Мирне розв'язання конфлікту, в основі якого:, Примирення на основі примусу завдяки: - Політичні конфлікти в Україні

    - досягнення компромісу завдяки збереженню вихідних позицій; - угода, що грунтується на взаємних поступках; - виснаження ресурсів однієї або декількох сторін, що унеможливлює продовження конфлікту; - здобуття в процесі протиборства взаємоповаги сторін, порозуміння, врахування прав та інтересів суперника.
Примирення на основі примусу завдяки:
    - перевазі сил і ресурсів з одного боку та їхнього дефіциту з іншого; - ізоляції однієї зі сторін, пониженню її статусу, а також іншому стану, що свідчить про послаблення позицій, поразку; - знищенню противника, внаслідок чого мир встановлюється за відсутністю ворога.

Найпоширенішим методом досягнення примирення сторін є переговори. Найефективнішим результатом переговорів є угода на основі компромісу.

Конфлікти, що зачіпають державу як основу політичної системи, характеризуються як політичні кризи. Політична криза - це стан політичної системи суспільства, коли поглиблюються й загострюються наявні конфлікти, різко посилюється політична напруженість. Вона характеризується як перерва у функціонуванні певної системи. Політичні кризи поділяються на зовнішньополітичні та внутрішньополітичні.

Внутрішньополітичні:

    - урядова криза - нездатність уряду вирішувати поставлені перед ним завдання з управління, невиконання його розпоряджень місцевими виконавчими органами; - парламентська криза - розбіжність рішень законодавчої влади з думкою більшості громадян країни або зміна співвідношення сил в парламенті, припинення його роботи як інституції; - конституційна криза - фактичне припинення дії Основного Закону країни; - соціально-політична (загальнонаціональна) криза - включає всі три названі, зачіпає основи суспільного устрою й упритул підводить до зміни влади.

Політичні конфлікти та кризи взаємопов'язані явища: конфлікт може бути початком кризи і криза може бути підставою конфлікту. Конфлікт за часом і тривалістю може включати декілька криз, і сукупність конфліктів може становити зміст кризи. Політичні кризи й конфлікти дезорганізують, дестабілізують обстановку, але водночас, у разі їхнього позитивного вирішення, є початком нового етапу розвитку.

Способи врегулювання політичних конфліктів залежать від їхнього виду. Регулювання горизонтального конфлікту зумовлено законодавчо закріпленими правилами політичної боротьби. Воно також залежить і від мистецтва політичних лідерів використовувати групи підтримки, знаходити прибічників і компроміси. Якщо під час дискусій, дебатів, переговорів, роботи погоджувальних комісій не вдається знайти компроміс і конфлікт прямує у глухий кут, то в демократичній політичній системі існують такі варіанти його розв'язання:

    - звернення до Конституційного Суду; - відставка уряду; - розпуск парламенту та призначення дострокових парламентських виборів; - організація і проведення референдуму зі спірних питаннях та ін.

Складнішими для врегулювання є вертикальні статусно-ролеві конфлікти, що виникають між центром і регіонами. Регіони можуть претендувати не лише на підвищення свого соціально-економічного й політичного статусу, а й прагнути до цілковитої політичної незалежності. Такі конфлікти можуть призвести до широкомасштабних бойових дій і численних людських жертв, що, приміром, засвідчила війна в Чечні.

Найскладнішими для врегулювання й вирішення є вертикальні режимні політичні конфлікти. Суб'єктами в них виступають, з одного боку, державні інститути й організації, котрі виражають інтереси панівних верств населення та правлячої еліти, з іншої - опозиційні організації, котрі представляють підвладні маси. Метою такого конфлікту є зміна (збереження) існуючої політичної системи. Саме ці конфлікти в разі невдалого розв'язання мають найбільші негативні наслідки, здатні спричинити громадянську війну. Окрім цього, складність у вирішенні режимних політичних конфліктів полягає в тому, що опозиційна сторона може ігнорувати існуючі правила політичної боротьби, вимагати їхньої зміни, діяти незаконними методами, підштовхувати широкі верстви населення до масових виступів і непокори владі.

Якщо в результаті вжитих заходів урегулювати або локалізувати конфлікт не вдається і його подальший розвиток загрожує суспільству, владні структури повинні бути готовими застосувати силу або зупинити розвиток конфлікту загрозою застосування сили.

Похожие статьи




Мирне розв'язання конфлікту, в основі якого:, Примирення на основі примусу завдяки: - Політичні конфлікти в Україні

Предыдущая | Следующая