"Коваль Вакула і "Черевички" - Життя і творчість Чайковського

Опера "Коваль Вакула" була написана й оркестрована у винятково короткий термін - протягом літа 1874 року (закінчена 21 серпня 1874 року). Така швидкість була викликана тим, що композитор поспішав закінчити оперу до конкурсу, помилково думаючи, що термін подачі минає восени того ж року. Насправді конкурс відбувся роком пізніше!

Спочатку лібрето "Коваля Вакули" було замовлено для А. Н.Сєрова, який не встиг написати задуману ним оперу. Після смерті Сєрова Російське музичне товариство оголосило конкурс на твір опери по лібрето у віршах Я. Полонського, згідно повісті Гоголя "Ніч перед Різдвом". Чайковський одержав першу премію.

Прем'єра опери відбулася в Петербурзі 24 листопада 1876 року. "Коваль Вакула" був поставлений дуже ретельно, декорації виявилися чудовими, виконання викликало повне схвалення композитора. Опера зробилася репертуарною: протягом 1876-1880 років відбулося сімнадцять виступів.

Двоїста оцінка "Коваля Вакули" навіяла композитора на думку внести виправлення і доповнення в партитуру. Свою нову редакцію "Коваля Вакули" Чайковський закінчив 22 березня 1885 року, після місяця роботи. Зміни, внесені композитором, досить численні, але не змінюють власне кажучи ні задуму, ні побудови опери. Проте, Чайковський дав опері в другій редакції нову назву - "Черевички". З тих пір сценічне життя "Коваля Вакули" припинилася назавжди.

Перше виконання "Черевичок" відбулося 19 січня 1887 року в Московському Великому театрі під управлінням автора. Це був перший виступ Чайковського за диригентським пультом. Опера "Черевички" міцно ввійшла в репертуар багатьох театрів і до наших днів користується великою популярністю.

Головний герой спектаклю Чайковського - народ, а діючі особи нескладної і веселої гоголівський "історії з міфологією" глибоко народні. У сюжетній інтризі, центром якої є Вакула й Оксана, беруть активну участь усі народні персонажі опери. У Вакули, як і в Оксани, велика і красива вокальна партія. Але в нього вона фактично закінчується в другій картині другого акту опери, а в двох останніх актах, коли він відправляється за черевичками, повертається з ними і дарує їх Оксані, одним словом, коли він йде вірним шляхом до свого довгоочікуваного щастя, саме тоді його партія стає зовсім незначною, розчиняючимь в народних сценах останнього акту. Його повернення в Диканьку не супроводжується любовним дуетом. Композитор припиняє його виливи до Оксани і квапиться передати функцію завершення опери хору кобзарів, який уособлює народ.

Навряд чи можна назвати іншу оперу Чайковського, де була б така маса народних хорів і народних образів, такий достаток побутових сцен. У цьому змісті опера "Черевички" займають в спадщині композитора зовсім особливе місце. У "Черевичках" цілі сцени і навіть ціла картина опери представляє вінок народно-пісенних і танцювальних номерів. У цьому змісті опера розробляє на українському матеріалі народні елементи опер Глінки.

Перші три симфонії Чайковського, витончені за формою, мелодійними, навіяними картинами рідної природи, побутовими сценками, -- тільки проба в його симфонічній творчості. З Четвертої симфонії починається хвилююча сповідь душі композитора, глибокий роздум про життя, боротьбу, смерть.

У П'ятій симфонії -- та ж боротьба добра зі злом, те ж прагнення до радості, до світла і зіткнення з жорстоким життям. Головна музична тема симфонії пронизує всі частини. Спочатку похмура і сувора, вона до кінця змінює свій характер, переходячи в урочисту життєстверджуючу мелодію дзвінкого маршу.

Похожие статьи




"Коваль Вакула і "Черевички" - Життя і творчість Чайковського

Предыдущая | Следующая