УРОЖАЙНІСТЬ ТА ЯКІСТЬ ЗЕРНА СОРТІВ ОЗИМОЇ ПШЕНИЦІ ЗАЛЕЖНО ВІД СТРОКУ СІВБИ ТА СИСТЕМИ УДОБРЕННЯ. - Продуктивність озимої пшениці залежно від технології вирощування в Лісостепу України

Структура врожаю сортів озимої пшениці залежно від елементів технології вирощування. Одним із важливих показників структури врожаю є Густота продуктивного стеблестою. Найвища густота стебел була за сівби 15 та 25 вересня (середні строки сівби). При сівбі 25 серпня та 5 вересня вона зменшувалась і найнижчою була за сівби 5 та 15 жовтня. Зниження густоти продуктивного стеблестою за пізніх строків сівби пояснюється меншою кількістю рослин навесні, при ранніх - випаданням рослин та відмиранням пагонів, пошкоджених восени.

Система удобрення впливала на густоту продуктивного стеблостою. Найнижчою вона була при внесенні Р90К90. Змінилась густота продуктивного стеблестою, за першого внесення азоту на IІ етапі органогенезу (Р90К90 + N30ІІ), приріст відбувся внаслідок достатнього забезпечення азотом для виживання більшого числа стебел, що сприяло інтенсифікації весняного кущення. Внесення азоту у дозі 30 кг д. р. на ІІ та ІV етапах органогенезу забезпечило значне зростання густоти продуктивного стеблостою. Найбільша густота продуктивного стеблестою у варіантах, де азот був внесений на ІІ, ІV та VІІІ етапах органогенезу (Р90К90 + N45ІІ+N45ІV+N30VІІІ). Високою густота продуктивного стеблостою була також у варіанті, де N30 вносили на ІІ, ІV і VІІІ етапах органогенезу. У всіх сортів, висіяних 15 вересня вона знаходилась в межах 533-640 шт/м2.

Для формування оптимальної густоти продуктивних стебел важливо реалізувати здатність озимої пшениці до кущення. Коефіцієнт продуктивного кущення залежить від строку сівби та системи удобрення.

За ранніх строків сівби (25 серпня та 05 вересня) коефіцієнт продуктивного кущення був найвищим, меншим - за пізніх строків сівби і найменшим - за сівби усіх сортів 15 та 25 вересня.

Система удобрення мала також вплив на коефіцієнт продуктивного кущення. У сортів озимої пшениці Мирич та Мирхад залежно від року досліджень коефіцієнт продуктивного кущення був на контролі (Р90К90) 1,60-1,67 та 1,66-1,68 та залежно від системи удобрення цей показник змінювався до 1,81-2,09 та 1,83-2,08 відповідно. У сортів Крижинка та Поліська 90 він знаходився в межах від 1,51-1,64 до 1,79-2,06 та від 1,53-1,65 до 1,81-1,93 залежно від року проведення досліджень.

Вплив строку сівби та системи удобрення на урожайність сортів озимої пшениці. Значна варіабельність урожайності озимої пшениці за роками зумовлена погодними умовами вегетаційних періодів у роки досліджень. Найвищою врожайність надземної маси і загальна продуктивність рослин були у порівняно сприятливі вегетаційні періоди 2001/2002 та 2003/2004 років, коли рослини сформували більшу асиміляційну поверхню, найменшою - у несприятливий вегетаційний період 2002/2003 року.

У 2001/2002 році найбільшу урожайність зерна озимої пшениці формували сорти за сівби 15 та 25 вересня. Урожайність зерна сорту озимої пшениці Мирхад за цих строків сівби у варіанті з удобренням Р90К90 + N45ІІ + N45ІV+ N30VІІІ становила 5,49-5,31 т/га, що на 0,88-0,84 т/га більше, ніж на контролі Р90К90 (без внесення азоту). У варіанті ранніх строків сівби (25 серпня та 5 вересня) урожайність зерна становила 4,51-5,12 т/га, що на 0,98-0,27 т/га менше порівняно з третім (15 вересня) та на 0,80-0,19 т/га менше порівняно з четвертим (25 вересня) строком сівби.

За пізніх строків сівби урожайність знизилася на 0,49-1,02 та 0,31-0,84 т/га відповідно. Із збільшенням загальної дози азоту за всіх строків сівби урожайність озимої пшениці зростала. Так, різниця між варіантами удобрення за ранніх строків сівби становила 1,21-1,12 ц/га, за середніх - 1,88-1,64 т/га і за пізніх - 1,16-0,93 т/га. Така ж залежність спостерігається і у варіантах з іншими сортами (Мирич, Крижинка та Поліська 90), де збільшення загальної дози азотних добрив сприяло підвищенню урожайності.

