Вступ - Трансформація пісенного фольклору лемківських переселенців у Західній Україні (повоєнний період)

Актуальність теми. Народна пісенність Лемківщини Лемки - найвіддаленіша західна етнографічна група українців, що споконвічно заселяла схили Східних Бескидів. Лемківщина - історико-етнічна територія України загальною площею 3 500 км2, розташована між річками Боржава і Сян на сході та Попрад і Дунаєць на заході; займає гірську частину південно-східної Польщі та гірську смугу північно-східної Словаччини. - невід'ємна і самобутня складова фольклору України, що привертає особливу увагу народознавчої науки. Міжкордонне геополітичне розташування Лемківщини сприяло тому, що до загальноукраїнської основи фольклору лемків у пісенному репертуарі, стилі, фонетиці додались іноетнічні елементи етнопісенності польського, словацького, угорського, а подекуди й німецького етносів.

Великих збитків Лемківщині, розташованій у центрі Європи, завдали Перша і Друга світові війни. Коли на обрії вже було видно "перемогу над фашизмом", на теренах Закерзоння Закерзоння - термін, що вживається в українській історіографії щодо колишніх етнічних українських земель Підляшшя, Холмщини, Надсяння, Західної Бойківщини і Лемківщини, які після Другої світової війни опинилися поза суцільним українським масивом. Загальна площа Закерзоння становить близько 19,5 тис. км2, на якій проживало 1,5 млн. українців. Назва походить від прізвища міністра закордонних справ Великої Британії Дж. Керзона, котрий у 1919 р. запропонував лінію розмежування російських і австрійських військ. "Лінія Керзона" вперше стала державним кордоном 1939 р. і в тому ж статусі залишається до сьогодні. почалася етнічна чистка. 9 вересня 1944 р. між урядом СРСР та Польським комітетом національного визволення підписано угоду "Про евакуацію українського населення з території Польщі й польських громадян з території УРСР". За цією угодою депортовано понад 500 тис. осіб із споконвічних земель Лемківщини, Холмщини, Надсяння та Підляшшя. Упродовж 1945-1947 років лемківське населення Жешувського (Ряшівського), Люблінського та Краківського воєводств ешелонами вивозили у західний та східний регіони УРСР. Тих, хто відмовлявся "добровільно" залишити рідні землі у процесі горезвісної операції "Вісла", спрямованої на боротьбу з Українською Повстанською Армією, було виселено на так звані "землі одзискані" - приморські області Польщі. На цих колишніх німецьких територіях, що після війни відійшли до Польщі, лемків розселили по 3-5 родин в одній місцевості. Нових мешканців прийняли спустошені села й поруйновані хати, а сам люд "в умовах комуністичної Польщі був приречений на тотальну асиміляцію" Мушинка М. Лемки / М. Мушинка // Наш рідний край. - 1998. - № 4. - С. 33..

На території України лемків розселили в Тернопільській, Львівській, Волинській, Дрогобицькій, Івано-Франківській, Рівненській, Донецькій, Харківській, Дніпропетровській, Запорізькій, Одеській, Кіровоградській, Миколаївській, Херсонській, Полтавській, Сумській та ін. областях. Депортація призвела до руйнування осілості та надзвичайно ускладнила процес збереження культурних надбань лемків.

У поле зору наукових зацікавлень музикознавців, лінгвістів та етнографів лемківський фольклор потрапляє у ХХ ст. Цим періодом датуються грунтовні наукові праці І. Верхратського, В. Гнатюка, Ф. Колесси, С. Людкевича та Й. Роздольського, Ю. Костюка, М. Соболевського, В. Гошовського, М. Мушинки, І. Лемкина, О. Гижі, С. Грици та багатьох ін.

При наявності значного опублікованого матеріалу про лемків ми прагнули в польових умовах зафіксувати максимальну кількість зразків музичного і словесного фольклору, що побутують сьогодні в Україні, та простежити їх трансформацію у нових умовах проживання переселенців, що є вельми цікавою проблемою з огляду не тільки на іманентні риси народної творчості, а й на сучасні етнічні процеси. Дослідження автентичної пісенної лемківської традиції у наш час ускладнюється похилим віком її носіїв. Ось чому дане дисертаційне дослідження, що базується переважно на новозібраному польовому матеріалі автора і задокументовує діалектні та реліктові явища культури, які ще збереглися у фольклорі українських переселенців з Лемківщини, ми вважаємо вельми актуальним.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано в контексті загальних наукових досліджень Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України. Тема дисертації затверджена вченою радою ІМФЕ ім. М. Т. Рильського (протокол №19 від 18 жовтня 2005 р.)

Мета дослідження. Головна мета роботи полягає у визначенні ступеня збереженості та форм побутування пісенних жанрів фольклору Лемківщини як складової частини традиційної української культури, простеженні динаміки пісенної традиції у повоєнний період. Реалізація мети передбачає розв'язання таких завдань:

Віднайти та обстежити сучасні осередки проживання носіїв лемківського фольклору на території Західної України;

Записати зразки музичного і словесного фольклору в контексті обрядодій і поза ними;

Простежити за взаємовідносинами автохтонних і переселенських мешканців, сприйняттям лемківських пісень українським середовищем;

Визначити трансформаційні процеси у пісенному фольклорі лемківських переселенців у порівнянні із наявними, раніше здійсненими записами фольклору Лемківщини;

З'ясувати міру впливу на етнічну культуру лемків народної культури сусідніх слов'янських народів, виявити мелодичні і текстові паралелі у фольклорі споріднених пісенних культур.

