ОГЛЯД ДЖЕРЕЛ З НАУКОВОГО НАПРЯМУ, Аналіз ураженості посівів соняшнику комахами-шкідниками - Динаміка популяцій мідляка піщаного (Opatrum sabulosum L.) на посівах соняшнику в умовах ПП "Анатолівське" Березанського району Миколаївської області

Аналіз ураженості посівів соняшнику комахами-шкідниками

За даними [50], щорічно в Харківській області сходи соняшнику заселяють багатоїдні твердокрилі шкідники - жуки сірого (Tanуmecus palliatus Fabr.) і чорного (Psalidium maxillosum F.) довгоносиків, піщаного мідляка (Opatrum sabulosum L.). Із коваликів на посівах соняшнику домінували представники роду Agriotes sp.

У 2002-2012 рр. сірий довгоносик заселяв 10-73% соняшникових полів Харківської області із середньою щільністю 0,1-2,0 екз./м2. Найбільшу заселеність шкідником посівів культури виявлено у 2002 і 2005 рр. Жуки пошкоджували від 3 до 21% рослин соняшнику в слабкому і середньому ступенях. Імаго чорного довгоносика заселяли 2-28% соняшникових агроценозів. Середня щільність шкідника становила 0,1-2,0 екз./м2. Жуки пошкоджували від 2 до 9% рослин у слабкому ступені. Найбільш шкідливі довгоносики у ранній період росту рослин соняшнику. На сходах жуки обгризали сім'ядольні і перші справжні листки у вигляді овальних вигризів, пошкоджували точки росту. За високої чисельності довгоносики повністю знищували листкові пластинки соняшнику [50].

Жуки піщаного мідляка заселяли від 20 до 92% посівів культури. Середня щільність їх на посівах коливалася в межах 0,4-5,0 екз./м2. Великої шкоди жуки піщаного мідляка завдавали з кінця квітня до третьої декади травня. Жуки пошкоджували від 5 до 28% рослин культури [50].

Личинки коваликів заселяли від 10 до 73% посівів. Середня щільність дротяників становила 0,5-5,0 екз./м2. На окремих полях середня щільність коваликів досягала 8-10 екз./м2. Личинки пошкоджували від 1 до 10% рослин соняшнику. Дротяники знищували проростки, вигризали глибокі ходи у підземній частині стебла, об'їдали корінці. Пошкоджені рослини відставали у рості, іноді зав'ядали і засихали [50].

Гусениці підгризаючих совок траплялися на полях соняшнику у невеликій кількості. Вони пошкоджували від 1 до 6% рослин культури. Гусениці пошкоджували кореневу шийку і молоді стебла сходів, листки. Пошкоджені рослини були пригнічені, іноді засихали. Найбільшу пошкодженість сходів гусеницями совок виявлено у 2009 році [50].

В умовах Харківської області листя соняшнику пошкоджували прямокрилі з родини Acritidae (італійський прус Caliptamus italicus L., блакитнокрила кобилка Oedipoda coeruescens L., сарана перелітна Locusta mіgratoria L. та ін.) і родини Tetigonidae (коник зелений - Tetigonia viridissima L., коник сірий - Decticus verucivorus L.); попелиці (геліхризова Brachycaudus helichrysi Kalt., бурякова Aphis fabae Scop.); цикадки (жовтаEmpoasca pteridis Dnlb., жилкувата Agallia venosa Fall., шестикрапкова Macrosteles laevis Rib.); листогризучі совки (совка-гамма Autographa gamma L., с-чорне Xestia c-nigrum L., бавовникова Helicoverpa armigera Hb.); лучний метелик Pyrausta sticticalis L. [50].

Саранові та коники на рослинах соняшнику траплялися у невеликій кількості. Вони вигризали отвори або обгризали листки з країв. У 2011 році на соняшникових полях у південних, південно-східних і східних районах області були виявлені осередки італійського пруса. З краю поля шкідник на посівах соняшнику обгризав цілком пластинки листків і пошкоджував стебла.

