Києво-Могилянська академія: коло питань та формування філософських ідей - Філософська думка в Україні XVI-поч. XIX столітть
У Києво-Могилянській академії, заснованій Петром Могилою (1597-1647), вперше в Україні філософію викладали окремо від теології. Однак філософські курси, які тут читалися, були значною мірою схоластичними. Хоч це не було повторенням схоластики Заходу, а швидше використанням на українському грунті західної філософії у поєднанні із сучасними досягненнями прогресивної наукової думки.
Видатні професори Києво-Могилянської академії розуміли філософію як систему дисциплін чи всіх наук, покликаних віднайти істину, причини речей, даних людині Богом, а також як дослідницю життя й доброчесності. Істину вони ототожнювали з вищим буттям, тобто з Богом, якого називали також творящою природою. Будучи переконаними у раціональності світу, професори академії шукали істину на шляху дослідження наслідків Божої діяльності створеної природи.
Програма з філософії передбачала знайомство з творами східних отців церкви, філософськими ідеями античності, західної патристики, схоластики, ідеями Відродження, Реформації, Раннього Просвітництва та ін. З Києво-Могилянським колегіумом пов'язана діяльність таких видатних українських мислителів, як Іов Борецький (пом. 1631), котрий був одним з організаторів Київської братської школи та її першим ректором; Касіян Сакович (бл.1578-1647) - ректор братської школи в 1620-1624рр.; Єлисей Плетенецький (бл.1554-1624), який заклав друкарню Києво-Печерської лаври і разом із З. Копистенським, Л. Зизанієм та іншими зібрав навколо друкарні науковий гурток; Петро Могила (1596-1647) - києво-печерський архімандрит ( згодом митрополит Київський і Галицький), який у 1641р. відкрив у Лаврі школу, реорганізовану ним у наступному році в колегіум, названий у його честь Києво-Могилянським. Розкрити внесок Петра Могили в духовну історію України Вам допоможуть фрагменти книг Жуковського А, Нічика В. Н.
Серед професорів Києво-Могилянського колегіуму бачимо таких відомих учених, філософів і письменників, як Феофан Прокопович (1681-1736) - з 1711р. ректор академії; Іоаникій Галятовський (пом. 1688) - з 1657 по 1665 р. ректор колегіуму; Стефан Яворський (1658-1722); Лазар Баранович (бл. 1620-1693) - з 1650 по 1657р. ректор колегіуму; Георгій Кониський (1717-1795) - з 1751р. ректор академії; Йосиф Кононович-Горбацький (пом. 1653) - в 1642-1645рр. ректор колегіуму та ін. Важливе питання, яке вирішували професори Києво-Могилянської академії - співвідношення філософії і теології.
Професор академії І. Гізель (бл. 1600-1683), зокрема, описує процес пізнання відповідно до поширення у схоластиці теорії образів. Речі зовнішнього світу, діючі на органи чуття, посилають їм, на його думку, чуттєві образи. Останні, потрапляючи на якийсь із органів чуття, відбиваються на ньому і стають "закарбованими образами". У свою чергу відображений образ, що містить певну інформацію про якусь річ, стає об'єктом діяльності внутрішнього чуття.
Згодом деякі професори академії заперечували теорію образів. Так, Г. Кониський вважав, що відчуття виникають в органах чуття внаслідок модифікації анімальних духів, яка відбувається або в результаті безпосередньої дії об'єктів, або спричиняється субстанціональними потоками. Ця концепція мала на меті усунення зайвих проміжних ланок між об'єктом і суб'єктом сприйняття.
Отже, здобуття істини мислилося викладачами Києво-Могилянської академії як результат складного процесу пізнання, здійснюваного на двох рівнях - чуттєвому і раціональному. Важливим джерелом пізнання вони, на відміну від своїх вітчизняних попередників, вважали чуттєвий досвід.
