Методологія феноменологічної інтерпретації - Види феноменологічної інтерпретації в українських творах

    1. феноменологія ? теорія у філософії та літературознавстві, яка трактує літературний твір як об'єкт, що усвідомлюється через акт читання (присвоєння читачем тексту), внаслідок чого художнє сприймання твору постає як акт співтворчості (рецептивна естетика). 2. Предметом феноменології є опис актів свідомості в їхньому відношенні до об'єктів (текстів). 3. Центральним поняттям є "інтенційність", тобто спрямованість свідомості на об'єкт. 4. для розуміння тексту можна застосувати тільки описовий метод (дескриптивний). 5. твір ? вербальний інтенційний об'єкт. 6. в чому закорінені смисли і постать об'єкта (тексту)? 7. з'ясування інтенцій, початкових імпульсів, з яких народжуються образи, мотиви, формотворчі елементи. 8. мета феноменологічної інтерпретації ? з'ясувати інтенції творчих задумів. 9. критик - це той, хто розглядає цінність твору і висловлюється про неї, керуючись дослідницьким об'єктивізмом. 10. феномен розглядають поза контекстом на підставі його іманентної сутності. 11. ідентифікація будь-якого сенсу формується в інтенційному потоці феноменів (тобто потоку текстів). 12. здатність свідомості не емоційно сприймати предмет, бути свідомості про предмет. 13. Е. Гуссерль наполягав на потребі керуватися у мисленні не елементами психіки, а суттю справи, предметами думки, власне "речами", тому висунув гасло "Назад до речей!", йшлося про послідовне дотримання смислової спрямованості на предмети, в якій вони розкривають свій сенс поза будь-якими детермінантами. "Річ являється, а її сенс переживається!" 14. Вчений наголошував, що замкненої на собі свідомості не існує. Що вона завжди є свідомістю про...(щось, когось...). 15. Поняття "пульсаційний горизонт": всеохопна інтенційність сущого, яка всмоктує в себе горизонт світу. Це як просторова тяглість, постійне торкання іншого, аналогічне прямій дотичній до лінії кола, фіксоване певною спільною точкою, що виявляється у здатності виявляти чужу, іншу суб'єктивність у спільному комунікативному полі, знаходячи з нею спільний духовний досвід ("силові" точки певної доби, напряму, н-д, Т. Шевченко - романтизм, П. Мирний ? реалізм: див. Н. Зборовської "Код").

Похожие статьи




Методологія феноменологічної інтерпретації - Види феноменологічної інтерпретації в українських творах

Предыдущая | Следующая