Роль діяльності, спілкування та мовлення у формуванні і розвитку свідомості - Свідомість у філософії
Свідомість -- стан психічного життя індивіда. Вона виражається в суб'єктивному переживанні подій зовнішнього світу і життя самого індивіда, в звіті про ці події. Свідомість протиставляється несвідомому в різних його варіантах.
Свідомість -- одне з центральних понять класичної західної філософії. З певного розуміння свідомості виходили також науки про людину, зокрема, психологія. Разом з тим осмислення свідомості було пов'язане із значними труднощами. В кінці ХІХ ст. англійський біолог Т. Гекслі висловив навіть думку про те, що природа свідомості в принципі не піддається науковому дослідженню. Але філософи намагалися аналізувати її природу і сформулювали декілька концепцій свідомості. Найбільш поширена концепція ототожнення свідомості із знанням: все, що ми знаємо, -- це свідомість, і все, що ми усвідомлюємо, -- знання. Інша справа, що це знання може бути дуже поверхневим, пов'язаним лише з виділенням предмету, що припускає можливість подальшого його вивчення. Усвідомлення суб'єктом своїх емоцій, бажань, вольових імпульсів теж є знанням. Разом з тим сучасна філософія, психологія і інші науки про людину зіткнулися з фактом неусвідомлюваного знання. Це, наприклад, індивідуальне неявне знання. Таким чином, знання є необхідною умовою свідомості, але умовою далеко не достатньою.
Є й інші концепції свідомості, наприклад, поширена феноменологічна концепція: головне в свідомості не знання, а його спрямованість, інтенціональність: я можу не знати нічого про об'єкт, але якщо я виділяю його за допомогою моєї інтенції, він стає об'єктом моєї свідомості.
Свідомість - ідеальна. Ідеальне - це здатність свідомості, розуму відтворювати реальність у відчуттях, думках, мові і діяльності людини.
У логічному плані ідеальне - це особливий рід об'єктів, що ідеалізуються, володіють власним буттям і особливими правилами операцій з ними (це числа, фігури, абстрактні об'єкти наук). Є і соціальний план ідеального - це сукупність загальнозначущих культурних норм, правил релігії, моралі, мистецтва, науки. Ці норми регулюють людські взаємини. У індивідуально-особовому плані ідеальне - це внутрішній світ людини, він виявляється у вигляді його потреб, цілей, бажань, емоцій, думок, духовних і душевних орієнтацій. Ці сили ідеального служать спонуками людської активності в світі. Ідеальне завжди пов'язане з певними матеріальними структурами мови, мозку, знаряддями праці, але не співпадає з ними, оскільки завдання ідеального виражати, представляти форми інших речей, що знаходяться поза його матеріальною досяжністю. Така властивість, опосередкованість ідеального - вельми істотна, хоч і парадоксальна: ідеальне - це здатність виражати, представляти природу інших об'єктів, залишаючись при цьому самим собою.
Відображення -- основна характеристика свідомості і пізнання з погляду філософії діалектичного матеріалізму. Свідомість і пізнання розуміються в рамках цієї концепції як віддзеркалення, відтворення характеристик предметів, що існують об'єктивно, -- реально, незалежно від свідомості суб'єкта.
Розуміння пізнання як відображення було сформульовано В. І. Леніним в роботі "Матеріалізм і емпіріокритицизм". У радянській філософії ідеї Леніна щодо пізнання як відображення, а також про віддзеркалення як властивість всієї матерії були догматизовані і отримали найменування "ленінської теорії відображення". Остання тлумачила відображення як єдине можливе розуміння пізнання і свідомості. Насправді вислови Леніна про відображення не складають єдиної і послідовної концепції і допускають різну інтерпретацію.
Ленін підкреслював безпосередню даність свідомості пізнаваного предмету (матерія, наприклад, визначається як об'єктивна реальність, "дана нам у відчутті"). Але такий підхід несумісний з визнанням існування посередників в процесі отримання знання -- слідів, образів, копій. Тим часом, за Леніним, суб'єкт отримує знання про реальні предмети тільки за допомогою образів як якихось самостійних утворень.
