Вступ - Російськомовні повісті Т. Г. Шевченка
На початку ХХІ ст. у дослідженні історії української літератури нікого не здивуєш несподіваними поглядами на відоме, усталено досліджене, класичне явище. Минулися часи епатуючих статей і шокуючих монографій, надійшла найближча пора прискіпливого і виваженого аналізу твору як тексту, літератури як специфічного мистецького явища.
Повісті Тараса Шевченка -- прозові твори письменника. Усі повісті Шевченко написав у період заслання. Лише останню "Прогулянка з задоволенням і не без моралі", почавши писати в Новопетровському укріпленні, закінчив у Нижньому Новгороді. За його словами, їх "десятків коло двох набереться", проте до нашого часу дійшли лише 9. Відомо ще про повість "Из ничего почти барин", задуману першою, але невідомо чи написану. У зв'язку із забороною писати й малювати, перші дві повісті письменник мусив підписувати фіктивними датами: "Наймичка" -- 25 лютого 1844, Переяслав (замість справжньої 1852--1853); "Варнак" -- 1845, Київ (замість кінець 1853 -- початок 1854). Проте, відчувши послаблення нагляду і приязне ставлення коменданта Ускова, наступні повісті Шевченко підписував справжніми датами.
Російськомовні повісті Шевченка не належать до тієї частини літератури ХІХ ст., щодо якої науковці досягли об'єктивного прочитання фактично до кінця минулого сторіччя. Вони розглядались дослідниками переважно у декількох літературознавчих варіаціях, серед яких: випадковий епізод у творчості Кобзаря, самоствердження митця під час заслання, що доводило б його творчі можливості, аналог чи опозиція до однойменних українських поем, прагнення ознайомити російського читача з українськими реаліями або вузько-соціологічне прочитання їх проблематики. Проте такий аналіз не вводить повісті до загального комплексу Шевченкової мистецької спадщини. Наприкінці дев'яностих необхідність оновлення погляду на літературний процес неминуче привабила літературознавців до російськомовної прози Кобзаря. Зокрема Н. Р. Демчук зверталася до дослідження художнього світу прози Шевченка на рівні мікропоетики, В. Г. Терещенко вивчала проблему автора в її біографічному аспекті, Н. М. Грицюта розглянула повість "Близнецы" в контексті розвитку європейського роману виховання. Проте у цих повновартісних дослідженнях повісті не аналізуються через їх єдність з поетичною та живописною творчістю митця, що довело б спільні для них художні закономірності, зокрема спорідненість ідеологем, концептуальних елементів, художніх прийомів та багато інших особливостей.
Чому ж не так багато дослідників зверталось до російськомовних повістей Шевченка, ще менше з них зупиняються на характеристиці їхньої образності? М. Зеров, на жаль, виніс цим творам однозначний вирок: найслабша, найнепомітніша частина його літературної спадщини. Не спонукають літературознавців до роздумів навіть такі видатні попередники як О. Білецький, який у статті "Російська проза Т. Г. Шевченка" з'ясував деякі художні аспекти як змістовного, так і формального рівня текстів. Проте впродовж багатьох років панувала переважно точка зору, яка прямо стверджувала або ж натякала, що повісті Шевченка сприймаються швидше як цікавий казус, ніж як можливий об'єкт дослідження значної мистецької цінності. Шевченко Російськомовний Повість Творчий
Усупереч стереотипам, серед сучасних потрактувань прози Шевченка осібне місце посідають дослідження Ю. Барабаша, монографія якого "Коли забуду тебе, Єрусалиме." Гоголь і Шевченко: Порівняльно-типологічні студії" та численні статті на новітньому науковому рівні розкривають глибинну сутність текстів російськомовних повістей в річищі світогляду митця, біографічних колізій, літературного процесу через призму зв'язків, збігів та прямих паралелей з прозою М. Гоголя. Відтак відкриті принципово нові можливості для інтерпретацій образної системи прози Шевченка, структурного і герменевтичного підходів до них. У