Місце розміщення дитячого навчального закладу, Грунтово-кліматичні умови - Озеленення та благоустрій дошкільного навчального закладу №5 "Зірочка" в м. Корсунь-Шевченківський Черкаської області

Дитячий навчальний заклад №5 "Зірочка" знаходиться в центральній частині м. Корсунь-Шевченківський в Черкаській області.

Із північної сторони знаходиться міський будинок культури та центральна площа, із сходу на захід проходить автомобільна дорога по якій рухаються автомобілі. На південному сході і південному заході розташовані житлові будинки.

Дитячий навчальний заклад №5 "Зірочка" займає територію 1622 м2 і повністю ізольований суцільною загорожею з головним в'їздом та входом з північної сторони, також є вхід і заїзд із західної сторони через який постачають продукти харчування. Вхід на територію дитячого будинку є із південної сторони.

Центральна доріжка яка веде до входу в дитячий будинок асфальтована, але потребує реконструкції. Для цього пропонується асфальтове покриття замінити на тротуарну плитку.

Грунтово-кліматичні умови

Клімат Черкаської області характеризується як помірно-континентальний з середньою річною температурою повітря +7,0-7,7 °С. Абсолютний мінімум температури повітря досягає -34-38 °С. Абсолютний максимум +36-39 °С в липні. Днів з температурою повітря вище 0 °С за рік нараховується 242-255.

Активний ріст рослин починається при середньодобовій температурі вище +10 °С, їх кількість складає 160-170 днів на рік, а з температурою вище +15 °С --112-126 днів. Загальна протяжність вегетаційного періоду 200-212 днів.

Останні приморозки в повітрі починаються в середньому 18-22 квітня. Найбільш пізні приморозки в повітрі бувають 21-25 травня. Середня тривалість без морозного періоду 159-130 днів.

Сума річних опадів в області 490-500 мм. В окремі роки річна сума опадів по всій території області складає 670-784 мм, а мінімальна 255-390 мм.

Зима наступає з переходом середньодобової температури повітря через 0°С, що спостерігається в кінці листопада. Середня температура повітря самого холодного місяця - січня -- 5,9 °С. Характерною особливістю зимового сезону в області є наявність досить частих відлиг, коли температура повітря підвищується до 8-10 °С тепла. Стійкий сніговий покрив утворюється 13-22 грудня. Сніготанення відбувається в першій половині березня протягом 10-14 днів. Середня висота снігового покриву на полях не перевищує 7-9 см. Зимою переважає похмура погода з опадами, що випадають часто, але в незначній кількості. З річної кількості опадів на холодний період припадає приблизно 100-130 мм, що складає 20-25 % річної суми опадів.

Початком весни в регіоні вважається дата переходу середньодобової температури повітря через 0 °С. В середньому цей період наступає з 15-20 березня. В першій декаді квітня спостерігається перехід середньодобової температури повітря через +5 °С, в кінці квітня -- через +10 °С.

За початок літа вважається дата переходу середньо добової температури повітря через +15 °С. Літо розпочинається з середини травня і продовжується до середини вересня. Якщо середня температура повітря вдень у травні-червні сягає +18-22 °С, то в липні-серпні +23-38 °С тепла. Середня температура за літній період складає +19 °С. Але бувають роки із досить холодним літом, коли середня температура за літній сезон складає +17,3-17,5 °С (1950, 1978 рр.).

Відмічено роки із спекотним літом, коли середня температура сягає +25°С (1938, 1975 рр.).

Вологі західні вітри, що переважають влітку, приносять значну кількість опадів. Днів з опадами у травні буває 10-12, у червні-липні -- по 12, серпні-вересні -- по 8-10. Характерною особливістю літнього періоду є громові зливи з блискавкою, градом, які часто супроводжуються буранами. В окремі роки влітку спостерігаються посушливі періоди, обумовлені відсутністю і незначною кількістю опадів, при наявності підвищеної температури повітря, в наслідок чого витрачаються рослинами продуктивні запаси вологи в грунті. Часто атмосферна посуха супроводжується і грунтовою.

