Поема "Спрага" Григорія Білоуса - Види феноменологічної інтерпретації в українських творах
Вагому частину своїх роздумів, які виписав у листуванні, Григорій Павлович присвятив основоположнику української літератури Тарасу Шевченку. В листі до Григорія Короля, Білоус писав, що його запросили до Румунії на відкриття пам'ятника Шевченку, але в Білоуса не було закордонного паспорта, і неможливість цієї поїздки засмутила письменника. В цьому ж листі він висловив думку про те, що засмучувало його глибше: "Бачиш - навіть Румунія вшанувала нашого Тараса, а в Санкт-Петербурзі, де Шевченко провів, вважай, півжиття, й досі не спорудили пам'ятника йому, а ставити треба величний: Тарас того вартий".
З поемою "Спрага" про Тараса Шевченка автор не поспішав. Перша її частина "Наодинці з рідною вербою" "вродилася" 3 березня 1981 року. Білоус знайшов чорновик першого її варіанту, де він поставив завершальну крапку о 17 годині. Друга частина поеми "Сповідь мандрівної вишні" була написана після ювілею Юрія Мушкетика та розмови Григорія Павловича з Дмитром Григоровичем Білоусом: "Ця тема жила в мені рівно 18 років, відтоді, як на мій робочий стіл у редакції "Черкаської правди" лягло телетайпне повідомлення про тернові зарості на Мангишлаку. Мене осяяв здогад:це вишня наша йшла провідати Тараса, а поки дійшла - терном стала...".
Тому задум другої частини поеми лежить в далекому 1981 році, коли, як зазначає Григорій Білоус, він "був змушений палити свої щоденники й листування, а повідомлення про тернові зарості в Казахстані було як своєрідний натяк долі на можливі небажані повтори у моєму піднаглядному житті". Додамо від себе: і небажані повтори у творчості.
У "Післямові" до поеми автор називає Шевченка "духовним велетом", якого послала Україні доля, а перед цим, вона обдарувала його талантом володіти "Словом і Малюнком". Тут же автор ставить патетичне запитання до себе: "Так ким же він був? Художником, що вмів і прагнув ще й писати, чи поетом, що увічнював ще й малюнком тогочасну дійсність?
Він був генієм.
Це було унікальне поєднання рівнозначних здібностей, розвиток яких відбувався паралельно. Мабуть, на роду було написано Шевченкові - спочатку брати уроки малювання у примітивних майстрів ширяєвих, щоб згодом стати професійним художником, та самотужки вчитися володінню словом у Котляревського, Сковороди і авторів святого письма, щоб постати перед світом поетом-пророком".
Дивним для мене є те, що в листуванні 4 квітня 1999 року, письменник першу частиною називає "Наодинці з рідною вербою", а другу - "Сповідь мандрівної вишні", але в 2004 році виходить книга Григорія Білоуса "Провидці правди і свободи", в якій ці частини надруковані навпаки. Чому автор змінив свій первісний задум, це можна пояснити тим, що в другому варіанті композиція поеми підпорядкована певній хронології подій: спочатку вишня домандрувала до Тараса та побачила те, як йому гірко "існується" в Мангишлаку, хоча і перший варіант був композиційно вдалим.
Кожна частина поеми має епіграф. До частини під назвою "Сповідь мандрівної вишні" автор підібрав перший рядок з відомого кожному українцеві вірша Шевченка "Садок вишневий коло хати...". Свій вибір Білоус також пояснює в листуванні: "Одним рядком епіграфа я одразу ж поновлюю в читацькій уяві весь вірш Т. Г. Шевченка, багатьма знаний ще з дитинства, але сприйнятий кожним по-своєму...Для ув'язненого Шевченка - це ідилічний образ України. Для мене ж він - своєрідний мікросценарій". Григорій Павлович розібрав вірш Шевченка на своєрідні "кадри", де чергуються "загальний, середній, крупний" плани. Білоус пише в листі до Ірини Мироненко: "Аби я знімав фільм за цим мікросценарієм, то завершив би його переведенням зображення у затемнення, а звук змікширував би до повного затихання. Власне, я це й зробив подумки, щоб перейти до свого тексту, котрий починається своєрідним виходом із затемнення, з ночі:
Цими рядками автор не тільки переходить від Шевченкової ідилічної ночі до прозаїчного керелівського світанку, а й подає садок вишневий коло Тарасової хати вже без його батька Григорія Шевченка-Грушівського. Тепер тут господарює лайлива Грушиха, котра одразу не просто помічає втечу квітуючої вишні з її незатишного подвір'я, а ще й докоряє "домашній сторожі",що не встерегла втікачку, щодня поливану помиями. "А отим словечком апрелівка мені хотілося натякнути на русифікацію всього українського, коли й саму Україну йменовано було Малою Руссю. І якщо в Шевченковому вірші діяла доцентрова сила, то початок моєї поеми позначений відцетровістю. Хрущі, що колись ліричногули над садком, нині лінькувато летять за вишнею, поступово відстаючи від неї. Тільки бджоли співчутливо обціловують кожну вишневу квіточку: прощай, прощай... Таким є своєрідний авторський вступ до поеми.
