Етико-естетичні концепції християнства - Світові релігії
Християнство виникло в І столітті нової ери на території Східної частини Римської імперії, в Палестині. Нова ера і починає свій відлік з часу народження Ісуса Христа.
Широке розповсюдження в Римській імперії, особливо з І ст. н. е., отримав культ іудейського бога Яхве. До початку сучасного літочислення в Іудеї склалася велика релігійна література, яка називалась Торою, або законом, Священним писанням. Священні книги містили віровчення, яке базувалось на очікуванні пришестя Месії-Спасителя. Для євреїв це очікування спасителя зробилось наріжним каменем релігії. Християнство зароджується як одна з течій, сект в іудаїзмі. Разом з тим, християнство засвоїло та переосмислило давньосхідні релігії та деякі світоглядно-філософські погляди.
Особливо помітний вплив на основи християнського віровчення мали філософські погляди Філона Олександрійського (25 р. до н. е. - 50 р. н. е.) та етичні погляди римського філософа-стоїка Сенеки (4 до н. е.- 65 н. е.). Філон вважав, що Бога як творця всього сущого можна пізнати тільки через Логос - Слово; він вчив про природжену гріховність людей, про необхідність каяття. В основі ж етичного вчення Сенеки - думка про покірність долі, яка породжує незворушність духу, про добродійність як єдину мету людських прагнень, про смерть як позбавлення від турбот сьогодення.
Головним для будь-якої людини Сенека вважав досягнення свободи духу за допомогою усвідомлення божої необхідності. Якщо ж свобода не буде витікати з неї, вона виявиться рабством. Тільки покора долі породжує незворушність духу, совість, моральні норми, загальнолюдські цінності.
Християнству також були співзвучні ідеї Сенеки про швидкоплинність та оманливість чуттєвих задоволень, турботу про інших людей, самообмеження в користуванні матеріальними благами, скромність та поміркованість у повсякденному житті, недопущення розгулу пристрастей, руйнівних для суспільства та людини. У своїй моральній проповіді Сенека закликав створювати особливу співдружність людей, вільних від усіляких пристрастей та потреб, справжніх господарів самих себе, які підкоряються провіденціальному устрою світу.
Християнству імпонували сформульовані Сенекою принципи індивідуальної етики: особисте спасіння вимагає суворої оцінки власного життя, самовдосконалення, отримання божого милосердя. Таким чином, стоїцизм надав християнству певну систему моральних цінностей.
Християнська етика -- це раціоналізація (теоретичне прояснення) вчення про мораль. Вона передбачає богословські, філософські, теологічні та релігійно-філософські принципи інтерпретації. Християнська раціоналізація містить різноманітні етичні концепції, які обумовлені культурно-конфесійними контекстами. Формування загальних принципів християнської морально-етичної концепції щільно пов'язано з історією християнства. Масштабні зміни у геополітичних процесах, переміщення світових центрів, об'єднання Стародавнього світу у всезагальне ціле та занепад Античної культури створили унікальні підстави для появи в І ст. н. е. на території Римської Імперії, у Палестині, нової релігійної свідомості.
Християнський світогляд поєднує, здавалося б, непримиренні ідеї. Месіанство (віра у Божественного Спасителя), есхатологія (вчення про кінець світу та його наступне оновлення), ідея первісного гріха та моральні повчання іудейських пророків з'єдналися з концепцією універсалізму, індивідуалізації релігійного життя, з уявленнями про людину-учасника всесвітньої космічної общини. Нове культурне утворення гармонійно інтегрувало в собі мудрість покори стоїчної філософії.
Канонічним джерелом християнського світогляду є книги Біблії, які були створені на Близькому Сході впродовж п'ятнадцяти століть (з ХІІІ ст. до н. е. -- по ІІ ст. н. е.).
Традиційно основи християнського морально-етичного вчення пов'язують з окремими книгами Старого (взятого в іудеїв) та Нового Завіту, написаного християнськими авторами. Серед книг Старого Завіту виокремлюють: Буття, Вихід, Псалтир, книга Іова, Притч Соломонових, Єкклезіаста, або Проповідника. Велике значення для християнської моральної свідомості має книга Вихід, де пророк Мойсей проголошує Божий Завіт. Серед заповідей, що накреслені на двох кам'яних скрижалях, є такі: шануй свого батька і матір (5); не вбивай (6); не чини перелюбу (7); не кради (8); не свідчи неправдиво на свого ближнього (9); не жадай дому ближнього свого, не жадай дружини ближнього свого, ані раба його, ані всього, що є у ближнього твого.
