Зміст і обсяг поняття - Логічна форма поняття

Кожне поняття має зміст і обсяг.

Зміст поняття - сукупність істотних і загальних ознак, які в ньому мисляться.

Наприклад, у понятті "паралелограм" мисляться такі ознаки, як чотирикутність (родова ознака) і попарна паралельність (видова ознака).

Обсяг поняття - це клас предметів, які виділяються і узагальнюються в понятті. Кожному з цих предметів притаманні ознаки, що складають зміст поняття.

Наприклад, обсягом поняття "крадіжка" є всі злочини, яким притаманні суттєві ознаки цього поняття: 1) таємне; 2)викрадання; 3) чужого майна.

Предмети, що входять до обсягу поняття, називаються елементами обсягу поняття.

Наприклад, "Київ" є елементом поняття "місто"; "Київський національний університет імені Тараса Шевченка" є елементом обсягу поняття "університет".

Для того, щоб визначити, чи є той чи інший одиничний предмет елементом обсягу певного поняття, необхідно перевірити, чи належать йому всі суттєві ознаки, що складають зміст цього поняття. Якщо у нього відсутня хоча б одна суттєва ознака, то цей одиничний предмет не можна визнати елементом обсягу такого поняття.

Це положення має важливе значення для юристів, особливо при вирішенні питання про кваліфікацію злочину. Якщо конкретне діяння не має хоча б однієї ознаки грабежу, то його не можна кваліфікувати як грабіж, тобто це діяння не може бути включене до обсягу поняття "грабіж".

Окрім елементів обсягу, в логіці також виділяються частини обсягу (або підкласи) поняття.

Частини обсягу поняття (або його підкласи) - це будь-які сукупності елементів його обсягу, які виділяють на підставі специфічних (тобто несуттєвих) ознак, що не входять до змісту цього поняття.

Розглянемо, наприклад, поняття "конституція". Його змістом будуть виступати такі ознаки: "бути 1)основним; 2)законом держави", оскільки саме ці ознаки є суттєвими для множини предметів, що є конституціями.

Обсягом цього поняття буде клас всіх конституцій.

Елементами обсягу будуть конституції окремих держав: України, Росії, Франції, Китаю тощо.

Частинами обсягу можуть бути конституції європейських країн, країн Північної Америки тощо. Ці підкласи виділяють на підставі специфічної ознаки, що не входить до змісту поняття "конституція", а саме - ознаки географічного місцерозташування держав. Якщо ми оберемо іншу специфічну ознаку, наприклад, час прийняття конституції, то отримаємо інший ряд підкласів: конституції, що прийнять у 19 ст., 20 ст. тощо.

Прийнять вважати, що відношення між обсягом і змістом регулюється законом, який отримав назву "закон оберненого відношення між обсягом і змістом поняття". Цей закон був уперше сформульований у 17 ст. у логіці Пор-Рояля. Відомі логічні операції узагальнення і обмеження понять грунтуються на цьому законі.

Його сутність така: чим ширший зміст поняття, тим вужчий його обсяг, і навпаки. Точніше, якщо зміст одного поняття є ширшим, ніж зміст іншого поняття, то обсяг першого поняття є вужчим, ніж обсяг другого поняття.

Важливо зазначити, що в законі оберненого відношення йдеться про відношення між обсягом і змістом таких понять, які мають один і той самий рід.

Приклад дії зазначеного закону: зміст поняття "студент" визначається ознакою "навчатись у вищому навчальному закладі". Його обсяг складає клас всіх людей, які навчаються у вузах. Збільшимо зміст цього поняття (тобто введемо одну ознаку): "навчатись на юридичному факультеті". Таке збільшення змісту спричинить появу поняття з меншим обсягом ("студент-юрист"), оскільки буде матися на увазі лише клас студентів, які навчаються на юридичному факультеті.

Похожие статьи




Зміст і обсяг поняття - Логічна форма поняття

Предыдущая | Следующая