Сутність судження як форма мислення. Загальна характеристика судження. Судження і речення. Структура судження. Класифікація судження - Сутність логічного судження
Судження -- форма мислення, в якій засобами ствердження чи заперечення розкриваються зв'язки предметів з їх ознаками або відношення між предметами.
Так, у судженні "Ця троянда червона" розкривається належність відповідної ознаки троянді, а в судженні "Ця троянда не червона", навпаки, заперечується наявність у неї названої ознаки. В судженні "Ссавці належать до хребетних" множина ссавців включається до ширшої множини -- "хребетних", а в судженні "Комахи не належать до ссавців" обсяг першого поняття виключається з обсягу другого. В усіх цих випадках судження можна розглядати і як форму мислення, яка відображає відношення між обсягами понять -- сумісні вони чи несумісні, а якщо сумісні, то в якій формі сумісності перебувають -- у відношенні тотожності, перехресності чи підпорядкування. Скажімо, в першому випадку троянду включають до множини червоних, а в другому, навпаки, виключають із цієї множини.
Відображаючи належність чи неналежність тієї або іншої ознаки предметові думки (належність чи неналежність однієї множини предметів до іншої), судження тим самим співвідноситься з відповідною об'єктивною реальністю, а тому воно неодмінно є або істинним, або хибним. В істинному судженні думка про предмет і думка про його ознаку пов'язані відповідно до того, як цей предмет і його ознака пов'язані в дійсності. В хибному судженні, навпаки, те, що перебуває у зв'язку, роз'єднується, а те, що в дійсності є роз'єднаним, поєднується. Так, у судженні "Сталін -- великий гуманіст" поєднується непоєднуване, оскільки Сталін причетний до знищення мільйонів людей. А заперечне судження, в якому суб'єкт і предикат проголошуються несумісними поняттями "Українці не нація", теж не відповідає дійсності.
Судження і речення
Судження, як і будь-яка інша форма мислення, ідеальне за своєю природою, а тому існує лише в матеріальній оболонці речення. Граматичною формою судження є двоскладне розповідне речення. Питальні й окличні речення, як правило, не виражають судження. Про це свідчить хоча б те, що думку, виражену питальним чи окличним реченням, не можна чітко охарактеризувати як істинну чи хибну.
Хоча судження перебуває в органічному зв'язку з реченням (судження поза реченням не існує), не можна абсолютизувати цей зв'язок, а тим більше ототожнювати судження з реченням. Судження -- явище ідеальне, а речення -- матеріальне. Судження -- категорія логіки, а речення -- граматики. Судження має загальнолюдський характер, а речення містить бодай деякі моменти національної специфіки. І, нарешті, структурна відмінність. Якщо просте судження складається з трьох елементів -- суб'єкта, предиката і зв'язки, то речення може складатися з невизначеної кількості членів. Якщо виходити з того, що мова обслуговує мислення і лише його, то така структура речення здається нічим не виправданою. Проте мова виконує й інші функції, зокрема виражає ставлення людини до навколишнього світу і свого буття. Щоб збагнути органічний зв'язок речення із судженням, необхідно взяти до уваги такі дві обставини: по-перше, речення (розповідне двоскладне) складається з групи граматичного підмета і групи граматичного присудка; по-друге, простий дієслівний присудок завжди можна перетворити на іменний складений, і при цьому з'явиться зв'язка "є" Перебудувавши речення в такий спосіб, ми одержимо тричленну структуру групу з логічного підмета, групу логічного присудка і зв'язку, яка виокремиться у відносно самостійну структурну одиницю. Така перебудова речення наблизить його будову до будови судження. Яка з названих груп (група граматичного підмета чи група граматичного присудка) виражає суб'єкт судження (логічний підмет), а яка -- предикат (логічний присудок), можна визначити лише за контекстом або за логічним наголосом в акті мовлення. Предикат судження (логічний присудок) завжди виражається наголошеною групою слів -- або групою граматичного підмета, або групою граматичного присудка. Це пояснюється тим, що в процесі пізнання головним питанням, як правило, є те, якою властивістю наділити предмет думки, що йому присудити (звідси -- "присудок"). Це особливо переконливо виявляється в полеміці, коли опоненти, говорячи про одне і те саме (тому група слів, яка позначає предмет думки, і не наголошується), але наділяючи його різними властивостями, підвищують голос саме на тій групі слів, яка характеризує предмет думки, тобто виражає предикат судження.
