ВИСНОВКИ - Еколого-генетичні аспекти селекції озимої пшениці в умовах лісостепу України

    1. Розроблені і впроваджені в селекційний процес нові напрямки селекції озимої пшениці (1994-2005рр.) зі створення сортів інтенсивного та напівінтенсивного типів із підвищеними адаптивними властивостями, зимостійкістю, високою якістю зерна і врожайністю для різного рівня грунтового живлення та екологічних умов Лісостепу України. В результаті теоретичних досліджень та реалізації розробленої селекційної програми створені й внесені до Державного реєстру сорти озимої м'якої пшениці Левада, Диканька, а Манжелія та Фора проходять Державне сортовипробування; створений також перспективний селекційний матеріал. Сорти, в силу їх високих адаптивних та якісних властивостей, широко використовуються у виробництві Полтавської та інших областей України. 2. Доведена ефективність добору, з використанням кореляційно-регресійного аналізу, при групуванні рослин та селекційних ліній за величиною одного з компонентів кореляції та проведений пошук індексів із високим рівнем успадковуваності та тісною кореляцією з продуктивністю. Встановлено, що найбільше підвищення селекційного диференціалу (Sd) за продуктивністю забезпечує добір рослин та ліній за максимальною величиною одного з зазначених індексів: полтавський (PI), збиральний (HI) та атракції (AI) в поєднанні із індексом мікророзподілів (Mic) або продуктивного потенціалу (SPI). Виявлені наступні закономірності: - індекс атракції (AI) показав тісну або середню генетичну кореляцію з числом зерен у колосі, що вказує на його основний внесок у продуктивність колоса, починаючи з ранніх етапів органогенезу рослини пшениці; Mic та SPI тісно корелювали з масою 1000 зерен за рахунок експресії генного комплексу Mic на кінцевих етапах формування продуктивності колоса. 3. Виявлена значна мінливість кореляцій в залежності від генотипу, його гомо - або гетерозиготності. При групуванні рослин F2 за висотою у групи низькорослих рослин, порівняно з групою високорослих, коефіцієнт кореляції між висотою та індексами (HI, AI, Mic, Mx) збільшився в 5-6 разів, а при розщепленні виникали рекомбінанти з позитивною або негативною трансгресією за висотою рослини. 4. За результатами кореляційного, статистичного, кластерного аналізів та наступних сортовипробувань визначені параметри ряду ознак стебла інтенсивного сорту озимої пшениці для оптимальних умов середовища: висота - 80-85 см, кількість міжвузлів - 4,4-5,0; мінімальна довжина верхнього колосоносного міжвузля -35-38; маса стебла -1,5-1,8 г. 5. Встановлено, що парні генетичні кореляції ознак продуктивності колоса (маса зерна, число зерен із колоса і маса 1000 зерен) з урожаєм селекційних ліній озимої пшениці не відображають фактичних зв'язків ознак і є нестабільними за роками та строками сівби через крайню мінливість ознаки - кількість колосів на 1 м2 (ККМ) серед ліній пшениці через їх відмінності, в основному, за зимостійкістю. Вирівнювання кореляційних зв'язків між урожаєм і ознаками колоса за ККМ (парціальні кореляції) дало можливість виявити тісні, в більшості випадків, генетичні кореляції ознак колоса з урожаєм зерна. Обидва типи коефіцієнтів кореляції зростали при посиленні впливу лімітуючих чинників середовища і послаблювалися в комфортних умовах для росту і розвитку рослин озимої пшениці. 6. На основі проведеного кореляційно-регресійного аналізу при вивченні мінливості ознаки маса стебла (М5) й індексу лінійна щільність колоса (ЛЩК), а також генетичного зв'язку їх із продуктивністю, вперше в селекційній практиці було запропоновано використовувати М5 і ЛЩК як групуючі ознаки в кластерному аналізі. У результаті кластеризації були виділені групи високоурожайних ліній із поліпшеними характеристиками ознак колоса і низькими показниками ознак вегетативної частини рослини, що розташовувалися на дендрограмах на близьких відстанях один від одного. Встановлено, що на розподіл ліній за кластерами і групами впливали їх відмінності за адаптивною нормою реакції на строки сівби, на підставі чого селекційні лінії були розподілені на 3 класи: слабо - (високий гомеостаз), середньо - (середній гомеостаз) і сильнореагуючі (слабий гомеостаз). Із використанням кластерного аналізу отримані достовірні й позитивні результати з ідентифікації кращих ліній за комплексом господарсько корисних ознак, а також запропонований селекційно-технологічний цикл аналізу популяції F2, що розщеплюється, який дозволяє відбирати від 4 до 22 % кращих за господарсько корисними ознаками рослин, звільняючись при цьому від неперспективних, і надалі працювати з незначними об'ємами матеріалу, надаючи перевагу гомеостазу, адаптивним властивостям і якості зерна. Доведена можливість використання кластерного аналізу, при групуванні за М5 і ЛЩК, для підвищення ефективності рекурентних індивідуальних доборів високопродуктивних генотипів усередині селекційних ліній, яким характерні часткові гетерозиготність і гетерогенність. 