Раціони, збагачені ферментно-пробіотичною добавкою


Раціони, збагачені ферментно-пробіотичною добавкою

Останнім часом у нашій країні і за кордоном збільшився інтерес до використання пробіотичних препаратів у птахівництві. У багатьох випадках їх застосування дозволяє вирішити декілька завдань: підвищити ефективність використання поживних речовин, продуктивність птиці; пригнічувати ріст умовно-патогенної і патогенної мікрофлори кишечника, стимулювати імунітет; сприяти зростанню економічних результатів виробництва; забезпечити екологічну безпеку продукції. Недостатня ефективність традиційних заходів, спрямована на підвищення збереженості молодняку, обумовлює необхідність застосування принципово нових ефективних препаратів [1, 3]. Найбільш повно цим вимогам можуть відповідати пробіотики та ферменти - препарати, які містять живі мікроорганізми, пов'язані із нормальною, фізіологічно і еволюційно обгрунтованою флорою травного каналу та позитивно впливають на організм господаря. Аспекти використання пробіотиків та ферментів у птахівництві й ветеринарній медицині торкаються широкого кола проблем, що включають корекцію кишкового біоценозу, імунної, гормональної та ферментної систем організму птиці [2].

Встановлено, що застосування таких добавок може здійснювати протиінфекційний, іммунномодулюючий вплив на організм, підвищувати бар'єрні функції (фізіологічні механізми, що захищають організм від впливу навколишнього середовища, що перешкоджають проникненню в нього бактерій, вірусів та шкідливих речовин), стимулювати моторику та екскреторну функції кишечника [4, 6]. Введені з препаратами пробіотичні штами взаємодіють з спільнотою бактерій кишечника, виділяють метаболіти, що впливають на активність імунної, гормональної, травної систем організму-господаря [7].

Мета Роботи - вивчити вплив кормової добавки "Проензим" на продуктивність та забійні показники перепелів.

Матеріали і методи досліджень

Дослідження проводилися в умовах науково - дослідної ферми Вінницького національного аграрного університету за поданою схемою (табл. 1).

Таблиця 1

Схема досліду

Групи

Тривалість періоду, діб

Кількість курчат, гол.

Особливості годівлі у віці, діб

1-10

11-56

1 - контрольна

56

50

ОР (Повнораціонний комбікорм)

2

56

50

ОР + "Проензим" у дозі 0,09 % до маси корму

ОР + "Проензим" у дозі 0,035 % до маси корму

3

56

50

ОР + "Проензим" у дозі 0,18 % до маси корму

ОР + "Проензим" у дозі 0,07 % до маси корму

4

56

50

ОР + "Проензим" у дозі 0,36 % до маси корму

ОР + "Проензим" у дозі 0,14 % до маси корму

Для досліду відібрали 200 перепілок одноденного віку Естонської породи. З них, за принципом аналогів, формували чотири групи по 50 голів у кожній. Дослідження проводились згідно методик виконання наукових досліджень у тваринництві [5]. Статистичну обробку одержаних результатів здійснювали на ПК за допомогою програми Microsoft Excel за методом М. О. Плохінського [8].

Результати досліджень

Достовірне збільшення живої маси птиці дослідних груп порівняно з контрольною простежено протягом усього періоду вирощування (табл. 2.)

За результатами досліджень встановлено, що вже з 7-ї доби відбувається вірогідне збільшення живої маси в перепілок 4-ої дослідної групи на 10,3% (Р<0,05). Починаючи з 14- ої доби, зауважено достовірне збільшення живої маси птиці усіх дослідних груп, відповідно, на 36,7%, 24,8%, 20,2% (Р<0,001) порівняно з контрольною групою.

Аналогічну тенденцію до збільшення живої маси встановлено у перепілок з 21 доби вирощування, проте вірогідну різницю встановлено лише у перепілок 2-ої дослідної групи на 14,7% (Р<0,01), більше, ніж у контролі. У наступний період (у 22-28 добу) перепілки дослідних груп також мали вищі прирости живої маси, порівняно з птицею контрольної групи.

Після розподілу перепілок за статтю в 35-ти денному віці, спостерігається вірогідне зменшення маси у самиць 3-ої групи на 2,5% (Р<0,01), поряд з цим маса самців 2-ої, 3-ої, 4-ої груп підвищилась - на 14,3% (Р<0,01), 12,0% (Р<0,01), 9,4% (Р<0,05).

За дії різних доз, кормова добавка мала також позитивний вплив на живу масу перепілок у 42-х та 49-ти денному віці. Так, найбільшу живу масу в кінці досліду мали самиці та самці 2-ої дослідної групи на 10,8% (Р<0,001) та на 8,3% (Р<0,01), яким додатково до повнораціонного комбікорму вводили мінімальну дозу "Проензиму".

Повноцінно збалансований раціон для птиці сприяє не лише зростанню рівня високої продуктивності та стану здоров'я, але й збереженості поголів'я.

