Феномен політичного лідерства і його типологія - Політичне лідерство. Політична еліта і лідерство в Україні
Політичний лідер -- це особа, яка займає перші позиції у політичних структурах: державній владі, органах місцевого самоврядування і політичних партіях, групах тиску тощо.
Феномен політичного лідерства привертав увагу кращих представників світової політичної думки. Античні історики і філософи вбачали його у героях -- монархах і полководцях. Н. Макіавеллі розглядав політичного лідера як володаря, здатного використати всі доступні засоби для збереження влади, наведення порядку. Т. Карлейль і Р. Емерсон вважали лідера творцем історії, наділеним особливим талантом. Ідею політичного лідера як надлюдини сформулював Ф. Ніцше. На його думку, політичний лідер -- це завжди сильна особистість, наділена всіма можливими достоїнствами, яка здатна нав'язати свою волю масам.
Г. Тард розглядав феномен лідерства, виходячи з теорії наслідування. За Г. Тардом, люди схильні діяти, наслідуючи поведінку яскравої особистості, якою є лідер. У такому розумінні лідер виступає рушійною силою соціалізації особи. Марксисти розглядають політичне лідерство в контексті історичної необхідності і класових інтересів. У такому розумінні лідер обслуговує інтереси класу, що висунув його на політичну арену, не претендуючи на особисті досягнення, а у випадку порушення традиції він може бути усунений тим же класом.
Що стосується типології лідерства, то тут також існують різні підходи. Одним із перших, хто запропонував типологізувати політичне лідерство, був М. Вебер. Виходячи з трьох типів легітимного панування, він виділив три типи лідерства: традиційне, раціонально-легальне і харизматичне.
Авторитет традиційного лідера визначається уявленням про спадкоємність влади. Такий тип лідерства характерний для династичних монархій, в яких особа визнається лідером не завдяки визначним якостям, конституції, а лише через те, що вона є представником правлячої династії.
Раціонально-легальний тип лідерства грунтується на визнанні особи лідером завдяки певній державній посаді, передбаченій конституцією, як, скажімо, президент.
Харизматичне лідерство засноване на вірі в талант лідера, його месіанську роль у політичному процесі. Такий тип лідера передбачає некритичне ставлення мас до нього. Проте у випадку невдач такого лідера маси глибоко розчаровуються в ньому, авторитет лідера різко падає.
Сучасна політична наука намагається типологізувати політичних лідерів за їхніми професійними і соціальними рисами, груповими функціями у контексті політичних ситуацій.
Теорія рис наголошує на тому, що лідер повинен мати сукупність визначних рис. Так, представник цієї теорії Е. Богардус стверджує, що лідер виділяється з оточення людей енергією, розумом і характером. Він також вважає, що до необхідних рис лідера треба віднести почуття гумору, а також здатність привертати до себе увагу. Р. Стогділл доповнює цю теорію, розкриваючи феномен лідерства через такі параметри: риси особистості лідера, відносини між ним і його послідовниками, рівень влади та масштаб завдань, які він виконує. Р. Стогділл виділяє такі стилі керівництва, як авторитарний, переконуючий, демократичний, інтелектуальний, виконавчий.
За стилем політичної діяльності Лассуел виділив такі типи лідерів: адміністраторів, агітаторів і теоретиків. Перші -- це лідери, здатні приймати політичні рішення, готові до компромісів, другі -- харизматичного типу, схильні виступати перед публікою, завойовувати авторитет, треті - схильні розробляти програми, проекти, але не бажають займатися практичною політикою.
Представник функціонального підходу до типології політичних лідерів М. Херман виділив критерії, за якими характеризують політичних лідерів: наявність твердих політичних переконань; індивідуальність політичного стилю; мотиви політичної поведінки; реакція на тиск і стрес, тобто поведінка лідера в дискомфортній ситуації (зокрема збереження витримки і самовладання); обставини, за яких потенціальний лідер став керівником, відповідальним за прийняття політичних рішень; попередній політичний досвід; політичний клімат і ситуація в країні у період становлення політичного лідера. Цей підхід наголошує не тільки на характеристиці якостей політичного лідера, а й на обставинах, за яких відбулося його становлення.