Далі письменник вводить у поему сповідь самої вишні, яка виправдовує, пояснює свій вчинок через сон (підсвідоме за Франком).
Образ вишні оживає перед читачем, а, оскільки, сон - це стан людського організму, то можна уявити, що в момент сновидіння, яке побачила вишня, вона перетворилася в живу істоту і полинула до Шевченка.
Цей момент теж пояснює сам автор: "Спочатку я хотів скористатися тим же засобом перевтілення, до якого вдався Шевченко в поемі "Тополя", де дівчина тополею стала. Але потім Білоус відмовився від цього наміру, надавши читачеві можливість самому уявити вишню мандруючою, живою. Це зумовило те, що квітуюча вишня сприймається читачами як образ України, що скучила за Шевченком і подалася в далекі, виснажливі мандри, подібні до відомих подорожей люблячих матерів і дружин багатьох "засланців".
Слово "чужина" - це поняття широке, а Шевченко перебував в конкретному місці, одна лише назва "Мангишлак" наводить на читача жах, відчуття самотності та відчуття холоду. Для того, щоб пояснити читачам, куди саме прямує вишня, Григорій Павлович вводить у твір образ вітру. Між вітром і вишнею розгортається діалог, який, окрім пояснення творчого задуму, надає тексту динаміки й оживлення цим образам:
Далі автор описує українське село і те, що відбувалося в ньому, коли його покидала вишня. З'являється образ сичів, що й у Шевченка в "Причинні" "перекликались": "Сич - птах віщий, цим образом я вводжу в текст елемент містики, а оте буденне собаче гавкання, камертонно розпочате висвареним Сірком, не просто шматує довколишню світанкову тишу, а й супроводжує вишню, поки вона йде селом. О, скільки сяйних душ було обгавкано у нас впродовж століть!" .
Григорій Павлович свідомо насичує твір різноманітними образами, які вишня ніби нанизує на свої гілки, шлях її стає тяжчим, але всі ці образи з Батьківщини Тараса, вона всі їх донесе на своїх тендітних вітах: Оксанині цілунки; Грушиха, як втілення "помийного ставлення" до ближніх; образ солов'їв-жевжиків "соловейки співали за будь-яких обставин, навіть тоді, коли їх, образно кажучи, "брали за горло". Соловей, я вважаю, є уособленням письменника-вільнословця: Шевченка, який не перестав писати попри заборони; самого Білоуса, творчість якого теж часто не поціновували та забороняли; інших - гнаних за правду - творців слова.
Сам Білоус писав, що для того, щоб зрозуміти Шевченка, потрібно його всього перечитати, що й зробив сумлінний письменник. Асоціативне мислення автора розгортається в образах, які оживають в його свідомості після колишніх прочитань творів Тараса Григоровича. Ці асоціації створюють стереоефект поеми Білоуса з віршами та поемами Шевченка: сичі, хрущі, сонце, хати, тополі, вишня порівнюється з маною (у Тараса Шевченка жінки покритки порівнювалися із маною, відьмою). Але цей стереоефект "дзеркальний", бо все, що в Тараса Григоровича гріло йому душу, те в Білоуса перетворилося на добрячий "мішок" негативу. Цим, на мою думку, автор показує читачам, якою була Україна без "батька" Тараса.
Щоб читач побачив усі ті зміни, які відбуваються з вишнею, Білоус пише: "А мандрівка триває. Вже й друге літо збігло. Вишня понижчала. Усохлася. Мені дуже хотілося б, щоб читач бачив усі оті зміни, які відбуваються з вишнею. Найпомітнішими вони стають наприкінці мандрів. Пустеля немилосердна. Вона понищила усе живе, нагнавши страх на довколишні степи. У ягідок - якась дивна пригірч. Цього слова у словнику немає, але воно й без тлумачення зрозуміле. Та ще й буквально упритул прилягає до слова пригірщ. Вишнівка, кров... Усе таке в'явленне... Метаморфози зримі, неминучі: вишня стала кострубатою і колючою:
Висновок - як діагноз. Хотілося кинжальногостро, двосічно подати й останні два рядки цієї підсумкової строфи:У світі цім брехня непроминуча. Відсутність правди гірше, як води".
