Прості судження. Види простих суджень. Категоричні судження та їх види. Види суджень за кількістю та якістю - Сутність логічного судження

Прості судження.

Жодна частина простого судження не може вважатися самостійним судженням. В суб'єкті такого судження мислиться певна множина предметів, а в предикаті - властивість, яка належить чи не належить цим предметам, або відношення між ними. Наприклад: "М. Коцюбинський -- видатний український письменник"; "Життя на Марсі не існує"; "Місто Одеса більше за Херсон".

Прості судження за змістом предиката поділяються, як уже зазначалося, на атрибутивні та судження про відношення.

Атрибутивне судження -- судження, в якому стверджується чи заперечується наявність певних властивостей у предметів.

Одним із різновидів атрибутивних суджень є судження існування, або екзистенційні. До останніх належать ті судження, в яких констатується наявність чи відсутність у предметів думки їх найзагальнішої властивості (атрибуту) -- буття. Прикладом такого судження може бути наведене нами судження про відсутність життя на Марсі.

До складу атрибутивного судження входять суб'єкт (S) і предикат (Р), які є логічними змінними і можуть бути замінені тими чи іншими предметними постійними, а також зв'язка, яка виконує роль логічної постійної і виражається словами "є", "не є", "суть", "не суть", "належить", "не належить" тощо. Формула атрибутивних суджень "S є (не є) Р".

Судження про відношення -- судження, в якому відображено зв'язки між предметами та відношення (за розміром, положенням у просторі, послідовністю в часі тощо).Наприклад: "Тетяна -- сестра Юлії"; "ріка Синюха більша за річку Вись"; "Кіровоград знаходиться південніше від Києва"Категоричне судження -- судження, в якому констатується наявність чи відсутність властивості предмета безвідносно до будь-яких умов.

За кількістю, тобто за обсягом суб'єкта, категоричні судження поділяються на загальні ("Всі люди мають свідомість"); часткові ("Деякі люди -- талановиті") та одиничні ("Гегель -- геніальний мислитель").

Загальне судження -- судження, в якому за кожним мислимим в суб'єкті елементом множини стверджується чи заперечується певна ознака.

Формула загального судження -- "Всі S є Р" або "Жодне S не є Р". В сучасній логіці замість кванторних слів "всі", "жоден" (а також "будь-який", "кожен" тощо) вдаються до квантора загальності, який позначається знаком "V". До речі, якщо названі кванторні слова відсутні, а суб'єкт судження не є одиничним поняттям, то таке судження раціональніше розглядати як часткове, приєднавши до нього слова "принаймні деякі". Так, нічого не знаючи про гриби і одержавши інформацію про наявність отруйних грибів, коректно буде сформулювати одержані знані у формі судження "Принаймні деякі гриби -- отруйні".

Часткове судження -- судження, в якому міститься знання про наявність або відсутність певної ознаки у частини предметів, що мисляться в суб'єкті, а про наявність цієї ознаки в решті цих предметів може бути відомо (що вона відсутня) або нічого не відомо.

Перші з названих суджень називаються визначеними другі -- невизначеними. Прикладом визначеного може буті судження "Тільки деякі люди не розрізняють кольори", і прикладом невизначеного -- "Деякі метали тонуть у воді ("Метали тонуть у воді").

Невизначене часткове судження (традиційно воно називається просто частковим) висловлюється в тих випадках, коли відомо, що деякі предмети певного класу мають чи не мають певну властивість, але ще не встановлено, що цю ознаку мають (не мають) також всі інші предмети цього класу. Слово "деякі" вживається в значена "принаймні деякі" (тобто "деякі", а, можливо, і всі"). Якщо ця невизначеність усувається, тобто встановлюється, ще названа в частковому судженні властивість характерна тільки для деяких предметів або для всіх предметів відповідного класу, то часткове судження стає або визначне ним частковим, або, відповідно, загальним судженням. Так невизначене часткове судження "Деякі гриби -- отруйні) при додатковій інформації перетворюється на визначене часткове судження "Тільки деякі гриби -- отруйні", а не визначене часткове судження "Деякі метали -- електропровідні" ("Метали -- електропровідні") перетворюються на загально стверджувальне -- "Всі метали -- електропровідні".

Роль кванторного слова в часткових судженнях відіграють такі слова: "деякі", "більшість", "меншість", "існують і такі..., які тощо.

Одиничне судження -- судження, суб'єктом якого є одиничне поняття.

Наприклад: "Ужгород -- обласний центр". Структурою загального судження можна передати з допомогою формули "Всі S є (не є) Р", часткового -- "Деякі S є (не є) Р", одиничного -- "Дане S є (не є) Р".

За якістю, тобто за характером зв'язки, судження по діляться на стверджувальні та заперечні. До речі, у стверджувальних судженнях обсяг суб'єкта включається до обсягу предиката, а в заперечних -- виключається.

Стверджувальне судження - судження, в якому констатується наявність ознаки у певного предмета (чи множини предметів).

Заперечне судження - судження, в якому констатується відсутність певної ознаки в предметах, які мисляться в суб'єкті судження.

Загалом заперечні судження несуть меншу інформацію, ніж стверджувальні. Саме тому в логіці існує правило визначення понять, згідно з яким визначення повинне бути стверджувальним.

Види суджень за кількістю та якістю

Якщо за основу поділу суджень брати і кількість, і якість, то всі категоричні судження можна поділити на чотири види -- загально стверджувальні, загально заперечні, частково стверджувальні і частково заперечні.

Загально стверджувальне судження -- судження, в якому констатується наявність певної ознаки у кожного предмета, який мислиться в суб'єкті судження.

Наприклад: "Всі ссавці мають відчуття". До речі, оскільки в одиничних судженнях йдеться про "всі" предмети, які в ньому мисляться, то вони нагадують загальні. Принаймні, немає жодних підстав для того, щоб включати одиничні судження до часткових.

Загально заперечне судження - судження, в якому констатується відсутність ознаки у кожного предмета, який числиться в суб'єкті цього судження.

Наприклад: "Жодна комаха не має свідомості".

Частково стверджувальне судження - судження, в якому констатується наявність певної ознаки в частини предметів, які мисляться в його суб'єкті.

Наприклад: "Більшість металів тоне у воді". Зрозуміло, Що частково стверджувальне судження є частковим за кількістю і стверджувальним за якістю.

Частково заперечне судження -- судження, в якому констатується відсутність ознаки в певної частини предметів, які мисляться в його (судження) суб'єкті.

Наприклад: "Деякі метали не тонуть у воді" . Частково заперечне судження є частковим за кількістю і заперечним за якістю.

Нагадаймо, що й усі неодиничні судження, в яких відсутні кванторні слова "всі", "жоден" і подібні їм, краще відносити до часткових.

Названі різновиди категоричних суджень прийнято позначати буквами -- А, Е, І, О. Загально стверджувальне судження ("Всі 5 є Р") позначається буквою А, загально заперечне -- Е, частково стверджувальне -- І, а частково заперечне -- О. Букви для позначення цих різновидів категоричних суджень узяті з латинських слів "affirmo" (стверджую) і "пего" (заперечую). Голосними першого латинського слова позначаються різновиди стверджувальних суджень, а голосними другого -- різновиди заперечних.

Похожие статьи




Прості судження. Види простих суджень. Категоричні судження та їх види. Види суджень за кількістю та якістю - Сутність логічного судження

Предыдущая | Следующая