Політичне вчення Нікколо Макіавеллі - Політологія
Найяскравішим представником полі-тичної думки цього періоду був знаменитий італійський мислитель і політик Ніколо Макіавеллі (1469--1527), відомий передусім своїми працями "Правитель" (1513), "Роздуми на першу декаду Тита Лівія" (1519), "Історія Флоренції" (1532). Н. Макіавеллі увійшов в історію політичної думки як творець нової науки про політику. Тлумачення ним політики відокремлюється ЯК від теології, так і від етики.
На основі узагальнення багатовікового досвіду існування держав минулого й сучасності мислитель доводить, що політичні події, зміни в державі відбуваються не з Божої волі, не з примхи чи фантазії людей, а мають об'єктивний характер. Недоречно також осягати й вирішувати політичні проблеми, керуючись моральними міркуваннями, бо влада, політика вже за своєю природою є позаморальними явищами. Розуміння політики як об'єктивного явища закладало міцний фундамент політичної теорії як точної, досвідної науки, яка, на думку мислителя, пояснює минуле, керує теперішнім і може прогнозувати майбутнє.
Н. Макіавеллі намагається розкрити закономірності суспільно-політичних явищ, з'ясувати причини зміни однієї форми держави іншою, визначити найкращу з них, розглянути проблеми співвідношення влади правителя і народу тощо. Аналіз і вирішення цих питань, виходячи з потреб часу, надавали вченню мислителя значення практичної науки про політику, управління державою. Введення самого терміна stato, тобто "держава", в політичну науку Нового часу пов'язують саме з Н. Макіавеллі.
Учений вважав, що державу створили не Бог, а люди, виходячи з потреби спільного блага. Спочатку люди жили розрізнено, але згодом об'єдналися, щоб краще захищатися. Вони обрали зі свого середовища найсильнішого і найхороб-рішого ватажка й почали йому підкорятися. Метою держави є забезпечення кожному вільного користування майном і безпеки. Для цього приймаються закони і призначаються покарання. Але після того як влада стала спадковою, нащадки вождів все більше відхилялися від справедливості і перейшли до пригнічення народу. Абсолютна влада, вважає мислитель, швидко розбещує як правителів, так і підданих. У результаті монархія перетворюється на тиранію, яка не має права на існування і мусить бути знищена разом з тираном. Після знищення тиранії настає аристократичне правління, з часом воно вироджується в олігархію, яка зазнає участі тиранії. Далі народ вводить народне правління, після чого кругообіг форм держави повторюється.
Н. Макіавеллі розрізняє монархію, аристократію і народне правління, спотворенням яких є тиранія, олігархія та охлократія. Перші три форми правління він називає правильними, але вважає їх нестійкими й недовготривалими. Найкращою, на його думку, є змішана форма, в якій поєднуються елементи всіх правильних форм. Порівнюючи переваги різних форм правління, Н. Макіавеллі віддає перевагу республіці, бо вона найбільше відповідає вимогам рівності і свободи. Республіка є більш стійкою, ніж монархія, вона краще пристосовується до різних умов, забезпечує єдність і міць держави, породжує в людей патріотизм. Народ мислитель ставить вище від монарха, вважаючи його розумнішим.
Ці ідеї викладені Н. Макіавеллі головним чином у його історичних працях. Принципово іншими є його погляди, подані у трактаті "Правитель" (в оригіналі ця праця має назву "Il principe", що означає "одноосібний правитель"). Основний зміст цієї праці складають змалювання образу ідеального, на думку Н. Макіавеллі, правителя та рекомендації щодо того, як йому здійснювати і зміцнювати свою владу.
Н. Макіавеллі стверджував, що заради досягнення політичних цілей правитель може використовувати будь-які засоби, незважаючи на вимоги моралі: вдаватися до обману, діяти лестощами і грубою силою, фізично знищувати своїх політичних противників тощо. Правитель має бути схожим на сильного лева, щоб страхати вовків, і на хитрого лиса, щоб не втрапити в пастку. По суті справи, відмежування політики від моралі перетворилось у проповідь Н. Макіавеллі аморалізму в політиці. Політика, в розумінні мислителя, -- це сфера підступності й віроломства. Відтоді аморальна політика за принципом "мета виправдовує засоби" дістала назву "макіавеллізм".
Чим же була зумовлена така позиція Н. Макіавеллі? Насамперед історичними обставинами. Тогочасна Італія була роздрібнена на кілька ворогуючих між собою князівств, які до того ж зазнавали утисків з боку іноземних завойовників. Будучи флорентійцем і патріотом Італії, мислитель палко бажав її об'єднання в єдину міцну державу. А це, на його думку, міг зробити лише сильний одноосібний правитель, який для досягнення політичних цілей, головною з яких є зміцнення держави, не нехтує ніякими засобами. Прообраз такого правителя Н. Макіавеллі вбачав у тогочасному італійському правителі Чезаре Борджіа, відомому своїми злодійствами. По суті справи, засуджуючи тиранію як форму правління, мислитель виправдовував її стосовно тогочасних італійських умов.