У Леніна є також інша інтерпретація поняття відображення -- як відповідність ідеального предмету (образу) реальному оригіналу. Ленін багато раз уподібнює образ відбитку, картині, копії предмету. Така інтерпретація набула широкого поширення. Відображення тлумачилось як ізоморфна або гомоморфна відповідність образу предмету. Таке розуміння широко використовувалося в ідеях теорії інформації, кібернетики, семіотики, теорії моделювання та інших когнітивних дисциплін.
Разом з тим теорія відображення стикається з труднощами, які мають реальне значення при розробці проблем свідомості і пізнання.
Свідомість в своїх розвинених формах є Соціально-культурним продуктом.
Якщо порівняти рівень інтелекту немовлят, які виховуються в сім'ї і Домі немовляти, то різниця між ними разюча. Більш розвинені - діти в сім'ях. Людина - відкрита система потреб і задовольняє їх специфічно людським способом буття у культурі. Людина сама створює умови свого існування. В цьому процесі важливу роль відіграють праця і спілкування, появлення мовлення і мови. Недаремно М. Хайдегер назвав мову домом буття. Людина висловлює себе в мові, її розуміють через мовлення, із вимовлення, дослуховування.
Люди починають виділяти себе з природи, коли виготовлять знаряддя праці. Праця - це процес обміну речовин між людиною і природою, це органічна основа людської кооперації і партнерства. Людина своєю діяльністю обумовлює і контролює цей обмін речовин.
Але не лише праця, трудова діяльність лежать в основі формування свідомості. Будь-яка творча діяльність (наукова, поетична, мистецька, релігійна і т. і.) є важливим чинником розвитку свідомості.
Основною рисою, що відрізняє практику людини від діяльності тварини є те, що людина підкорює світ, підпорядковує його собі залежно від власних потреб. Таким чином, людина спроможна оволодіти безкінечною кількістю форм діяльності. Тварина від природи запрограмована на один єдиний від діяльності й ніколи в принципі не може оволодіти іншим. В цьому розумінні людина підкорює собі навколишній світ, тварина пристосовується до навколишнього світу. Людина може жити в будь-яких обставинах, а тварина може жити лише в умовах, на які вона запрограмована біологічно, адже вона не спроможна усвідомити і підкоряти невідповідні її природним потребам обставини. Саме тому, на відміну від тварин, людина є істотою універсальною. Людина усвідомлювати свої потреби, а тварина діє інстинктивно. Оскільки ж суспільна практика носить свідомий характер, то свідомість виступає ідеальним знаряддям праці, адже практика людини не може здійснюватися поза усвідомленням своєї мети.
Існує індивідуальна і суспільна свідомість. Разом з тим, ці її форми не є абсолютно ізольованими одна від одної - не існує індивідуальної свідомості без суспільної, як і навпаки. Але невірно тлумачити суспільну свідомість як певну суму "індивідуальних свідомостей". Так і індивідуальну свідомість не можна розуміти як відособлений "екстракт" суспільної свідомості - вони є тотожністю протилежностей, що взаємообумовлюють і взаємозбагачують одна одну.
Суспільний характер свідомості як феномена людської життєдіяльності виявляється у розмаїтті таких її форм, як філософія, релігія, наука, мистецтво, мораль, правосвідомість, соціальна психологія та ін.
Похожие статьи
-
Предметно-практичні засади виникнення свідомості - Свідомість, її походження та сутність
Розглядаючи Друге питання, студентам необхідно зрозуміти, що феномен свідомості безпосередньо пов'язаний з такою властивістю матерії як Відображення. Але...
-
Постановка проблеми свідомості в історії філософії - Свідомість, її походження та сутність
Розглядаючи Перше питання, студентам треба зрозуміти, що проблема свідомості була однією з основних проблем філософської думки з самого початку її...
-
Структура свідомості - Свідомість, її походження та сутність
Розглядаючи Третє питання, студенти мають виявити структурні компоненти свідомості. Відрізняють чуттєво-емоційний, емоційно-вольовий та...
-
Постановка проблеми свідомості у філософії - Свідомість у філософії
Свідомість - це найбільш загальна категорія філософії, яка співвідноситься з такою ж всезагальною категорією як Матерія . Вони виражаються одна через...
