РІСТ І РОЗВИТОК РОСЛИН АМАРАНТУ ЗАЛЕЖНО ВІД ЕЛЕМЕНТІВ ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОЩУВАННЯ - Оптимізація елементів технології вирощування амаранту зернового напрямку в умовах південного Степу України
Строк сівби суттєво впливає на тривалість періоду сівба-сходи. Так сівба проведена 15 травня при температурі грунту, в середньому за три роки, 19,9 0С, забезпечила отримання сходів амаранту на 10 добу (табл. 1).
Таблиця 1
Вплив агрокліматичних умов на тривалість періоду сівба-сходи (середнє за 2003-2005 рр.)
Строк Сівби |
Агрокліматичні показники в період сівба-сходи |
Тривалість періоду сівба-сходи, днів | ||
Середньодобова температура повітря, 0С |
Температура грунту в шарі 0-10 см, 0С |
Кількість опадів, мм | ||
15 квітня |
11,3 (6,3-15,1) |
12,4 (9,4-17,1) |
8,2 (0,7-16,4) |
18 (16-20) |
30 квітня |
12,1 (12,0-20,4) |
14,1 (13,9-21,2) |
18,6 (0,8-53,5) |
12 (11-14) |
15 травня |
18,5 (10,9-24,5) |
19,9 (15,2-26,1) |
21,0 (10,0-52,4) |
10 (8-12) |
Оцінка польової схожості амаранту показала, що на посівах проведених 15 травня вона була найвищою - 62,4%, тоді як при ранніх строках сівби цей показник знаходився на рівні 30,7-46,9%. Проведені дослідження з вивчення ступеня забур'яненості посівів показали, що кількість бур'янів зменшувалась при більш пізніх строках сівби. Так, при сівбі 15 квітня їх кількість складала 782 шт., а 15 травня зменшилась до 151 шт./м2.
Відносна кількість збереження рослин протягом вегетації залежала від способу сівби. Так, крайні прояви цього показника при звичайному рядовому способі становили - 58,5-74,3%, що відповідає розмаху варіювання 15,8%, а при широкорядному - 60,0-85,3% з розмахом 25,3%. Більше варіювання показника виживання за цього способу сівби, пояснюється кращою реакцією рослин амаранту до умов середовища.
Тривалість міжфазних періодів від ранніх до більш пізніх строків сівби скорочується. При сівбі 15 квітня період сходи-цвітіння становив 70 днів, а 15 травня - 67 днів. Тривалість вегетаційного періоду відповідно складала 100 та 94 дні. Висота рослин амаранту також залежала від строків сівби. Так, у фазі цвітіння при сівбі 15 квітня вона становила 69 см, 30 квітня - 88 та 15 травня - 93 см.
На широкорядних посівах тривалість вегетаційного періоду дещо збільшувалась (до 5 днів) і становила 94-102 дні. Висота стеблестою у фазі молочно-воскової стиглості зерна становила 81-133 см, що на 17,7-20,9% більше, ніж на посівах звичайним рядовим способом. Збільшення норми висіву, незалежно від способу сівби, скорочувало вегетаційний період на 2_7 днів.
Тривалість вегетаційного періоду на удобрених посівах складала 94-101 день в умовах природного зволоження та 98-109 днів при зрошенні. Найбільшої висоти - 146 см рослини досягали у фазі молочно-воскової стиглості на фоні зрошення та розрахункової норми добрив. Максимальний середньодобовий приріст рослин у висоту відбувався в період бутонізації-цвітіння - 2,1-2,5 см за умов внесення азотних добрив.
При сівбі 15 травня рослинами амаранту було сформовано на 8,1-16,7% більше зеленої маси та на 2,1-9,6% сухої речовини порівняно з більш ранніми строками. Найбільше накопичення вегетативної маси - 3,3 кг/м2 було зафіксовано у фазі цвітіння, а сухої речовини - 680 г/м2 у період молочно-воскової стиглості зерна. Накопичення надземної біомаси протягом вегетації рослин відбувалось нерівномірно. Якщо в початковий період (сходи-бутонізація) посіви сформували 22,4-28,4% сухої речовини від загальної кількості, то в наступному (бутонізація - цвітіння) - 63,4-66,2%, а наприкінці вегетації - лише 8,1-11,4%.
Найбільшу кількість сухої речовини - 908 г/м2 накопичили посіви широкорядним способом з нормою висіву 2,25 млн. шт./га у фазі молочно-воскової стиглості зерна.
