Вплив В. Барвінського на професіоналізацію інструментальних жанрів у доробку галицької композиторської школи молодшої генерації ( 20-30-і рр.) - Життєвий і творчий шлях Василя Барвінського

На початку розділу описані складні професійні обставини в які були поставлені С. Людкевич, а згодом і В. Барвінський, опинившись після навчання у Європі, в аматорському і нерідко реакційному середовищі тодішньої Галичини. Але саме вони підготували грунт для розвитку, росту і розбудови національної музичної культури, який у 20-30 роки спостерігався не лише в Галичині, але й у інших народів Австро-Угорської імперії, які усвідомили свою національну самобутність. З точки зору формування нової генерації галицької композиторської школи найважливіше місце у переліку музично-освітніх центрів Європи займає Прага. У вказаний період центр української еміграції перемістився з Відня сюди, тут сформувалася потужна діаспора зі своїми культурними, науково-освітніми, музичними традиціями, своєрідно інтегрованими в барвисту мистецьку картину чеської столиці - традиційного перехрестя єропейських культур. В тогочасній Празі існували: Вільний Український Університет, українські студії образотворчого мистецтва, український (високий) педагогічний Інституту ім. М.Драгоманова. У 20-ті роки виникло чимало українських хорів. А у 1932 р. була заснована ще одна важлива інституція української діаспори - Товариство Прихильників Української музики в Празі. Окремо розглядається чеська композиторська школа, вплив і методи В. Новака, програма навчання у Празькій консерваторії, її прогресивність і толерантність по відношенню до національного відродження.

"За прикладом, порадою чи рекомендацією В. Барвінського до навчання у Празі приступили молоді композитори Н. Нижанківський, М. Колесса, З. Лисько, С. Туркевич, Р. Сімович, Б. П'юрко. Створенння цієї групи що її духовним провідником можна сміливо вважати Василя Барвінського, започатковує так звану "Празьку школу", яка має своє окреме значення і місце в історії української музики" 5. В заключній частині розділу розглядаються найбільш вдалі камерні твори за участю віолончелі: Нестора Нижанківського, Зеновія Лиська, Романа Сімовича, Миколи Колесси, Богдана Кудрика, Антона Рудницького, Стефанії Туркевич. А згодом шлях композитора, вже на новому щаблі, продовжуватимуть молодші представники галицької композиторської школи.

Похожие статьи




Вплив В. Барвінського на професіоналізацію інструментальних жанрів у доробку галицької композиторської школи молодшої генерації ( 20-30-і рр.) - Життєвий і творчий шлях Василя Барвінського

Предыдущая | Следующая