ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА, Функції товарних складів і їхня класифікація. Технологічні й загально-технічні вимоги до пристрою складів - Вдосконалення складського господарства для підприємства

Функції товарних складів і їхня класифікація. Технологічні й загально-технічні вимоги до пристрою складів

Товарні склади являють собою комплекс взаємозалежних приміщень, що є складовою частиною оптових або роздрібних торговельних підприємств. Вони призначені для нагромадження й зберігання товарних запасів, комплектування торговельних асортиментів і реалізації товарів.

Класифікація товарних складів здійснюється по наступних основних ознаках: характер виконуваних функцій; товарна спеціалізація; умови зберігання товарів;-технічний пристрій;-об'ємно-планувальне рішення; рівень механізації;-транспортні умови.

По характері виконуваних функцій розрізняють склади накопичувальні, підсортувально-розподільні, транзитно - перевалочні, сезонного зберігання й дострокового завезення.

Накопичувальні склади створюються переважно в районах споживання. Вони служать для приймання товарів від промислових підприємств дрібними партіями й наступним відправленням їх у райони споживання, але вже великими партіями.

Підсортувально-розподільними є склади, розташовані в районах споживання й приналежним оптовим торговельним базам або роздрібним торговельним підприємствам. Сюди із промислових підприємств або накопичувальних складів на нетривале зберігання надходять великі партії товарів. Після приймання по кількості і якості, підсортування й підготовки до відпустки товари направляються в роздрібну торговельну мережу.

Транзитно-перевалочні склади розміщаються на залізничних станціях, у морських і річкових портах. Вони здійснюють приймання, короткочасне зберігання й відправлення вантажів, перевезених у змішаному повідомленні різними видами транспорту й потребуючих передач їх з одного виду транспорту на іншій.

Склади сезонного зберігання використають для тривалого зберігання товарів, що мають сезонний характер виробництва або споживання. До таких складів ставляться картопле-, овочесховища й ін.

У районах Крайньої Півночі й інша важкодоступних і певна пора року районах створюються склади дострокового завезення. Доставка товарів у них відбувається переважно водним транспортом у період навігації.

По ознаці товарної спеціалізації склади ділять на спеціалізовані й універсальні.

Спеціалізовані склади призначені для зберігання товарів який-небудь однієї або декількох родинних груп.

Для зберігання товарів різноманітного асортименту використають універсальні склади. Поділ їх на відособлені секції дозволяє розміщати в межах одного складу різні групи й продовольчих, і непродовольчих товарів.

Залежно від умов, створюваних для зберігання товарів, виділяють загальтоварні й спеціальні склади.

Загальтоварними називаються склади, призначені для зберігання товарів, що не бідують у створенні особливих умов.

До спеціальних складів відносять склади-холодильники, овочі - і маслосховища, соляні склади й ін.

По особливостях технічного пристрою розрізняють відкриті, напівзакриті й закриті склади.

Відкриті склади влаштовують у вигляді грунтових площадок і площадок на стовпчастих або стрічкових фундаментах. На таких з розміщають на зберігання товари, які не втрачають своїх властивостей під впливом прямих сонячних променів і атмосферних опадів.

Напівзакриті склади являють собою навіси без стін (на стовпах) або з однієї - трьома стінами. Тут можуть зберігатися товари, несприйнятливі до перепадів температур і вологості повітря.

Закриті склади розташовуються в будинках або підземних сховищах. Вони можуть бути опалювальними, утепленими або неутепленими.

Опалювальні склади мають опалювальну систему й пристрої для вентиляції повітря. Усередині таких складів постійно підтримуються необхідні для зберігання товарів температура й вологість повітря.

Утеплені склади не мають опалювального встаткування, але за рахунок утеплених стін, підлоги, стелі, а також дверних тамбурів товари в них захищені від різких перепадів температури й вологості повітря.

Неутеплені склади призначені для зберігання товарів при температурі, рівній температурі зовнішнього повітря, але захищеними від опадів і доступу сонячного світла.

Залежно від об'ємно-планувального рішення склади можуть бути одноповерховими або розташовуватися на декількох поверхах. Одноповерхові склади (з висотою складських приміщень не менш 6 м) більше зручні для раціональної організації технологічного процесу, тому що при цьому полегшується внутріскладське переміщення вантажів.

За рівнем механізації технологічних операцій виділяють склади із застосуванням засобів малої механізації, механізовані й автоматизовані.

З урахуванням транспортних умов бувають склади портові або пристанські (розташовані, відповідно, у портах або на пристанях), прирейкові (розташовані на залізничних станціях або під'їзні шляхи, що мають залізничні), а також склади, що не мають своїх під'їзних колій (неприрейкові).

Технологічні й загально-технічні вимоги до пристрою складів. Будівництво складських будинків здійснюється переважно з типових збірних залізобетонних елементів. Найбільш широке поширення одержало будівництво одноповерхових будинків складів, основна перевага яких полягає в зменшенні вартості будівництва й експлуатаційних витрат при внутріскладській переробці вантажів.

Основними конструктивними елементами складського будинку є: фундамент, стіни, опорні колони, міжповерхневі перекриття, підлоги, покрівля, рампи й козирки над ними, двері й вікна.

Фундамент споруджується з міцних і довговічних матеріалів. Його конструкція повинна витримувати певне навантаження. Для будівництва фундаменту широко застосовуються залізобетонні блоки.