У фазі цвітіння рослин амаранту збір сухої речовини при зрошенні та внесенні азотних добрив збільшувався на 9,5-20,4% порівняно з варіантом без добрив. Найбільшим накопиченням сухої речовини (836 г/м2) у цей період відрізнялися посіви з проведенням вегетаційних поливів та внесенням розрахункової норми добрив.
Облистяність рослин амаранту за фазами розвитку залежала від строків сівби. Найвище значення цього показника - 42,9% виявилося у фазі бутонізації при сівбі 15 травня. У подальшому протягом вегетації облистяність зменшувалась за рахунок розвитку стебла та волоті. Найбільшу площу листкового апарату - 32,2 тис. м2/га мали рослини у фазі цвітіння також при сівбі 15 травня (табл. 2).
Таблиця 2
Облистяність та площа листкової поверхні рослин амаранту
За різного строку сівби (середнє за 2003-2005 рр.)
Строк Сівби |
Облистяність, % |
Площа листкової поверхні, тис. м2/га | ||||
Бутонізація |
Цвітіння |
МВС |
Бутонізація |
Цвітіння |
МВС | |
15 квітня |
29,3 |
22,9 |
16,4 |
12,3 |
19,0 |
8,2 |
30 квітня |
38,5 |
29,4 |
20,7 |
17,0 |
25,6 |
10,4 |
15 травня |
42,9 |
34,0 |
26,2 |
22,0 |
32,2 |
14,0 |
Широкорядні посіви протягом вегетації мали на 5,2-18,9% більшу площу листя, ніж звичайні рядові. На цих посівах вона зростала до норми висіву 2,25 млн. шт./га і в фазі цвітіння становила 53,0 тис. м2/га, при цьому чиста продуктивність фотосинтезу була на рівні 6,0 г/м2 за добу.
При звичайному рядовому способі збільшення листкової поверхні спостерігали до норми висіву 3,00 млн. шт./га, де вона становила 47,8 тис. м2/га, а чиста продуктивність фотосинтезу - 6,5 г/м2 за добу. Дисперсійний аналіз показав, що на формування асиміляційного апарату в фазі цвітіння значно впливала норма висіву насіння - 53,8%, на долю способу сівби припадало 21,7% (рис. 1).
За обох способів сівби при збільшенні норми висіву встановлена тенденція до зростання фотосинтетичного потенціалу рослин. На рядових посівах максимального значення - 827 тис. м2/га х днів цей показник набував у фазі цвітіння за норми висіву насіння 3,00 млн. шт./га, а на широкорядних - 1055 тис. м2/га х днів у фазі молочно-воскової стиглості при нормі 2,25 млн. шт./га.
Рис. 1. Дольова участь впливу досліджуваних факторів на формування площі листкової поверхні амаранту
Примітка: А - спосіб сівби; В - норма висіву; С - погодні умови року;
D - сумарна дольова участь взаємодій.
Зрошення та азотні добрива сприяли зростанню частки листя в структурі зеленої маси. Застосування розрахункової норми добрив, порівняно з контролем, збільшувало облистяність на 17,3% за умов природного зволоження, та на 23,2% при проведенні вегетаційних поливів. Найбільшу площу листкового апарату - 80,4 тис м2/га, рослини амаранту формували у фазі цвітіння при зрошенні та внесенні розрахункової норми добрив. Однак максимальний розвиток листкового апарату призводив до зниження чистої продуктивності фотосинтезу (ЧПФ), яка у фазі цвітіння становила 3,7 г/м2 за добу (табл. 3).
Таблиця 3
Збір сухої речовини та фотосинтетична діяльність посівів амаранту за різних умов зволоження та мінерального живлення (середнє за 2003-2005 рр)
Умови зволоження, (А) |
Мінеральне живлення, (В) |
Збір сухої речовини, г/м2 |
Площа листкової поверхні, тис. м2/га |
ФП, Тис. м2/га х днів |
ЧПФ, Г/м2 за добу |
Без зрошення |
Без добрив |
662 |
33,0 |
707 |
7,9 |
N30Р60К30 |
711 |
52,1 |
1031 |
5,8 | |
N60Р60К30 |
733 |
59,1 |
1212 |
5,0 | |
N90Р60К30 |
760 |
62,6 |
1355 |
4,6 | |
Розрахункова |
744 |
59,9 |
1267 |
4,8 | |
Зрошення |
Без добрив |
694 |
39,7 |
833 |
7,0 |
N30Р60К30 |
761 |
67,7 |
1420 |
4,4 | |
N60Р60К30 |
801 |
73,5 |
1597 |
4,1 | |
N90Р60К30 |
828 |
77,1 |
1762 |
3,8 | |
Розрахункова |
836 |
80,4 |
1862 |
3,7 | |
НІР05, коливання по роках досліджень: | |||||
Оцінка істотності часткових відмінностей |
А |
46-72 |
2,0-4,0 | ||
В |
18-33 |
3,8-4,2 |
Польовими спостереженнями встановлено, що в період сходи-бутонізація внесення азотних добрив підвищує фотосинтетичний потенціал (ФП) посіву на 35,3% без поливу та 83,4% на зрошуваних посівах. Найбільший фотосинтетичний потенціал виявлено у фазі
Цвітіння при зрошенні, який на посівах без добрив становив 833 тис. м2/га х днів, а при внесенні розрахункової норми добрив підвищувався до 1862, що на 595 тис. м2/га х днів більше, ніж на посівах з природним зволоженням.
