РІСТ І РОЗВИТОК РОСЛИН АМАРАНТУ ЗАЛЕЖНО ВІД ЕЛЕМЕНТІВ ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОЩУВАННЯ - Оптимізація елементів технології вирощування амаранту зернового напрямку в умовах південного Степу України

Строк сівби суттєво впливає на тривалість періоду сівба-сходи. Так сівба проведена 15 травня при температурі грунту, в середньому за три роки, 19,9 0С, забезпечила отримання сходів амаранту на 10 добу (табл. 1).

Таблиця 1

Вплив агрокліматичних умов на тривалість періоду сівба-сходи (середнє за 2003-2005 рр.)

Строк

Сівби

Агрокліматичні показники в період сівба-сходи

Тривалість періоду сівба-сходи, днів

Середньодобова температура повітря, 0С

Температура грунту в шарі 0-10 см, 0С

Кількість опадів, мм

15 квітня

11,3 (6,3-15,1)

12,4 (9,4-17,1)

8,2 (0,7-16,4)

18 (16-20)

30 квітня

12,1 (12,0-20,4)

14,1 (13,9-21,2)

18,6 (0,8-53,5)

12 (11-14)

15 травня

18,5 (10,9-24,5)

19,9 (15,2-26,1)

21,0 (10,0-52,4)

10 (8-12)

Оцінка польової схожості амаранту показала, що на посівах проведених 15 травня вона була найвищою - 62,4%, тоді як при ранніх строках сівби цей показник знаходився на рівні 30,7-46,9%. Проведені дослідження з вивчення ступеня забур'яненості посівів показали, що кількість бур'янів зменшувалась при більш пізніх строках сівби. Так, при сівбі 15 квітня їх кількість складала 782 шт., а 15 травня зменшилась до 151 шт./м2.

Відносна кількість збереження рослин протягом вегетації залежала від способу сівби. Так, крайні прояви цього показника при звичайному рядовому способі становили - 58,5-74,3%, що відповідає розмаху варіювання 15,8%, а при широкорядному - 60,0-85,3% з розмахом 25,3%. Більше варіювання показника виживання за цього способу сівби, пояснюється кращою реакцією рослин амаранту до умов середовища.

Тривалість міжфазних періодів від ранніх до більш пізніх строків сівби скорочується. При сівбі 15 квітня період сходи-цвітіння становив 70 днів, а 15 травня - 67 днів. Тривалість вегетаційного періоду відповідно складала 100 та 94 дні. Висота рослин амаранту також залежала від строків сівби. Так, у фазі цвітіння при сівбі 15 квітня вона становила 69 см, 30 квітня - 88 та 15 травня - 93 см.

На широкорядних посівах тривалість вегетаційного періоду дещо збільшувалась (до 5 днів) і становила 94-102 дні. Висота стеблестою у фазі молочно-воскової стиглості зерна становила 81-133 см, що на 17,7-20,9% більше, ніж на посівах звичайним рядовим способом. Збільшення норми висіву, незалежно від способу сівби, скорочувало вегетаційний період на 2_7 днів.

Тривалість вегетаційного періоду на удобрених посівах складала 94-101 день в умовах природного зволоження та 98-109 днів при зрошенні. Найбільшої висоти - 146 см рослини досягали у фазі молочно-воскової стиглості на фоні зрошення та розрахункової норми добрив. Максимальний середньодобовий приріст рослин у висоту відбувався в період бутонізації-цвітіння - 2,1-2,5 см за умов внесення азотних добрив.

При сівбі 15 травня рослинами амаранту було сформовано на 8,1-16,7% більше зеленої маси та на 2,1-9,6% сухої речовини порівняно з більш ранніми строками. Найбільше накопичення вегетативної маси - 3,3 кг/м2 було зафіксовано у фазі цвітіння, а сухої речовини - 680 г/м2 у період молочно-воскової стиглості зерна. Накопичення надземної біомаси протягом вегетації рослин відбувалось нерівномірно. Якщо в початковий період (сходи-бутонізація) посіви сформували 22,4-28,4% сухої речовини від загальної кількості, то в наступному (бутонізація - цвітіння) - 63,4-66,2%, а наприкінці вегетації - лише 8,1-11,4%.

Найбільшу кількість сухої речовини - 908 г/м2 накопичили посіви широкорядним способом з нормою висіву 2,25 млн. шт./га у фазі молочно-воскової стиглості зерна.

У фазі цвітіння рослин амаранту збір сухої речовини при зрошенні та внесенні азотних добрив збільшувався на 9,5-20,4% порівняно з варіантом без добрив. Найбільшим накопиченням сухої речовини (836 г/м2) у цей період відрізнялися посіви з проведенням вегетаційних поливів та внесенням розрахункової норми добрив.

Облистяність рослин амаранту за фазами розвитку залежала від строків сівби. Найвище значення цього показника - 42,9% виявилося у фазі бутонізації при сівбі 15 травня. У подальшому протягом вегетації облистяність зменшувалась за рахунок розвитку стебла та волоті. Найбільшу площу листкового апарату - 32,2 тис. м2/га мали рослини у фазі цвітіння також при сівбі 15 травня (табл. 2).

Таблиця 2

Облистяність та площа листкової поверхні рослин амаранту

За різного строку сівби (середнє за 2003-2005 рр.)

