Філософська система Г. С. Сковороди. - Поширення європейських ідей Просвітництва в Україні
У межах української філософії, сформованої діячами Києво-Могилянської академії, формується найзначніша філософська система, автором якої був видатний український мислитель, також вихованець Києво-Могилянської академії Григорій Сковорода (1722-1794).
Дослідники творчості Г. Сковороди пов'язували його ідейно-теоретичну спадщину з найрізноманітнішими філософськими традиціями, зокрема з античною, репрезентованою Сократом, Платоном, Арістотелем, стоїками. В його філософії відзначають співзвучність з ідеями отців церкви, а також Спінози і Мальбранша, X. Вольфа, представників філософії Просвітництва та німецьких містиків.
Разом з тим Сковорода змістом і спрямуванням своєї філософії істотно відрізняється від своїх вчителів. Якщо для професорів Києво-Могилянської академії характерним було акцентування уваги на онтології та гносеології, то філософія Сковороди зосереджується на людинознавчій, етико-гуманістичній проблематиці. Сковорода підносив істинно людське, духовне начало в людині. Хижняк З. Києво-Могилянскька академія.-К., 1981.- С. 59.
Сковороді органічно притаманний діалогізм. Для Г. Сковороди діалог - не лише форма, якої дуже часто набирають його твори. Діалогічним, по суті, було все життя мислителя, сповнене пошуку шляхів до досягнення людського щастя.
Поряд з діалогізмом не менш характерним для творчості Г. Сковороди є символічно-образний стиль мислення. Символіка і емблематика для Сковороди - це складова особливої мови спілкування з олюдненим, засвоєним почуттями і розумом світом. За допомогою символів та емблем він веде напружений діалог з власним сумлінням на шляху пошуку правди й добра і шляху до людського щастя. Хижняк З. Києво-Могилянскька академія.-К., 1981. - С. 63.
У філософському вченні Г. Сковороди найголовніше місце відведено принципу самопізнання. При всій співзвучності із сократівським закликом до самопізнання між ними існує істотна відмінність. Сковорода, спираючись на традиції східнохристиянської філософії, акт самопізнання розумів не як гносеологічний, а як онтологічний процес реального наближення людини до Бога шляхом заглиблення в себе. У самопізнанні, згідно із Сковородою, полягає сенс людського життя.
З цим пов'язане притаманне філософії Сковороди акцентування ролі серця як осереддя душевного життя людини, як рушійної сили. Згідно із філософією серця Сковороди, яке єднає віру і розум, серце є осереддям людського в людині, воно є органом самопізнання й тією силою, що веде людину шляхом самовдосконалення. Історія української культури.- Т. 3. - К., 2003. - С. 611-612.
Основоположним у філософській системі Сковороди є вчення про дві натури та три світи. Це вчення конкретизує розуміння шляху до досягнення головної проблеми філософії Сковороди - проблеми людського щастя.
В розумінні ідеї про "двонатурність" світу сенс самопізнання полягає в осягненні істини, згідно з якою все у світі складається з двох протилежних натур: видимої й невидимої, зовнішньої й внутрішньої, тілесної й духовної, тлінної й вічної, брехні та істини, тварі та Бога, матерії та форми.
Основою всіх речей, їх діяльною й рушійною силою є саме невидима натура - Бог. Він є вічна глава і таємний закон у тварях. Закон же цей є господньою природою, що в усьому є основою, початком, а сама - безпочаткова, необмежена ні часом, ні місцем, ні статтю, ні іменем. Бог, згідно із Сковородою, являє собою розлитий в універсумі дух, космічний розум, добро і красу.
Поняттям, протилежним за своїм змістом до поняття Бог, виступає видима натура, або твар. Це - видимість, "внешъность", "наружность" речей. Вона минуща, а тому не може бути істинною. Видима натура - це "лжа", вона обманює нас, приховуючи невидиму натуру, або істину. Вона й є той зовнішній світ, що оточує людину й утворює зовнішнє, тілесне в самій людині.
Крім протиставленням двох натур, Сковорода постійно підкреслює їх невід'ємний зв'язок. Натура видима є мовби тінню, що невід'ємно пов'язана з тим, відбиттям чого вона є. І оскільки невидима духовна натура не має обмежень ані в просторі, ані в часі, остільки вічною є тінь її -- матерія. Мірчук І. Г. Г. С. Сковорода (нотатки до історії культури)//Хроніка 2000.-Вип. 39-40.-С. 40.