Прості істини, сформульовані для стародавнього народу, стали відкриттям моральної сфери життєдіяльності не тільки для іудеїв, але й для всіх народів. Етичні постулати Декалога перетворилися на загальнолюдські норми моральності.
Практично усі книги Нового Завіту належать до морально-повчальних джерел.
Виконання Закону, волі Бога в проповіді Ісуса вимагає поглиблення морального життя. Якщо Декалог заперечував убивство, Ісус закликав позбавляти серце ненависті -- коріння злочину. Осуд, перелюби доповнюються застереженням проти порочних почуттів. Помста, яка людиною старого світу вважалася справедливою відповіддю на зло, стає тепер гріхом. Зло потрібно перемагати добром: "Любіть ворогів ваших, благословляйте тих, хто проклинає вас, чиніть добро тим, хто ненавидить вас..." .
Морально-етична концепція християнства внесла критичний дух до європейської культури. Античне бачення світу людини як такого, що відбиває закони Космосу, впорядкованого, розумного та прекрасного, змінилося ідеєю гріховності людини. Християнська моральна свідомість уперше пояснила природу зла, виводячи її з вільної волі людини. Гріх -- наслідок зарозумілості, гордині, самовпевненості, нестриманості, невизнання обмежень, безвідповідальності (Бут. 3: 1-19). Первісний гріх, успадкований людиною від Адама та Єви, -- причина зла. Божественний замисел виключає зло зі структури творіння. Джерелом зла стає відхід від Бога, спричинений вільною волею людини. Шлях спасіння -- повернення до Бога: волею людина занепадає, волею спасається.
Християнська етика визначає суб'єкт моралі інакше, ніж іудаїзм та античність. На відміну від іудаїзму, в центрі нової моральної свідомості та діяльності перебуває не народ, що виконує Закон, а окрема людина, її внутрішній світ, її віра, її серце і воля. Вимоги давніх обряду і табу, санкції держави та релігійних інститутів -- знеособлені принципи. Християнські ж моральні цінності звертаються до особистості. Рух від традиційного іудаїзму до християнства -- шлях від зовнішнього до внутрішнього, від релігійного права до моралі, від етноцентризму до антропоцентризму, від Закону до Благодаті.
Богоподібна людина в християнській концепції, наділена волею, суттєво відрізняється від космоподібної людини античності. Християнський волюнтаризм змінив античний раціоналізм. Волюнтаристський принцип християнської моралі передбачає вільне обирання добра, з'єднання з Богом. Тому вища чеснота християнства -- покора божественному моральному порядку. Іноді християнські безпристрасність, поміркованість, лагідність, виконання волі Бога асоціюються в нерелігійній свідомості з пасивністю, несвободою, втратою особистої унікальності. Насправді ж високі стандарти моральних норм християнства передбачають мужні зусилля духу та волі людини.
Головна моральна цінність християнського вчення -- це любов. В християнських текстах вона визначається як грецьке "агапе" -- сердечність, всепрощення, жертовність, що є даром Бога.
Любов у християнській концепції -- абсолютна універсальна моральна норма, засіб перетворення людини та світу. Вона створює й того, хто любить, і предмет любові. Таким чином, сенс християнської любові -- в переборюванні егоїзму та визнанні безумовного значення іншого: "Я" виходить з-під влади гріха відокремленого існування.
Отже, християнський світогляд склався як наслідок глобальних історичних змін Стародавнього світу. Найважливішою з них було об'єднання народів та їх культур в єдиному геополітичному просторі. Специфічна культурно-політична конфігурація сприяла взаємопроникненню та взаємозбагаченню релігійно-філософських ідей учасників цих історичних процесів.
Найважливішими ідейними засадами морально-етичної концепції християнства став творчий синтез елліністичної культури та традицій східних релігій, стандарту римського права. Найвпливовішими релігійно-філософськими течіями були іудаїзм, стоїчна філософія, кінізм та епікуреїзм.
Актуальність звернення до відкриттів християнської моралі, таких як любов, співчуття, милосердя, обумовлюється фундаментальним значенням цих відкриттів для людства. А догматичність норм християнської моралі, її діалогічна спрямованість (на відміну від богословських, обрядових, естетичних традицій) робить її потрібною в сучасному світі.