Цим висновком автор ділиться з читачами, що його табагатьох жителів нашої країни й усього світу, мучить "спрага" від нестачі правди. Саме за правду Шевченко був засланий на 10 років каторги.
Як бачимо, поема "Спрага" має свою історію створення, історію власне "білоусівську".
Похожие статьи
-
Григорій Білоус "Вогонь у камені" - Види феноменологічної інтерпретації в українських творах
"Вогонь у камені" - поема про один день із життя Григорія Сковороди. За цей твір Григорій Білоус отримав Міжнародну літературну премію імені Григорія...
-
"Казка про дурила" В. Симоненко - Види феноменологічної інтерпретації в українських творах
Феноменологічний поезія тичина симоненко Українська дослідниця Михайлина Коцюбинська, пригадуючи літературний процес 60-х років, підкреслювала, що...
-
Є тисячі доріг, мільйон вузьких стежинок, Є тисячі ланів, але один лиш мій. І що мені робить, коли малий зажинок Судилося почать на ниві нерясній? Чи...
-
Гранітні обеліски, як медузи, Повзли, повзли і вибилися з сил. На цвинтарі розстріляних ілюзій Уже немає місця для могил. Мільярди вір - зариті у...
-
Вірш написано 1915 року, він належить до ранньої лірики П. Тичини. За жанром це інтимна поезія, в якій зображено любовні переживання ліричного героя....
-
Світлій пам&;#63;яті Василя Стуса - Види феноменологічної інтерпретації в українських творах
У вікна торкоче холодний осінній дощ. Зухвалий вітерець метляє опалим листям. Дерева гарцюють у сакраментальному танчику, а ми, учні середньої школи,...
-
Інтерв'ю В. Науменка з Галиною Тарасюк, надруковане у журналі "Березіль" №10 (жовтень, 2013 року) Письменниця Галина Тарасюк -- постать досить помірна в...
-
В. Голобородько "Хотів бути людиною" - Види феноменологічної інтерпретації в українських творах
Щоб не крокувати -- відтяв собі ногу (перестав і ходити до друзів) Щоб не вертіти непристойних фігур -- відкусив пальці (не вмів і зірвати яблуко) Щоб не...
-
1. феноменологія ? теорія у філософії та літературознавстві, яка трактує літературний твір як об'єкт, що усвідомлюється через акт читання (присвоєння...
-
Значення творчості Т. Г. Шевченка
Шевченко - основоположник нової української літератури. Шевченко є основоположником нової української літератури і родоначальником її...
-
Дев'ятнадцяте століття характеризується зацікавленістю світової науки та мистецтва психологією та її впливом на взаємодію людини та суспільства,...
-
Протягом усіх відомих нам років у демонологічних віруваннях великої кількості народів та культур завжди невід'ємно присутній образ жінки, що може легко...
-
Як прозаїк Борис Грінченко - автор близько півсотні оповідань і нарисів, кількох повістей, зокрема "Серед темної ночі" та "Під тихими вербами". У малій...
-
Педагог та письменник за покликанням Психологізм дитячий грінченко літературознавчий Постать Бориса Грінченка займає вагоме місце серед когорти...
-
Виховний захід на тему "Великий син великого народу" приурочений до 200-ліття з Дня народження Т. Г. Шевченка, великого мислителя і пророка, художника і...
-
"Заповіт" Тараса Григоровича Шевченко
" Заповіт " ("Як умру то поховайте") -- програмний Вірш у формі послання - "заповіту" Тараса Шевченка, Написаний 25 грудня 1845 року в Переяславі....
-
Тарас Григорович Шевченко й Біблія - Біблія у творчості Т. Г. Шевченка
У творчості Шевченка не помітно слідів літературних впливів. Самобутня, велика своєю своєрідною індивідуальністю душа українського поета легко й вільно...
-
Поема "Мойсей", Джерела поеми "Мойсей" - Іван Якович Франко - геній української нації
Джерела поеми "Мойсей" Чільне місце у творчому доробку Франка посідають поеми. Серед понад п'ятдесяти його поем літературознавці виділяють такі жанрові...