Зазначена позиція Н. Макіавеллі пояснюється також однією з основних аксіом його політичної філософії -- думкою про те, що люди за своєю природою є порочними, егоїстичними і злими істотами. їх турбують не благо держави, а передусім власні матеріальні інтереси. Н. Макіавеллі наголошував, що люди можуть змиритися зі втратою свободи, влади, навіть зі смертю батька, але ніколи й нікому не простять втрати власного майна. Політика покликана відповідати порочній природі людей. Правитель має бути переко наним, що знать -- честолюбна, а народ -- чернь, яка захоплюється зовнішніми ефектами та успіхом. Покірність підданих найкраще гарантують примус і страх.
Щоправда, правитель має опікувати підданих і не повинен без крайньої потреби вдаватись до їх утисків. Свої дії він має спрямовувати так, щоб вони сприймалися як благодійництво. На відміну від образ, яких, за Н. Макіавеллі, потрібно завдавати швидко і разом, благодійництво слід проявляти в малих дозах, щоб воно тривало довше і щоб піддані відчували його якомога повніше і краще. На думку мислителя, самозбереження і зміцнення політичної влади будь-якими засобами є домінуючим інтересом державності. В цілому Н. Макіавеллі зробив вагомий внесок у розвиток політичної думки, і західна політологія вважає його основоположником науки про політику.
Похожие статьи
-
Політичне вчення Н. Макіавеллі - Вчення Макіавеллі
Політична наука, започаткована ще в епоху античності, активно відроджується наприкінці середньовіччя. Це пов'язано з іменем одного з видатних засновників...
-
Політичні вчення Стародавнього Сходу - Політичні вчення Стародавнього Сходу та Стародавньої Греції
Перші ідеї про форми організованого державного існування і розвитку суспільства з'явились у країнах Стародавнього Сходу ще в II тисячолітті до н. e. Ці...
-
Справило значний вплив на формування поглядів Арістотеля (384--322 pp. до н. є.) -- найвидатні-шого представника філософської і політичної думки...
-
Групи тиску, Політичні вчення Томаса Гоббса - Політологія
Групи тиску - це громадські об'єднання, що прагнуть до задоволення власних інтересів шляхом впливу на органи державної влади або політичні парті Існують...
-
Найяскравішим представником політичної думки цього періоду був знаменитий італійський мислитель і політик Нікколо Макіавеллі (1469-1527), відомий...
-
Проблема політики і моралі у "Государі" Макіавеллі - Вчення Макіавеллі
Трактат "Государ" вийшов у світ вже після смерті автора, хоча написаний був ще в 1513 р., коли відсторонений від недавньої політичного життя Макіавеллі...
-
Висновок - Вчення Платона та Арістотеля про державу
Аналізуючи ідеальну державу Платона, бачимо, що є ряд рис, які, на перший погляд, здаються утопічними. Але, є й інші риси, які можуть здатися і сучасними...
-
Вчення Платона про державу - Вчення Платона та Арістотеля про державу
Одним із найвидатніших мислителів античної епохи був давньогрецький філософ Платон (близько 427--347 pp. до н. е.). Економічні ідеї Платона знайшли...
-
Вступ - Вчення Платона та Арістотеля про державу
У політико-правових навчаннях Стародавньої Греції і всієї античної цивілізації, кореняться витоки європейського розуміння права, політики держави. Слід...
-
Проблемами оптимальної взаємодії політики і моралі на різних етапах розвитку суспільно-політичного життя переймалися філософи та історики, соціологи й...
-
Антична демократія - Історичні форми демократії
Державні форми демократії добре відомі античному світу. В Стародавній Греції демократія визначалася як особлива форма, різновид організації...
-
Теорія про державний суверенітет - Політичні погляди Жана Бодена
Феодальна роздробленість і міжконфесійну релігійна ворожнеча гальмували становлення в Західній Європі сильних централізованих держав. У боротьбі за...
-
Типологія політичних режимів - Політичний режим сучасної України
Інтерес до типології політичних режимів має давню історію. Починаючи з Платона та Арістотеля, різні мислителі намагалися створити концепцію класифікації...
-
Поняття і типологія політичних режимів - Авторитарний політичний режим та його види
Авторитаризм політичний управління Політична влада різноманітна по формах і засобам прояви. Для відображення різних аспектів її функціонування...
-
1. Перший трактує націю як суму якоїсь кількості людських одиниць, що відрізняються від інших спільними ознаками. Такими ознаками можуть бути мова,...
-
Українська політична думка зародилась і розвивалась у контексті європейської політичної думки, яка справляла на неї визначальний вплив. Одним із важливих...
