Свідомість має і політичний процес - Політична ідеологія як форма суспільної свідомості
Динаміка політичних процесів у ХХ ст. супроводжувалась все більшим залученням широких мас у політику. Однак сучасні умови ставлять нові питання, які вимагають іншого підходу до вивчення та аналізу феномену мас. Справа в тому, що на сьогодні проблема не просто у кількісному зростанні ролі мас, а в значних якісних змінах мас як суб'єкта політичних процесів. Як зауважив Ортега-і-Гассет: "те, що раніше сприймалось як кількість, тепер постає перед нами як якість; вона стає загальною соціальною ознакою людини без індивідуальності, яка нічим не відрізняється від інших".
Каталізаторами, які посилили ці процеси, стали специфічні форми масової культури, стандарти духовного життя, які пов'язані з виникненням і функціонуванням у суспільстві різних видів масової інформації. Зокрема особлива роль відводиться телебаченню. Згадаймо хоча б роботи Г. Маркузе3, який підкреслює, що масове споживання телевізійної, а не письмової інформації призводить до нового типу масової свідомості. Виникає імпульсивно реагуюча психіка, яка породжує хаотичну поведінку. За Г. Маркузе, саме така поведінка притаманна учасникам масових безпорядків, "нерегулярної" політичної поведінки.
Загальні висновки більшості дослідників масових процесів сучасного суспільства включають в якості найбільш значимих наступні зміни, які відбулися у масовій свідомості.
По-перше, масове промислове виробництво на основі досягнень науково-технічної революції породило особливий динамізм життя, який знайшов вираз в стрімкому рості потреб людей. В попередній історії важко знайти ситуацію, коли потреби і вимоги кожного нового покоління настільки різко відрізнялись би від попереднього. Це проявляється як в матеріальній, так і в духовній, і в політичній сферах.
По-друге, зросли не тільки потреби, але й можливості їх задоволення. Сучасний світ не тільки має значні багатства, породжуючи все нові потреби, але й одночасно, життя ніби вселяє людям впевненість в тому, що завтра світ буде ще багатшим, а задоволення потреб - все реальнішим. Те, що раніше рахувалось би особливою милістю долі і викликало подяку, тепер розглядається як законне благо, за котре не дякують, а вимагають (Ортега-і-Гассет).
По-третє, виросла масова готовність до активних дій. Підкреслимо провокуючий вплив засобів масової комунікації, реклами, політичної агітації і пропаганди, які ставлять за мету прямо стимулювати безпосередньо поведінкову активність людей. Впливаючи на масу, ці засоби не просто пробуджують ті чи інші потреби і демонструють способи їх досягнення. Вони намагаються викликати безпосередню масову реакцію у вигляді конкретних дій і акцій.
І нарешті, по-четверте, в якості наслідку трьох вищеназваних змін мас виникає головне: визначальними у їх поведінці все більше стають не стійкі, усвідомлені позиції, а швидкозмінні настрої, які випливають із змін умов виробництва і життя, характеру потреб і можливостей їх задоволення, а також зростаючого динамізму життя.
Дані вияви масових настроїв супроводжувались чисельними труднощами для політичних систем. По суті, останні десятиліття можна визначити як період тривалого конфлікту між стабільними політичними інститутами і динамічними масовими політичними процесами. Перші намагаються зберегти себе, стримуючи політичну систему від надто сильних потрясінь, другі - навпаки, прагнуть саме до цього.
Неможна сказати, щоби це було характерно для якихось певних політичних систем. Мова йде про загальну тенденцію. Просто у одних випадках інститути влади зустрілись з нею вперше, а в інших випадках більш досвідчені політичні системи володіють достатніми знаннями про подібні феномени і, головне, способами швидкого реагування на них. Останні зробили уроки з "Повстання мас" 1) маси виконують зараз ті ж самі суспільні функції, які раніше були представлені виключно вибраною меншістю, 2) і в той же час маси перестали бути слухняними перед цією меншістю: вони не підпорядковуються їй, не йдуть за нею, не поважають її, а навпаки, відсторонюються і навіть витісняють її".
Факти останнього часу однозначно показують: у минуле відходять ті часи, коли правлячі кола могли приймати важливі політичні рішення без врахування і підтримки масових настроїв.
Масову політичну поведінку регулюють механізми двоякого роду. З одного боку, це об'єктивні фактори, що визначають характер, причини, рамки і направленість політичних дій. Вони задані соціально-економічними умовами і політичними інститутами.