Сумарне водоспоживання амаранту на посівах без зрошення, в середньому за роки досліджень, складало 2977 м3/га, при цьому питома вага опадів становила 73,0%. При зрошенні сумарне водоспоживання амаранту збільшувалося на 24,2% і становило 3697 м3/га, питома вага зрошувальної норми складала 24,3%, запасів грунтової вологи 16,9%, опадів 58,8%. Застосування вегетаційних поливів та мінеральних добрив призводило до зниження коефіцієнта водоспоживання амаранту, який при зрошенні та внесенні N90Р60К30 становив 1480 проти 1690 м3/т зерна на посівах без зрошення.
Дослідженнями встановлено, що внесення мінеральних добрив позитивно впливає на розвиток кореневої системи амаранту. Так у шарі грунту 0-50 см було накопичено 32,8 ц/га сухої речовини коренів в умовах природного зволоження та 44,1 ц/га при зрошенні, що на 10,7 та 18,2 ц/га більше, ніж на контрольному варіанті.
Визначення розподілу кореневої системи у різних шарах грунту показало, що на посівах без зрошення їх кількість у шарі 0-30 см становить 90,9% без добрив і 96,6% при внесенні N90P60K30 від загальної їх маси в шарі 0-50 см. Проведення вегетаційних поливів на цих посівах сприяло накопиченню сухої речовини коренів, а їх кількість збільшувалась відповідно до 94,9% та 98,6%.
Похожие статьи
-
Вплив строку сівби на динаміку кущистості рослин озимої пшениці. Кущення є динамічно змінним параметром, який залежить як від біологічних особливостей...
-
ВСТУП У розділі викладено актуальність теми; зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами; мету і завдання досліджень; наукову новизну та...
-
Актуальність теми. На сучасному етапі розвитку агропромислового комплексу України головним завданням сільськогосподарських товаровиробників є збільшення...
-
Ріст і розвиток рослини є кумулятивним процесом перетворення вологи, елементів живлення та сонячної інсоляції в біомасу. Встановлено, що тривалість...
-
Вапнування та позакореневі підживлення Фенологічна фаза 3-й листок Бутонізація Цвітіння Налив насіння Фізіологічна стиглість Сорт Елегант N60P60K60+I+E,...
-
Площа листкової поверхні. У дослідах середня площа листкової поверхні складала 45,3 тис. м2/га. Вищою вона була після таких попередників як соя (55,1...
-
Актуальність теми. В Україні середня врожайність гречки складає 6,9 ц/га, а валове виробництво її зерна складає близько 274,6 тис. тонн, що не...
-
Запаси продуктивної вологи в грунті залежно від строку сівби озимої пшениці. Вологість грунту при задовільному і доброму забезпеченні тепловим ресурсом,...
-
З економічної точки зору найбільш доцільною є технологія вирощування гороху, де вносили повну норму мінеральних добрив N60P60K60 та вапно (0,5 норми за...
-
Формування стеблостою рослин. Встановлено, що на польову схожість рослин гречки впливають як попередники, так і сорти. Серед попередників найбільш...
-
(огляд літератури) Проведено аналіз результатів досліджень вітчизняних і закордонних вчених в області біології культури гречки та технології її...
-
Вапнування та позакореневі підживлення Періоди росту та розвитку Повні сходи - 3-й листок 3-й листок-бутонізація Бутонізація - цвітіння Цвітіння - налив...
-
За результатами проведених досліджень щодо управління процесом формування високопродуктивних посівів гречки залежно від удосконалення технологічних...
-
Оптимальна густота розташування рослин у посіві, а також конфігурація площі живлення рослин може вплинути на формування у бобах сої насіння з високими...
-
Формування та прояв основних кількісних і якісних ознак сої відбуваються протягом періоду вегетації, причому на ріст і розвиток рослин суттєво впливають...
