Порівняльний аналіз соціал-демократії та лібералізму - Політична ідеологія

Соціал-демократична та ліберальна політичні ідеології відіграли значну роль у формуванні як сучасної суспільно-політичної системи, так і ідейно-політичної ситуації в сучасному світі. Відомі дослідники та політичні діячі, які не належать до самої соціал-демократії та лібералізму, не без підстав називали XX століття соціал-демократичним століттям.

Соціал-демократія - ідеологічна й політична течія, яка виступає за здійснення ідей соціалізму в усіх сферах суспільного життя; важлива складова політики лівих сил сучасності, передусім Західної Європи.[8]

Лібералізм - (лат. libezalis - вільний) - політична та ідеологічна течія, що об'єднує прихильників парламентського ладу, вільного підприємництва та демократичних свобод і обмежує сфери діяльності держави.[8]

За період свого історичного розвитку соціал-демократична та ліберальна політичні ідеології зазнали багатьох змін. Ці політичні ідеології починали формуватись маючи на меті різні цілі та завдання, але межі між даними ідеологіями поступово стираються і в наш час соціал-демократія займає проміжне положення між соціалізмом та лібералізмом. Видатний вчений та ідеолог соціал-демократії Бернштейн поєднав цінності соціал-демократії та лібералізму. Отже ці дві ідеології мають низку спільних ідей, поглядів та цінностей. Основними спільними цінностями для цих ідеологій є[6]:

    1) свобода та самовизначення кожної окремої особистості; 2) рівні права на самовизначення та індивідуальні інтереси; 3) справедливість та рівна для всіх свобода; 4) плюралізм в усіх сферах суспільного життя.

Основними спільними принципами та ідеями, на яких грунтуються соціал-демократія та лібералізм є[2]:

    1) неолібералізм та соціал-демократія виступають за правову державу, що має регулювати ринок в інтересах людей; 2) ідея правової держави, тобто панують в державі не окремі особистості, а закони; 3) всі члени суспільства перед законом рівні; 4) громадяни мають право вибору між різними політичними альтернативами; 5) принцип гарантії недоторканості прав особистості; 6) можливість зміни уряду цілком мирним шляхом; 7) гарантії прав меншості в суспільстві; 8) принцип високих соціальних стандартів, що передбачає покращення умов праці та надання можливості працювати, доступ всіх верств населення до якісної освіти та духовних цінностей, боротьба з екологічними проблемами; 9) наявність вільних, чесних, змагальних виборів 10) співробітництво всіх держав у боротьбі за мир 11) ідея парламентського устрою

Але, не зважаючи на значну подібність, соціал-демократія та лібералізм мають ряд відмінностей, що характеризують їх як окремі не залежні одна від одної політичні ідеології:

    1) соціал-демократи на відміну від лібералів виступають проти ринкового суспільства, ринок має стосуватись лише економічної сфери в державі; 2) ліберали виступають за принцип мінімального втручання держави в економіку, в той час соціал-демократи проводять політику державного регулювання ринку в інтересах людей.

Можна навести яскравий приклад того, які відмінні точки зору мають ліберали та соціал-демократи при вирішенні певних економічних питань під час кризи[3]: політичний ідеологія наука

Таблиця 2.1

Ліберали

Соціал-демократи

Інфляція

Неодмінні умови успіху: незалежний Нацбанк з єдиною метою забезпечення стабільності національної валюти.

Нацбанк знаходиться в прямому підпорядкуванні виконавчої або законодавчої влади. Нацбанк відповідає за стан національної економіки в цілому.

Рівність Мінфіну та економічних суб'єктів у плані доступу до ресурсів та фінансування своєї діяльності.

Мінфін має пріоритетний доступ до ресурсів на умовах, недоступних економічним суб'єктам.

Жорсткі монетарні обмеження і строгий контроль за розміром грошової маси. Правила гри визначають мізки, технології, сучасний менеджмент і маркетинг.

Невелика інфляція (до 30%) вважається благом, тому що нібито підвищує конкурентоспроможність вітчизняних виробників. Існує поділ економічних суб'єктів на соціально значущі, стратегічні, найменш корисні та імпортери. Приймається законодавство, що визначає статус кожного з них в плані доступу до фінансових ринків та інструментів.

Внутрішній та зовнішній борг країни

Проведення жорсткої монетарної політики в комплексі з лібералізацією та інституційними перетвореннями.

Монополізація ринку фінансових послуг, випуск коротко і довгострокових облігацій державної позики.

Законодавче прийняття графіка збалансування бюджету, закону, що забороняє перевитрата коштів державою.

Бажане обслуговування зовнішнього, а не внутрішнього боргу, хоча на певному етапі відбувається заморожування виплат відсотків і ведуться переговори щодо його списанню. Вся важкість боргу перекладається на плечі майбутніх поколінь.

Проводиться кардинальна податкова реформа, що припускає введення податку з продажів як основного елементу нової системи замість прямих і непрямих прогресивних податків.

Підвищуються податки, особливо на відносно багатих громадян і юридичних осіб.

Отже, дослідивши спільні і відмінні риси соціал-демократичної та ліберальної політичних ідеологій, можна зробити висновок, що головною відмінністю серед їх ідей є роль та форми державного регулювання усіх сфер суспільного життя. Спільними для цих двох ідеологій є загальнолюдські та гуманістичні цінності, головною серед яких є недоторканість індивіда та його право на самореалізацію. Соціал-демократія грає важливу роль в житті розвинених капіталістичних країн. При цьому відмінності між соціал-демократичними партіями і партіями ліберальної ідейно-політичної орієнтації помітно стираються. Серед соціальних теорій соціал-демократія займає проміжне положення між соціалізмом, лібералізмом і консерватизмом, все більш тяжіючи до двох останнім.

Похожие статьи




Порівняльний аналіз соціал-демократії та лібералізму - Політична ідеологія

Предыдущая | Следующая