Похожие статьи
-
Естетичні канони й етична програма буддизму - Світові релігії
Найдревнішою з трьох світових релігій є буддизм, який існує понад 2500 років. Буддизм виник у північній частині півострова Індостан, у долині ріки Ганг у...
-
"АПРІОРИЗМ" КАНТА ТА "ІСТОРИЗМ" ГЕГЕЛЯ ЯК ШЛЯХИ РОЗВ'ЯЗАННЯ ПРОБЛЕМИ СПІВВІДНОШЕННЯ МОРАЛІ ТА РЕЛІГІЇ Проблеми етики та філософії релігії посідають...
-
"Кінець історії" Ф. Фукуями "Кінець історії?" американського філософа японського походження Френсіса Фукуями, безсумнівно, одна із найбільш цитованих та...
-
Найвищі моральні цінності людини: сенс життя і щастя
Найвищі моральні цінності людини: сенс життя і щастя Цінність - явище соціальне, тому не може бути однозначно істинною чи хибною. Поняття істини надто...
-
ВСТУП - "Кінець історії" у концепції Ф. Фукуями та його критика
Метою цього дослідження є детальний розгляд концепцій, складових концепту "кінця історії", розгляд його еволюції. У курсовій роботі аналізуються...
-
Критика ідей Ф. Фукуями - "Кінець історії" у концепції Ф. Фукуями та його критика
Критика на "Кінець історії та останню людину" була ще більшою ніж на однойменну статтю. Деяких критики висловлювали свою незгоду із самою концепцією...
-
Цінності як структурний елемент діяльності - Цінності в житті людини та суспільства
Свій ціннісний світ людина вибудовує в процесі предметно-практичної діяльності. А будь-який акт діяльності включає в себе ідеальний момент, під час якого...
-
ВИСНОВКИ - "Кінець історії" у концепції Ф. Фукуями та його критика
Доведено, що у філософії історії ХХ ст. сформувався новий концепт, який відображав настрої вичерпання евристичного характеру історії, неможливості...
-
Форми суспільної свідомості - Основні концепції походження свідомості та її вихідні ознаки
Одним зі структурних елементів суспільної свідомості є розмаїтість її форм. Це -- політична свідомість, правова, моральна, релігійна, естетична, наукова...
-
У процесі життєдіяльності в людей формуються погляди, почуття, які відображають їх становище в суспільстві. Вони відображають не природу та її...
-
Філософські течії в Давній Індії - Давня філософія
Філософські пошуки в державах Близького і Середнього Сходу не при - звели до виокремлення філософії з мітології та релігії. Перші філософські школи...
-
Наступник кроком у розвитку поняття "кінець ідеології" стало вчення Карла Поппера про відкриті і закриті суспільства. "Відкрите суспільство" Карла...
-
Народився Гегель у Штутгарті, в сім'ї заможного урядовця (чиновника). Гімназія, теологічний інститут з курсу теології, глибока самоосвіта, в ході якої...
-
Сформувалося десять основних напрямів філософської думки Китаю, з яких головні шість поклали початок історії китайської філософії: - школа служилих...
-
Г. В. Ф.&;nbsp;Гегель - Естетика середньовіччя та Нового часу
Принцип історизму, послідовно проводиться Г. В.Ф. Гегель (1770-1831), дозволив здійснити поворот від етики внутрішньої переконаності до соціально...
-
Розвиток поняття "кінець ідеології" Соціально-філософське осмислення історичного процесу у різних його інтерпретаціях має як суто науковий (пізнавальний)...
-
Філософська думка в Давньому Китаю - Давня філософія
У найдавніших пам'ятках духовної культури Давнього Китаю своєрідно поєднуються поезія, релігія й філософія. Порівняно з індусами, схильними до поетики й...
-
Біографія та філософське вчення Кирила Транквіліона-Ставровецького
Братський вчений (теолог, філософ), письменник, церковно-освітній діяч, видавець-друкар К. Транквіліон-Ставровецький став одним з перших представників...
-
Сутність філософського підходу до права - Філософія права, її предмет і завдання
Філософія -- це теоретичний світогляд. Узагалі світогляд є "... системою знань людини про світ і саму себе, про відношення людини до світу, про її роль і...
-
Ідеологія як квазірелігійна ознака визначення культурно-цивілізаційної ідентифікації українства в добу модерну Абсолютна більшість людей завжди відчуває...