У політології також розглядається феномен лідерства як репрезентатора групи, котра має певний політичний інтерес. Деякі дослідники (Т. Парсонс, Ю. Дженінгс) вважають, що можливості політичного лідера, його успіх жорстко зумовлені інтересами корпорації, до якої він належить. У зв'язку з цим виділяють неформального і формального лідера.
Неформальний лідер має вплив на групу завдяки певним лідерським рисам і може стати формальним лідером. Проте часто формальним лідером стає ординарна особа, без особливих задатків. Становлення особи як політичного лідера залежить від способу формування лідерства: бюрократичного і антрепренерського. Бюрократичний спосіб передбачає формування лідера вузьким колом осіб за певними жорстко заданими критеріями (партійність, відданість системі, вождю), за антрепренерським способом -- лідер формується у публічній конкурентній боротьбі, де вирішальним чинником є імідж самої особи, яка змагається за лідерство. Залежно від політичного режиму виділяють два типи лідерства: авторитарний і демократичний.
Авторитарне лідерство передбачає одноособову політичну владу, монополізм у прийнятті політичних рішень та здійснення всебічного контролю над політичними процесами. Домінуючим принципом здійснення влади для авторитарного лідера є сила або загроза застосування сили. Авторитарне лідерство пройшло ряд етапів, для яких характерним був свій тип лідера: тиран, абсолютний монарх, диктатор у тоталітарному й авторитарному режимах. Авторитарний лідер -- це здебільшого інтроверт, сенсорик, етик, ірраціоналіст.
Тип демократичного лідерства почав формуватися ще в часи античної демократії і функціонує в сучасних демократичних державах. Демократичний лідер формується в умовах конкурентної політичної боротьби, яка передбачає не тільки його високі професійні, інтелектуальні й моральні якості, а й наявність фінансових ресурсів і авторитетної й мобільної команди. Демократичний лідер -- це екстраверт, інтуїтивний логік, раціоналіст.
Лідерів можна типологізувати за їх ставленням до перспектив суспільного розвитку. За цим критерієм можна виділити такі типи лідерства: консерватор намагається зберегти старі цінності, адаптувати їх до нових умов; реформатор - змінити суспільні структури, норми, що віджили, надати суспільному розвиткові динамізму, скерувати його у прогресивне русло; революціонер відкидає повністю існуючі цінності, намагається радикально змінити суспільний лад відповідно до своїх переконань, котрі грунтуються на абстрактних, здебільшого утопічних ідеологічних схемах.
Типологізуючи лідерство, застосовують ще такі поняття, як вождь і керівник. Лідери вождистського типу -- це особи, для яких популізм є основним засобом досягнення мети. Щоб підтримати власну популярність, вони апелюють до найнижчих пристрастей мас (страху, ненависті, ворожнечі), вдаючись при цьому до завищених обіцянок, лексики натовпу, улесливості, "правдоподібної" брехні. Поняття "керівник" використовують, як правило, на позначення державної особи, тобто формального лідера, або (при бюрократичній системі формування лідерства) особи, яка призначена зверху, а також лідера загальнонаціонального масштабу.
Отже, основні риси сучасного лідера, а також чинники, що впливають на процес його становлення, такі: політичний еліта лідерство
Політична освіта;політичний досвід;
Інноваційність (здатність продукувати нові ідеї, концепції, програми);
Політична поінформованість (наявність детальних знань про різні сторони життя людей, проблеми населеного пункту, регіону, країни);
Ораторське мистецтво (вміння донести до різних рівнів аудиторії найскладнішу інформацію, переконати людей у правоті власних принципів);
Політична інтуїція (здатність відчувати історичну ситуацію, своєчасно коригувати власний курс відповідно до вимог часу, дотримання правила: не йти на компроміс раніше відповідного часу, бо можна втратити авторитет, і не йти на компроміс пізніше відповідного часу, бо можна втратити ініціативу);
Комунікативна майстерність (вміння спілкуватися з різними категоріями населення, добираючи такий стиль поведінки, який врахував би їх смаки, настрій, уподобання);
Арбітражні задатки (вміння знаходити оптимальні рішення в конфліктних ситуаціях і погоджувати різні інтереси);
Організаторські здібності (вміння добрати команду, визначити основні стратегічні пріоритети своєї подальшої діяльності).