У перепілок дослідних груп протягом чотирьох тижнів вирощування збереженість поголів'я була високою і складала від 94%-98%. Після розподілу перепілок на самців і самиць, дослідні групи за показниками збереженості перевищували перепілок контрольної групи, а в кінці досліду у перепілок другої дослідної групи збереженість становила 98%, у птиці третьої та четвертої 94,0% та 96,0%.

Таблиця 2

Жива маса перепелів, г (M± m, n =50)

Вік, діб

Г

Рупа

1 - контрольна

2-дослідна

3-дослідна

4-дослідна

1

7,8 ± 0,13

7,6 ± 0,11

7,6 ± 0,11

7,6 ± 0,12

7

16,6 ± 0,49

18,0 ± 0,54

18,2 ± 0,47

18,4 ± 0,43*

14

38,6 ± 1,12

52,8± 1,03***

48,2 ± 0,98***

46,4 ±0,78***

21

91,4 ± 2,28

104,8± 1,61**

96,7 ± 1,65

91,8 ± 1,41

28

139,7 ± 3,59

162,7± 3,19**

154,9 ± 3,48*

151,8 ± 2,41*

35

Самиці^=25)

237,5 ± 2,04

246,4 ± 3,29

231,5 ± 0,98**

232,0 ± 3,54

Cамці (n=25)

178,0 ± 6,23

203,6± 5,03**

199,5 ± 1,89**

194,8 ± 2,87*

42

Cамиці (n=25)

298,5 ± 4,56

320,3±3,22***

289,6 ± 4,54

288,4 ± 1,37*

Cамці (n=25)

233,1 ± 3,60

241,9 ± 2,24

258,0± 1,69***

250,2±1,08***

49

Cамиці (n=25)

341,4 ± 4,83

355,1 ± 2,38*

310,0± 3,42***

311,4±4,61***

Cамці(n=25)

242,2 ± 4,28

259,0± 2,63**

262,5± 1,11***

252,0 ± 1,13

56

Cамиці (n=25)

350,5 ± 4,93

388,5±2,38***

335,0 ± 3,37*

354,5 ± 4,35

Cамці (n=25)

271,2 ± 7,87

293,5± 1,38**

278,5 ± 2,097

289,0 ± 3,33

Збереженість, %

96

98

94

96

Характеризуючи показники витрат кормів та оплату корму (табл. 3), варто звернути увагу на те, що введення мінімальної дози кормової добавки у кількості 0,09% та 0,035% до маси корму суттєво підвищувало їхню живу масу, порівняно з перепілками контрольної групи, крім того сприяло зменшенню витрат корму за період досліду на 1,4 кг у самиць та самців на 1,6 кг, порівняно з перепілками контрольної групи.

Встановлено, що витрати корму на голову у цій групі також були нижчими, відповідно у самиць на 4,2% та у самців на 4,2%.

У перепілок другої групи витрати корму на 1 кг приросту були меншими у самиць на 13,2% та у самців на 10,5%, ніж у контролі.

Таблиця 3

Групи

Витрати кормів

За період досліду

На одну голову

На 1 кг приросту

Оплата корму приростом

Всього, кг

± до

Контролю

Всього, кг

± до

Контролю

Всього, кг

± до

Контролю

Всього,

Корм. од.

± до

Контролю

1-контрольна

Самиці (n=25)

35,8

1,43

4,16

0,18

Самці (n=25)

35,6

1,42

5,32

0,16

2-дослідна

Самиці (n=25)

34,4

-1,4

1,37

-0,06

3,61

-0,55

0,21

0,03

Самці (n=25)

34,0

-1,6

1,36

-0,06

4,76

-0,56

0,17

0,03

3-дослідна

Самиці (n=25)

35,1

-0,7

1,40

-0,03

4,06

-0,1

0,19

0,01

Самці (n=25)

34,7

-0,9

1,38

-0,04

5,12

-0,22

0,17

0,01

4-дослідна

Самиці n=25)

35,4

-0,4

1,41

-0,02

4,07

-0,09

0,20

0,01

Самці (n=25)

35,2

-0,4

1,40

-0,02

5,0

-0,32

0,17

0,02

Таким чином, дані наших досліджень показали, що найбільш ефективною у раціонах перепілок виявилася мінімальна кількість (друга група) кормової добавки "Проензим", яка сприяє зменшенню витрат корму на 1кг приросту та підвищує оплату корму на 16,6% у самиць та самців на 6,2%.

Результати забою піддослідних перепелів показали (табл. 4), що згодовування повнораціонного комбікорму перепілкам з використанням кормової добавки позитивно вплинуло на їхні забійні показники.