цих творах важливий не стільки життєвий матеріал, предмет зображення, скільки його висвітлення потужним променем художніх знахідок, не стільки тема, ідея, сюжет, скільки їх втілення, ракурс, емоційно-моральні акценти. Необхідно простежити і єдність творів за жанровими ознаками, і вписаність їх у творчість Шевченка взагалі. Комплекс прози "Наймичка", "Варнак", "Княгиня", "Музыкант", "Несчастный", "Капитанша", "Близнецы", "Художник" і "Прогулка с удовольствием и не без морали" може бути розглянутий як цикл і за мовними, і за тематичними, і за текстуальними характеристиками, що обумовлені особистісними рисами автора. Шевченкові-художнику, музично обдарованій особистості, ерудованій людині притаманна синестезія сприйняття світу, синкретичність мислення, філософізм уяви. Оскільки митець реалізував себе у різних галузях, то не дивно, що він мав сподівання бути сприйнятим як автор прозових творів. Поряд з цим може виникнути проблема жанрової своєрідності, вирішенню якої теж сприятиме образний аналіз. Елементи романного мислення (панорамність у моделюванні образів-персонажів, багатовекторність проблематики тощо), наявні у прозі Шевченка, обумовлені його митецькою зрілістю - поетичну творчість він почав 1837 року, як прозаїк відбувся у 1852-1858 р. р. Однією з характеристик прози Кобзаря є поліфункціональність художньої образності, тобто виконання елементами образної структури різноманітних завдань на усіх рівнях тексту. Повістям Шевченка притаманні домінантні риси, у дослідженні яких виявляється поліфункціональність образності:
- - багатоаспектність художньої майстерності; - комплексність мистецьких засобів; - національний світогляд як риса, що пронизує ідейно-тематичний пласт структури тесту; - адекватність/неадекватність обраної мови викладу.
Окремо виділяємо сприйняття власних творів автором, в систему якого входить підкреслена інтенсивність роботи над ними: "Музикант" він почав 21.11.1854, закінчив 15.01.1855, вже через кілька днів переходить до повісті "Несчастный", почав 24.01.1855, 20.02.1855 закінчив. Таким чином, можна простежити час, присвячений кожній з повістей, окрім містифіковано датованих (з об'єктивних причин) "Наймички" и "Варнака", які насправді, згідно з упевненим твердженням дослідників, написані Шевченком не раніше 1852-1853 р. р. (див., наприклад, абсолютно слушне зауваження О. Білецького про анахронічні згадки оренбурзького краю та киргизьких степів [2, 221]). Про що говорить відсутність більшої частини зі згаданих Шевченком двадцяти прозових творів? Чи про його критичне ставлення до них чи про вплив рішучого несхвалення з боку сучасників - на даному етапі встановити практично неможливо. Не всі твори ідентифіковані самим Шевченком, можливо, йдеться про начерки або ескізи, деякі просто зникли ("Повесть о безродном Петрусе" - архів М. Костомарова, згаданий у "Журналі" твір невідомої жанрової приналежності "Лунатика"). Спогади, ностальгія, туга і душевний та фізичний дискомфорт заслання стали рушійними силами створення повістей. Письменника переповнювали хвилі матеріалу, які виливались у такій, здавалося б, незвичній для нього формі, але чи такій вже незвичній, простежимо впродовж нашого дослідження. А зараз повернемося до авторського бачення цього корпусу творів, у якому показово і те, що впродовж заслання і подорожі-повернення у листуванні Шевченко постійно і наполегливо цікавився долею повістей, чи надруковані вони, чи можливо це (до 1858 р.), але, потрапивши до Петербурга, повернувшись на звичну стежину, вже клопочеться виданням поезій та поем, перевиданням "Кобзаря". Комплекс образності, у функціонуванні якої спостерігається багатоаспектність, пропонуємо поділити на такі стрижневі структури, не відмовляючи у існуванні не менш важливим додатковим рівням:
- 1) образи наратора/автора; 2) образи-персонажі; 3) образи-концепти (шлях, кобзар, дерево, могила, чумак); 4) образи-тропи.