-
Філософія та її роль у суспільстві - Етапи розвитку філософії
Поняття філософії походить від грецьких слів: Філео і Софія, що означає в перекладі: любов до мудрості. У період Київської Русі філософія асоціювалась з...
-
Проблема походження свідомості. Свідомість і мова - Основи філософії
Свідомість - це властива людині вища психічна здатність до ідеального відображення світу у певних образах та логічних знань, які слугують орієнтацією...
-
Ідеальність свідомості - Основи філософії
Ідеальність - найважливіша властивість свідомості. Протягом багатьох століть проблема ідеального залишається однією з найбільш актуальних і складних у...
-
Формування свідомості крізь призму сучасності
Анотація Філософський свідомість людина буття Розглядається свідомість як складна та багатоаспектна філософська категорія. Головною метою роботи є...
-
Зарубіжна філософія ХХ ст. - Етапи розвитку філософії
Заруб. Філософія ХХ ст. в багатьох відношеннях являє собою своєрідне та цікаве явище - вона активізує і широко використовує не тільки останні найновіші...
-
Проблема онтологічного статусу свідомості та її суттєві ознаки - Свідомість як філософська проблема
Однією з найбільших таємниць світу є людська здатність усвідомлювати, розуміти дійсність, тобто людський інтелект. Він вражає своєю красою та могутністю,...
-
Пізнання людиною об'єктивної реальності відбувається на двох якісно різних, хоча й взаємопов'язаних рівнях -- чуттєвому (етреігіа -- досвід) й...
-
Проблема походження свідомості - Свідомість як філософська проблема
Особливість філософського аналізу свідомості полягає у розкритті її буттєвих коренів, найважливіших ознак, властивостей та функцій. Всі ці проблеми...
-
Проблема буття є однією з найдавніших тем філософських роздумів і досліджень. "Чому взагалі є сутнє, а не навпаки -- ніщо?" -- це запитання М. Хайдеггер,...
-
Абсолютний дух за Гегелем - Традиції Просвітництва та Німецької класичної філософії
- всеохоплююча реальність (субстанція) - єдиний універсальний чинник всіх форм буття (суб'єкт) - світовий розум, єдине рефлексивне поле Основна ідея...
-
Цінності як структурний елемент діяльності - Цінності в житті людини та суспільства
Свій ціннісний світ людина вибудовує в процесі предметно-практичної діяльності. А будь-який акт діяльності включає в себе ідеальний момент, під час якого...
-
Проблема людини і моралі у філософії І. Канта - "Категоричний імператив" І. Канта і проблема моралі
Вчення про людину Кант виклав в книзі "Антропологія з прагматичної точки зору". Головна її частина підрозділяється на три розділи відповідно до трьох...
-
Щоб зрозуміти значення філософії та її функцій, потрібно розглянути структуру відношення людини до світу в цілому. Можна виділити такі форми освоєння...
-
Формування філософії Нового часу, Френсіс Бекон - Філософія Нового часу та епохи Просвітництва
Френсіс Бекон Філософія Френсіса Бекона (1561-1626) підкорена свідомій спробі формування науки та наукового пізнання. Трактат у вигляді проекту (який не...
-
Вчення про злу сутність людської природи у філософії Сюнь-цзи як основа розбудови принципу справедливого соціуму Філософія Сюнь-цзи, як і конфуціанська...
-
6. СВІДОМІСТЬ - Сучасна філософія як наука
Проблема свідомості у філософії Відображення як загальна властивість матерії Соціальна природа свідомості Структура свідомості і її основні рівні Мета:...
-
РОЗВИТОК МАРКСИСТСЬКО-ЛЕНІНСЬКОЇ ФІЛОСОФІЇ - Філософія марксизму та ленінізму
Звертаючись до робіт До. Маркса, радянська філософія в першу чергу виділила три філософські ідеї, які мали виключно важливе значення для розробки...
-
Роль філософії в вирішенні екологічної проблеми - Поняття "екологічної кризи" в філософії
Сучасна епоха знаходиться в особливому ставленні до філософії, і це обумовлено самою її сутністю як переломною, прокладає радикально нові шляхи...