Вирішальним чинником успіху лідера є добір ним команди. Психологи довели, що найоптимальнішовд командою для управління і міжособистісного спілкування є група, яка налічує сім--дев'ять осіб. У такій команді чітко розподіляються ролі. Голова, або лідер, -- людина з високим авторитетом, яка вміє поставити перед командою стратегічні завдання. Лідер повинен досягти реалізації поставлених цілей не за рахунок влади, а завдяки такій організації роботи, коли всі члени команди бачили б перспективу власного успіху.
Специфічні функції в команді виконують інші її члени -- секретар, генератор ідей, скептик-аналітик, організатор, комунікатор -- здобувач інформації, душа команди і контролер-фінішер.
Функція секретаря -- документальне оформлення результатів діяльності групи у завершений проект, який реально може бути втілений у життя.
Генератор ідей, маючи найвищий інтелектуальний рівень, є постачальником оригінальних, нових підходів, нетрадиційних рішень. Він почуває себе сильним у фундаментальних проблемах, проте може припускатися помилки у деталях через власну неуважність. Такі люди часто неврівноважені у спілкуванні, тому інколи доводиться потурати певним рисам їхнього характеру.
Скептик-аналітик не висуває оригінальних ідей, а спокійно, шляхом аналітичних міркувань виправляє помилки в пропозиціях і аргументах інших членів команди.
Організатор -- орієнтований на практичне виконання поставлених завдань. Він раціонально забезпечує увесь виконавчий процес.
Комунікатор -- здобувач інформації, маючи високий рівень комунікабельності і зв'язки з різними організаціями, постачає команду різноманітною інформацією.
Душа команди, знаючи особисті риси своїх колег, створює сприятливий психологічний клімат у команді, розряджає певну напругу в міжособистісних стосунках.
Контролер-фінішер ретельно стежить за всіма етапами роботи, прискіпливо перевіряючи кожну деталь у прийнятті та виконанні рішень. Він має сильний характер і загострене відчуття часового ритму.
Сучасний політичний лідер не може успішно діяти, не використовуючи політичного маркетингу, під яким розуміють сукупність теорій і методів для виявлення іміджу лідера, засобів впливу на поведінку електорату. Політичний маркетинг дає змогу лідерові: визначати відповідність своїх ідей ринкові; розвивати засоби впливу залежно від висунутих ідей; виявляти, яку позицію потрібно зайняти, зважаючи на особисті якості і на наявність претендентів.
Засобами політичного маркетингу можна також визначити імагінативного лідера, тобто ідеальну модель найкращого політика, створену масовою свідомістю певних груп електорату. Імагінативна модель лідера передбачає наявність певних соматичних, психологічних та інтелектуальних якостей, які виборці хочуть бачити у політичному лідері. Особа, котра прагне стати ним, мусить враховувати цю модель у конкретній політичній ситуації. Претендент на лідерство сам повинен прагнути заздалегідь до виборів сформувати серед електорату ту імагінативну модель, яка найбільш відповідає його особистим рисам.
Отже, феномен політичного лідера розкривається через особисті риси політика, рівень його команди, тип політичного режиму і характер політичної ситуації.
Похожие статьи
-
Висновки - Політичне лідерство. Політична еліта і лідерство в Україні
1. Терміном "еліта" позначають провідні верстви суспільства, які керують певними галузями суспільного життя. Політичні еліти -- це організовані групи, що...
-
Суть і природа політичного лідера. Теорії лідерства - Політичні еліти і лідерство
Однією з головних функцій політичної еліти є висунення політичних лідерів (від англ. ведучий, керуючий). Лідери виступають ключовими фігурами політичного...
-
Термін "еліта" у перекладі з французької означає "кращий", "вибраний", "відібраний". Цим поняттям позначають окремі верстви суспільства, які здійснюють...