У повісті "Художник" використано наратив дзеркального типу: центральний персонаж є alter ego автора, а наратор - певною мірою збірний образ з петербурзьких друзів і знайомих Шевченка, переважно подібний до І. М. Сошенка. Наратор причетний до мистецького та інтелектуального світу, з відповідними поглядами і структурою сприйняття дійсності. Окрім того, спостерігаються епізодичні вклинення голосу головного героя (в епістолярній формі) і його приятелів. Специфіку наративу останньої з відомих нам повістей ілюструє ланцюжок її назв: від "Матроз, или старая погудка на новый лад" (з акцентуацією на постаті героя), "Прогулки с пользою, но не без морали" до "Прогулки с удовольствием, но не без морали" (підкреслення наше - О. Є.). Змінюється аксіологічний аспект, зацікавленість оповідача в подіях і людях стає наголошено безкорисливою, елементи саме задоволення, мистецької насолоди від спостерження і співпереживання морально і зовнішньо досконалим, красивим особистостям. "Прогулка" прикметна ще й тим, що автор майже не довіряє оповіді іншим, крім коротких фрагментів публіцистичного характеру (зав'язка твору) та висловлювань другорядних персонажів, формуючи образ оповідача максимально достовірно, дефініціювавши його як К. Дармограя.
За псевдонімом К. Дармограй, потім у листуванні розшифрованим як Кобзар Дармограй, Шевченко сховався лише двічі - у повістях "Княгиня" и "Прогулка с удовольствием, но не без морали". Психологічна проблема його відповідності/ невідповідності особистості Шевченка залишається недостатньо вирішеною, попри успішні спроби дослідників привідкрити цю завісу. На думку Ю. Барабаша, "наративна просторінь російськомовної Шевченкової прози "обрамлена" й замкнена ім'ям К. Дармограя. Про мене, це дозволяє говорити певною мірою про авторство цього віртуального персонажа, або, якщо завгодно у цілому про "прозу К. Дармограя" . Не можна бути абсолютно впевненим, чи лише себе бачив письменник у цьому трохи вайлуватому, доброму душею, не надто успішному, але щирому "антикварові", та самоідентифікація підкреслюється спорідненістю зі збіркою "Кобзар", з часу виходу якої це ім'я закріпилося за Шевченком. Отже, у повістях Шевченка переважає діалогічний наратив, який стає носієм поліфункціональності образності через створення системи кількісно і якісно відмінних нараторів. Найпоказовіша в цьому аспекті структура образів-персонажів, вона надає повний спектр структурованості. Персонажі виступають у творах як:
- - моральні ідеали-антиідеали автора; - типи національної ментальності; - літературні кліше і псевдокліше; - втілення мотива двійництва як реалізація ситуації життєвого вибору.
При частковому застосуванні до персонажів гендерного підходу, з'ясовується, що жіночі образи за поліфункціональністю відрізняються від чоловічих наявністю чітких критеріїв ідеалу жінки (ставлення до українського народного начала, моральність, інтелігентність, охайність, самопожертва).
Похожие статьи
-
Література - Російськомовні повісті Т. Г. Шевченка
1. Дзюба І. М. Тарас Шевченко. Життя і творчість. -- 2-ге вид., доопрац. -- К.: Вид. дім "Києво-Могилянська академія", 2008., стор. 464--465 2. Кодацька...
-
Повість "Художник" - Російськомовні повісті Т. Г. Шевченка
Повість "Художник" створена в дусі романтичних тенденцій розвитку автобіографічного роману виховання, її структурною і сюжетною домінантою є життєпис...
-
Вступ - Образ народного месника в повісті Марка Вовчка "Кармелюк"
Твори з історичного минулого українського народу посідають одне з чільних місць у художній спадщині Марка Вовчка. Імпульсом до їх написання були ідеї...