-
Походження свідомості. Самосвідомість - Предмет, структура та завдання логіки та філософії
Проблема свідомості одна з найскладніших і недостатньо досліджених проблем сучасної науки. По-перше, ця проблема багатогранна, різноаспектна. Її вивчають...
-
Структура свідомості, Характеристика форм суспільної свідомості - Основи філософії
3 компоненти свідомості: 1. знання - інформація про предмети світ знання забезпечення практичної орієнтації його доцільне перетворення визначення засобів...
-
Суспільна та індивідуальна свідомість - Духовне життя суспільства. Суспільна свідомість і культура
Суспільна Свідомість є сукупністю почуттів, настроїв, різноманітних поглядів, ідей та теорій, які відображають ті чи інші сторони суспільного життя. Вона...
-
Явище природи, стверджував мислитель, грунтуються на об'єктивних законах природи. "Необхідність - наставниця і пестунка природи. Необхідність - тема і...
-
Заявляючи, що "усе наше пізнання починається з відчуттів", Леонардо рішуче відкинув інше, що не спирається на безпосереднє вивчення природи, знання -...
-
Система філософії математики Аристотеля - Філософія і математика
Аристотеля (384-322 р. до н. е.) по праву був названий "найбільшим філософом стародавності". Основні питання філософії, логіки, психології,...
-
Філософія серця Юркевича - Антропологічний характер філософії серця Г. С. Сковороди, П. Д. Юркевича
У філософії Юркевича поняття "серця" виступає центральною ідеєю, яку він аналізує у праці "Серце та його значення в духовному житті людини, за вченням...
-
Поняття об'єкта пізнання, Філософське розуміння суб'єкта пізнання - Основи філософії
За Декартом об'єкт це протяжна субстанція(природа) Об'єкт пізнання - предмет, явище матеріального або духовного світу або сфера дійсності, на яку...
-
Історично-філософські форми ставлення людини до природи - Поняття "екологічної кризи" в філософії
Розкриваючи історію взаємин між суспільством і природою, підкреслимо, що ці відносини в рамках тієї чи іншої цивілізації мають власну специфіку, тобто...
-
Філософія є таким історичним типом осмислення світу, який вирішує всі світоглядні питання виключно раціональним, логічним шляхом, відкидаючи міфи,...
-
Суб'єкт-об'єктна природа цінностей - Цінності в житті людини та суспільства
Існування культурних цінностей характеризує саме людський спосіб буття, рівень виділення людини з природи. Ціннісний тип світорозуміння зумовлений...
-
СУТНІСТЬ І ПОХОДЖЕННЯ ЛЮДИНИ - Людина як предмет філософського аналізу
Питання про природу людини - також один з центральних у філософській антропології - це питання про його емпіричну (природному) відмінність від усіх інших...
-
8. ПІЗНАННЯ. НАУКОВЕ ПІЗНАННЯ - Сучасна філософія як наука
Проблема пізнання у філософії Структура знання. Чуттєвий і раціональний рівні пізнання Проблема творчості Вчення про істину. Практика як критерій істини,...
-
Основні напрями гносеологічної орієнтації філософів: - Філософія стародавнього сходу
- емпіризм визначає чуттєвий досвід джерелом знання і вважає, що зміст знання може бути представлений як опис цього досвіду або зведений до нього; -...
-
Через всю філософію XVIIст. однією з центральних тез проходить думка про "розумність" світу. Думка ця трансформується в XVIII ст. в ідею Просвітництва як...
-
Філософія стародавнього сходу - Етапи розвитку філософії
Суть проблеми "Схід - Захід" полягає в тому, що людство, будучі єдиним фізіологічною та анатомічною є разюче відмінним та несхожим в своїх західних та...
-
Своєрідність методології суспільствознавчого пізнання - Головні питання філософії
Навіть просте відтворення предметів людської життєдіяльності, а тим більше створення того, чого ще не існує у наявній формі, вимагає певних усвідомлених...
-
Пізнання - Предмет, структура та завдання логіки та філософії
При осмисленні наведеного розуміння пізнання важливо звернути увагу на те, що реально здійснює пізнання не свідомість сама по собі, не мозок, а людина з...
Роль діяльності, спілкування та мовлення у формуванні і розвитку свідомості - Свідомість у філософії