З другого боку, існують внутрішні, суб'єктивні психологічні механізми політичної поведінки. Поведінка людей відносно політичної системи, як і будь яка інша поведінка, детермінована думками, почуттями, настроями - психікою. Дії маси як суб'єкта політичної поведінки підпорядковуються закономірностям масової психології, одним із важливих складових якої є масові настрої. Саме вони виступають в якості одного із суттєвих механізмів, що визначають політичну поведінку масового суб'єкта.
З масовими настроями зв'язані, в тій чи іншій мірі, практично всі елементи політичної системи. Держава - оскільки вона повинна рахуватися з такими настроями і включати в себе певні інститути для їхнього управління. Партії - оскільки вони формуються на основі і для виразу тих чи інших достатньо масових політичних інтересів, настроїв. Суспільні організації (профспілки) - практично з тих самих причин.
Політико-психологічна концепція має зміст тоді, коли теоретичні роздуми, що лежать в її основі, дозволяють здійснити практичні підходи щодо вирішення проблеми; коли дослідження направлене не тільки щодо минулого або теперішнього, але й до майбутнього, до прогнозу особливостей розвитку тих настроїв, які можуть вирости із існуючих передумов.
Природно, не вірно чекати абсолютно точного, детального опису майбутніх настроїв мас. Ні один теоретичний прогноз, навіть самий скрупульозний, не може врахувати всієї множини факторів, які впливають на психіку мас. Важливіше інше: розуміння механізмів виникнення можливих в майбутньому ситуацій і настроїв. Таке розуміння повинно випливати з аналізу тих тенденцій і передумов, які спостерігаються вже зараз. Якщо виходити з того, що той або інший розвиток певних настроїв є (або повинен бути) одним із існуючих моментів, що враховуються при прийнятті політичних рішень, то вказаний аналіз просто необхідний.
При оцінці і прогнозуванні характеру можливої поведінки маси необхідно приймати до уваги наявність двох основних її типів: публіки, що формується на основі інтелектуальної взаємодії та натовпу, що виникає на основі фізичної взаємодії.
У публіки відсутня яка-небудь спеціальна організація, вона різнорідна, складається з представників різних соціальних груп, і виступає як досить випадкове утворення. Та формування відбувається досить часто на більш-менш стійкій, раціональній основі і цією основою може бути або спільна інформація, або спільні уподобання та інтереси, які в свою чергу, формують раціональну поведінку.
Натовп має свої характерні, яскраво виражені риси, а саме: скупчення на обмеженому просторі; відносна тривалість перебування на одному місці; відсутність здатності контролю над взаємодіями. Натовп немає стійких факторів спільності, що практично блокує можливість відповідати на логічну аргументацію, а навпаки відкриває можливість швидкої відповіді на імпульсивні, емоційні впливи. Тому Лебон підкреслював, що "натовпом неможна керувати за допомогою правил, що основані на чисто теоретичній справедливості, а потрібно відшукувати те, що може справити на нього враження і захопити його"5. Індивід у натовпі суттєво відрізняється від ізольованого індивіда, позаяк натовп дає йому відчуття сили, а анонімність перебування у ньому позбавляє почуття відповідальності. Це в свою чергу веде до зниження рівня інтелекту особи, яка перебуває у натовпі, а також зменшує, причому іноді досить суттєво, здатність до критичної оцінки реальності.
Механізм формування психології натовпу був розкритий психологом і психіатром В. І. Бехтєрєвим. Він підкреслював, що у натовпі обмежуються довільні рухи, що викликає концентрацію уваги на словах оратора. Та оскільки будь-яка концентрація уваги має певні межі, то поступово настає втома уваги, а потім йде період, коли відкривається широке поле для навіювання. Саме навіювання є тією основною причиною яка обумовлює появу у індивідів, які знаходяться в натовпі тих характерних, специфічних рис, якими вони не володіють перебуваючи в ізольованому стані. Під впливом навіювання менш критично сприймаються слова оратора і спокійний спочатку натовп стає натовпом збудженим. У збудженому натовпі підсилюється загальне взаємонавіювання, і тут вже не до логіки і виваженої аргументації.
Знання цього простого механізму пояснює використання багатьох відомих і широко розповсюджених атрибутів політичного спілкування в масових аудиторіях: міміки, жестів, шумів, якими активно послуговуються їх учасники. Ці прийоми ламають ту тонку межу, що відокремлює публіку від натовпу, збільшує частку фізичної взаємодії на шкоду інтелектуальному контакту.
Увага дослідників від Г. Лебона і Г. Тарда до сучасних авторів фіксувались на найбільш яскравих, максимально емоційних виявах вже сформованого натовпу. Але недостатньо аналізувався той фактор, на основі якого цей натовп формувався. Таким фактором, на нашу думку, є спільні настрої людей. Саме настрої ніби притягують людей один до одного, групують їх в особливу спільність. Розповсюджуючись, настрої досить скоро досягають значної інтенсивності, переростають в емоції, розчиняються в них і стають ніби не помітними на фоні останніх. Але як тільки емоції спадають, знову помітними стають настрої.
