Феноменологічний аналіз вірша "О, панно Інно..." П. Тичини - Види феноменологічної інтерпретації в українських творах

Вірш написано 1915 року, він належить до ранньої лірики П. Тичини. За жанром це інтимна поезія, в якій зображено любовні переживання ліричного героя.

Звернемося насамперед до образу "панни Інни", який мав свого прототипа - Інну Коновал. Загалом написання вірша пов'язано із знайомством молодого Тичини із сестрами Полею та Інною Коновал, дочками чернігівського поета Івана Коновала. Звертається він саме до Інни, тому що Поля покинула молодого хлопця, а за словами самого Тичини із щоденника, які датуються квітнем 1920 роком, маємо: "Померла Нюся (пестлива назва Інни). З сухот. Отепер уже для мене Поля зовсім не існує. В Нюсі я довго ще любив Полю. Ні та, ні друга, звичайно, цього не бачили". Для письменника Інна була єдиним з'єднуючим ланцюжком з Полею, тому це поетичне звернення адресоване саме Інні.

"Сестру я Вашу так любив ..." - ця фраза пояснюється тим, що молодий семінарист Павло Тичина був закоханий саме у Полю.

"Любив?" - риторичне питання пояснюється тим, що Тичина був зачарований обома сестрами, хоча надавав перевагу саме Полі.

"Цвіли луги" - говорить нам про пору року - весну. Це підтверджується тим, що П. Тичина у своєму щоденнику писав: "У мене єсть донжуанізм. Характерно: за винятком моєї Весни, яка могла, здавалось, зрозуміти свого Павлуся...". Весною письменник називав Полю. Для нього його кохання - це весна, тому і кохану він так називає.

"Я Ваші очі пам'ятаю, як музику, як спів" - поєднання слухових та зорових образів для Тичини є невипадковим, оскільки письменник з дитинства співав у монастирському хорі Чернігова, а пізніше, 1900 року, 9-річний хлопчик став співаком архієрейського хору при Єлецькому монастирі. Крім того у старших класах він пройшов грунтовну художню школу у викладача малювання М. Жука. Саме це і вплинуло на формування особливої манери письма Тичини - кларнетизму. Взагалі письменник у щоденнику писав: " Хто на партитурі читати не вміє, тому годі що-небудь у природі розібрати". Для нього музика і природа були нерозривні, тому у його поезії часто зустрічаються слухові образи, на зразок "шепіт гаю", який маємо у вірші "О Панно Інно". Знову ж таки слуховий образ створюється за допомогою контрасту, який створює автор протиставляючи лексеми"Тиша" та "кричить".

"Сестра чи Ви?" - риторичне питання, у якому яскраво виражаються його слова, зацитовані нами вище, в яких говориться, що в образі Інни Тичина ще довго любив Полю.

Нарешті останнє слово-речення "Любив..." маємо констатацію факту і відповідь на питання, яке було поставлено ще в першій строфі "Любив?".

Тепер слід звернути увагу на лексичні, синтаксичні та фонічні засоби вірша. Насамперед слід зазначити, що Тичину зараховують і до імпресіоністів, і до символістів, і до романтиків. Саме риси імперсіонізму у вірші "О, панно Інно" виражаються у називних односкладних реченнях, які передають швидкість зміни вражень і душевних переживань ліричного героя. Також з цим пов'язане вживання письменником обірваних речень (апосіопеза). Символізм вірша пояснюється впливом на молодого Тичину М. Вороного (з 1906 р.), який був представником молодомузівців, які у свою чергу рівнялися на зразки європейського символізму. На фонетичному рівні у вірші часто вживається звук "і", що за символістським тлумаченням свідчить про спокій, ніжність, кохання. Так само маємо алітерацію "с", що тлумачиться як сум.

Отже, особисті переживання письменника втілися у вірші "О, панно Інно". Автор роздвоєний між почуттям радості, коли згадує про колишню любов, і між почуттям суму і самотності в реальний йому час. Змінність і фрагментарність образів вірша відтворюють собливості перебігу почуттів ліричного героя, його роздвоєність між двома сестрами. Аналіз довів, що це жанр інтимної лірики, оскільки у вірші передані переживання ліричного "я", повязані із коханням до жінки.

Похожие статьи




Феноменологічний аналіз вірша "О, панно Інно..." П. Тичини - Види феноменологічної інтерпретації в українських творах

Предыдущая | Следующая