Поняття як думка особливого виду. Логічна форма поняття - Логічна форма поняття

Якщо ми знаємо, що являє собою той чи інший предмет, які властивості йому притаманні, в яких відношеннях він перебуває з іншими предметами, ми маємо поняття про цей предмет.

Поняття - форма мислення, яка відображає предмети в їх загальних та істотних ознаках. Це думка, яка шляхом вказівки на деяку ознаку виділяє й узагальнює в клас предмети, яким притаманна ця ознака.

Ознаками вважають все те, чим предмети відрізняються один від одного або подібні між собою. Істотними називають таку сукупність ознак предмета, кожна з яких необхідна, а всі разом достатні, щоб відрізнити даний предмет (чи множину предметів) від будь-якого іншого. Так, знання того, що квадрат має ознаки ромба і прямокутника, дає можливість відрізнити його від інших геометричних фігур.

Розкриваючи специфіку поняття, його порівнюють з іншими формами мислення (із судженням і умовиводом), а також з уявленням - найдосконалішою формою чуттєвого відображення дійсності. Поняття не можна порівнювати з відчуттям і сприйняттям, тому що уявлення значно подібніші. По-перше, відчуття і сприйняття виникають при безпосередньому контакті людини з предметами матеріального світу і тут же зникають. А уявлення, як і поняття, постійно перебувають у свідомості людини. Щоправда, уявлення доводиться актуалізовувати, піднімати з архівів пам'яті, оскільки уявлення - це відтворення в пам'яті тих предметів, які раніше сприймалися. Завдяки уявленням людина може вільно оперувати чуттєво-наочними образами предметів. А по-друге, уявлення - це чуттєві образи речей, які уже зазнали попередньої мисленої обробки.

Поняття відображають предмети, явища та їх ознаки. Прийнято вважати, що поняття відображає множину предметів.

Часто поняття називають абстрактним. Та конкретність образу передбачає не лише багатство відображення ознак, а їх координацію та субординацію.

Вважається, що поняття відображають ознаки, які є одночасно загальними, істотними, необхідними, внутрішніми та опосередкованими, а уявлення - одиничні, неістотні, випадкові, зовнішні, безпосередні. В понятті мисляться й ознаки, недоступні для органів чуття, зміст понять чітко окреслений. Завдяки поняттям людина глибше проникає в саму сутність речей, набуває здатності практично впливати на них, змінювати їх.

Поняття з самого початку готуються для інших (а тому й для себе), для спілкування. З них елімінується (вилучається) все суб'єктивне. Вони мають загальнолюдський характер. Цьому сприяє і закріплення поняття за відповідним терміном.

Поняття виражається словом, словосполученням, а то і цілим реченням - називним. Смисл пов'язує слово з відповідним предметом, і слово виступає як безпосередній представник цього предмета, несучі в собі певне значення. Слово має свій зміст і значення. Слово водночас й виражає відповідний зміст. Він не вичерпується змістом поняття. Справа в тому, що понять про один і той же предмет може бути й кілька. І всі вони можуть закріплюватись за одним і тим самим словом (наприклад, поняття "вода" для фізика й хіміка будуть різними за змістом). До того ж в поняттях відображаються лише загальні та істотні ознаки, а слово має презентувати предмет з будь-якими його ознаками, які цікавлять людину.

Оскільки поняття поза словом не існує, може скластися думка, що вони знаходяться у винятково жорстокому взаємозв'язку, навіть у відношенні тотожності. Проте поняття і слово відрізняються за своєю природою(слово матеріальне, а поняття ідеальне) і зв'язок між ними певною мірою уявний. Про це свідчить і те, що одні й ти самі поняття в різних національних мовах позначаються різними словами, і наявність таких явищ, як омонім та синонімія, і те, що одне-єдине поняття нерідко виражається не одним словом, а цілим словосполученням.

Похожие статьи




Поняття як думка особливого виду. Логічна форма поняття - Логічна форма поняття

Предыдущая | Следующая