Вчення про дві натури органічно пов'язане з наступним основоположним для філософії Сковороди вченням про три світи. Все існуюче, за Сковородою, поділяється на три специфічні види буття ("світи") -- великий (макрокосм), малий (мікрокосм) і символічний (Біблія). Аналогічні ідеї вже існували ще за античних часів та епохи Відродження. Але на відміну від своїх попередників, Сковорода в окремий світ виділяє Біблію як вияв надприродної реальності, що утворює символічний світ, через який можливим є осягнення невидимої натури (Бога). Головну увагу тут Г. Сковорода зосереджує на мікрокосмі як центрі, в якому сходяться і набувають свого значення усі символи макрокосму і Біблії. На відміну від переважаючої в тогочасній західноєвропейській думці тенденції до осягнення сутності людини через пізнання природи Сковорода прагне передусім з'ясувати сутність людини всередині її. Процес самопізнання, спрямований на осягнення невидимої натури в людині, є, по суті, прагненням осягнути в собі Бога. Світ символів, згідно з вченням Сковороди, виступає як самостійна реальність, що забезпечує людині можливість осягнення Бога. Через цей світ Бог являється людині. Особливу роль Сковорода відводить Біблії, завдяки якому невидимий світ перетворюється на видимий і стає досяжним для сприймання. Мірчук І. Г. Г. С. Сковорода (нотатки до історії культури)//Хроніка 2000.-Вип. 39-40.-С. 41-42.
Як було зазначено вище філософія Сковороди має виразне етико-гуманістичне спрямування, і тому основним об'єктом уваги мислителя є духовний світ людини, з'ясування умов, за яких стає можливим досягнення правди і справедливості, щастя і волі. На його думку, шлях до щастя пролягає через моральне вдосконалення людини. Буття для Сковороди виступає передусім як моральне діяння. Вирішальне значення в морально-етичному вченні Сковороди посідає обгрунтована ним концепція "сродної праці".
Гармонія людського буття залежить від дотримання кожним принципу "сродної" праці. Порушення цього принципу наступає тоді, коли у людини з'являється стремління оволодіти тим, чого природа їй не дала. Прагнення багатства, влади, слави всупереч "сродності" своїй не сприяє досягненню людиною щастя. Воно зрештою приводить її в полон згубних пристрастей, породжуючи несумісні зі щастям страх, нудьгу, сум, муки сумління.
З концепцією "сродності" пов'язаний і принцип "нерівної рівності" як ідеал міжлюдського спілкування, який Сковорода, полемізуючи з французькими просвітниками, протиставляв принципу "равное равенство". Перша частина принципу "нерівної рівності" - в силу індивідуально неповторного зв'язку з Богом, кожна людина відрізняється від інших за внутрішньою природою. Друга частина - рівне право на створення достатніх передумов кожному реалізувати свій потяг до "сродного" життя. Історія української культури.- Т. 3. - К., 2003. - С. 615-616.
Наукове пізнання світу має сенс з огляду на кінцеву мету - осягнення людиною Бога хіба що тим, що воно дає змогу побачити у світі відображення вищої реальності, пізнати яку, втім, за допомогою законів науки неможливо. Згідно з Сковородою, самопізнання відрізняється від пізнання світу не об'єктом, але й механізмами пізнання, так як самопізнання відкидає інтелектуальний механізм, органом цього процесу є серце, а пізнання людиною себе є актом любові. Мірчук І. Г. Г. С. Сковорода (нотатки до історії культури)//Хроніка 2000.-Вип. 39-40.-С. 45.
Похожие статьи
-
Західноєвропейські ідеї Просвітництва - Поширення європейських ідей Просвітництва в Україні
Відповідно до становлення у Західній Європі промислової цивілізації, ідеї Просвітництва отримали розвиток спочатку в Англії, з другої половини XVII ст. у...
-
Просвітницька філософія в Україні у XVIII ст. - Поширення європейських ідей Просвітництва в Україні
Відповідно до просвітницької орієнтації Західної Європи українські філософи багато уваги надавали обгрунтуванню концепції природного права й суспільного...