-
Вступ - Морально-етнічні проблеми повісті Василя Бережного "Археоскрипт"
Актуальність теми дослідження . Українська фантастика має глибокі та давні корені, що не дивно, адже українці виховані на казках та переказах, в яких...
-
Проблема фольклорно-літературних взаємин перебувала в полі зору філологів протягом 19-20 століття, і тепер не втрачає своєї актуальності, адже усна...
-
Вступ - Роль Петра І для розвитку перекладу в Росії та в Україні у XVIII ст
Завдяки Петру І XVIII в став переломним для перекладу. Петро І здійснив величезний ривок у розвитку всіх областей перекладу, відходячи від православної...
-
Вступ - Біблія у творчості Т. Г. Шевченка
Уперше на українську землю (в часи Київської Русі) Біблія потрапила, очевидно, як кирило-мефодіївський переклад тих чи інших книг її, хоч маємо звістку,...
-
Тарас Григорович Шевченко й Біблія - Біблія у творчості Т. Г. Шевченка
У творчості Шевченка не помітно слідів літературних впливів. Самобутня, велика своєю своєрідною індивідуальністю душа українського поета легко й вільно...
-
Поема "Сон" - перша політично-сатирична поема у творчості поета. У цьому творі автор найповніше виразив політичні вимоги покріпаченого селянства. "Сон" -...
-
Прийоми творення образу Кармелюка - Образ народного месника в повісті Марка Вовчка "Кармелюк"
Повстанців письменниця називає не розбійниками, а "молодцями", що свідчить про її симпатії до них. Цим її твір відрізняється від інших, що побачили світ...
-
Зазначений утилітаризм відношення до перекладу мав ряд наслідків. По-перше, уявлялося не настільки важливим дотримання принципу перекладати з оригіналу,...
-
Висновки - Методика проведення уроків вивчення повісті Михайла Коцюбинського "Тіні забутих предків"
Неможливо зрозуміти специфіку літератури як предмета без знання того, що являє собою учень на різних етапах літературної освіти. В історії методики були...
-
Бережний Василь Павлович, який є автором повісті "Археоскрипт" - український письменник і журналіст. Писати й друкуватися він почав у 1938 році,...
-
Найбільш відоме художній твір Шамиссо - повість "Дивовижна історія Петера Шлеміля" (1814). У розповіді про людину, яка втратила свою тінь, автор...
-
Свої і чужі про велич Тараса Шевченка - Біблія у творчості Т. Г. Шевченка
Здається, жодна книжка і жодний автор в історії нашої літератури не викликали такого розголосу, стільки боротьби й літературознавчих праць, як твори...
-
Жанр твору. - Аналіз повісті О. Забужко "Казка про калинову сопілку"
Оксана Забужко називає свій твір повістю "Казка про калинову сопілку" То що ж це, повість чи казка? За визначенням В. Лесина, "повість - переважно...
-
Значення творчості Т. Г. Шевченка
Шевченко - основоположник нової української літератури. Шевченко є основоположником нової української літератури і родоначальником її...
-
Висновки - Морально-етнічні проблеми повісті Василя Бережного "Археоскрипт"
Українська фантастика має глибокі та давні корені, що не дивно, адже українці виховані на казках та переказах, в яких діють фантастичні та міфічні...
-
Життя і творчість Тараса Шевченка
Цього року Україна відзначатиме надзвичайно урочисту дату - 200-річчя від дня народження великого сина українського народу, пророка України, символу...
-
Жуковський Василь Андрійович. Російський поет, перекладач, художник
ЖУКОВСЬКИЙ Василь Андрійович (29.1(9.11). 1783, с. Мишинське Білівського угіддя Тульської губ.- 12(24).IV.1852, Баден-Баден, Німеччина; похований в...
-
Вступ - Драма "Шевці" С. Віткевича в контексті польського модернізму
Непересічним явищем у польському науковому житті та літературному процесі є творчість відомого філософа, художника, автора теорії Чистої Форми,...