-
Поняття і типологія політичних режимів - Авторитарний політичний режим та його види
Авторитаризм політичний управління Політична влада різноманітна по формах і засобам прояви. Для відображення різних аспектів її функціонування...
-
Класифікація, та типологія політичного лідера - Політичне лідерство
Кожний політичний лідер має специфічні риси характеру, метод Взаємодії з прихильниками та виборцями, засоби досягнення поставленої мети тощо. Виходячи з...
-
Політична еліта і лідерство в Україні - Політичне лідерство. Політична еліта і лідерство в Україні
В Україні завжди існувала проблема національної політичної еліти, здатної розв'язувати складні державотворчі завдання у конкретній історичній ситуації....
-
Сутність і типи політичних команд - Політичне лідерство. Політична еліта і лідерство в Україні
Прихильники плюралістичної теорії еліти критично ставляться до розуміння керівної еліти як однорідного прошарку, якому властиве самовідтворення. Вони...
-
Багатогранність феномену політичного лідерства, що включає у себе стиль керівництва, домінуючі риси характеру, мотивацію до лідерства і образи лідера,...
-
ІСТОРИЧНІ ЕТАПИ ОСМИСЛЕННЯ ФЕНОМЕНУ ПОЛІТИЧНИХ ЕЛІТ - Проблема генезису політичної еліти
Політична історія, як і історія політичної думки, з давніх-давен дає нам приклади великого зацікавлення проблемами розвитку ідей та думок з приводу...
-
Вступ - Політичне лідерство. Політична еліта і лідерство в Україні
Терміном "еліта" (франц. - кращі, вибрані) позначають провідні верстви в суспільстві, які здійснюють керівництво у певних галузях суспільного життя....
-
Політична команда як соціально-психологічний феномен
В статті подано аналіз понять "команда", "управлінська команда", "політична команда", а також розглядається специфіка команди, яка підтримує того чи...
-
Типологія політичних режимів - Політичний режим сучасної України
Інтерес до типології політичних режимів має давню історію. Починаючи з Платона та Арістотеля, різні мислителі намагалися створити концепцію класифікації...
-
З більшою чи меншою долею вірогідності до партій лівого та лівоцентристського напряму, лише серед суб'єктів виборів 1998 року, можна віднести:...
-
Поняття іміджу та його формування Поняття "імідж" має багато різних визначень. Короткий психологічний словник під редакцією А. В. Петровського і М. Г....
-
НАПРЯМКИ НАУКОВОГО ОБГРУНТУВАННЯ ЕЛІТАРИЗМУ - Проблема генезису політичної еліти
Сукупність соціально-політичних концепцій, які стверджують, що однією з головних складових частин будь-якої соціальної структури є вищі, привілейовані...
-
Сучасна політична еліта: типи, функції, система відбору - Політичні еліти і лідерство
Типи політичних еліт: 1. за способом свого формування: A. відкрита еліта формується завдяки виборам, приналежність до неї визначається професіоналізмом,...
-
Основний зміст роботи - Людський вимір етнонаціональної політики та його реалізація в Україні
У вступі обгрунтовано актуальність дослідження обраної теми, визначено ступінь розробки наукової проблеми. Визначено мету, завдання, методологічні...
-
Халіфа ібн Зайд Аль Нахайян Засновані лідером, Об'єднані Арабські Емірати і в даний час живуть під мудрим і далекоглядним керівництвом свого нового...
-
Причини і витоки етнічного екстремізму в Росії Причини виникнення екстремізму дуже різноманітні, однак стосовно до Росії головною слід визнати соціальну...
-
ПОЛІТИЧНИЙ РЕЖИМ СУЧАСНОЇ УКРАЇНИ, ЙОГО РИСИ ТА ОСОБЛИВОСТІ - Політичний режим сучасної України
Політичний режим в Україні періоду 1994 - 2003 рр. більшість дослідників визначала як недемократичний в діапазоні від неототалітарного, згідно з...