Осінь в Черкаській області настає з переходом середньо добової температури повітря через +10 °С в сторону більш низьких температур. Цей період настає з другої декади вересня до 5-10 жовтня. Дощова погода настає в кінці жовтня. В кінці жовтня середня добова температура повітря не перевищує +5 °С, що є ознакою закінчення вегетаційного період.

Грунти. Місто Корсунь-Шевченківський знаходиться в зоні Лісостепу, яка займає 34% площі України. Тип чорноземів Лісостепу представлено типовими, опідзоленими, вилугуваними, реградованими підтипами.

Грунтоутворюючі породи -- лес і лесовидний суглинок. Переважаючими типами грунтів є опідзолені лісові суглинки на лесі та сірі лісові грунти. За механічним складом -- суглинисті. На таких грунтах формуються дубові деревостани І-III бонітету з домішкою ясеня, граба, липи, клена.

Чорноземи стали об'єктом досліджень ще до зародження науки про грунти. У до докучаєвський період М. В. Ломоносов у 1763 р. сформулював тезу про походження чорноземів "від життя тваринних і рослинних тіл з часом". У подальшому поступово накопичувалися факти про властивості та географію чорноземів, висловлювалися різні гіпотези про їх походження, серед яких було немало цікавих. Але по-справжньому наукове дослідження чорноземів почалося з експедицій В. В. Докучаєва. Він узагальнив величезний масив даних про них у монографії "Руський чорнозем" (1883), якою і було започатковано генетичне грунтознавство.

На території дошкільного навчального закладу переважаючим типом грунтів є чорноземи типові. Чорноземи типові характеризуються класично зональним проявом усіх рис чорноземоутворення [7].

У північній та центральній частині лісостепової зони найбільш розповсюдженими є свіжі діброви. У першому ярусі корінного лісостану росте дуб та ясен; у другому ярусі -- клен гостролистий, липа, клен польовий, груша дика, яблуня лісова. Підлісок складають ліщина, свидина, бруслина та інші кущі. Тимчасові типи - липняки, осичники, березняки. Надгрунтовий покрив складається з наступних видів: копитняк європейський, переліска багаторічна, купина багатоквіткова, зірочник ланцетолистий та ін. [26].

Найпоширенішими бур'янами є: грицики звичайні, щириця звичайна, березка польова, осот жовтий, осот рожевий, сить їстівна, куряче просо, підмаренник чіпкий та ін. З засміченням полів бур'янами ведеться боротьба,

Адже раннє знищення бур'янів сприяє тому, що тільки культурні рослини одержують поживні речовини, воду і світло для безперешкодного розвитку [6].

Продуктивність природних трав'яних угруповань на чорноземах характеризується кількістю надземної фітомаси в 30-40 ц/га та 200 ц/га коренів у Лісостепу Руської рівнини, 8-24 ц/га надземної фітомаси і 150-300 ц/га коренів у Степу. Практично вся ця маса щороку надходить до фонду чорноземоутворення. Середня зольність степової фітомаси становить 3,5-4,5%, а максимальна 7%. До біологічного кругообігу речовин (БІК) щорічно залучається 7-9 ц/га азоту і зольних елементів [7].

Чорноземи завжди були притулком великої кількості хребетних, передусім землериїв-гризунів (ховрахи, полівки, кроти), які пересували та викидали на поверхню велику кількість грунтової маси, влаштовуючи в чорноземах свої нори. При цьому в грунті утворювалися кротовини -- ходи, які поступово засипаються грунтовою масою. перемішуючи грунт, гризуни постійно поставляли в гумусові горизонти карбонати кальцію, збагачені гумусом глибоких горизонтів, а загалом -- формуванню найбільш характерних чорноземів, передусім їх профілю:

НО - степова повсть;

Н - гумусовий, темнозабарвлений, однорідний, зернистий;

НР/К - верхній гумусово-перехідний, темно-палевий з кротовинами;

НРК - нижній гумусово-перехідний, брудно-палевий, карбонатний, переходить у Pк[7].

Похожие статьи




Місце розміщення дитячого навчального закладу, Грунтово-кліматичні умови - Озеленення та благоустрій дошкільного навчального закладу №5 "Зірочка" в м. Корсунь-Шевченківський Черкаської області

Предыдущая | Следующая