-
Насамперед, чи справді Драгоманов відкидав ідеал національної держави, чи вважав він державну самостійність України не потрібною або зайвою для її...
-
Структура і форми держави - Політологія: основні поняття
Як політична структура, держава має складну будову і включає в себе систему органів і установ, яка отримала назву механізм держави. У структурі держави...
-
Форми та механізм політичної влади - Політична влада
Основними формами політичної влади є панування, політичне керівництво й управління. Панування - це абсолютне чи відносне підкорення одних людей...
-
Зауважимо, що у вітчизняній літературі тлумачення політичного режиму переважно зведене до способів здійснення державної влади. Політичному режиму...
-
Політичні ідеї у країнах Стародавнього Сходу - Політологія
Перші більш-менш чітко виражені ідеї про різні форми організованого державного існування і розвитку суспільства з'явились у країнах Стародавнього Сходу...
-
Кратолугія - Політологія: основні поняття
Кратолугія -- вчення про владу, про закономірності її походження, функціонування і розвитку, про типи і види влади, її суб'єкти, об'єкти, носії, форми,...
-
Історія політології - Історія політології
Макс Вебер (1864-1920) - німецький політичний економіст і соціолог-теоретик, вважається основоположником західної соціології і фундатором західної...
-
ІСТОРИЧНІ ЕТАПИ СТАНОВЛЕННЯ І РОЗВИТКУ ПОЛІТИЧНОЇ ДУМКИ В УКРАЇНІ Українська політична думка виникла за часів Київської Русі і розвивалася на рівні...
-
На початку XIX ст. українські землі були поділені в основному між двома континентальними імперіями - Австрійською імперією Габсбургів та Російською...
-
Взаємодія політики і моралі у сучасному суспільстві
ПОЛІТИКА І МОРАЛЬ Політизація всіх сфер суспільного життя - одна з примітних рис сучасного суспільства. В далеко не однозначному процесі політизації...
-
Сучасні концепції демократії Теорія партисипаторної (від англ. participate -- брати участь), учасницької демократії, найнаближеніша до уявлень про...
-
Ментальність і політична культура української нації - Ментальність і культура нації
Український нація ментальність політичний У суспільствознавчої літературі дуже часто вживаються поняття "національний характер", "національний...
-
Загальна характеристика роботи Вступ . Здобуття Україною державної незалежності обумовило підвищений інтерес науковців, насамперед істориків та...
-
Моделі державного устрою - Багатопартійність України. Перші політичні партії
Звертаючи особливу увагу на визначення проблеми національностей у програмах перших політичних партій на Україні початку ХХ ст., не можна залишити поза...
-
Етнічний екстремізм: сутність і різновиди Підвищена увага до екстремізму і його теоретичного осмислення в сучасних умовах обумовлено, насамперед,...
-
Західноєвропейська політична думка XIX - початку XX ст
Західноєвропейська політична думка XIX - початку XX ст. Велика французька революція проклала шлях для розвитку капіталізму в Західній Європі. Прогрес...
-
Основні категорії - Державно-управлінська думка у творах Платона та Аристотеля
Свої погляди на походження суспільства і держави Платон обгрунтовував тим, що окрема людина не здатна задовольнити всі свої потреби в їжі, житло, одяг і...
-
Характеристика неолібералізму та неоконсерватизму - Політична ідеологія
Неолібералізм (грец. neos - новий, libezalis - вільний) - сучасна політична течія, різновид традиційної ліберальної ідеології та політики, що сформувався...
-
Проблеми формування сучасної української еліти
Проблема еліти - важлива складова суспільно-політичного процесу. На запитання, хто є суб'єктом історії, можна дати узагальнену відповідь: люди. Проте не...
-
Этатизм - доминанта политической мысли Древней Греции и Рима - Политология
Древний греческий мир с самого момента своего возникновения охватывал азиатское и европейское побережье Эгейского моря, причем в течение нескольких веков...
-
Зміцнення Росії та повернення сучасного політичного світу до стану біполярності
Зміцнення Росії та повернення сучасного політичного світу до стану біполярності Останнім часом в багатьох українських аналітичних журналах можливо знайти...
-
В популярних вітчизняних наукових словниках і політологічних довідниках нам не вдалося знайти статей, які б розкривали поняття "політична коректність"...
-
Форми державного устрою - Політологія: основні поняття
Форма державного устрою характеризує територіальний поділ держави і співвідношення повноважень центральних і регіональних (місцевих) органів влади....
-
Поняття та роль демократії у політичному процесі - Демократія в політичному житті сучасного світу
Один із найважливіших критеріїв зрілості суспільства -- ступінь його демократичності (рівень демократії). У його демократизації суб'єкти політичного...
Політичне вчення Нікколо Макіавеллі - Політологія