Таблиця 4

Показники забою перепілок, г (М ± m, n = 4)

Показник

Група

1 - контрольна

2 - дослідна

3 - дослідна

4 - дослідна

Передзабійна жива маса

303,0 ± 26,10

335,0 ± 26,09

296,5 ± 27,46

312,0±23,93

Маса непатраної тушки

286,5 ± 23,41

315,0±23,70

279,5 ± 26,01

292,0±23,25

Маса напівпатраної тушки

261,0 ± 23,14

293,5 ± 23,58

249,5 ± 16,94

271,0±24,44

Маса патраної тушки

217,0 ± 19,64

250,5 ±4,93*

208,0 ± 13,96

212,0±9,57

Маса їстівних частин

Грудні м'язи

50,7 ± 8,00

68,1 ± 8,47

54,8 ± 1,94

52,1 ± 6,32

М'язи тазових кінцівок

30,5 ± 4,43

41,8 ± 9,23

31,6 ± 1,27

34,3 ± 2,50

Шкіра

17,7 ± 4,36

21,8 ± 2,60

21,1 ± 3,37

16,6 ± 2,42

Внутрішній жир

14,0 ± 2,12

19,0 ± 2,14

19,2 ± 2,63

22,5±2,08*

М'язовий шлунок

3,4 ± 0,54

4,4 ± 0,62

3,9 ± 0,30

3,3 ± 0,47

Маса неїстівних частин

Голова

12,5 ± 1,55

13,2 ± 0,40

15,3 ± 0,59

12,9 ± 0,24

Кінцівки

5,3 ± 0,33

5,9 ± 0,86

5,2 ± 0,28

5,0 ± 0,32

Статева система

9,9 ± 5,58

19,0 ± 5,53

13,6 ± 6,66

21,5 ± 8,74

Так, у перепелів другої групи, що споживали мінімальну кількість пробіотика та фермента, збільшилась передзабійна жива маса на 10,5%, маса патраної тушки на 15,4%, а напівпатраної та непатраної тушок відповідно на 12,6% та 9,9%.

Найвищі показники їстівних та неїстівних частин були у 2-й дослідній групі, де перепілкам вводили мінімальну дозу ферментно-пробіотичної кормової добавки. Зокрема, у 2-й групі маса грудних м'язів збільшилась на 34,3%, м'язи кінцівок - на 37,0%, шкіра - на 23,2%, м'язовий шлунок на - 29,4%.

Водночас, за масою внутрішнього жиру між птицею контрольної та четвертої дослідної груп виявлена вірогідна різницю на 60,7% (Р<0,05). Згодовування середньої та максимальної кількості добавки зумовило зменшення маси грудних м'язів, м'язів кінцівок, шкіри та внутрішнього жиру.

Щодо неїстівних частин, найсуттєвіший вплив досліджуваного кормового чинника спричинила максимальна доза (четверта група) за дії якої маса статевої системи підвищилась у 2,1 рази.

Висновки

Кормовий добавка проензим перепел

    1. Ферментно-пробіотична добавка у дозі 0,09% (від 1 до 10 доби) та 0,035% (від 11 до 56 доби) до маси корму сприяє підвищенню живої маси у самок перепелів на 10,8% у самців на 8,2%, зменшує витрати корму на 1 кг приросту у самок та самців на 13,2% та 10,5%. 2. Встановлено збільшення показників забою у птиці другої групи, зокрема, передзабійна жива маса, маса непатраної та патраної тушок. 3. Перспективи подальших досліджень полягають у вивченні перетравності поживних речовин раціонів при згодовуванні кормової добавки "Проензим".

Список використаної літератури

    1. Белтран Р. Ера пробіотиків / Р. Белтран // Наше птахівництво. 2009. № 7. С. 36-37. 2. Бойко Н. В. Альтернатива кормовим антибіотикам. / Н. В. Бойко, А. К. Карганян, І. Летенко // Ефективні корми і годівля. № 2 (10). 2006. С. 46-48. 3. Бокун А. А. Применение пробиотиков в животноводстве / А. А. Бокун, С. В. Деревянко, Г. М. Дяченко, Е. И. Прокопенко // Ветеринарная медицина. 2002. Вып. 80. С. 94-97. 4. Геталь М. Способи покращення якості продукції та здоров'я тварин без традиційних стимуляторів / М. Деталь, Н. Балле // Ефективне птахівництво. 2006. № 8 (20). С. 26-28. 5. Кононенко В. К. Практикум з основ наукових досліджень у тваринництві / К. Кононенко, І. І.Ібатуллін, В. С.Патров - Київ, 2000. С. 96. 6. Pandey N. K. Properties of the Bacillus subtilis spore coat / N. K Pandey., A. J Aronson. // S. Bacteriol. 2005. Vol. 137, № 3. P. 1206-1218. 7. Due L. H. Characterization of Bacillus probiotics available for human use / L. H. Due, H. A. Hong, T. M. Barbosa et al. // Appl. and Environ. Microbiol. 2004. Vol. 70. № 4. P. 2161-2171. 8. Плохинский Н. А. Руководство по биометрии для зоотехников / Н. А.Плохинский - М.: Колос, 1969. 352 с.

Похожие статьи




Раціони, збагачені ферментно-пробіотичною добавкою

Предыдущая | Следующая