Аналогічно І. Гізелю і Г. Кониському уявляв собі процес здобуття істини Теофан Прокопович (1681-1736). Визначаючи важливу роль чуттєвого досвіду в пізнанні істини, він не меншого значення в її осягненні надавав спогляданню. Досвід і споглядання він вважав двома мечами вченого, на які той має спиратися, щоб уникнути небажаного шкутильгання. У курсі філософії Т. Прокоповича, на відміну від курсу І. Гізеля, вже відчутні елементи емпіризму. Предметом істинного пізнання Т. Прокопович вважає те загальне, що повторюється, тотожне в речах, що відтворюється в поняттях. Сутність методу пізнання він визначає як спосіб винайдення невідомого через відоме і вважає, що розробкою такого вміння, способу або методу пізнання має займатися логіка. Істинне пізнання Прокопович характеризує як певне, очевидне й вірогідне.
У філософському курсі Георгія Щербацького (1725-?) простежується дещо інше розуміння філософії і шляху пошуку істини. Г. Щербацький визначає філософію у дусі картезіанського раціоналізму, вказуючи на неї як на науку. Дослідний інтерес філософії при цьому спрямований на пізнання насамперед навколишнього світу й людини, він спирається на людський розум, керується єдиним методом, що уможливлює здобуття істини. Цей метод має спиратися на самосвідомість, сутність якої виражена у Щербацького картезіанською формулою: "Мислю, отже, існую".
Спираючись на вчення Декарта, Г. Щербацький усуває традиційне розрізнення розуму й душі і відповідне розподіл пізнання на чуттєве та розумове.
Оригінально у філософії Києво-Могилянської академії представлено вчення про матерію і форму. Згідно з цим вченням, в основі всього існуючого в світі лежить певний субстрат, що завдяки привнесенню форми перетворюється у ту чи іншу річ.
Серед натурфілософських проблем, що розглядалися у філософських курсах Києво-Могилянської академії, значна увага приділялася проблемі руху. Рух розумівся як зміна певного кінцевого стану: природний рух - до відповідного даному тілу стану спокою, а вимушений - до цільового прагнення двигуна. За такого підходу рух розумівся як взаємодія протилежностей.
На зміну теорії цілісності руху, згідно з якою останній уявлявся як цілеспрямований процес, здійснюваний між двома кінцевими межами, у філософських курсах академії з'являється механістичне розуміння руху як взаємного переміщення ототожнюваних з матерією тіл, що відбувається за встановленими Богом законами.
У лекційних курсах професорів університету висловлювались оригінальні думки щодо етичних проблем. Етика поділялась ними на теоретичну і практичну. Перша займалася обгрунтуванням ролі людини в світі, розглядала проблеми сенсу життя, свободи волі, міри відповідальності за свої вчинки. Друга вказувала на шляхи й способи влаштування особистої долі, досягнення щастя, розробляла систему виховання відповідно до уявлень про досконалу людину.
Сенс життя, твердять професори академії, - у творчій праці, спрямований на власне і на громадське добро. При цьому можливість досягнення людиною щастя перебуває у стані компромісного поєднання задоволення прагнень і потреб різних частин душі, тобто тілесних і духовних.
Значну увагу приділяли вчені Києво-Могилянської академії взаємозв'язку волі й розуму. Визнаючи свободу волі, вони пріоритетного значення надавали переважно розумові. Останній, на їхню думку, здійснює моральний вплив на волю, даючи їй різні варіанти вибору між добром і злом. При цьому вони наголошували на необхідності гармонізації раціонального й вольового моментів у людині, що сприяло б здійсненню нею такого життєвого шляху, який привів би її до мети, тобто блага, щастя.
Похожие статьи
-
У Києво-Могилянській академії, заснованій Петром Могилою (1597-1647), вперше в Україні філософію викладали окремо від теології. Однак філософські курси,...
-
Острозький культурно-освітній центр - Філософська думка в Україні XVI-поч. XIX столітть
Важливу роль у розвитку філософської культури XVI - XVII України відіграла Острозька академія - перша українська школа вищого типу. Ректором школи був Г....
-
Університетська філософія в Україні - Філософська думка в Україні 16-19 ст
У 1795 р. в результаті третього поділу Польщі до складу Російської імперії відходять землі Правобережної України, в освітніх установах і культурних...
