Основний зміст роботи, Огляд літератури, Умови та методика проведення досліджень - Особливості технології вирощування пивоварних сортів ярого ячменю в умовах східної частини Лісостепу України

Огляд літератури

У розділі наведено аналіз результатів наукових робіт вітчизняних та зарубіжних авторів з питань впливу основних елементів технології вирощування на формування врожайності та якісних показників зерна ярого ячменю з урахуванням його біологічних особливостей та природно-кліматичної зони.

Умови та методика проведення досліджень

Дослідження проводили в 2003-2006 рр. у стаціонарній 9-пільній паро-зерно-просапній сівозміні лабораторії рослинництва та сортовивчення Інституту рослинництва ім. В. Я. Юр'єва УААН за багатофакторною схемою методом розщеплених ділянок з урахуванням усіх вимог методики дослідної справи за Б. А.Доспєховим (1979). Чергування культур в сівозміні було наступним: 1 - чорний пар; 2 - озима пшениця; 3 - цукрові буряки; 4 - ярий ячмінь; 5 - горох; 6 - озима пшениця; 7 - кукурудза на зерно 0,5 + соя 0,5; 8 - ярий ячмінь; 9 - соняшник. Сівбу проводили елітним насінням сортів ярого ячменю. Загальна площа ділянок першого порядку після попередників кукурудза на зерно та соя становила 200 м2, а після цукрових буряків 400 м2; площа ділянок другого порядку - відповідно 100 та 200 м2; загальна площа ділянок третього порядку в усіх дослідах становила 35,0 м2, облікова площа ділянок - 25,0 м2, повторність - триразова.

Для вирішення поставлених завдань за темою дисертаційної роботи було закладено 5 дослідів.

Дослід № 1. Вплив попередників та фону живлення на ріст і розвиток рослин, налив зерна, продуктивність і пивоварні якості сортів ярого ячменю Джерело, Бадьорий та Звершення по трьох попередниках: цукрові буряки, соя, кукурудза на зерно.

Дослід № 2. Вплив способів основного обробітку грунту на формування урожайності і якості зерна сортів ярого ячменю Джерело, Бадьорий та Звершення. Способи основного обробітку грунту включали оранку (ПЛН-3-35) на 20 - 22 см та суцільне чизелювання (ПЧ-2,5) на таку ж глибину по трьох попередниках: цукрові буряки, соя та кукурудза на зерно.

Дослід № 3. Ефективність застосування азотних добрив при вирощуванні сортів пивоварного ячменю Звершення та Скарлет. Азотні добрива (аміачна селітра) вносили під передпосівну культивацію в дозах N30, N60 та N90.

Дослід № 4. Закономірності реакції пивоварних сортів ярого ячменю Джерело, Бадьорий та Звершення на строки сівби на різних фонах живлення. Сівбу проводили в три строки: перший - в перші дні фізичної стиглості грунту, другий - із запізненням на 8 діб від першого та третій - при запізненні із сівбою на 16 діб від першого строку.

Дослід № 5. Вплив різних норм висіву та удобрення на урожайність і пивоварні якості зерна сортів ярого ячменю. Вивчали норми висіву 3,0; 3,5; 4,0; 4,5; 5,0; 5,5 млн. шт./га схожих насінин після попередника цукрові буряки для сорту Бадьорий та 3,5; 4,5; 5,5 млн. шт./га - після кукурудзи на зерно для сортів Джерело, Бадьорий та Звершення.

Всі досліди (крім № 2) було закладено на чотирьох фонах живлення: без добрив (контроль), післядія 30 т/га гною (фон), фон + N30P30K30 та фон + N60P60K60.

Погодні умови вегетаційних періодів відрізнялись між собою, що значно впливало на продуктивність рослин. Це дало змогу більш досконально вивчити реакцію сортів ярого ячменю на основні елементи технології вирощування.

Агротехніка в дослідах була загальноприйнятою для зони, за виключенням елементів технології вирощування ярого ячменю, які були передбачені схемою досліджень.

Досліди супроводжувались наступними обліками, спостереженнями та аналізами рослинного матеріалу та грунту: перед сівбою та після збиранням урожаю в шарі грунту 0 - 30 см визначали вміст нітратного та амонійного азоту за методом Грандваль-Ляжу (нітратний) та з реактивом Неслера (аміачний), а також рухомих форм фосфору та калію за Чириковим; перед збиранням урожаю в зерні та соломі визначали вміст NPK в одній наважці рослинного матеріалу (Булигін С. Ю., Балюк С. А., Міхновська А. Д., 1999); вологість грунту визначали термостатно-ваговим методом (Доспєхов Б. А., Васильєв И. П., Туліков А. М., 1977); польову схожість насіння, фенологічні спостереження та структурний аналіз урожаю проводили згідно Методики державного сортовипробування сільськогосподарських культур (1971); налив зерна визначали за методикою В. М. Костромітіна (1985); фотосинтетичні показники - за методом А. А. Ничипоровича (1961); збір врожаю проводили поділяночно комбайном "Сампо-130" з наступним зважуванням зернової маси і перерахунком на 14% вологість і 100% чистоту насіння; для якісної оцінки врожаю визначали вміст білка (за Кьєльдалем) та крохмалю (ГОСТ 10845-76) в зерні, енергію проростання насіння (ДСТУ 4138-2002), масу 1000 зерен (ДСТУ 4138-2002), натуру (ГОСТ 10840-64), крупність та фракційний склад зерна (ГОСТ 13586.2-81); такі показники як екстрактивність, фріабільність, індекс Кольбаха, індекс Хартронга, діастатична сила, - глюкани визначали в лабораторії ТОВ "Деснагрейн"; економічну та енергетичну ефективність вирощування ярого ячменю визначали за методикою В. П. Мартьянова (1996); математичну обробку отриманих даних проводили кореляційним та дисперсійним методами згідно методики Б. А. Доспехова (1979) та за допомогою комп'ютерної програми ППП ОСГЄ.

Похожие статьи




Основний зміст роботи, Огляд літератури, Умови та методика проведення досліджень - Особливості технології вирощування пивоварних сортів ярого ячменю в умовах східної частини Лісостепу України

Предыдущая | Следующая