Про відмінність судження і речення свідчить і те, що не кожне речення може бути засобом вираження думки у формі судження. Йдеться про речення, які складаються лише з групи підмета чи групи присудка, а також окличні (спонукальні) і питальні речення. Правда, не будучи безпосередньою формою вираження суджень, питальні речення відіграють важливу роль у процесі пізнання.
Структура судження. Кожне судження має певну структуру (будову, зв'язок його елементів), яка залежить від того, що воно відображає -- властивості чи відношення між предметами.
Судження, в яких констатується наявність чи відсутність властивості в того чи іншого предмета, називаються судженнями про належність, або атрибутивними. Наприклад: "Ссавці -- хребетні"; "Три -- просте число".
Судження, в яких стверджується чи заперечується відношення між двома і більше предметами, називаються судженнями відношення, або релятивними. Наприклад: "Сім менше дев'яти"; "Рівне знаходиться західніше від Києва".
Просте атрибутивне судження складається із суб'єкта, предиката і зв'язки.
Суб'єкт судження -- поняття про предмет думки.
Предикат судження -- поняття про ту властивість предмета думки, наявність якої у ньому стверджується чи заперечується.
Суб'єкт судження позначається буквою S, предикат судження -- Р. Суб'єкт і предикат називаються термінами судження. Зв'язка в судженні є відображенням зв'язку, який існує між предметом думки і відповідною властивістю. Вона вказує на належність чи неналежність предметові думки тієї властивості, яка мислиться в предикаті. Зв'язка виражається словами "є", "належить", "не є", "не належить" тощо.
Слова, якими позначається зв'язка, часто випускаються. Так, у судженні "Флегматик є одним із видів темпераменту людини" зв'язка має місце і виражена словом "є", а в судженні "Люди -- примати" слово "є", яке виражає зв'язку судження, пропущено.
Треба чітко розмежовувати поняття "предмет судження" і "суб'єкт судження". Предмет судження це -- реальний предмет, про який ідеться в судженні, а суб'єкт судження -- поняття про реальний предмет, який виступає предметом судження. Терміни судження є логічними змінними, а зв'язка -- логічною постійною. Вдаючись до символічних позначень елементів атрибутивного судження, його можна записати у вигляді такої формули:
S є (не є) Р.
Релятивні судження (судження з відношенням) відображають найрізноманітніші відношення між предметами. Вони також мають суб'єктно-предикатну форму і описуються з допомогою формул:
Х R у; R (х, у); R (х, у, г)
Тощо. Судження з відношенням, що має структуру aRb, складається із суб'єктів а і b, які є логічними змінними, і предиката R, який виражає відношення між предметами думки і є логічною постійною. Отже, властивості й відношення, які від ображаються в поняттях, виступають як предикати. Властивості окремих предметів (або множин), відображені в судженні, називаються одномісними предикатами. Оскільки відношення мають місце між двома і більше предметами (або множинами, які складаються з будь-якого числа предметів), то їх називають багатомісними предикатами (двомісний -- R (a, b), тримісний -- R (a, b, с). Порядок понять-суб'єктів у релятивному судженні впливає на їх (суджень) істинність. Так, судження "Львів знаходиться західніше від Києва" є істинним, а судження "Київ знаходиться західніше від Львова" -- хибним.
Похожие статьи
-
Вступ - Сутність логічного судження
Логіка займає особливе місце в системі наук. Особливість її положення визначається тим, що вона виконує стосовно інших наук методологічну роль своїм...