-
За своєю суттю роман є глибоко національним. Ліна Костенко здійснила величезну дослідницьку роботу, щоб якомога точніше відобразити в романі Україну XVII...
-
Розквіт драматичної поеми як жанру, в якому органічно поєднуються форми драми та ліро-епічної поеми, на думку багатьох вчених, пов'язаний із перемогою в...
-
Шота Руставелі та його безсмертна поема
РЕФЕРАТ на тему:"Шота Руставелі та його безсмертна поема" Грузія лежить на перехресті східної і західної цивілізацій і культур. У давні часи життя цієї...
-
Романтична поема "Паломництво Чайльд-Гарольда" -- один з найкращих здобутків лірико-романтичного напряму в літературі. У основі поеми лежить ліричний...
-
Кращим твором, де трактується тема мистецтва і митця є роман "Консуело", написаний у середині 40-х років. У романі найповніше знайшли своє виявлення...
-
Він був сином мужика -- і став володарем в царстві духа. Він був кріпаком -- і став велетнем у царстві людської культури. Іван Франко У літературі...
-
Джордж Ноел Гордон Байрон (1788-1824)
Байрон народився 22 січня 1788 року в Лондоні у знатній, але зовсім збіднілій аристократичній родині. Англійський поет належав до давнього англійського...
-
Еволюція ціннісних орієнтирів О. Довженка в його воєнній та післявоєнній творчості
Олександр Довженко - український геній ХХ ст. - жив і творив в аморальну епоху сталінщини. З одного боку, прославляв її, а його іменем називали...
-
Творчість Шарлотти Бронте отримала високу оцінку Карла Маркса. Він писав в 1854 р., характеризуючи на сторінках американської газети "Нью-Йорк дейлі...
-
Сучасне тлумачення художнього образу літературного героя - Характеристика літературного героя
Аналізуючи той чи інший літературний твір, завжди треба пам'ятати, що в центрі його зображення є людина, навіть тоді, коли здається, що автор моделює...
-
Одразу після першої публікації роману "Тигролови" перші позитивні відгуки надійшли від Ю. Дивнича - Лавріненка, В. Чорногая, Ю. Шереха. У своїй книзі...
-
Зазначений утилітаризм відношення до перекладу мав ряд наслідків. По-перше, уявлялося не настільки важливим дотримання принципу перекладати з оригіналу,...
-
Літературна, наукова і педагогічна діяльність І. П. Котляревського пройнята гуманізмом, життєвою мудрістю. Це був справді новатор у найширшому розумінні...
-
Вступ - Російськомовні повісті Т. Г. Шевченка
На початку ХХІ ст. у дослідженні історії української літератури нікого не здивуєш несподіваними поглядами на відоме, усталено досліджене, класичне явище....
-
Життя і творчість Макса Фріша - Творчість Макса Фріша
Творча спадщина, особистість і доля Макса Фріша (1911-1991) - людини з неабиякою вдачею - викликала сьогодні жвавий інтерес. Його творчість приваблювала...
-
Вступ, Творчий шлях С. Фіцджеральда - "Американська мрія" в літературі в другій половині 20 століття
Американська література знає багато письменників з трагічною долею, які зійшли зі сцени передчасно, не втіливши в життя те, що обіцяло їм їх обдарування....
-
"Гамлет". - Європейська література доби Відродження
Скориставшись сюжетом середньовічної легенди про Амлета, записаної вперше Саксоном Граматиком близько 1200 p., а потім відомої в різних літературних...
-
Поема "Сон" - перша політично-сатирична поема у творчості поета. У цьому творі автор найповніше виразив політичні вимоги покріпаченого селянства. "Сон" -...
-
Тарас Григорович Шевченко у фольклорі
Жанрова й стилістична різноманітність творчості Т. Шевченка. Творчість Шевченка надзвичайно різноманітна. Поет починав працювати у межах літературного...
-
Творчість останніх років життя - Шевченко Тарас Григорович
Десятирічне заслання вимучило Шевченка фізично, але не зломило його морально. Після повернення поета на волю починається останній етап його творчості...
-
Життя і творчість Тараса Шевченка
Цього року Україна відзначатиме надзвичайно урочисту дату - 200-річчя від дня народження великого сина українського народу, пророка України, символу...
-
Життєвий та творчій шлях Лесі Українки
"Леся Українка! Це звучить узагальнююче, як ім'я, в якому злились мільйони українок і українців, мільйони безвісних чесних борців за свободу, які в глухі...
Поема "Спрага" Григорія Білоуса - Види феноменологічної інтерпретації в українських творах