В практичному відношенні потрібно враховувати найбільш важливі моменти, а саме: можливість переростання настроїв у політичні дії; характер цих дій, їх зміст і направленість; їх масштаби та можливі політичні наслідки.
Дослідження історичної і сучасної феноменології дозволяє зробити висновок, що масові політичні настрої є важливим фактором політичної динаміки. Будучи основою масових політичних процесів, настрої з найбільшою силою проявляються у періоди політичних зрушень, послаблення впливу стабілізуючих політичну систему політичних інститутів. Маси, які сформовані на основі тих чи інших настроїв, часто є не просто потенційною загрозою для політичної системи, а реальним фактором, що викликає модифікацію системи в тому чи іншому напрямі. І тут доречно згадати вислів німецького політолога П. Бараха: "Маси, а не еліти стають потенційною загрозою для системи, і еліти, а не маси є її захисниками".
Україні, політична система якої перебуває у процесі трансформації і на даний час є далекою від стабільної, вартувало би врахувати як теоретичний доробок з питань масової політичної свідомості та поведінки, так і конкретні приклади впливу масових рухів на модифікаційні та трансформаційні процеси.
Похожие статьи
-
Сутність і структура політичної свідомості - Політична ідеологія як форма суспільної свідомості
Сутність політичної свідомості полягає в тім, що це є результат і одночасно процес відображення й освоєння політичної реальності з урахуванням інтересів...
-
Політична ідеологія - Політична ідеологія як форма суспільної свідомості
В самому загальному вигляді свідомість значить вищий рівень духовної активності людини як соціального суб'єкта. Різноманітні філософські напрямки...
-
Свідомість людини не тільки відображає світ, політичні реалії, але й творить їх, змінює їх своїми діями. Безперервність процесу суспільно-історичної...
-
Масова політична свідомість в кожному суспільстві неоднакова - може бути авторитарною й демократичною. Авторитарна політична Свідомість орієнтується на...
-
Використана література - Політична ідеологія як форма суспільної свідомості
1. Хосе Ортега-и-Гассет. Восстание масс. // Д. Я. Райгородский. Психология масс. Хрестоматия. Самара. 1998. С. 197. 2. Моль А. Социодинамика культуры....
-
В самому загальному вигляді свідомість значить вищий рівень духовної активності людини як соціального суб'єкта. Різноманітні філософські напрямки...
-
Соціальні функції політичної свідомості - Політична свідомість
Політична свідомість як специфічне суспільне явище та елемент політичної системи соціально неоднорідного суспільства має ряд функцій: пізнавальну,...
-
Сутність політичної свідомості - Політична свідомість
Політичний свідомість суспільство Політична свідомість - це сукупністъ уявлень і почуттів, поглядів і емоцій, оцінок і установок, які виражають ставлення...
-
Політична культура - Політична культура і політична свідомість
Поняття політичної культури зараз стійко увійшло в склад ключових категорій політичної науки. Це зумовлене тим, що політичний процес при всіх притаманних...
-
Позитивна чи негативна оцінка ролі партій у житті сучасного суспільства визначається переважно ставленням особи, соціальної верстви, класу, нації до тієї...
-
Американський політолог Ф. Гросс характеризує політичну ідеологію як вид ідеології, має свою структуру, цілі й специфічну спрямованість. Він виділяє у...
-
Політична ідеологія - Політична свідомість: поняття, структура, типи і функції. Політична ідеологія
Політична ідеологія -- складне і суперечливе духовне утворення. Вона покликана розкрити специфіку двох видів розвитку -- політичного та ідеологічного --...
-
Структура політичної свідомості - Політична свідомість
Аналіз структури політичної свідомості дає змогу виділити її складові і згясувати механізм формування їх. Дослідники звертають увагу на складність...
-
Сущность государства. Государство - основной институт политической системы общества, организующий, направляющий и контролирующий совместную деятельность...
-
Політична свідомість як елемент політичної культури - Політична культура
Свідомість - це вища, властива лише свідомості людині, форма відображення об'єктивної дійсності. Таке відображення відбувається у формі поглядів, ідей,...
-
Происхождение, сущность и формы государства по Бакунину - Политическая доктрина М. А. Бакунина
"Государство, - писал Бакунин, - вовсе не однозначно с обществом, оно есть лишь историческая форма". Общество им определялось как "естественный вид...
