Значення концертної діяльності В. Барвінського та Б. Бережницького у становленні і розвитку віолончельного і камерно-ансамблевого виконавства в Галичині на початку ХХст. - Життєвий і творчий шлях Василя Барвінського

У розділі розглядається концертна діяльність В. Барвінського у складі різноманітних камерних ансамблів, а також дається характеристика концертного життя Галичини у тридцяті роки ХХ ст.. На початку розділу викладені факти біографії віолончеліста Б. Бережницького, завдяки якому з'явилась більшість віолончельних творів В. Барвінського. Щоби мати можливість усвідомити характер і потреби змін, які постали перед музикантами, в розділі зроблено спробу окреслити особливості тогочасних концертно-виконавських традицій, а також наведено всі доступні згадки про гастрольні виступи іноземних виконавців-віолончелістів та відомих ансамблів того часу у Львові.

На початку ХХ ст. спостерігався розквіт аматорського салонного музикування, що також сприяло розвитку жанрів камерної музики. Велику роль у популяризації камерно-інструментальної музики відіграли викладачі Вищого Музичного Інституту ім. М. Лисенка та консерваторії Галицького музичного товариства, зокрема діяльність тодішнього її ректора - К. Мікулі. Особливу роль у популяризації української музики відіграв "Музичний кружок", організований при "Львівському Бояні" у 1897 році скрипалем О. Бережницьким, у рамках якого діяв "струнний квінтет" (камерний оркестр) у складі20 чоловік, та курси навчання гри на оркестрових інструментах. Перечислено програми в яких брали участь віолончеліст Б. Бережницький та В. Барвінський. Композитор виступав, будучи студентом, у Шевченківських вечорах українських товариств Праги.

На сторінках преси В. Барвінський наполягав на впровадженні чисто інструментальних і сольних вечорів, відокремлення їх від традиційних Шевченківських святкувань. Творча діяльність Барвінського, спрямована на створення якісного українського віолончельного та камерного репертуару, практичного відкрила шлях процесам, які набули інтенсивного розвитку у 20-30 рр. в галицькій музичній культурі. Композиторська майстерність Барвінського у віолончельних жанрах шліфувалася досвідом спільної концертної практики з Б. Бережницьким.

В середній частині розділу перераховано міста, в яких гастролював дует, проаналізовано репертуар, наведені відгуки в пресі. Зазначено, що більшість ранніх творів для віолончелі та камерних ансамблів з її участю постала саме завдяки дружбі та тісній творчій співпраці з Б. Бережницьким. Він був не лише замовником і першим виконавцем більшості творів для віолончелі, але і їх редактором. Наслідком спільної концертної діяльності двох знаменитих українських музикантів став значний ріст популярності цього інструменту, і як результат, розвиток віолончельної професійної освіти в Галичині, насамперед у ВМІ ім. М. Лисенка та його численних філіях.

Кардинальних змін зазнає українська камерно-концертна практика у 30-і рр. Процес професіоналізації музичної освіти в Галичині завдяки успішній діяльності ВМІ ім. М. Лисенка і його численних філій в регіонах, збагачення виконавського, композиторського, педагогічного і наукового складу молодими фахівцями, що здобули освіту за кордоном сприяли стрімкому злету виконавського рівня, різноманітності і кількості концертних програм, появі нових яскравих імен серед солістів-інструменталістів та утворенню цілого ряду нових виконавських колективів. Це також зумовило значний поступ у напрямку популяризації українського музичного мистецтва, у якому питому вагу мали камерні твори Барвінського, поряд із мистецькими здобутками плеяди молодих українських композиторів, що повернулися на батьківщину після навчання за кордоном.

Заключна частина розділу присвячена учням і колегам Василя Барвінського, які у процесі інтенсивної гастрольної діяльності у Львові і за кордоном активно популяризували українську музику і твори свого учителя зокрема. В зв'язку з цим наведено дані про концертні виступи та мистецько-громадянську позицію таких виконавців як піаністка Дарія Гординська-Каранович (1908-1999); Роман Савицький (1907-1960) - піаніст, музичний критик, педагог, науковець; син В. Барвінського, Іван-Себастіан; сестри Колесси - Христина, блискуча віолончелістка (1915 -1978) та Любка Колесса, піаністка світової слави (1902-1997); Петро Пшеничка (1895-1972), відомий галицький віолончеліст-ансамбліст, педагог, аранжувальник.

Похожие статьи




Значення концертної діяльності В. Барвінського та Б. Бережницького у становленні і розвитку віолончельного і камерно-ансамблевого виконавства в Галичині на початку ХХст. - Життєвий і творчий шлях Василя Барвінського

Предыдущая | Следующая