-
Поняття судження, його види - Предмет, структура та завдання логіки та філософії
Поняття - це думка, яка за посередництвом вказівки на деяку ознаку виділяє з універсаму і збирає у клас (узагальнює) всі предмети, які посідають цю...
-
Прості та складні судження, Прості судження, їх види і склад. Категоричні судження - Світові релігії
Прості судження, їх види і склад. Категоричні судження Ломгіка -- наука про закони і форми мислення, методи пізнання та умови істинності знань і суджень....
-
Структура свідомості, Характеристика форм суспільної свідомості - Основи філософії
3 компоненти свідомості: 1. знання - інформація про предмети світ знання забезпечення практичної орієнтації його доцільне перетворення визначення засобів...
-
Структура свідомості - Свідомість, її походження та сутність
Розглядаючи Третє питання, студенти мають виявити структурні компоненти свідомості. Відрізняють чуттєво-емоційний, емоційно-вольовий та...
-
Введение, Общая характеристика суждения - Суждение как форма мышления
Познавая объективный мир, человек раскрывает связи между предметами и их признаками, устанавливает отношения между предметами. Эти связи и отношения...
-
Структура, виды, формы и уровни деятельности - Человек как философская проблема
Структура деятельности представляет собой взаимосвязь ее основных элементов: а) субъекта действий, направленных на те или иные объекты; б) объектов, т....
-
Тема понятия является актуальной в наши дни, так как, во-первых, постоянно появляются новые науки и, соответственно, новые термины. Во-вторых, человек,...
-
Філософія Івана Франка - Загальна характеристика української філософії ХІХ - поч. ХХ століть
І. Я. Франко (1856 - 1916) - видатний український письменник, філософ, громадський діяч. Закінчив філософський факультет Львівського університету (1880),...
-
Поняття доказу, його структура - Логічне мислення у контексті інноваційного управління
Отримання опосередкованих, похідних знань відбувається не лише у формі умовиводу. Іншою формою здійснення цього процесу в мисленні є доказ (доведення)....
-
За короткий термін існування незалежної України (1917--1918) надзвичайно багато робилося для відродження національної культури. Було створено 150...
-
ХІХ, а особливо XX ст.-- це епоха небувалої напруги, надій, загрози самому існуванню людства. З точки зору соціально - економічного, політичного та...
-
Гносеологія: сутність процесу пізнання, можливості і межі пізнавальної діяльності
Гносеологія: сутність процесу пізнання, можливості і межі пізнавальної діяльності Пізнання є необхідною стороною відносин людини і світу. "Чи можна...
-
Визначення структура понять їх зміст та обсяг - Предмет, структура та завдання логіки та філософії
Види визначення. Визначення діляться на: A) номінальні і реальні Номінальним називається визначення, за допомогою якого замість опису якогось предмета...
-
Інформамція -- абстрактне поняття, що має різні значення залежно від контексту. Походить від латинського слова "informatio", яке має декілька значень: §...
-
Субъект, объект, уровни и формы познания - Структура и функции философии
Процесс познания является взаимодействием познающего (субъекта познания) и познаваемого (объекта познания). Субъект - источник целенаправленной...
-
ОБЩЕСТВЕННОЕ СОЗНАНИЕ, ЕГО СТРУКТУРА И ФОРМЫ - Основы философии
Общественное сознание - это совокупность идей, теорий, взглядов, идеалов и принципов, желаний и настроений людей, отражающих их общественное бытие. Хотя...
-
Структура научного познания, его методы и формы - Предмет Философии
В понимании структуры научного познания философы разделились на две партии: эмпирики полагают, что в основании науки лежат факты чувственного опыта, а...
-
Структура научного познания, его уровни и формы - Научное познание
Структура научного знания может быть различной в зависимости от "среза" науки. Научное познание есть процесс, т. е. развивающаяся система знания, которая...
-
Сущность и структура мировоззрения. Основные формы мировоззрений - Философия
Мировоззрение -- это система обобщенных взглядов на мир, на место в нем человека и его отношение к этому миру, а также основанные на этих взглядах...