Строк

Сівби

Облистяність, %

Площа листкової поверхні, тис. м2/га

Бутонізація

Цвітіння

МВС

Бутонізація

Цвітіння

МВС

15 квітня

29,3

22,9

16,4

12,3

19,0

8,2

30 квітня

38,5

29,4

20,7

17,0

25,6

10,4

15 травня

42,9

34,0

26,2

22,0

32,2

14,0

Широкорядні посіви протягом вегетації мали на 5,2-18,9% більшу площу листя, ніж звичайні рядові. На цих посівах вона зростала до норми висіву 2,25 млн. шт./га і в фазі цвітіння становила 53,0 тис. м2/га, при цьому чиста продуктивність фотосинтезу була на рівні 6,0 г/м2 за добу.

При звичайному рядовому способі збільшення листкової поверхні спостерігали до норми висіву 3,00 млн. шт./га, де вона становила 47,8 тис. м2/га, а чиста продуктивність фотосинтезу - 6,5 г/м2 за добу. Дисперсійний аналіз показав, що на формування асиміляційного апарату в фазі цвітіння значно впливала норма висіву насіння - 53,8%, на долю способу сівби припадало 21,7% (рис. 1).

За обох способів сівби при збільшенні норми висіву встановлена тенденція до зростання фотосинтетичного потенціалу рослин. На рядових посівах максимального значення - 827 тис. м2/га х днів цей показник набував у фазі цвітіння за норми висіву насіння 3,00 млн. шт./га, а на широкорядних - 1055 тис. м2/га х днів у фазі молочно-воскової стиглості при нормі 2,25 млн. шт./га.

дольова участь впливу досліджуваних факторів на формування площі листкової поверхні амаранту

Рис. 1. Дольова участь впливу досліджуваних факторів на формування площі листкової поверхні амаранту

Примітка: А - спосіб сівби; В - норма висіву; С - погодні умови року;

D - сумарна дольова участь взаємодій.

Зрошення та азотні добрива сприяли зростанню частки листя в структурі зеленої маси. Застосування розрахункової норми добрив, порівняно з контролем, збільшувало облистяність на 17,3% за умов природного зволоження, та на 23,2% при проведенні вегетаційних поливів. Найбільшу площу листкового апарату - 80,4 тис м2/га, рослини амаранту формували у фазі цвітіння при зрошенні та внесенні розрахункової норми добрив. Однак максимальний розвиток листкового апарату призводив до зниження чистої продуктивності фотосинтезу (ЧПФ), яка у фазі цвітіння становила 3,7 г/м2 за добу (табл. 3).

Таблиця 3

Збір сухої речовини та фотосинтетична діяльність посівів амаранту за різних умов зволоження та мінерального живлення (середнє за 2003-2005 рр)

Умови зволоження, (А)

Мінеральне живлення, (В)

Збір сухої речовини, г/м2

Площа листкової поверхні, тис. м2/га

ФП,

Тис. м2/га х днів

ЧПФ,

Г/м2 за добу

Без зрошення

Без добрив

662

33,0

707

7,9

N30Р60К30

711

52,1

1031

5,8

N60Р60К30

733

59,1

1212

5,0

N90Р60К30

760

62,6

1355

4,6

Розрахункова

744

59,9

1267

4,8

Зрошення

Без добрив

694

39,7

833

7,0

N30Р60К30

761

67,7

1420

4,4

N60Р60К30

801

73,5

1597

4,1

N90Р60К30

828

77,1

1762

3,8

Розрахункова

836

80,4

1862

3,7

НІР05, коливання по роках досліджень:

Оцінка істотності часткових відмінностей

А

46-72

2,0-4,0

В

18-33

3,8-4,2

Польовими спостереженнями встановлено, що в період сходи-бутонізація внесення азотних добрив підвищує фотосинтетичний потенціал (ФП) посіву на 35,3% без поливу та 83,4% на зрошуваних посівах. Найбільший фотосинтетичний потенціал виявлено у фазі

Цвітіння при зрошенні, який на посівах без добрив становив 833 тис. м2/га х днів, а при внесенні розрахункової норми добрив підвищувався до 1862, що на 595 тис. м2/га х днів більше, ніж на посівах з природним зволоженням.

Сумарне водоспоживання амаранту на посівах без зрошення, в середньому за роки досліджень, складало 2977 м3/га, при цьому питома вага опадів становила 73,0%. При зрошенні сумарне водоспоживання амаранту збільшувалося на 24,2% і становило 3697 м3/га, питома вага зрошувальної норми складала 24,3%, запасів грунтової вологи 16,9%, опадів 58,8%. Застосування вегетаційних поливів та мінеральних добрив призводило до зниження коефіцієнта водоспоживання амаранту, який при зрошенні та внесенні N90Р60К30 становив 1480 проти 1690 м3/т зерна на посівах без зрошення.

Дослідженнями встановлено, що внесення мінеральних добрив позитивно впливає на розвиток кореневої системи амаранту. Так у шарі грунту 0-50 см було накопичено 32,8 ц/га сухої речовини коренів в умовах природного зволоження та 44,1 ц/га при зрошенні, що на 10,7 та 18,2 ц/га більше, ніж на контрольному варіанті.

Визначення розподілу кореневої системи у різних шарах грунту показало, що на посівах без зрошення їх кількість у шарі 0-30 см становить 90,9% без добрив і 96,6% при внесенні N90P60K30 від загальної їх маси в шарі 0-50 см. Проведення вегетаційних поливів на цих посівах сприяло накопиченню сухої речовини коренів, а їх кількість збільшувалась відповідно до 94,9% та 98,6%.

Похожие статьи




РІСТ І РОЗВИТОК РОСЛИН АМАРАНТУ ЗАЛЕЖНО ВІД ЕЛЕМЕНТІВ ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОЩУВАННЯ - Оптимізація елементів технології вирощування амаранту зернового напрямку в умовах південного Степу України

Предыдущая | Следующая