-
Чорний PR у політиці - Політичний Public relations у виборчих кампаніях в Україні
Чорний PR, використовує негативну інформацію, але не обов'язково поливання брудом і брехня. Це можуть бути правдиві, чесні але дискредитують відомості....
-
Теорія і практика суспільного розвитку підтверджують істинність тези: лише розвинуте, зріле громадянське суспільство є передумовою і запорукою...
-
В популярних вітчизняних наукових словниках і політологічних довідниках нам не вдалося знайти статей, які б розкривали поняття "політична коректність"...
-
Висновки - Людський вимір етнонаціональної політики та його реалізація в Україні
У висновках дисертаційної роботи підбито підсумки людського виміру етнонаціональної політики, узагальнено результати аналізу людського виміру...
-
Етнополітичний суспільство гуманістичний Актуальність теми дослідження зумовлена поліетнічним складом населення України і гуманітарними стандартами, яких...
-
Проблема політики і моралі у "Государі" Макіавеллі - Вчення Макіавеллі
Трактат "Государ" вийшов у світ вже після смерті автора, хоча написаний був ще в 1513 р., коли відсторонений від недавньої політичного життя Макіавеллі...
-
ПОЛІТИЧНА СИСТЕМА КАНАДИ - Політична система Великої Британії та Канади
Канада - країна величезних відстаней і багатих природних ресурсів. Канада стала самоврядним домініоном в 1867 році, зберігаючи зв'язку з британською...
-
Регіональні відмінності політичної культури в Україні - Політична культура
Регіональність політичної культури України є важливим чинником її сучасного стану. Вчені-політологи здійснили ряд спроб дати аналіз політичної культури...
-
ВИСНОВКИ - Проблема генезису політичної еліти
В даній курсовій роботі висвітлена одна з найважливіших проблем політичної науки, присвячена суб'єкту політики, зроблено спробу дати відповідь на...
-
Типологія політичної влади - Політична влада
Політична влада -- публічні, вольові (керівництва -- підкорення) відносини, що утворюються між суб'єктами політичної системи суспільства (у тому числі...
-
Сильні і слабкі сторони авторитаризму - Авторитарний політичний режим та його види
Авторитаризм іноді визначають як спосіб правління з обмеженим плюралізмом. Він цілком сумісний з економічним, соціальним, культурним, релігійним, а...
-
Типи авторитарних політичних режимів - Авторитарний політичний режим та його види
1. Абсолютистські монархії, в яких верховна, виконавча, законодавча та судова влада повністю належить одній особі (Саудівська Аравія, Об'єднані Арабські...
-
Типологія політичної культури Є. Вятра - Політична культура
Деталізовану типологію політичної культури запропонував Є. Вятр. Залежно від суспільно-політичних формацій і притаманних їм політичних систем він...
-
Політичний рух, його риси та особливості - Особливості елементів політичної системи суспільства
Розвиненість політичної системи, ступінь її демократизації, масштабність інститутів громадянського суспільства зумовлюють (і зумовлюються) різноманіттям...
-
Характеристика поняття "політичний режим" Політичний режим - зміст влади, виражений в засобах, методах і способах владарювання, в характері влади -...
-
Типологія політичних культур - Політична культура: поняття та структура
Політична культура будь-якого суспільства є унікальною. Разом з тим, у політичних культурах різних суспільств є чимало спільних рис, що дає підставу для...
-
Специфіка функціонування будь-якого суспільства виявляється через Функції політичної системи. Основні функції політичної системи: 1) цілепокладальна...
-
Українська політична думка зародилась і розвивалась у контексті європейської політичної думки, яка справляла на неї визначальний вплив. Одним із важливих...
-
ПОНЯТТЯ І СУТЬ ПОЛІТИЧНОЇ ЕЛІТИ Однією з центральних проблем політології є проблема влади. Але не меншою, якщо не більшою, проблемою є питання про те,...
-
Формування перших політичних партій на Україні На поч. ХХ ст. для українського національного відродження розпочався новий етап - політичний. Він...
Феномен політичного лідерства і його типологія - Політичне лідерство. Політична еліта і лідерство в Україні