Стіни складу можуть бути цегельними, із залізобетонних панелей і блоків. Вони повинні бути досить міцними й витримувати необхідне навантаження, мати мінімальну масу, бути вогнестійкі і здатними підтримувати необхідний режим температури й вологості повітря.

Опорні колони є одним з несучих елементів складського будинку, вони можуть бути цегельними, залізобетонними й металевими.

У багатоповерхових складських будинках для міжповерхових перекриттів застосовуються залізобетонні панелі, здатні витримувати більші навантаження.

Підлоги складських приміщень також повинні витримувати більші навантаження, мати високу міцність. Для покриття підлог в основному використаються асфальт і бетон.

Покрівля складських будинків повинна бути з вогнестійких матеріалів, здатних надійно захищати приміщення від атмосферних опадів. Для характеристики об'ємно-планувальних і конструктивних рішень складських будинків використають такі показники, як крок, проліт і висота. Крок - відстань між основними поперечними несучими конструкціями (колонами, стінами й т. д.).

Прольотом називається відстань між поздовжніми несучими конструкціями.

Висота поверху - відстань між рівнем підлоги й стелею.

В одноповерхових складських будинках приймаються: крок колон - 6 і 12 м; довжина прольоту - 12, 18 і 24 м; висота складських приміщень - не менш 6 м.

Для зручності проведення вантажно-розвантажувальних робіт уздовж складів улаштовують рампи, що представляють собою платформи шириною від 2,5 до 6 м. Їхня висота залежить від виду транспортних засобів, у яких надходять або відправляються вантажі. Над рампами робляться козирки для захисту вантажів від атмосферних опадів.

Двері складських приміщень можуть мати різні розміри. Їхня ширина й висота в основному залежать від виду транспортних засобів, застосовуваних для внутріскладського переміщення вантажів.

Для природного висвітлення складських приміщень служать вікна. В одноповерхових складах їх розміщають вище рівня стелажів.

На складах виконується досить складний комплекс торгово-технологічних операцій з товарами, успішне здійснення, який може бути досягнуто тільки в тому випадку, якщо пристрій складів буде відповідати ряду технологічних вимог.

Одним з найважливіших технологічних вимог є відповідність площі і ємності складських приміщень характеру й обсягу технологічних операцій. На розміри площі, ємність складу, структуру складських приміщень впливають обсяг і структура товарообігу й товарних запасів.

При проектуванні нових і реконструкції діючих складів варто також виходити з доцільності виділення приміщень або зон для виконання основних операцій внутріскладського технологічного процесу, розміри яких повинні відповідати обсягам товарних потоків.

Друга важлива вимога, пропонована до пристрою складів, - відповідність параметрів і конфігурацій складських будинків вимогам раціональної технології виконуваних операцій. Найбільш зручної з погляду цієї вимоги для більшості видів складів є прямокутна форма будинку, що дозволяє раціонально розташувати вантажно-розвантажувальні рампи й під'їзні колії й у значній мірі уникнути перетинання внутріскладських товарних потоків.

Будинку великих складів можуть мати П-образне розташування. У цьому випадку між паралельно розташовуваними лініями будинку влаштовують дебаркадер і укладають залізничні під'їзні колії.

Для того щоб складський будинок відповідало вимогам раціональної технології виконуваних операцій, воно повинне мати певне співвідношення довжини й ширини. Найбільш оптимальними вважаються співвідношення 1:2; 1:2,5; 1:3; 1:5.

Створення умов з організації технологічного процесу передбачає відомість до мінімуму внутріскладських перегородок. З урахуванням цієї вимоги в складських будинках повинне бути якнайменше капітальних перегородок, щоб у міру необхідності можна було б без додаткових витрат здійснити перепланування складу.

Пристрій складів повинне відповідати вимогам, пропонованим до правил їхньої експлуатації, дотриманню умов охорони праці й техніки безпеки, а також протипожежної безпеки. Для виконання цих вимог склади оснащують вентиляційними пристроями й проводять центральне опалення. Водопостачання повинне забезпечувати потреба, як у питній воді, так і у воді для протипожежних і інших потреб. Висвітлення складів повинне відповідати встановленим нормам.

Особливі вимоги пред'являються до планування складських ділянок, що повинна забезпечувати необхідну кількість виїздів, проїздів і під'їздів. Між окремими складськими будинками й спорудженнями варто встановити залежно від їхньої вогнестійкості необхідна відстань.

Такі загальні вимоги, якою в основному повинне відповідати пристрій загально-товарних складів.

Пристрій спеціальних складів повинне бути підлегле раціональної організації технологічного процесу по прийманню, зберіганню й відпуску товарів, що мають специфічні фізико-хімічні властивості. Наприклад, при будівництві складів-холодильників використають різні ізоляційні матеріали. Такі склади мають тільки штучне висвітлення й оснащуються необхідними холодильними установками. У сучасних складах-холодильниках приділяються спеціальні приміщення (камери) для дефростації заморожених продуктів і зберігання дефектних продуктів. При будівництві керосиносховищ передбачають максимальну відстань між ними й іншими складськими приміщеннями. Їхній пристрій повинне відповідати особливим вимогам протипожежної безпеки. Пристрій сховищ для картоплі, овочів і фруктів повинне забезпечувати умови диференційованого гідротермічного режиму зберігання товарів.

Похожие статьи




ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА, Функції товарних складів і їхня класифікація. Технологічні й загально-технічні вимоги до пристрою складів - Вдосконалення складського господарства для підприємства

Предыдущая | Следующая