-
Визначна роль творчості Михайла Коцюбинського в історії української літератури та мови беззаперечна. Знайомство з його творчiстю пiдтверджуе надзвичайно...
-
Вступ - Життя і творчість Івана Франка
Іванові Яковичу Франкові належить, либонь, найпочесніше право представляти Україну в "галереї найвищих інтелектуальних досягнень" народів світу. Віддаючи...
-
Вступ, Творчий шлях С. Фіцджеральда - "Американська мрія" в літературі в другій половині 20 століття
Американська література знає багато письменників з трагічною долею, які зійшли зі сцени передчасно, не втіливши в життя те, що обіцяло їм їх обдарування....
-
Вступ - Інтерпретація образу Доріана Грея
Актуальність дослідження. Оскар Уайльд був творцем мистецтва, і їм була створена ціла естетика, що дозволяє судити про справжньої цінності того чи іншого...
-
До моральних проблем, які були висвітлені у повісті Бережного "Археоскрипт" слід віднести: 1) втрату духовності, 2) віднайдення духовно-інтелектуальних...
-
Кохання Тараса Григоровича Шевченка - Шевченко Тарас Григорович
Першим коханням молодого Шевченка була молода дівчина, одноліток Тараса - Оксана. Родичі та знайомі закоханих були впевнені, що молоді одружаться, щойно...
-
Вступ - Романтизм як явище світової культури
Якщо епоха Просвітництва найбільшим своїм здобутком вважала відкриття "людини мислячої", мірилом людяності якої є розум, здатність мислити, бажання...
-
Вступ, Характеристика літературного героя - Характеристика літературного героя
Проблеми літературної освіти в школі значною мірою залежать від досягнень літературознавчої науки, зокрема і найбільше -- теорії літератури, що досліджує...
-
Завданням митця є порушити актуальні на свій час питання і, якщо не запропонувати своє вирішення, то, принаймні, спонукати до роздумів над поставленою...
-
Протягом усіх відомих нам років у демонологічних віруваннях великої кількості народів та культур завжди невід'ємно присутній образ жінки, що може легко...
-
Висновки - Роль Петра І для розвитку перекладу в Росії та в Україні у XVIII ст
Петро I зробив величезний вплив на розвиток перекладознавчої діяльності 18 століття, а так само вчинив величезний переворот у розвитку всіх областей...
-
Висновки - Образ народного месника в повісті Марка Вовчка "Кармелюк"
Досягненням письменниці слід вважати те, що вона першою в українській літературі на матеріалі народної творчості відтворила мужній образ народного...
-
Вступ - Творчість американського письменника Н. Готорна
У історії культури епоха рубежу століть (1790-1860-е роки) отримала назва епоха романтизму. Американський романтизм виникла у результаті американської...
-
Літературознавчі витоки естетики російського формалізму
Зміна філософського клімату на початку XX ст. не могла не вплинути на літературознавчу науку, в надрах якої й зародився російський формалізм. У...
-
Релятивізм в системі ідей російських формалістів
Актуальність запропонованої теми визначена зв'язком ідей російських формалістів з процесами становлення нового мистецтва та сучасної естетики. Мета...
-
Вступ - Творчість Вільяма Шекспіра
Актуальність теми. Життєвий шлях Вільяма Шекспіра (1564 - 1616) достатньо не вивчений. Нагромадилося чимало підстав для сумніву у реальному існуванні...
-
Змалювання Кармелюка за народною традицією Марко Вовчок протягом усього життя виявляла великий інтерес до історичного минулого українського народу,...
-
Історична основа повісті "Кармелюк" - Образ народного месника в повісті Марка Вовчка "Кармелюк"
Життя Устима Кармелюка - приклад того, що в пам'яті народу є місце не лише для сильних світу цього. Історичні документи висвітлюють початковий період...
-
У поезiях автор висловлює протест проти самодержавства, змальовує реалiстичну картину бiдностi, безправностi простого люду, Некрасов виявляє iнтерес до...
Вступ - Російськомовні повісті Т. Г. Шевченка