Вплив попередників та фонІВ живлення на ріст і розвиток рослин, продуктивність і пивоварні якості сортів ярого ячменю - Особливості технології вирощування пивоварних сортів ярого ячменю в умовах східної частини Лісостепу України

За результатами досліджень 2003-2006 рр. установлено, що весною найбільший вміст продуктивної вологи в грунті як в орному шарі (0 - 30 см), так і метровому (0 - 100 см) відмічався після попередника кукурудза на зерно. Так, у фазі кущіння вміст продуктивної вологи в орному шарі грунту становив після цього попередника 42,2 мм, а після цукрових буряків та сої - відповідно 36,7 та 37,1 мм. В метровому шарі грунту ці показники були на рівні 141,4; 135,1 та 127,1 мм відповідно. Найбільший вміст NPK в грунті відмічено по кукурудзі на зерно, особливо фосфору та калію. Так, в середньому по фонах живлення по цьому попереднику вміст лужногідролізованого азоту склав 147,5 мг/кг; рухомого фосфору - 156,6 мг/кг; рухомого калію - 169,6 мг/кг грунту.

Обліки польової схожості насіння сортів ярого ячменю показали, що вона істотно змінювалась залежно від попередників та фонів живлення. Найнижча схожість була після кукурудзи на зерно. Так, в середньому за 2004-2006 рр. на фоні післядії гною сорт Звершення після попередників соя та цукрові буряки мав польову схожість відповідно на рівні 4,04 та 3,90 млн. шт./га, а по кукурудзі на зерно - лише 3,76 млн. шт./га

Встановлено, що вищу урожайність сортів ярого ячменю Звершення, Джерело і Бадьорий забезпечують такі попередники як цукрові буряки та соя. Рівень урожайності у варіанті без внесення добрив становив в середньому від 3,33 до 3,76 т/га, а на фоні післядії гною + N60P60K60 - від 5,27 до 5,87 т/га. Після кукурудзи на зерно по цих фонах живлення урожайність коливалась відповідно від 2,30 до 2,52 т/га та від 5,03 до 5,58 т/га (табл. 1). Урожайність сортів в значній мірі залежала від продуктивної кущистості. Вона була вищою після цукрових буряків і сої.

За результатами наших досліджень встановлено, що в 2003-2006 рр. на всіх варіантах досліджувані сорти відповідали вимогам ДСТУ 3769-98 за масою 1000 зерен. Найбільшою маса 1000 зерен була у сорту Джерело, яка в середньому становила по попереднику кукурудза на зерно не менше 47,4 г; по цукрових буряках - не менше 49,5 г та по сої - не менше 49,3 г. У 2004-2006 рр. найнижчий вміст білка в зерні сортів відмічався по попередниках кукурудза на зерно та цукрові буряки, по яких навіть на фоні післядії гною з внесенням N60P60K60 у сорту Звершення він був на рівні 10,8 - 10,9 %, а у сортів Бадьорий і Джерело відповідно 11,2 - 11,4 % та 11,4 - 11,8 %. Найбільша маса 1000 зерен відмічалась у сорту Джерело і складала, залежно від варіанту, від 47,4 до 53,1 г.

Таблиця 1. Урожайність сортів ярого ячменю залежно від попередників та фонів живлення, 2003-2006 рр., т/га

Сорт (В)

Фон живлення (Б), попередник (А)

Без добрив (контроль)

Післядія 30 т/га гною (фон)

Фон + N60P60K60

Цукрові буряки

Соя

Кукурудза на зерно

Цукрові буряки

Соя

Кукурудза на зерно

Цукрові буряки

Соя

Кукурудза на зерно

Джерело

3,36

3,63

2,49

3,91

4,30

3,59

5,48

5,27

5,03

Бадьорий

3,40

3,73

2,52

4,01

4,50

3,73

5,51

5,32

5,08

Звершення

3,33

3,66

2,30

4,05

4,67

3,62

5,87

5,71

5,58

НІР05

А-0,09; Б-0,10; В-0,09; АБ-0,17; АВ-0,15; БВ-0,17; АБВ-0,30

Найменша крупність зерна сортів відмічалась на фоні післядії гною з внесенням N60P60K60 після попередника соя (через вилягання посівів) і становила від 82,6 до 87,9 %, а на фоні без внесення добрив - після попередника кукурудза на зерно від 81,8 до 89,3 %.

Енергія проростання зерна в значній мірі залежала від погодних умов року. Так, на фоні післядії гною з внесенням N60P60K60 у вологі роки, коли рослини вилягали на початку наливу зерна, цей якісний показник був найменшим (нижче 95 %), а у посушливі - найбільшим (як правило вище 95 %).

Встановлено, що найвищі показники фотосинтетичного потенціалу посівів (ФПП) формувалися після попередників соя і цукрові буряки на фоні післядії гною + N60P60K60 і складали відповідно 1,54 і 1,55 млн. м2 діб/га, що в подальшому сприяло підвищенню урожайності ячменю. При цьому встановлено тісну кореляційну залежність між ФПП і урожайністю (г = 0,91 - 0,94).

При цьому сорт Звершення мав вищу врожайність, ніж сорти Джерело та Бадьорий. Це можна пояснити тим, що він довше зберігав площу листя в період наливу зерна. Наприклад, після цукрових буряків на фоні післядії гною з внесенням N60P60K60 У фазі молочної стиглості зерна сорти Джерело та Бадьорий мали площу листової поверхні відповідно 14,8 та 16,1 тис. м2/га, а сорт Звершення - на рівні 23,3 тис. м2/га (рис. 1).

Також, сорт Звершення на формування 1 т урожаю витрачав азоту менше - на 0,4 - 3,8 кг/т, а калію - на 1,0 - 2,9 кг/т у порівнянні із сортами Джерело та Бадьорий.

динаміка площі листя в період вегетації сортів ярого ячменю по різних попередниках на фоні післядії гною + npk, 2004-2005 рр

Рис. 1 Динаміка площі листя в період вегетації сортів ярого ячменю по різних попередниках на фоні післядії гною + N60P60K60, 2004-2005 рр.

Похожие статьи




Вплив попередників та фонІВ живлення на ріст і розвиток рослин, продуктивність і пивоварні якості сортів ярого ячменю - Особливості технології вирощування пивоварних сортів ярого ячменю в умовах східної частини Лісостепу України

Предыдущая | Следующая