Об'єкт дослідження - лемківська народна пісенність як одна з регіональних складових української національної культури.

Предметом дослідження є пісенний фольклор лемківських переселенців, його трансформаційні зміни в новій ситуації буття.

Хронологічні межі дослідження охоплюють події, що відбулися в житті українців-лемків від кінця 1940-х років до наших днів.

Джерельною базою дослідження є: польові матеріали, зібрані автором у 19-ти селах Львівської, Тернопільської, Івано-Франківської, Закарпатської областей; лемківські пісні в збірниках Ф. Колесси, О. Гижі, М. Соболевського, Ю. Костюка, Ф. Лазорика, М. Мушинки, В. Гошовського, Б. Дрималика, І. Майчика, також в опрацюванні Я. Полянського, В. Хомика; газетні видання; архівні фонди ІМФЕ ім. М. Рильського НАНУ; історичні розвідки І. Красовського, В. Сергійчука; етнофольклористичні статті С. Грици; філологічні праці І. Верхратського, І. Панькевича; пісенні збірники закарпатського фольклору П. Лінтура, М. Кречка, З. Василенко, І. Хланти; видання словацьких народних пісень під редакцією К. Гудеца, Ф. Полоцека, Л. Галко; польські народні пісні; аудіо - та відеозаписи, зроблені під час щорічних зустрічей на етнофестивалі "Лемківська ватра" в м. Ждиня (Польща); інтерв'ю з представниками лемківської етнографічної групи тощо.

Методологічна основа. З метою комплексної етномузикознавчої характеристики динаміки лемківського музичного фольклору від повоєнного періоду до наших днів застосовано етномузикознавчі, етнологічні та етносоціологічні методи, історико-порівняльний підхід до аналізу зібраного матеріалу.

Наукова новизна роботи полягає в тому, що на базі друкованих матеріалів про лемків, суто музичної літератури та власних записів, що вперше вводяться у науковий обіг, досліджено проблему функціонування лемківського фольклору в нових соціально-економічних і культурних умовах переселенської ситуації. Окреслено сучасні осередки проживання етнофорів лемківської культури та побутування автентичної пісенної традиції на теренах Західної України. Описано та проаналізовано стан репертуарної традиції лемківських співаків із зазначенням домінуючих жанрово_тематичних пісенних груп. Простежено трансформації новозібраного пісенного фольклору лемків у порівнянні із записами фольклористів-етномузикологів ХІХ-ХХ ст. Знайшло подальше висвітлення питання щодо культурних впливів і взаємовпливи у сфері народної поезії та музики на пограничній території слов'янських народів - українського, польського, словацького.

Практичне значення одержаних результатів. Положення і висновки дисертації дають додаткові відомості щодо динаміки лемківського пісенного фольклору в період від кінця 1940-х років до сьогоднішніх днів, нових форм його побутування, еволюції музичного стилю. Зафіксований автором сьогоденний мовний діалект лемків, що вирізняє пісні даної етнографічної групи, стане в нагоді мовознавцям, діалектологам, музикознавцям, етнологам.

Результати дисертації можуть бути використані для подальшої теоретичної розробки проблеми та поглибленого наукового дослідження лемківської музичної культури, створення навчальних посібників, довідників, також для поповнення етномузикознавчих курсів у вищих навчальних закладах України. Музичний додаток дисертації може бути залучений до репертуару народних виконавських гуртів, композиторської та літературної творчості тощо.

Особистий внесок здобувача полягає у постановці наукової проблеми, її розробці та накопиченні значного експедиційного матеріалу, що став джерельною базою дослідження.

Апробація результатів дисертації. Основні положення та висновки дисертаційного дослідження розкрито автором у тезах доповідей на II Міжнародній науковій конференції "Традиція і культура" (Київ, 2006), Міжнародній науковій конференції "Національна культура в контексті сучасних глобалізаційних процесів" (Київ, 2006), Міжнародній науковій конференції "Етнокультурні фактори національної ідентифікації населення українського порубіжжя" (Київ, 2007), Міжнародній науковій конференції молодих учених "Дні науки історичного факультету" (Київ, 2008), Міжнародній конференції "Україна в етнокультурному вимірі ХVIII - початку XXI ст." (Київ, 2008 р.), Міжнародній науковій конференції "Українське народознавство на початку ХХІ ст. (теорія, методи та тенденції розвитку)" (Київ, 2008).

Публікації. Основні результати дослідження викладено у передмові до укладеного автором збірника "Нові записи лемківських пісень" (Київ, 2008) та 3-х одноосібних публікаціях, надрукованих у наукових виданнях, затверджених ВАК України, а також у тезах науково-практичних конференцій.

Обсяг і структура роботи. Дисертація складається зі вступу, 3-х розділів, висновків, списку використаних джерел (328 позицій). Повний обсяг роботи - 164 сторінки. "Музичний додаток дисертації" (105 с.) включає пісенні транскрипції, таблиці, словник діалектних слів, світлини.

Похожие статьи




Вступ - Трансформація пісенного фольклору лемківських переселенців у Західній Україні (повоєнний період)

Предыдущая | Следующая