-
Политическое сознание как форма общественного сознания. С общепринятой точки зрения, сознание - высшая форма отражения действий. Главная функция сознания...
-
Сутність політичної культури. Політична культура суб'ектів політики - Політична свідомість
Політична культура виступає структурним елементом політичної системи. Вона розкриває взаємовідносини суб'єктів політики, ступінь їхньої свідомості,...
-
Сущность, объект и субъект власти - Политическая власть, ее сущность и формы
В современной политической науке исходным является понимание незаменимости власти в развитии и функционировании общества. Общество поэтому и является...
-
Теоретическое задание - Идеология как форма политического сознания
Идеология как форма политического сознания. Определение, место и роль идеологии в системе политических отношений. Современные политические идеологии и их...
-
Древняя и средневековая демократии - Формы демократии
Демократические формы организации уходят корнями в глубокое, еще до-государственное прошлое -- в родовой строй. Они возникают вместе с появлением самого...
-
Формы и каналы сотрудничества Набирающий обороты процесс глобализации, характеризующийся упрощением и ускорением обмена информации, привел к постоянному...
-
Исследовать демократию как форму государственного режима. - Формы демократии
Демократия государственный режим организация 1. Понятие, признаки и виды демократии Государство и право познаются не только "через самих себя" - через их...
-
Формы либерализма - Политический либерализм в современной России: истоки и проявление
В настоящее время либерализм значительно расширил область классической трактовки и отличается рядом особенностей. При этом некоторые положения его теории...
-
Основные формы государственно-территориального устройства - унитарное государство, федерация и конфедерация. Форма государственного устройства...
-
Форма политического режима в России, и ее развитие на современном этапе - Виды политических режимов
Одной из стран, находящихся на пути перехода от одного политического режима (тоталитарного) к другому (демократическому), является Россия. Наша страна...
-
Політична соціалізація як політико-культурний процес - Політична культура: поняття та структура
У політично організованих суспільствах людина завжди вільно чи невільно залучена до системи політичних стосунків, є носієм політичної культури....
-
Заключение - Сущность и формы либерализма. Русский либерализм
Либерализм отличается рядом особенностей в рамках разных национальных традиций. Отдельные аспекты его теории (экономические, политические, этические)...
-
Сущность неолиберализма (либерал - реформизма) - Сущность и формы либерализма. Русский либерализм
В последней трети XIX века начал складываться новый тип либерализма, часто обозначаемый в литературе разными терминами: ''неолиберализм'', ''социальный...
-
Етнополітика в Українській державі. - Політична культура і політична свідомість
У формуванні етнополітики важливу роль відіграє національна самосвідомість. Її характеризує сукупність поглядів, оцінок, ставлення і відносин, що...
-
Политический режим - Форма государства и ее составляющие
Режим политический правление демократический Сочетание "политический режим" впервые появилось еще в литературе 19 века, а лишь в широкий научный оборот...
-
Політична свідомість : рівні, структура, типи В самому загальному вигляді свідомість значить вищий рівень духовної активності людини як соціального...
-
Сущность государства - Многообразие форм политического устройства (по Аристотелю)
Государство -- это "некий вид общения". Государство -- только одна, высшая форма общения между людьми. В пределах государства существует целая система...
-
Политическое участие: сущность, формы, типы, уровни, факторы - Основы политологии
В политологии термин "политическое участие" используется для обозначения форм политического поведения граждан. Политическое участие рассматривается как...
-
Формы гос. Устройства - Основы политологии
Под формой гос. устройства понимается структура государс-ности. То есть именно в категории "форма государственного устройства" находит выражение...
-
Правовое государство., Признаки правового государства. - Формы государственного правления
Сущность правового государства заключается в первенстве права над властью, в ограничении действия власти стоящим над ней законом, безусловное подчинение...
-
Введение - Формы и виды политических режимов
Политический режим -- одна из форм политической системы общества с характерными для нее целями, средствами и методами реализации Политической власти ....
-
Россия между авторитаризмом и демократией - Сущность и формы авторитаризма
Проблемы организации и функционирования власти в условиях перехода от тоталитарного к демократическому обществу в России привлекают внимание многих...
-
Идеологическое пространство плюралистично. - Идеология как форма политического сознания
В обществе одновременно существуют самые разнообразные идеологические теории, которые, в дальнейшем функционируя, могут взаимодополнять друг друга,...
-
Роль геополитики в развитии государств. Понятие и формы демократии
Вопрос 1 С древнейших времен и по настоящее время формировались различные точки зрения о том, Каким образом геополитические факторы оказывают влияние на...
Свідомість має і політичний процес - Політична ідеологія як форма суспільної свідомості