-
ВИСНОВКИ - Продуктивність озимої пшениці залежно від технології вирощування в Лісостепу України
У дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення завдання щодо підвищення продуктивності та якості зерна озимої пшениці залежно від...
-
Скоромний С. В. Вплив біотичних факторів і технологічних прийомів на формування різноякісного насіння сої в умовах Північно-східної частини Лісостепу...
-
Обліки, спостереження та аналізи в дослідах проводили згідно загальноприйнятих методик: облік густоти посіву рослин проводили за методикою В. Ф....
-
Економічна оцінка. Економічна ефективність сортів озимої пшениці, строку сівби та системи удобрення обумовлена рівнем урожайності та витратами на її...
-
Структура врожаю сортів озимої пшениці залежно від елементів технології вирощування. Одним із важливих показників структури врожаю є Густота...
-
Актуальність теми. Стабілізація виробництва продовольчого і кормового зерна і, в першу чергу, зерна озимої пшениці - завдання, над яким працювали і...
-
1. У дисертації вперше для умов Північно-східної частини Лісостепу України проведено теоретичне узагальнення та нове вирішення важливого наукового...
-
В ході наших досліджень встановлено, що в умовах достатнього зволоження Лісостепу України (Уладово-Люлинецька ДСС) із збільшенням концентрації у...
-
Фотосинтетична продуктивність посівів гороху оцінювалася за величиною площі листової поверхні, коефіцієнтом використання ФАР, фотосинтетичним...
-
Фактор А - ценоз Фактор В - добрива Середнєфактора А Різниця Контроль Р90К120 N30Р90К120 N60Р90К120 N90Р90К120 N120Р90К120 N150Р90К120 Люцерна посівна...
-
Еколого-біологічні фактори формування високопродуктивних ценозів багаторічних трав (Огляд літератури): У розділі показано роль багаторічних трав та їх...
-
Зразу ж після сівби поле необхідно закоткувати. Це покращує контакт насіння з грунтом, підвищує польову схожість кукурудзи і забезпечує дружне...
-
Сівба високоякісним насінням - найважливіша умова досягнення високих урожаїв. У різних країнах існують спеціальні правові акти, якими регулюються якісні...
-
Гаврилянчик Р. Ю. Попередники гречки в Україні: Зб. наук. пр. Подільської державної аграрно-технічної академії. - Кам'янець-Подільський: Абетка, 2000. -...
-
Гаврилянчик Р. Ю. Удосконалення елементів технології вирощування гречки в весняних та літніх посівах в умовах південної частини західного Лісостепу...
-
НАУКОВІ ОСНОВИ ПІДВИЩЕННЯ ВРОЖАЙНОСТІ ТА ЯКОСТІ ОЗИМОЇ ПШЕНИЦІ ЗА РАХУНОК ЕЛЕМЕНТІВ ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОЩУВАННЯ (ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ) На підставі вивчення...
-
М. І. Вавилов указував на суттєве значення неспадкової мінливості для врожайності певного сорту і якості продукції. Нашими дослідженнями встановлено, що...
-
Кукурудза - одна з найпоширеніших культур у світовому рослинництві, займає третє місце після пшениці і рису. Посівна площа постійно зростає. Весь...
-
Розрахунки норм добрив проводять за такою формулою: Д - норма елемента живлення, кг/га; У - запланована урожайність, ц/га; В-питомий винос елемента...
-
Скоромный С. В. Влияние биотических факторов и технологических приемов на формирование разнокачественных семян сои в условиях Северо-восточной части...
-
Розміщення культури в сівозміні У Лісостепу кукурудза найкраще росте після озимини, зернобобових, цукрового і кормового буряка, гречки, картоплі. В зоні...
-
Частка продуктивних рослин у середньому за три роки практично не змінювалась при збільшенні густоти від 60 до 80тис./га. При загущенні рослин до 100...
-
Прогнозовану врожайність розраховують за рівнянням лінійної регресії: Таблиця 6 Визначення тренду врожайності культури Рік Фактор часу (x) X2 Урож-ть...
-
Допосівна обробка насіння сільськогосподарських культур позитивно впливає на протікання фізіолого-біохімічних процесів у насінинах, одночасність появи...
-
Використання для сівби насіння сої з високими врожайними властивостями забезпечує отримання високих урожаїв цієї культури. Розробка способів добору...
РІСТ І РОЗВИТОК РОСЛИН АМАРАНТУ ЗАЛЕЖНО ВІД ЕЛЕМЕНТІВ ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОЩУВАННЯ - Оптимізація елементів технології вирощування амаранту зернового напрямку в умовах південного Степу України