Прості судження. Види простих суджень. Категоричні судження та їх види. Види суджень за кількістю та якістю - Сутність логічного судження
Прості судження.
Жодна частина простого судження не може вважатися самостійним судженням. В суб'єкті такого судження мислиться певна множина предметів, а в предикаті - властивість, яка належить чи не належить цим предметам, або відношення між ними. Наприклад: "М. Коцюбинський -- видатний український письменник"; "Життя на Марсі не існує"; "Місто Одеса більше за Херсон".
Прості судження за змістом предиката поділяються, як уже зазначалося, на атрибутивні та судження про відношення.
Атрибутивне судження -- судження, в якому стверджується чи заперечується наявність певних властивостей у предметів.
Одним із різновидів атрибутивних суджень є судження існування, або екзистенційні. До останніх належать ті судження, в яких констатується наявність чи відсутність у предметів думки їх найзагальнішої властивості (атрибуту) -- буття. Прикладом такого судження може бути наведене нами судження про відсутність життя на Марсі.
До складу атрибутивного судження входять суб'єкт (S) і предикат (Р), які є логічними змінними і можуть бути замінені тими чи іншими предметними постійними, а також зв'язка, яка виконує роль логічної постійної і виражається словами "є", "не є", "суть", "не суть", "належить", "не належить" тощо. Формула атрибутивних суджень "S є (не є) Р".
Судження про відношення -- судження, в якому відображено зв'язки між предметами та відношення (за розміром, положенням у просторі, послідовністю в часі тощо).Наприклад: "Тетяна -- сестра Юлії"; "ріка Синюха більша за річку Вись"; "Кіровоград знаходиться південніше від Києва"Категоричне судження -- судження, в якому констатується наявність чи відсутність властивості предмета безвідносно до будь-яких умов.
За кількістю, тобто за обсягом суб'єкта, категоричні судження поділяються на загальні ("Всі люди мають свідомість"); часткові ("Деякі люди -- талановиті") та одиничні ("Гегель -- геніальний мислитель").
Загальне судження -- судження, в якому за кожним мислимим в суб'єкті елементом множини стверджується чи заперечується певна ознака.
Формула загального судження -- "Всі S є Р" або "Жодне S не є Р". В сучасній логіці замість кванторних слів "всі", "жоден" (а також "будь-який", "кожен" тощо) вдаються до квантора загальності, який позначається знаком "V". До речі, якщо названі кванторні слова відсутні, а суб'єкт судження не є одиничним поняттям, то таке судження раціональніше розглядати як часткове, приєднавши до нього слова "принаймні деякі". Так, нічого не знаючи про гриби і одержавши інформацію про наявність отруйних грибів, коректно буде сформулювати одержані знані у формі судження "Принаймні деякі гриби -- отруйні".
Часткове судження -- судження, в якому міститься знання про наявність або відсутність певної ознаки у частини предметів, що мисляться в суб'єкті, а про наявність цієї ознаки в решті цих предметів може бути відомо (що вона відсутня) або нічого не відомо.
Перші з названих суджень називаються визначеними другі -- невизначеними. Прикладом визначеного може буті судження "Тільки деякі люди не розрізняють кольори", і прикладом невизначеного -- "Деякі метали тонуть у воді ("Метали тонуть у воді").
Невизначене часткове судження (традиційно воно називається просто частковим) висловлюється в тих випадках, коли відомо, що деякі предмети певного класу мають чи не мають певну властивість, але ще не встановлено, що цю ознаку мають (не мають) також всі інші предмети цього класу. Слово "деякі" вживається в значена "принаймні деякі" (тобто "деякі", а, можливо, і всі"). Якщо ця невизначеність усувається, тобто встановлюється, ще названа в частковому судженні властивість характерна тільки для деяких предметів або для всіх предметів відповідного класу, то часткове судження стає або визначне ним частковим, або, відповідно, загальним судженням. Так невизначене часткове судження "Деякі гриби -- отруйні) при додатковій інформації перетворюється на визначене часткове судження "Тільки деякі гриби -- отруйні", а не визначене часткове судження "Деякі метали -- електропровідні" ("Метали -- електропровідні") перетворюються на загально стверджувальне -- "Всі метали -- електропровідні".
