Види понять - Логічна форма поняття

Важливою проблемою у логіці є класифікація понять, завдяки якій вони систематизуються. Наслідком цього є мислене упорядкування предметного світу, орієнтованого на його об'єктивну упорядкованість.

Найбільша відмінність існує між тими поняттями, в яких відображаються реально існуючі (чи ті, що існували) предмети, і тими, в яких мисляться уявні предмети - так званими нульовими поняттями.

Залежно від кількісної характеристики обсягу усі поняття поділяються на:

    - загальні; - одиничні; - пусті.

Одиничне поняття - це поняття, обсяг якого складається з одного елемента.

Наприклад, поняття "Аристотель", "найвища гора планети Земля", "Київський університет імені Тараса Шевченка" є одиничними поняттями.

Загальне поняття - це поняття, обсягом якого є клас однорідних предметів.

Наприклад, поняття "місто", "університет", "злочин", "держава" є загальними поняттями.

Пусте поняття - це поняття, обсяг якого не містить жодного елементу.

Пустота поняття може зумовлюватися різними обставинами.

По-перше, можливістю фіксації деяким поняттям логічно несумісних ознак. Такі поняття можна кваліфікувати як логічно пусті.

Наприклад, поняття "злочинець, який не вчинив жодного злочину", "круглий квадрат", "вічний двигун", "одружений холостяк" є логічно пустими.

По-друге, поняття може бути пустим, якщо воно суперечить законам природи. Такі поняття можна кваліфікувати як фактично пусті.

Наприклад, поняття "міст через Атлантичний океан", "кентавр", "басаврюк" є фактично пусті.

Не тільки непусті, але й пусті поняття поділяються за обсягом і змістом.

Залежно від типу елементів обсягу усі поняття поділяються на:

    - конкретні; - абстрактні.

Конкретне поняття - це поняття, елементами обсягу якого виступають предмети або класи предметів.

Наприклад, поняття "комп'ютер", "крадіжка", "майно" є конкретними поняттями.

Абстрактне поняття - це поняття, елементами обсягу якого виступають властивості предметів або відношення між ними.

Наприклад, поняття "талановита людина" є конкретним, бо до його обсягу входять будь-які талановиті люди: Пушкін, Моцарт, Сальвадор Далі тощо. А поняття талановитість буде абстрактним, бо до його обсягу будуть входити властивості людей, а саме їх талановитість: талановитість Пушкіна, талановитість Моцарта, талановитість Сальвадора Далі тощо.

Залежно від характеру елементів обсягу поняття поділяються на:

    - збірні; - незбірні.

Збірне поняття - це поняття, елементами обсягу якого є класи предметів.

Незбірне поняття - це поняття, елементами обсягу якого є окремі предмети.

Прикладом збірного поняття може бути поняття "сузір'я", бо елементами обсягу цього поняття є різноманітні множини зірок, які є сузір'ями: сузір'я Великої Ведмедиці, сузір'я Малої Ведмедиці тощо.

Прикладами незбірних понять можуть бути поняття: "університет", "планета Сонячної системи", "людина" тощо.

Залежно від наявності чи відсутності у змісті поняття ознак, на підставі яких узагальнюються в клас предмети, поняття поділяються на:

    - позитивні; - негативні.

Позитивні поняття - це поняття, у змісті яких фіксується наявність певних ознак.

Негативні поняття - це поняття, у змісті яких фіксується відсутність певних ознак.

Наприклад, поняття "осудність" є позитивним, бо в змісті цього поняття містяться такі ознаки: здатність людини усвідомлювати свої дії і керувати ними.

А поняття "неосудність" є негативним, бо зміст цього поняття заперечує наведені вищі ознаки.

Залежно від наявності чи відсутності у змісті поняття ознак, що вказують на відношення з іншими поняттями, всі поняття поділяються на:

    - відносні; - безвідносні.

Відносні поняття - це поняття, у змісті яких наявні ознаки, які вказують на відношення з іншими поняттями.

Безвідносні поняття - це поняття, у змісті яких відсутні ознаки, які вказують на відношення з іншими поняттями.

Відносні поняття: "батьки" (щодо поняття "діти"), "начальник" (щодо поняття "підлеглий"), "боржник" (щодо поняття "кредитор") тощо.

Безвідносні поняття: "держава", "студент", "книга" тощо.

Визначити, до якого виду належить те чи інше поняття - означає дати йому логічну характеристику.

Наприклад, дамо логічну характеристику поняття "Україна":

1)одиничне; 2)конкретне; 3) незбірне; 4) позитивне; 5) безвідносне.

Похожие статьи




Види понять - Логічна форма поняття

Предыдущая | Следующая