показники фотосинтетичного потенціалу посівів (ФПП) формуються після попередників соя і цукрові буряки на фоні післядії гною + N60P60K60 і складали відповідно 1,54 і 1,55 млн. м2 діб/га, що в подальшому сприяло підвищенню урожайності ячменю. При цьому встановлено тісну кореляційну залежність (г = 0,91 - 0,94) між ФПП і урожайністю. 5. За чизельного способу основного обробітку грунту забур'яненість посівів підвищувалась на 17 - 30 % порівняно з оранкою, що негативно впливало на вологозабезпеченість рослин. Так, вміст продуктивної вологи в орному шарі грунту у фазі колосіння ячменю знижувався при чизелюванні в середньому по роках, на 6 - 7 %, урожайність сортів Звершення, Джерело та Бадьорий знижувалася в середньому від 0,16 до 0,35 т/га, а вміст білка в зерні у всіх сортів був на 0,2 - 0,3 % вищим, ніж у варіанті з оранкою. 6. Встановлено, що для сортів ярого ячменю Звершення та Скарлет найефективнішим є застосування мінеральних добрив в дозі N30P30K30 в основне внесення + N30 під передпосівну культивацію. Урожайність, в залежності від сорту, становила 5,86 - 5,99 т/га, що на 2,14 - 2,26 т/га більше порівняно з варіантом без внесення добрив. Окупність урожаєм зерна одного кг азотних добрив в діючій речовині забезпечувала від 11,3 до 14,0 кг. 7. Виявлено, що при підвищенні дози внесення азотних добрив величина фотосинтетичного потенціалу посівів збільшувалася, завдяки кращому росту і розвитку. При внесенні N90 на фоні без добрив, показник ФПП збільшувався майже вдвічі порівняно з контролем (без добрив), що в подальшому впливало на підвищення урожайності сортів Звершення та Скарлет. 8. Встановлено, що при сівбі на 8 та 16 діб пізніше оптимального строку (сівба в перші дні фізичної стиглості грунту) вегетаційний період досліджуваних сортів зменшувався відповідно на 3 та 6 діб. При запізненні із сівбою на 8 та 16 діб коефіцієнт кущіння в середньому по сортах знижувався відповідно на 0,18 - 0,62 та 0,22 - 0,76. 9. Запізнення із сівбою на одну добу, в середньому по фонах живлення призводило до зниження врожайності у сортів Джерело, Бадьорий і Звершення відповідно на 0,05; 0,04 і 0,06 т/га. При сівбі на 8 і 16 діб пізніше оптимального строку різко погіршувалися якісні показники пивоварного зерна сортів: підвищувався вміст білка у зерні в середньому відповідно на 0,5 % і 0,9 % та знижувалась крупність зерна на 5,8 % і 13,0 % відповідно. 10. Найбільшу урожайність, в середньому по фонах живлення, сорти Звершення, Бадьорий і Джерело забезпечували при нормі висіву 5,5 млн. шт./га, яка становила відповідно 3,94; 4,04 і 3,72 т/га, що на 0,11; 0,18 і 0,08 т/га вище порівняно з прийнятою нормою висіву 4,5 шт./га для пивоварного ячменю. 11. Встановлено, що збільшення норми висіву ярого ячменю до 5,5 млн. шт./га призводить до зменшення вмісту білка в зерні в середньому на 0,3 - 0,5 % порівняно з нормою 4,5 млн. шт./га. 12. При вирощуванні ярого ячменю пивоварного напряму використання найвищу економічну ефективність забезпечили елементи технології, які включали: оранку, сівбу по попереднику цукрові буряки в перші ж дні фізичної стиглості грунту з нормою 5,5 млн. шт./га схожих насінин, основне внесення N30P30K30 та N30 під передпосівну культивацію. Рівень рентабельності при цьому був на рівні 104,3 %, а умовно чистий прибуток становив 2390,87 грн./га з коефіцієнтом енергетичної ефективності 6,07.

Похожие статьи




Висновки - Особливості технології вирощування пивоварних сортів ярого ячменю в умовах східної частини Лісостепу України

Предыдущая | Следующая