У 2006-2007 і у 2009-2011 рр. у соняшникових агроценозах області були в масі виявлені багатоїдні види цикадок. Вони заселяли від 3 до 10% рослин із середньою щільністю 0,1-4,0 екз./рослину. Цикадки живилися з нижнього боку листка. В місцях живлення утворювалися дрібні хлоротичні плями, які з часом буріли [50].

В агроценозах соняшнику домінувала геліхризова попелиця. Попелиці починали заселяти посіви соняшнику у фазу утворення суцвіть. Максимальну заселеність посівів культури шкідниками визначено у фази квітування - наливу зерна. У 2002-2012 рр. попелиці заселяли від 14 до 36% обстежених посівів соняшнику. З краю поля вони були виявлені на 5-39 %, а в середині поля - на 2-21% соняшникових рослин [50].

Найбільшу заселеність рослин цими фітофагами відмічено у 2002-2003 і 2007 рр. Несприятливими для розвитку попелиць були 2005-2006 і 2010-2012 роки. На соняшнику попелиці живилися верхівковими листками і квітками, висмоктуючи з них сік. Пошкоджені листки жовтіли і зморщувалися [50].

Влітку листя соняшнику пошкоджувалося гусеницями листогризучих совок: совки-гамми, С-чорної та бавовникової. Середня щільність гусениць коливалася від 0,1 до 2,8 екз./м2. Гусениці пошкоджували 1,0-24,0% рослин соняшнику в слабкому ступені. Вони грубо або дірчасто обгризали листки. Листогризучі совки пошкоджували також тканину на тильному боці кошика, а гусениці бавовникової совки обгризали листочки обгортки та вигризали наскрізні діри у кошику. З 2011 року наростали чисельність і шкідливість бавовникової совки в агроценозах соняшнику південних і південно-східних районів області [50].

У фазу 4-5 справжніх листків рослини соняшнику починають заселятися гусеницями першого покоління лучного метелика. Вони спочатку скелетували листя, а потім повністю знищували листкову пластинку, залишаючи лише крупні жилки. Гусениці другого покоління крім листків можуть пошкоджувати кошики і навіть стебла. У 2005 і 2012 рр. на посівах соняшнику області виявлені локальні осередки лучного метелика з максимальною щільністю гусениць 10-25 екз./м2 [2, 50].

В агроценозах соняшнику виявлені вусач соняшниковий (Agapanthia dahlia Richt.) і шипоноска соняшникова (Mordollistena parvula Gyll.), личинки яких пошкоджували серцевину стебла соняшнику. Личинки шипоноски вигризали в серцевині вузькі короткі звивисті ходи. При сильному пошкодженні серцевини стебла соняшнику ламалися. Личинки вусача соняшникового також розвиваються всередині стебла. Вони прогризають хід униз до кореневої шийки. Пошкоджені рослини ламалися при сильному вітрі, відставали у рості й часто засихали. За літературними даними [38], вусач сильніше пошкоджує рослини пізніх строків сівби.

За даними Державної фітосанітарної інспекції Миколаївської області карта розповсюдження мідяка піщаного та споріднених видів в умовах Миколаївської області.

Таким чином, найбільш поширеними на посівах соняшнику є багатоїдні довгоносики, мідляк піщаний, дротяники, попелиці та клопи сліпняки. В останнє десятиліття в агроценозах соняшнику із багатоїдних шкідників домінували жуки сірого довгоносика і піщаного мідляка, із сисних геліхризова попелиця, а із спеціалізованих - соняшникова вогнівка.

Гібрид соняшник шкідник твердокрилий

Похожие статьи




ОГЛЯД ДЖЕРЕЛ З НАУКОВОГО НАПРЯМУ, Аналіз ураженості посівів соняшнику комахами-шкідниками - Динаміка популяцій мідляка піщаного (Opatrum sabulosum L.) на посівах соняшнику в умовах ПП "Анатолівське" Березанського району Миколаївської області

Предыдущая | Следующая