Роль кванторного слова в часткових судженнях відіграють такі слова: "деякі", "більшість", "меншість", "існують і такі..., які тощо.
Одиничне судження -- судження, суб'єктом якого є одиничне поняття.
Наприклад: "Ужгород -- обласний центр". Структурою загального судження можна передати з допомогою формули "Всі S є (не є) Р", часткового -- "Деякі S є (не є) Р", одиничного -- "Дане S є (не є) Р".
За якістю, тобто за характером зв'язки, судження по діляться на стверджувальні та заперечні. До речі, у стверджувальних судженнях обсяг суб'єкта включається до обсягу предиката, а в заперечних -- виключається.
Стверджувальне судження - судження, в якому констатується наявність ознаки у певного предмета (чи множини предметів).
Заперечне судження - судження, в якому констатується відсутність певної ознаки в предметах, які мисляться в суб'єкті судження.
Загалом заперечні судження несуть меншу інформацію, ніж стверджувальні. Саме тому в логіці існує правило визначення понять, згідно з яким визначення повинне бути стверджувальним.
Види суджень за кількістю та якістю
Якщо за основу поділу суджень брати і кількість, і якість, то всі категоричні судження можна поділити на чотири види -- загально стверджувальні, загально заперечні, частково стверджувальні і частково заперечні.
Загально стверджувальне судження -- судження, в якому констатується наявність певної ознаки у кожного предмета, який мислиться в суб'єкті судження.
Наприклад: "Всі ссавці мають відчуття". До речі, оскільки в одиничних судженнях йдеться про "всі" предмети, які в ньому мисляться, то вони нагадують загальні. Принаймні, немає жодних підстав для того, щоб включати одиничні судження до часткових.
Загально заперечне судження - судження, в якому констатується відсутність ознаки у кожного предмета, який числиться в суб'єкті цього судження.
Наприклад: "Жодна комаха не має свідомості".
Частково стверджувальне судження - судження, в якому констатується наявність певної ознаки в частини предметів, які мисляться в його суб'єкті.
Наприклад: "Більшість металів тоне у воді". Зрозуміло, Що частково стверджувальне судження є частковим за кількістю і стверджувальним за якістю.
Частково заперечне судження -- судження, в якому констатується відсутність ознаки в певної частини предметів, які мисляться в його (судження) суб'єкті.
Наприклад: "Деякі метали не тонуть у воді" . Частково заперечне судження є частковим за кількістю і заперечним за якістю.
Нагадаймо, що й усі неодиничні судження, в яких відсутні кванторні слова "всі", "жоден" і подібні їм, краще відносити до часткових.
Названі різновиди категоричних суджень прийнято позначати буквами -- А, Е, І, О. Загально стверджувальне судження ("Всі 5 є Р") позначається буквою А, загально заперечне -- Е, частково стверджувальне -- І, а частково заперечне -- О. Букви для позначення цих різновидів категоричних суджень узяті з латинських слів "affirmo" (стверджую) і "пего" (заперечую). Голосними першого латинського слова позначаються різновиди стверджувальних суджень, а голосними другого -- різновиди заперечних.
Похожие статьи
-
Прості та складні судження, Прості судження, їх види і склад. Категоричні судження - Світові релігії
Прості судження, їх види і склад. Категоричні судження Ломгіка -- наука про закони і форми мислення, методи пізнання та умови істинності знань і суджень....
-
Категоричні судження та їх види - Категоричні судження та їх види
Категоричне судження -- судження, в якому констатується наявність чи відсутність властивості предмета безвідносно до будь-яких умов. За кількістю, тобто...