-
Філософія України другої половини XIX - початку XX століття - Філософська думка в Україні 16-19 ст
Після Г. Сковороди вперше з новою силою зазвучала філософія українського духу у творчості Т. Г. Шевченка (1814-1861). Ця філософія глибоко індивідуальна,...
-
Філософська система Г. С. Сковороди. - Поширення європейських ідей Просвітництва в Україні
У межах української філософії, сформованої діячами Києво-Могилянської академії, формується найзначніша філософська система, автором якої був видатний...
-
Острозький культурно-освітній центр - Філософська думка в Україні 16-19 ст
Важливу роль у розвитку філософської культури XVI - XVII України відіграла Острозька академія - перша українська школа вищого типу. Ректором школи був Г....
-
Філософські начала праукраїнської доби розвинулися в культурі Київської Русі, держави, в кордонах якої наприкінці IX ст. об'єднались споріднені племена,...
-
Антропологічний матеріалізм Л. Фейєрбаха - Філософська думка в Україні XIV-XVI століття
Першим німецьким філософом, подвергшим розгорнутій критиці систему і метод Гегеля з матеріалістичних позицій, був Л. Фейєрбах (1804--1872). Він слухав...
-
Просвітницька філософія в Україні у XVIII ст. - Поширення європейських ідей Просвітництва в Україні
Відповідно до просвітницької орієнтації Західної Європи українські філософи багато уваги надавали обгрунтуванню концепції природного права й суспільного...
-
2. ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ ФІЛОСОФСЬКОЇ ДУМКИ - Сучасна філософія як наука
Зародження філософської думки, її культурно - історичні передумови Антична філософія Філософія середньовіччя Філософія Відродження Філософія Нового часу...
-
Філософські джерела формування російської національної ідеї: Ф. Шелінг
Філософські джерела формування російської національної ідеї: Ф. Шелінг Загальновідомо, що філософія є тою цариною людського існування, що уособлює...
-
Монадологія: філософська концепція Готфріда Лейбніца
Монадологія: філософська концепція Готфріда Лейбніца Готфрід Вільгельм Лейбніц (1646-1716) уособлює завершений тип раціоналістичної філософії. В його...
-
Вже перелік філософських предметів, що вивчались в Академії, засвідчує докорінну зміну способу функціонування філософії в українській культурі. Якщо...
-
Історія філософської думки в Україні
Україна має свою багату історію, впродовж якої витворювалися високі зразки матеріальної та духовної культури, а в загальній скарбниці філософської думки...
-
Література та історична думка - Поширення європейських ідей Просвітництва в Україні
З другої половини XVII ст. почався період піднесення літературної творчості, її ідейної та естетичної переорієнтації. Хоча період другої половини XVII...
-
У чому ж абсолютність істини і в чому її відносність? - Абсолютна та відносна істина
Поняття абсолютної істини не однозначне. В одному зі своїх значень -- це "вічна" істина, тобто така, що не може бути спростованою чи запереченою в...
-
Формування філософії Нового часу, Френсіс Бекон - Філософія Нового часу та епохи Просвітництва
Френсіс Бекон Філософія Френсіса Бекона (1561-1626) підкорена свідомій спробі формування науки та наукового пізнання. Трактат у вигляді проекту (який не...
-
Західноєвропейські ідеї Просвітництва - Поширення європейських ідей Просвітництва в Україні
Відповідно до становлення у Західній Європі промислової цивілізації, ідеї Просвітництва отримали розвиток спочатку в Англії, з другої половини XVII ст. у...
-
ФІЛОСОФСЬКА ДУМКА СТАРОДАВНЬОЇ ІНДІЇ - Філософія Стародавнього світу
Звертаючись до Староіндійської філософії, ми поринаємо в духовну колиску людства. Й хоч індо-арійське суспільство було одним із чотирьох основних...
-
Формування релігійних і філософських уявлень Релігія, як і філософія, є світоглядом, правда, специфічним і одночасно включає в себе певну поведінку і...
-
Космологія тотожності у філософії стоїків
Космологія тотожності у філософії стоїків Еллінізм тотожність космологічна парадигма стоїки Дослідження еліністичної філософії становить особливий...
-
Філософське світоуявлення створює те середовище, в якій має місце і розвивається наукова думка. Певною мірою вона її обумовлює, сама, змінюючись в...