-
Загальна характеристика сучасної філософії
Філософія є засобом критичного аналізу, усвідомлення найзначніших, універсальних процесів і проблем, від яких залежить розвиток сучасної цивілізації....
-
Структура практической деятельности, ее основные формы - Философское учение о практике
Философы и психологи подробно обосновали значение категорий деятельности, предметной деятельности в теории познания, в методологии науки, в познании...
-
Понятие материи, атрибуты и формы движения материи - Структура и функции философии
Материя есть объективная реальность, существующая вне и независимо от сознания человека и человечества. Материальный мир включает в себя также человека....
-
Учение о бытии, Философские проблемы бытия. Основные формы бытия - Структура и функции философии
Философские проблемы бытия. Основные формы бытия Современная философия большое внимание уделяет бытию человека в окружающем мире. История философской...
-
Всі наші міркування про людину підводять до висновку, що основою буття людини постає діяльність як особливий, специфічний прояв людської активності....
-
Поняття і сутність традиції - Традиції, їх роль у пізнанні та бутті людини
Традиція -- набір вистав, звичаїв, звичок і навиків практичної діяльності, передаваних з покоління в покоління, які виступають регулювальниками...
-
Основною тенденцією в еволюції сучасних класифікацій наук починаючи приблизно з середини XIX в., тобто з моменту повного розгортання науково-технічної...
-
Логічний закон - це така логічна форма вислову, яка приймає значення "істина" при будь-якій інтерпретації параметрів, що входять до її складу. Крім...
-
Поняття світогляду, його специфіка, структура, функції
Поняття світогляду, його специфіка, структура, функції Світогляд - необхідна складова людської свідомості, пізнання. Це не просто один елемент у ряді...
-
В структуре познавательного процесса обычно выделяют два базовых уровня: чувственное познание и рациональное познание. На уровне чувственного познания...
-
Нам вже відомо, що базовими характеристиками поняття є його об'єм і зміст. Розкриваючи зміст поняття (пояснюючи сутність предмета, розказуючи, чим цей...
-
До питання про філософію "здорового глузду" як елемента мислення української інтелігенції
Автори роблять спробу дослідити деякі аспекти проблеми політичного впливу на владу та суспільство української інтелігенції. Перш за все, визначити ті...
-
Сутність пізнання у філософській традиції - Традиції, їх роль у пізнанні та бутті людини
Пізнання є специфічним різновидом духовної діяльності людини, процесом осягнення навколишнього світу, отримання й нагромадження знань. А знання - це...
-
Структура філософії права - Філософія права, її предмет і завдання
За своєю структурою філософія права близька до структури загальної філософії. У ній можна виділити такі основні розділи: 1) Онтологія права, У якій...
-
Логічна думка Голландії, Логічна думка Німеччини - Логіка нового часу
Бенедикт Спіноза (1632--1677) -- видатний філософ, який своїми гносеологічними ідеями вплинув на розвиток тогочасної логіки. Як і Декарт, він --...
-
Неопозитивізм та його інтерпретація в трансцендентальній феноменології
Неопозитивізм та його інтерпретація в трансцендентальній феноменології Народження неопозитивізму зв'язане з працями видатних мислителів XX ст. Бертрана...
-
Закон тотожності - Основні закони логіки
Закон тотожності формулюється так: будь-яка думка про предмет у процесі даного міркування тотожна сама собі, скільки б разів вона не повторювалась. Думка...
-
Концепція буття філософський Коли ми звертаємося до вивчення історико-філософських розв'язань проблеми буття, то це не є простою даниною визнаним...
-
Структура научного познания, его методы и формы - Философия и методология науки
Одной из главных философских тем в исследовании науки является вопрос об общей структуре научного знания. Традиционно принято выделять в этой структуре...
-
Важной стороной функционирования и развития общества является его духовная жизнь. Она может быть наполнена богатым содержанием, что создает благоприятную...
Сутність судження як форма мислення. Загальна характеристика судження. Судження і речення. Структура судження. Класифікація судження - Сутність логічного судження