-
Поняття судження, його види - Предмет, структура та завдання логіки та філософії
Поняття - це думка, яка за посередництвом вказівки на деяку ознаку виділяє з універсаму і збирає у клас (узагальнює) всі предмети, які посідають цю...
-
Логічний квадрат - Категоричні судження та їх види
Логічний квадрат -- штучна наочна схема, яка, апелюючи до уяви людини, полегшує їй запам'ятання характеру відношень між судженнями типу А, Е, І, 0, в...
-
Судження -- форма мислення, в якій засобами ствердження чи заперечення розкриваються зв'язки предметів з їх ознаками або відношення між предметами. Так,...
-
Вступ - Сутність логічного судження
Логіка займає особливе місце в системі наук. Особливість її положення визначається тим, що вона виконує стосовно інших наук методологічну роль своїм...
-
УМОВИВОДИ ТА ЇХ ВИДИ - Основи логіки
Умовивід - це логічний засіб здобування нового знання. У процесі умовиводу здійснюється перехід від відомого до невідомого. Об'єктивною підставою...
-
Питання про те, як співвідносяться між собою тимчасова організація мікрокосму, під яким мається на увазі внутрішній світ особи, і тимчасова організація...
-
Логічні відношення між судженнями - Світові релігії
Різновиди категоричних суджень прийнято позначати буквами --- А, Е, І, О. Загальностверджувальне судження ("Всі S є Р") позначається буквою А,...
-
Види дефініцій У формулюванні визначення як логічної операції (яке наводилось вище) можна виділити два основних завдання, які вирішує ця операція:...
-
Логіка встановлює дві базові найважливіші параметральні характеристики поняття - його ОБ'ЄМ і ЗМІСТ - знання саме цих ознак буде вкрай важливе для...
-
Категорические высказывания - Категорическое высказывание как вид простого высказывания
При рассмотрении способов образования сложных высказываний из простых внутреннее строение простых высказываний во внимание не принималось. Они брались...
-
Закон суперечності - Основні закони логіки
Закон суперечності твердить: два протилежні висловлювання не є одночасно істинними; у крайньому разі одне з них неодмінно хибне. Наприклад, не можуть...
-
Визначення структура понять їх зміст та обсяг - Предмет, структура та завдання логіки та філософії
Види визначення. Визначення діляться на: A) номінальні і реальні Номінальним називається визначення, за допомогою якого замість опису якогось предмета...
-
Інформамція -- абстрактне поняття, що має різні значення залежно від контексту. Походить від латинського слова "informatio", яке має декілька значень: §...
-
Структура свідомості - Свідомість, її походження та сутність
Розглядаючи Третє питання, студенти мають виявити структурні компоненти свідомості. Відрізняють чуттєво-емоційний, емоційно-вольовий та...
-
Суждение - Это форма мышления, в которой что-либо утверждается или отрицается о существовании предметов и явлений, о связях между предметами и их...
-
Оскільки праця органічно пов'язана із застосуванням в'язевої сили і сили розуму, то відповідно до цього виділяються два основні види праці - фізична і...
-
Філософська сутність праці Стрижень економічного життя суспільства - потреби і праця. А вся історія цивілізації є постійною діяльністю людей, що...
-
Виды суждений, Простые суждения - Суждение как форма мышления
Все суждения разделяются на две большие группы: простые и сложные. Простые суждения Простым называется суждение, выражающее связь двух понятий Попов Ю....
-
Информация о тождестве или различии терминов категорического высказывания (суждения) - субъекта и предиката - выражается в понятии их распределенности....
-
Виды и состав простых и сложных суждений. - Суждение как форма мышления
Суждения делятся на простые и сложные. Простым суждением называется такое суждение, которое состоит только из двух понятий; в одном из этих понятий...
-
15. УМОВИВОДИ - Сучасна філософія як наука
1. Умовивід, його структура, види 2. Безпосередні умовиводи 3. Категоричні силогізми 4. Ентимеми, полісилогізми, сорити, епіхейреми 5. Умовні й...