-
Модерн та секуляризація: формування нової ідентичності
Модерн та секуляризація: формування нової ідентичності Новий час та секуляризація постають не лише в якості дескриптивних термінів у рамках історичних та...
-
Філософсько-правовий дискурс розуміння свободи і необхідності в історичному контексті
Філософсько-правовий дискурс розуміння свободи і необхідності в історичному контексті Свобода необхідність сучасний суспільство Розв'язання антиномії...
-
Свобода совісті: історично-релігієзнавче осмислення
Свобода совісті: історично-релігієзнавче осмислення Політичні й соціально-економічні зміни останніх півтора десятиліття в нашій країні внесли корінні...
-
ВСТУП, Сучасна дискусія про предмет філософії права - Філософія права, її предмет і завдання
Право філософія суспільство Філософія права -- самостійна галузь теоретичного знання. її предмет не вичерпується жодною філософською чи юридичною...
-
Громадянське суспільство і детермінанти оптимізації його розвитку в Україні
Громадянське суспільство і детермінанти оптимізації його розвитку в Україні Загально відомою є теза про те, що Україна належить до суспільств перехідного...
-
Існує чимало історичних свідчень того, що в Україні XIV - XVI ст. проявлявся стійкий інтерес до духовних та інтелектуальних новацій. У цей період в...
-
Феномен моралі: витоки та історична генеза
Феномен моралі: витоки та історична генеза Як зазначають дослідники, щодо джерел розвитку моралі є сенс виділяти як відносно самостійні такі основні...
-
Царство свободы - Этика Иммануила Канта
Формирование внутренней свободы личности рассматривается философом как главная цель морального воспитания. "Разум должен рассматривать себя как творца...
-
М.&;nbsp;Монтень - Естетика середньовіччя та Нового часу
В рамках даної епохи простежується певна закономірність розвитку етичної думки (зрозуміло, що вона детермінована соціокультурними обставинами), що...
-
Через всю філософію XVIIст. однією з центральних тез проходить думка про "розумність" світу. Думка ця трансформується в XVIII ст. в ідею Просвітництва як...
-
Проблема онтологічного статусу свідомості та її суттєві ознаки - Свідомість як філософська проблема
Однією з найбільших таємниць світу є людська здатність усвідомлювати, розуміти дійсність, тобто людський інтелект. Він вражає своєю красою та могутністю,...
-
Сучасне світосприймання Литвинчук О. В. Кандидат філософських наук, доцент кафедри гуманітарних і соціальних наук, Житомирський державний технологічний...
-
Формування свідомості крізь призму сучасності
Анотація Філософський свідомість людина буття Розглядається свідомість як складна та багатоаспектна філософська категорія. Головною метою роботи є...
-
Специфіка морального конфлікту в політичній діяльності. Проблема "брудних рук"
Розглядаючи політичну діяльність як об'єкт етичного аналізу, ми зіштовхуємось з великою кількістю протиріч та білих плям як в теорії так і на практиці....
-
Смисложиттєва проблематика в екзистенції людини
Анотація Однією з глибинних констант життєдіяльності є пошук людиною стійкої платформи для здобуття щастя, яке виступає головною суб'єктивною домінантою...
-
2. ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ ФІЛОСОФСЬКОЇ ДУМКИ - Сучасна філософія як наука
Зародження філософської думки, її культурно - історичні передумови Антична філософія Філософія середньовіччя Філософія Відродження Філософія Нового часу...
-
Важливість та актуальність висунутої теорії можна побачити в проблемі опозиції ідеї універсальності прав людини та основних постулатів теорії культурного...
-
Концепция сверхчеловека - Философия культуры Ф. Ницше
Мысль о вечном возвращении настолько глубоко захватила Ницше, что он создал величественную дифирамбическую поэму "Так говорил Заратустра". Он писал ее в...
-
Давньоєврейська філософська думка - Давня філософія
Давньоєврейська держава, створена в Палестині наприкінці ІІ тисячоліття до Р. Х., сягнула найбільшого розквіту за мудрого царя Соломона (середина ІХ ст....
-
Право як засіб реалізації загальнолюдських цінностей - Філософія права, її предмет і завдання
В основі становлення і розвитку людства як системи, що самоорганізується, лежить низка факторів. Насамперед, це реалізація потенціалу кожного члена...
Етико-естетичні концепції християнства - Світові релігії