7. Розроблений та впроваджений у селекційну програму з озимої пшениці метод штучної затримки часу відновлення весняної вегетації (4В) для: виявлення рівня мінливості кількісних ознак та індексів при лімітуючих умовах середовища; добору зимостійких генотипів; непрямої оцінки селекційного матеріалу за тривалістю періоду яровизації. 8. Визначена доля мінливості ознаки тривалість вегетаційного періоду (ТВП) залежно від генотипу і року вирощування та встановлені кореляційні взаємозв'язки тривалості вегетаційного (ВП) і міжфазних періодів з урожайністю: так, мінливість періодів від 4В до колосіння та від 4В до дозрівання на 78...84 % залежить від умов року і лише на 16...22 % - від генотипічних особливостей сортозразка; мінливість періоду колосіння-дозрівання на 57 % залежить від генотипу і лише на 43 % - від року вирощування. 9. Проведений аналіз сортів, селекційних ліній за основними параметрами якості зерна; сформовані групи, які відповідають вимогам 1, 2 і 3 класів. Встановлена значна різниця за вмістом білка, яка варіювала в комфортні для вегетації озимої пшениці роки: від 9,77 % до 15,41 % при середньому ВБ = 3,28 %, а в несприятливі для формування білка роки, відповідно, від 10,8 до 13,6 при середньому ВБ = 12,52 %. Вміст білка достатньо тісно корелював із вмістом клейковини, слабо негативно, але достовірно (r = - .30) - з числом падіння і не мало достовірних кореляційних зв'язків з ІДК. Врожайність селекційних ліній слабо, але негативно корелювала із вмістом білка і вмістом клейковини й позитивно - з ІДК. 10. У результаті електрофоретичного аналізу сортів і сортозразків озимої пшениці полтавської селекції з поліморфізму глютенінів встановлена наявність у локусах: Glu 1A алелей 1 або 2*, Glu 1B алелей 7+8, або 7+9, Glu 1D алелі 5+10, а в аналізі гліадинів по 6 локусам було зафіксовано, що селекційні лінії 5, 31, 43, 61 (усі 4 з комбінації схрещування Леля Ч Донецька 46), 40 (добір із с. Левада), 72 (добір із с. Українка полтавська), 76 (л. 100/92 Ч Коломак 3) мало відрізнялися між собою за гліадиновими спектрами і мали достатньо високий генетично обумовлений потенціал якості та високий для умов Лісостепу України рівень морозостійкості. Якість у цих ліній маркерують блоки 1A4, 1B1, 1D4, а морозостійкість 6А3. Лінії 77 і 90 несуть у геномі житню транслокацію, яка маркірується блоком 1В3, що позитивно позначається на врожайності і стійкості до біотичних та абіотичних чинників середовища, але може негативно впливати на якість зерна. Лінія 114 (добір із с. Левада) несе блок 1D5, який маркірує відмінні хлібопекарські якості зразка. 11. Аналіз внутрішньосортової мінливості ДНК озимої пшениці з використанням оцінки фрагментів ДНК, фланкованих мікросателітами (ISSR-ПЦР) показав, що дві досліджені лінії - 258 і 259 сорту озимої пшениці Левада - є генетично гомогенними і не мають відмінностей алельних варіантів із 23 локусів, які кодують 16 різних біохімічних систем, а також із полілокусних спектрів фрагментів ДНК, фланкованих мікросателітними локусами (GTG)7A і (TG)9A. Аналіз міжсортового поліморфізму ДНК озимої пшениці в рамках оцінки фрагментів ДНК із використанням ПДАФ (AFLP) маркерів і по вивченості 28 електрофореграм фрагментів ДНК за 4 зразками (с. Левада, с. Фора, с. Манжелія і л. 21) вказав, що між ними є значні відмінності за розміром, висотою і площею піків, що вказує на значний міжсортовий поліморфізм. 12. На підставі теоретичних та методичних розробок запропонована модель інтенсивного сорту озимої пшениці для умов Лісостепу України, що містить понад 30 показників; параметри генеративних, вегетативних частин рослини та найважливих індексів; рівень зимостійкості; чутливості до фотоперіоду та вимоги до тривалості яровизації; основні показники продуктивності; якості зерна та інші. Викладена господарсько-біологічна характеристика сортів озимої пшениці селекції ПДАА - Левада, Диканька, Фора, Манжелія, - створених із використанням наших методичних розробок. Описані шляхи виведення інтенсивного сорту озимої пшениці Левада з використанням методів оцінки зимостійкості, потенціалу врожайності через непрямі ознаки та індекси; показана можливість застосування вищевикладених селекційно-технологічних розробок у практичній селекції.

Похожие статьи




ВИСНОВКИ - Еколого-генетичні аспекти селекції озимої пшениці в умовах лісостепу України

Предыдущая | Следующая