-
Взаємовідношення між поняттями - Характеристика поняття - найпростішої форми теоретичного пізнання
Відзначимо, що у різних понять бувають загальні ознаки - те, що їх об'єднує або відзрізняє. Скажімо "студент" і "спортсмен" мають загальну ознаку - це...
-
Вчення про злу сутність людської природи у філософії Сюнь-цзи як основа розбудови принципу справедливого соціуму Філософія Сюнь-цзи, як і конфуціанська...
-
Гносеологія: сутність процесу пізнання, можливості і межі пізнавальної діяльності
Гносеологія: сутність процесу пізнання, можливості і межі пізнавальної діяльності Пізнання є необхідною стороною відносин людини і світу. "Чи можна...
-
Аксіологічний простір існування сучасного дитинства
Аксіологічний простір існування сучасного дитинства Глобалізаційні процеси, свідками розгортання яких ми сьогодні є, спричинили не лише динамічні зміни у...
-
Предметно-практичні засади виникнення свідомості - Свідомість, її походження та сутність
Розглядаючи Друге питання, студентам необхідно зрозуміти, що феномен свідомості безпосередньо пов'язаний з такою властивістю матерії як Відображення. Але...
-
Постановка проблеми свідомості в історії філософії - Свідомість, її походження та сутність
Розглядаючи Перше питання, студентам треба зрозуміти, що проблема свідомості була однією з основних проблем філософської думки з самого початку її...
-
Філософія роттердамський лейбніц тотожність Зародження гуманізму у країнах Північного Відродження. Початком виникнення гуманістичного руху на північ від...
-
Як відомо, зміст філософії визначається її місцем у системі знань. Вона, з одного боку, черпає матеріал для своїх гранично широких узагальнень із...
-
У першій половині 1990-х років в Україні склався надзвичайно сприятливий клімат для поширення новітніх релігійних рухів. Серед головних причин цього...
-
Сутність філософського підходу до права - Філософія права, її предмет і завдання
Філософія -- це теоретичний світогляд. Узагалі світогляд є "... системою знань людини про світ і саму себе, про відношення людини до світу, про її роль і...
-
Правила, помилки і хитрощі щодо форми - Види критики, правила, помилки та хитрощі в ній
Існує одне загальне правило щодо форми аргументації/критики: відношення між аргументами і тезою повинно бути принаймні відношенням підтвердження (у...
-
Критика аргументів, Критика демонстрації - Види критики, правила, помилки та хитрощі в ній
Критика аргументів -- це вид критики, спрямований на обгрунтування безпідставності (хибності або малого ступеня правдоподібності) аргументів, які...
-
Простой категорический силлогизм и его структура - Простой категорический силлогизм
Слово "силлогизм" произошло от греческого syllogysmos, что означает "вывод". Очевидно, что силлогизм - это выведение следствия, заключения из...
-
Спростування. Види та прийоми в суперечці - Предмет, структура та завдання логіки та філософії
Спростування - процес мислення, за допомогою якого доводиться хибність якогось положення або неспроможність доведення вцілому. Спростування може бути...
-
Логічний закон - це така логічна форма вислову, яка приймає значення "істина" при будь-якій інтерпретації параметрів, що входять до її складу. Крім...
-
Логический квадрат - Категорическое высказывание как вид простого высказывания
Некоторые отношения между четырьмя видами категорических высказываний графически представляются так называемым логическим квадратом. Противоречашие...
-
СУТНІСТЬ І ПОХОДЖЕННЯ ЛЮДИНИ - Людина як предмет філософського аналізу
Питання про природу людини - також один з центральних у філософській антропології - це питання про його емпіричну (природному) відмінність від усіх інших...
Прості судження. Види простих суджень. Категоричні судження та їх види. Види суджень за кількістю та якістю - Сутність логічного судження