Вступ, Глобалізм: розкриття сучасного стану - Глобалізм як явище сучасного світу і його вплив на трансформацію особистості

Вплив феномену глобалізму на сучасний світ сьогодні активно вивчається як зарубіжними, так і вітчизняними дослідниками - про це свідчить велика кількість публікацій, присвячених економічним, політичним, екологічним аспектам глобалізації [1, 2, 4-9]. Разом із цим, проблемою є відвертий брак наукових досліджень стосовно впливу глобалізму на особистість, людину в контексті її ментальності, культури, індивідуальних психологічних якостей.

Ця тема, безумовно, має стати предметом численних та багатопланових досліджень, отож розкрити її у одній статті неможливо. Тому маємо на меті хоч у загальних рисах означити саме явище глобалізму в якості чинника трансформації особистості, простежити й передбачити основні вектори такої трансформації, а також віднайти компенсаційні механізми протидії негативному впливу глобалізації на особистість.

Глобалізм: розкриття сучасного стану

Загальну політико-економічну модель сучасного світу можна уявити як конкурентну систему наддержав, союзів держав, націй-держав, та міжнародних організацій (ООН, ЄС, НАТО, СОТ, МВФ, Арабський світ, Азійський "полюс"), транснаціональних корпорацій (близько 500, половина з центрів яких знаходиться у США) та світової фінансово-промислової еліти. Ця модель, загалом, демонструє наявність об'єктивно існуючих філософських протиріч, що діють у сфері глобального соціального - інтеграцію і диференціацію економічних, політичних, культурних та інших сил людства, які уможливлюють його розвиток. Формою інтеграційних проявів сьогодні і є процес глобалізації.

Відповідно до цього "глобалізм" розглядається як результат інтеграційних процесів, система абсолютної економічної і політичної влади світової фінансово-промислової еліти та її транснаціональних корпорацій (ТНК), які вийшли з-під контролю націй-держав свого походження й базування, й оперують нині фінансовими потоками більшими, ніж сукупний річний державний бюджет десятків країн.

Уперше концепцію глобалізму виклав, як прийнято вважати, З. Бжезинський у 1968 р. Зокрема він передбачав, що глобалізм як нова форма суспільно-політичного ладу прагнутиме до всеохоплюючого панування і перерозподілу світових ресурсів. Іншими словами, глобалізм тлумачився як, в першу чергу, планетарний ринок, світова корпоративна імперія, новий світовий лад, у якому нанівець зводиться роль націй-держав в економічному, політичному, соціальному та культурному плані, а також активно трансформується особистість у нових умовах соціалізації.

Ознаки активного суб'єкта глобалізації сьогодні демонструють наддержави і ТНК на чолі з "глобальною" елітою, ознаки ж об'єкта - більшість інших названих вище структур. При цьому слід відзначити, що країни "золотого мільярда" водночас виявляють роль як суб'єкта, так і об'єкта впливу.

Аналізуючи вектори сучасних економічних міжнародних процесів можна передбачити, що суб'єкти глобалізації за допомогою міжнародних організацій, держав-глобалізаторів спочатку підпорядкують собі нації-держави (шляхом "скуповування" їхньої економіки), а потім і найвагоміші держави світу - США, Японію, Францію, Велику Британію. Таким чином, наявним є ризик нівелювання окремих націй-держав - вони можуть стати суто територіальними утвореннями. Подальшим прогнозом такого перебігу подій є руйнування національних економік і кордонів; колишні ж держави при цьому можуть перетворитися на певні сегменти глобального ринку, де без обмежень пануватиме "корпоративна імперія". Вона, можливо, буде складена з симбіозу світової фінансової еліти, ТНК, наддержав, міжнародних організацій з імовірним порушенням балансу на користь сильніших ланок цього ланцюга. Як бачимо, найпотужнішим вектором глобалізації є економічний. Крім того, цей процес поширюється і в геополітичну, інформаційну, соціальну, культурну сфери.

Які позитиви і негативи глобалізації? До перших, безумовно, можна віднести можливість упорядкування екології в планетарному масштабі, захист людства від глобальних загроз різноманітного (в тому числі космічного) походження, які видаються непереборними для кожної окремо взятої держави, можливість позитивно вплинути на економіку "відсталих" країн, координувати боротьбу зі СНІДом, аналогічними пандеміями, а також з тероризмом.

Тепер про негативи глобалізму, його загрози. По-перше, глобалізм, особливо на початковій стадії розвитку, призводить до збільшення розриву між рівнями економічного та соціального розвитку країн "золотого мільярду" та всіма іншими: за оцінками ООН співвідношення між ВВП "багатих" і "бідних" країн становила у 1960 р. - 1:30, у 1990 р. - 1:60, у 1999 р. - 1:90. Як бачимо, цей процес нібито прискорюється. По-друге, зростання безробіття, бідності, безпритульності, антропогенне забруднення довкілля (яке загалом спричиняється всеохоплюючим падінням моральності). По-третє, економічне та політичне послаблення національних держав, пригнічення їхніх внутрішніх ринків, що веде до нівелювання, а згодом і до практичного усунення з конкурентного середовища. По-четверте, зростання рівня тіньової економіки, збільшення її питомої ваги до глобального рівня та вихід з-під контролю держав. Разом із цим зростають також корупція й загальна криміналізація економічної діяльності [13]. По-п'яте, глобалізм закономірно викликає конфлікт між потребами "глобалізаторів" та соціально-культурними, економічними, етно-ментальними традиціями національних держав (скажімо, від України глобальна еліта вимагає узаконення вільного продажу землі іноземцям, що, як дехто вважає, протиприродно принаймні для ментальності "господаря-українця").

Нарешті зазначимо, що глобалізація негативно впливає на ринкову конкуренцію - механізм, рушій розвитку капіталістичної економіки. Вона "вбиває" вільний ринок. Ми бачимо, що феномен глобалізації є процесом всесвітньої інтеграції, який прагне встановити нові координати розвитку людства. Разом із тим, сучасний глобалізм має насильницький (неімперіалістичний, неоколоніалістський) характер щодо націй-держав.

Похожие статьи




Вступ, Глобалізм: розкриття сучасного стану - Глобалізм як явище сучасного світу і його вплив на трансформацію особистості

Предыдущая | Следующая