-
Г. С. Сковорода - Філософія Нового часу та епохи Просвітництва
У центрі уваги філософствування Григорія Савовича Сковороди (1722-1794) - релігійна і моральна проблематика. Він створив практичну філософію, не дбаючії...
-
У XVIII ст. Україна не становила єдиної цілісної державної території. Лише наприкінці XVIII ст. Правобережжя було возз'єднане з Лівобережжям у складі...
-
У Києво-Могилянській академії, заснованій Петром Могилою (1597-1647), вперше в Україні філософію викладали окремо від теології. Однак філософські курси,...
-
"Філософія серця" Григорія Сковороди - Українська філософія
Григорій Савич Сковорода /1722-1794 рр./ - видатний філософ, поет, просвітитель-гуманіст, який здобув освіту в Києво-Могилянській Академії. Його...
-
Значення філософії Сковороди - Філософія Г. С. Сковороди
Дослідники Сковороди звичайно шукали джерела його філософії у закордонних філософських системах, шукали за впливами заходу і дивувались, що у нього якось...
-
"Для Сковороди ключ до всіх розгадок життя, як космічної, так і божественної, є людина, тому що всі питання й всі таємниці світу зосереджені для нього в...
-
Починаючи вивчення питання, студентам треба мати на увазі, що філософська антропологія ХХ століття почала свій розвиток у Німеччині і пов'язана з...
-
Есхатологічний вектор у філософії Г. С. Сковороди
Есхатологічний вектор у філософії Г. С. Сковороди Ставлення до вітчизняних культурних і, зокрема, наукових надбань сьогодні нарешті зазнає грунтовних...
-
Абсолютний дух за Гегелем - Традиції Просвітництва та Німецької класичної філософії
- всеохоплююча реальність (субстанція) - єдиний універсальний чинник всіх форм буття (суб'єкт) - світовий розум, єдине рефлексивне поле Основна ідея...
-
Значення філософії Сковороди - Г. С. Сковорода як український філософ
Дослідники Сковороди звичайно шукали джерела його філософії у закордонних філософських системах, шукали за впливами заходу і дивувались, що у нього якось...
-
Життя та творчість Г. С. Сковороди
"Любов виникає з любові; коли хочу, щоб мене любили, я сам перший люблю..." - Г. С. Сковорода На межі двох періодів історії українського письменства -...
-
Антропологічний матеріалізм Л. Фейєрбаха - Філософська думка в Україні XIV-XVI століття
Першим німецьким філософом, подвергшим розгорнутій критиці систему і метод Гегеля з матеріалістичних позицій, був Л. Фейєрбах (1804--1872). Він слухав...
-
Життєвий шлях Сковороди - Філософія Г. С. Сковороди
Григорій Сковорода народився в с. Чорнухах Лохвицького повіту на Полтавщині 1772 р. в родині малоземельного козака. Хоча його батьки були люди незаможні,...
-
Острозький культурно-освітній центр - Філософська думка в Україні 16-19 ст
Важливу роль у розвитку філософської культури XVI - XVII України відіграла Острозька академія - перша українська школа вищого типу. Ректором школи був Г....
-
Філософія України другої половини XIX - початку XX століття - Філософська думка в Україні 16-19 ст
Після Г. Сковороди вперше з новою силою зазвучала філософія українського духу у творчості Т. Г. Шевченка (1814-1861). Ця філософія глибоко індивідуальна,...
-
Університетська філософія в Україні - Філософська думка в Україні 16-19 ст
У 1795 р. в результаті третього поділу Польщі до складу Російської імперії відходять землі Правобережної України, в освітніх установах і культурних...
-
Сковорода - філософ і письменник - Григорій Сковорода
Сковорода мислитель філософський біблія На оригінальне філософське вчення Г. Сковороди вплинули три чинники: антична та середньовічна європейська...
-
Загальна характеристика сучасної філософії
Філософія є засобом критичного аналізу, усвідомлення найзначніших, універсальних процесів і проблем, від яких залежить розвиток сучасної цивілізації....
-
Павло Верісаг, визначаючи свою особисту позицію та стиль філософствування, відразу ж заявляє про свою позицію дослідника об'єктивно-ідеалістичну та...
-
Основні філософські школи - Західноєвропейські ідеї Просвітництва
У цей період надзвичайно зміцнів соціальний статус філософії, набули великого поширення філософські знання. Філософія Просвітництва стала новим типом...