-
Передумови формування світогляду філософа - "Категоричний імператив" І. Канта і проблема моралі
Імануіла Канта прийнято називати "засновником класичної німецкої філософії". Дійсно, майже всі види класичного та сучасного філософствовання так або...
-
Театральне та музичне мистецтво - Поширення європейських ідей Просвітництва в Україні
У XVIII ст. поряд з відомими раніше вертепом і шкільною драмою з'являються нові види та форми українського сценічного мистецтва, з-поміж яких провідне...
-
Філософська думка в Давньому Китаю - Давня філософія
У найдавніших пам'ятках духовної культури Давнього Китаю своєрідно поєднуються поезія, релігія й філософія. Порівняно з індусами, схильними до поетики й...
-
Існує чимало історичних свідчень того, що в Україні XIV - XVI ст. проявлявся стійкий інтерес до духовних та інтелектуальних новацій. У цей період в...
-
Філософська думка на Близькому і Середньому Сході - Давня філософія
1. Спочатку філософія ще не виокремилася як особлива форма суспільної сві-домості, але для її зародження створювалися певні умови. Насамперед філософська...
-
Німецька класична філософія Німецька класична філософія є значним і вагомим етапом у розвитку світової філософії, що охоплює напружений, дуже яскравий за...
-
Індуктивні і дедуктивні методи - Аналіз і синтез, індукція і дедукція
Раціональні судження традиційно ділять на дедуктивні та індуктивні. Питання про використання індукції та дедукції в якості методів пізнання обговорювався...
-
Філософія Нового часу історичними передумовами свого формування має утвердження буржуазного способу виробництва в Західній Європі, наукову революцію...
-
Серед причин підвищеної уваги до стандартизації вищої освіти основною є наявність суперечностей як в самій системі вищої освіти, так і між вищою освітою...
-
Посилення філософії в Новий час - Взаємовідношення філософії і релігії
Значні зміни у відносинах між релігією і філософією відбуваються в Новий час, хронологічно охоплює собою період з кінця XVI століття до середини XIX ст....
-
Логіка Нового часу - Логіка Середньовіччя та Нового Часу. Схоластичні диспути
Суперечливий характер логіки епохи Відродження давався взнаки і в нові часи. Так, Ф. Бекон і його послідовники (емпірики) високо цінували індукцію і...
-
Новаторські ідеї логіки Ф. Бекона
Новаторські ідеї логіки Ф. Бекона Першим, хто фундаментально виступив проти схоластичної логіки, і, зокрема, проти схоластизованої силогістики, був...
-
Готфрід Вільгельм Лейбніц - Філософія Нового часу та епохи Просвітництва
Готфрід Вільгельм Лейбніц (1646-1716) уособлює завершений тип раціоналістичної філософії. В його вченні знайшла своє місце як раціоналістична, так і...
-
Рене Декарт - Філософія Нового часу та епохи Просвітництва
Рене Декарт (1596-1650) знаменує сформованість філософії Нового часу. Найбільш відомими його творами є: "Правила для керування розуму", "Міркування про...
-
АБСОЛЮТНА ТА ВІДНОСНА ІСТИНА - Абсолютна та відносна істина
Пряма й безпосередня мета пізнання -- осягнення істини. Проблема істини -- одна з найголовніших у філософії, центральне питання гносеології, предмет...
-
"Рух" категорій від Буття до реальної дійсності - Онтологія як філософська наука про Буття
В першому томі своєї "Енциклопедії філософських наук", що називається "Наука Логіки", Гегель розглядає зв'язок логічних категорій в їх діалектичному...
-
Онтологія як філософська наука про Буття - Онтологія як філософська наука про Буття
Філософський онтологія буття дух Розвиток і диференціація світоглядно-філософських знань створили можливість і спричинили формування окремої філософської...
-
Формування свідомості крізь призму сучасності
Анотація Філософський свідомість людина буття Розглядається свідомість як складна та багатоаспектна філософська категорія. Головною метою роботи є...
Києво-Могилянська академія: коло питань та формування філософських ідей - Філософська думка в Україні XVI-поч. XIX столітть