У 2002/2003 році найвищу врожайність зерна формував сорт озимої пшениці Мирхад, висіяний 15 вересня з системою удобрення Р90К90 + N45ІІ + N45ІV+ N30VІІІ - 3,66 т/га, що на 1,6 т/га більше ніж у контрольному варіанті (Р90К90).

НІР05 для фактору: "сорт" 0,3

"строк сівби", 0,2

"система удобрення" 0,3

Так як і в попередньому році найменшу урожайність зерна (2,48 т/га) формував сорт Поліська 90. Це пояснюється як біологічними властивостями сорту, так і меншою зимостійкістю, яка впливала на кількість рослин на площі і відповідно на густоту продуктивного стеблестою.

У 2003/2004 році найвищу урожайність формували рослини, висіяні 15 та 25 вересня. Так, сорти озимої пшениці Мирхад та Мирич за цих строків сівби характеризувались, залежно від системи азотного удобрення, таким рівнем урожайності: 5,22-7,85 т/га у сорту Мирхад та 5,01-7,81 у сорту Мирич. У інших сортів (Крижинка та Поліська 90) він знаходився у межах 4,81-8,03 та 4,93-7,39 т/га відповідно. Як за сівби у ранні, так і у пізні строки урожайність сортів озимої пшениці зменшувалась. Для прикладу, у сорту Мирхад на фоні системи удобрення Р90К90 + N45ІІ N45ІV+N30VІІІ, висіяного 25 серпня та 5 вересня - урожайність була 6,55 та 7,13 т/га, що на 1,30 та 0,72 т/га менше порівняно із третім строком сівби (15 вересня). У пізні строки сівби (5 та 15 жовтня) цей сорт сформував 7,16-6,47 т/га зерна відповідно. Найбільше у цьому році на урожайність вплинула система удобрення. У сорту Мирхад, висіяного 15 вересня, урожайність на контролі (Р90К90) була 5,57 т/га і зі збільшенням загальної дози азоту до 120 кг д. р. (Р90К90 + N45ІІ + N45ІV + N30VІІІ) урожайність підвищилась до 7,85 т/га, що на 2,18 т/га більше, ніж у контрольному варіанті. Така ж тенденція спостерігалась у інших сортів (Мирич, Крижинка та Поліська 90).

Частка участі факторів у формуванні продуктивності озимої пшениці (рис. 3) складала: сорти (фактор А) - 7,1%, строк сівби (фактор В) - 31,8%, система удобрення (фактор С) - 50,0%; інші фактори (погодні умови, шкодочинність бур'янів та ін.) - 7,9%.

Якість зерна сортів озимої пшениці залежно від строку сівби та системи удобрення. Строки сівби мають певний вплив на формування якості зерна, що чітко прослідковується у розрізі років і обумовлено різними погодними умовами в певні фази розвитку рослин. Проте слід відмітити, що переважаючий вплив на якість зерна мала система удобрення.

Скловидність зерна змінювалась в розрізі сортів та системи удобрення від 60 до 75. Більший діапазон варіації був характерний для варіантів з системою удобрення. Найкращі показники скловидності були при застосуванні P90K90 + N30II + N30IV + N30VIII та P90K90 + N45II + N30IV + N30VIII 69-75%. Серед досліджуваних факторів найбільший вплив на накопичення білку мала система удобрення. Відмічена також суттєва різниця між сортами за вмістом білку в зерні і певні тенденції були відмічені також стосовно строку сівби.

Застосування підживлення посівів азотом за різних доз і строків сприяло зростанню вмісту білка в зерні від 11,2-11,7% (P90K90) до 14,0-15,2% (P90K90 + N45II + N45IV + N30VIII). Найбільше, при застосуванні збалансованої системи удобрення (P90K90 + N45II + N45IV + N30VIII) білку містилося в зерні пшениці сорту Поліська 90 - 15,2 і 15,3% при сівбі 15 і 25 вересня.

Вміст клейковини в зерні сортів був досить високий як в розрізі системи удобрення, так і в розрізі строку сівби 27,0-32,5%. Діапазон варіації вмісту клейковини залежно від строку сівби склав 3,8%, від системи удобрення - до 5,5%.

Похожие статьи




УРОЖАЙНІСТЬ ТА ЯКІСТЬ ЗЕРНА СОРТІВ ОЗИМОЇ ПШЕНИЦІ ЗАЛЕЖНО ВІД СТРОКУ СІВБИ ТА СИСТЕМИ УДОБРЕННЯ. - Продуктивність озимої пшениці залежно від технології вирощування в Лісостепу України

Предыдущая | Следующая