-
Творчість і здоров'я в системі класичної китайської естетики та медицини
ТВОРЧІСТЬ І ЗДОРОВ'Я В СИСТЕМІ КЛАСИЧНОЇ КИТАЙСЬКОЇ ЕСТЕТИКИ І МЕДИЦИНИ Ключові слова: "п'ять стихій", мікрокосм, макрокосм, китайська естетика і...
-
Чуттєвість людини як філософська проблема
Чуттєвість людини як філософська проблема Думки науковців з приводу людської чуттєвості завжди були неднорідними. Відмінність поглядів вилилася у тривале...
-
Формування філософії Нового часу, Френсіс Бекон - Філософія Нового часу та епохи Просвітництва
Френсіс Бекон Філософія Френсіса Бекона (1561-1626) підкорена свідомій спробі формування науки та наукового пізнання. Трактат у вигляді проекту (який не...
-
Історія філософської думки в Україні
Україна має свою багату історію, впродовж якої витворювалися високі зразки матеріальної та духовної культури, а в загальній скарбниці філософської думки...
-
Сучасне світосприймання Литвинчук О. В. Кандидат філософських наук, доцент кафедри гуманітарних і соціальних наук, Житомирський державний технологічний...
-
Філософія у сфері культури Вивчення філософії є важливою частиною загальноосвітньої гуманітарної підготовки вітчизняних фахівців вищої кваліфікації. Так...
-
Німецька класична філософія Німецька класична філософія є значним і вагомим етапом у розвитку світової філософії, що охоплює напружений, дуже яскравий за...
-
2. ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ ФІЛОСОФСЬКОЇ ДУМКИ - Сучасна філософія як наука
Зародження філософської думки, її культурно - історичні передумови Антична філософія Філософія середньовіччя Філософія Відродження Філософія Нового часу...
-
Вступ - Творчість В. І. Вернадського та філософія
Актуальність теми дослідження . Глибокі та радикальні зміни, які відбулися на теренах України, актуалізують вироблення нової парадигми в поясненні...
-
Проблема онтологічного статусу свідомості та її суттєві ознаки - Свідомість як філософська проблема
Однією з найбільших таємниць світу є людська здатність усвідомлювати, розуміти дійсність, тобто людський інтелект. Він вражає своєю красою та могутністю,...
-
Право философия гегель религия С принципом формального равенства связано и понимание права как формы общественных отношений. Специфика правовой...
-
Монадологія: філософська концепція Готфріда Лейбніца
Монадологія: філософська концепція Готфріда Лейбніца Готфрід Вільгельм Лейбніц (1646-1716) уособлює завершений тип раціоналістичної філософії. В його...
-
У першій половині 1990-х років в Україні склався надзвичайно сприятливий клімат для поширення новітніх релігійних рухів. Серед головних причин цього...
-
Клод Адріан Гельвецій - Філософія Нового часу та епохи Просвітництва
Послідовний матеріаліст Клод Адріан Гельвецій (1715-1771) - автор праць "Про дух" (1758), "Про людину" (1793). Він визнає існування лише об'єктивної...
-
Філософія Просвітництва, Дені Дідро - Філософія Нового часу та епохи Просвітництва
Дені Дідро Дені Дідро (1713-1784) - автор відомих праць "Думки про пояснення природи", "Розмова Д'Аламбера з Дідро", "Філософські принципи матерії та...
-
Література - Філософія Г. С. Сковороди
1. Багалій Д. 1. '' Український мандрівний філософ Г. Сковорода ''. К., 1992 2. Багалій Д. 1. '' Григорій Саввич Сковорода." К., 1920 3. Багалій Д.1.,...
-
Складові Буття: Матерія і Дух - Онтологія як філософська наука про Буття
Логічне місце Матерії та Духу в Бутті. Буття, повторимося, - категорія найбільш широкого узагальнення. З цієї, логічної, точки зору Буттям охоплена вся...
-
Система філософії математики Аристотеля - Філософія і математика
Аристотеля (384-322 р. до н. е.) по праву був названий "найбільшим філософом стародавності". Основні питання філософії, логіки, психології,...
Філософська система Г. С. Сковороди. - Поширення європейських ідей Просвітництва в Україні